Отже, іонізуючим випромінюванням називається будь-яке випромінювання, яке викликає іонізацію середовища, тобто його енергія достатня для іонізації середовища

Іонізуюче випромінювання поділяється на два види - корпускулярні і електромагнітні(фотонні). Природа цих випромінювань загальна. Вони виникають при зміні енергетичних станів ядер або електронів атомів і являють собою короткохвильове електромагнітне випромінювання чистої (квантової) енергії.

Різні види випромінювання супроводжуються звільненням різної кількості енергії і мають різну проникну здатність. Звідси і неоднаковий вплив на органи живого організму.

Корпускулярні випромінювання виникають при русі елементарних частинок із масою спокою відмінною від нуля, що утворюються при радіоактивному розпаді, ядерних перетворюваннях:

Альфа-випромінювання (а) - це потік ядер атомів гелію(важкі частки), які називаються а-частинки. Вони взаємодіють з речовиною найбільш ефективно тому, що має великий заряд і відносно малу швидкість Внаслідок цього її іонізаційна здатність велика, а проникаюча радіація незначна. Аркуш паперу затримує альфа-частинки. Одяг, засоби індивідуального захисту повністю затримують а-частки. У повітрі проникаюча здатність а-випромінювання 10-11 см, в біологічних тканинах 30-40 мкм. Через високу іонізуючу здатність а-частки дуже небезпечні при потраплянні в організм.

-бета-випромінювання (β) - це потік електронів, що називаються β -частинками. Швидкість їх руху може сягати у деяких випадках швидкості світла. Їх проникаюча здатність більша, ніж альфа-випромінювання, але іонізуюча дія менша. Довжина пробігу в повітрі – 17,8 м, у біологічній тканині – 1–2 см, у воді – 2,6 см, в алюмінію – 9,8 см.

-нейтрони та протони утворюються тільки в зоні ядерного вибуху, їх іонізуюче випромінювання може викликати ураження людей як при внутрішньому, так і при зовнішньому опромінюванні.

Електромагнітне(фотонне) – потік електромагнітних коливань що поширюється у вакуумі із швидкостями близькими до світлової (300000 км/с). Це гамма випромінювання і рентгенівські промені та ультрафіолетове випромінювання.

(γ)-випромінювання - це електромагнітні хвилі(ПРИРОДНІ), аналогічні рентгенівським променям,(складаються з фотонів, які не мають заряду) розповсюджуються зі швидкістю 300000 км/сек Вони мають високу проникну здатність, довжина пробігу в повітрі – декілька сотень метрів. Джерелом є космічні об'єкти (зірки, галактики), радіоізотопи, радіоактивні елементи, мінерали, що їх містять.

Рентгенівське випромінювання - це штучне випромінення, яке виникає в середовищі, що оточує джерело бета-випромінювання (потік електронів). Воно утворюється при зіткненні швидких електронів з атомами важких металів.

Гама (γ) випромінювання відрізняється від рентгенівського умовами утворення і властивостями(ДОВЖИНА ХВИЛІ).

Характеристика випромінювань: іонізуюча спроможність і проникаюча спроможність.

-іонізуюча спроможність – число пар іонів, що утворюються частинкою в одиниці об’єму, маси середовища або на одиниці довжини шляху.

- проникаюча спроможність – розмір пробігу, тобто шлях, пройдений часткою в речовині до повного її зникнення.