Розрізи

Розрізом називається, зображення предмету уявно розсіченого однією чи декількома площинами. У розрізі зображується те, що потрапило у січну площину і те, що за нею видиме.

В залежності від положення січної площини розрізи ділять на:

1) горизонтальні (січна площина паралельна до горизонтальної площини про-екцій);

2) вертикальні (січна площина перпендикулярна до горизонтальної площини проекцій), вертикальні в свою чергу діляться на фронтальні (січна площина паралельна до фронтальної площини проекцій) і профільні (січна площина паралельна до профільної площини проекцій);

3) похилі (січна площина не паралельна до жодної із основних площин проекцій).

В залежності від кількості січних площин:

1) прості – при одній січній площині;

2) складні ‑ при двох та більше січних площин.

У свою чергу складні розрізи бувають ступеневими, якщо січні площини розташовані паралельно між собою (Рис. 8) і ламаними, якщо вони перетинаються (Рис. 9).

Рис. 8. Ступеневий розріз Рис.9. Ламаний розріз

Крім цього розрізняють продовжні розрізи – січна площина розташована уздовж горизонтальної вісі предмету, aбo поперечні – січна площина перпендикулярна цій же вісі.

На кресленні положення січної площини позначають потовщеною розімкнутою лінією. Стрілками вказують напрямок проекціювання. Крім того, розріз позначають великими літерами: «А-А».

Якщо січна площина співпадає з віссю симетрії предмету і відповідні зображення знаходяться у проекційному зв'язку – січна площина та надпис не приводяться.

Для зображення окремої, вузько обмеженої частини предмету – використовують місцевий розріз (Рис. 10).

Місцевий розріз виділяють на зображенні суцільною тонкою хвилястою лінією.

При побудові розрізів симетричних деталей допускається суміщення виду і розрізу на одному зображенні. При цьому розріз розташовують зправа від вісі z і знизу від вісі x (Рис. 11. а, б).

Рис. 10. Місцевий розріз Рис. 11. (а; б) Поєднання половини виду з половиною розрізу