Шрифти креслення (ГОСТ 2.304-81)

Усі надписи на кресленнях необхідно виконувати тільки креслярськими шрифтами.

Розмір шрифта h – визначається висотою великої літери у міліметрах. Держстандарт передбачає наступні розміри шрифтів: (2,5); 3,5; 5; 7; 10; 14; 20; 28; 40.

Висота маленької літери (С) складає С»⁷/₁₀ h (або розмір попереднього шрифту в стандарті).

Ширина літери – основні рекомендації наведено на рис. 3.

Товщина лінії шрифту d ‑ приймається в залежності від розміру шрифту h.

Нині діючим стандартом визначені наступні типи шрифтів:

- тип А, для якого d=¹/₁₄ h;

- тип Б d=¹/₁₀ h.

Крім того шрифти ділять на:

- прямі;

- з нахилом (a=75°).

Перш ніж виконати надпис на кресленні потрібно вибрати розмір і тип шрифту, потім тонкими лініями нанести допоміжну сітку та контури надпису з використанням креслярських інструментів. Переконавшись у правильності написання кожної літери, виконати обводку. Приклад виконання шрифтів на титульному аркуші альбому креслень наведено на рис. 4.

Рис. 3. Приклад написання цифр та літер згідно з держстанрартом

Рис. 4. Титульний аркуш

2. ЗОБРАЖЕННЯ ‑ ВИДИ, РОЗРІЗИ, ПЕРЕРІЗИ, ВИНОСНІ ЕЛЕМЕНТИ (ГОСТ 2.305-68)

Види

Вид ‑ це зображення видимої, зверненої до спостерігача частини предмету або деталі.

Основні види одержують шляхом ортогонального проекціювання предмету на шість внутрішніх граней куба (Рис. 5).

1. Головний вид aбo вид спереду.

2. Вид зверху.

3. Вид зліва.

4. Вид справа.

5. Вид знизу.

6. Вид ззаду.

Рис. 5. Розташування основних видів

Назву основних видів на кресленнях не приводять, якщо вони знаходиться у безпосередньому проекційному зв'язку.

На будівельних кресленнях допускається змінення назви, так замість головний вид ‑ фасад, замість видів зправа aбo зліва ‑ профіль. Крім того, незалежно від взаємного розташування видів, допускається написання назви і позначення виду без вказівки стрілкою напрямку проекціювання, якщо воно визначається назвою або позначенням виду.

Додаткові види ‑ утворюють шляхом проекціювання частини предмету на площини проекцій, які не паралельні жодній з шести граней кубу (Рис. 6). На кресленні додаткового виду напрямок погляду позначається стрілкою і літерою. Зображення додаткового виду супроводжується надписом "А" та знаком «повернуто» (Рис. 6).

Місцевий вид - зображення окремої, обмеженої ділянки предмету (Рис.6). Позначення місцевого виду на кресленні аналогічно позначенню додаткового виду.

Рис. 6. Додатковий вид Рис. 7. Місцевий вид