Господарсько-проектувальні вимоги при організації кролеферм

Виробнича діяльність кролівницьких ферм значною мірою залежить від місця їх розташування. Вони мають бути розміщені неподалік від населених пунктів, щоб були зручні під'їзні шляхи, близько знаходились джерела постачання електроенергії, води, кормів, та були надійно захищені від панівних вітрів і снігових заносів вітрозахисними смугами зелених насаджень. По рельєфу місцевості ферму слід розміщувати нижче від житлових і культурно-побутових споруд, але вище від гноєсховищ, ветеринарних будівель, скотомогильників і очисних каналізаційних споруд.

Краще будувати ферму у комплексі з іншими тваринницькими об'єктами для ефективнішого використання засобів енергозабезпечення і водопостачання. Однак, слід дотримуватись санітарно-захисних розривів. Відстань від кролеферми має бути не менше ніж 300 м до інших тваринницьких ферм; 1000-1500 м до великих тваринницьких комплексів і птахофабрик; 500 м до автомобільних доріг державного значення і залізниць, 200 м до автомобільних доріг обласного і 100 м до доріг місцевого значення; 50 м до складів зерна, фруктів, картоплі, овочів; 100-200 м до підприємств з переробки молока, фруктів, зерна і виготовлення кормів; 300-1000 м до підприємств з переробки с.-г. тварин і птиці (залежно від їх потужності).

Територія ферми має відповідати господарським і зоотехнічно-ветеринарним вимогам. При виборі ділянки під кролеферму потрібно враховувати рельєф ґрунтів, напрям панівних вітрів, залягання ґрунтових вод тощо. Ділянка має бути суха, рівна або краще з похилом у 3-6°, з добре дренованим ґрунтом (не допускаються глинисті й заболочені ґрунти), не затоплюватись повеневими і дощовими водами, добре освітлюватись, особливо з південного боку. Ґрунтові води мають залягати нижче відмітки підошви фундаменту будов і основ коренебульбосховищ на 1 м.

Територія ферми має бути огороджена суцільним парканом висотою 1,5 м, розділена на дві ізольовані зони - виробничу й адміністративно-господарську. Розмір земельної ділянки, виділений під будівництво повинен передбачати розміщення усіх виробничих і господарських будівель.

У виробничій зоні розміщують виробничі приміщення, ветамбулаторію, станцію перекачування гною, пожежний резервуар, трансформаторну підстанцію, цех утилізації гною; а в адміністративно-господарській - складські та допоміжні приміщення (службово-побутовий блок з адміністративним приміщенням, водогрійною, санпропускником, душовою, аптечною, кімнатами відпочинку; склад для зернових і гранульованих кормів, автоваги, сховища для коренебульбоплодів, навіс для сіна, кормоцех, стоянки для машин). Якщо на кролефермі застосовується сухий тип годівлі кролів, то відпадає потреба у сховищах для об'ємистих кормів і кормоцеху, але як правило, є комбікормовий цех.

Кролеферми мають працювати у режимі підприємств закритого типу. В'їзд транспорту на територію ферми має бути лише через вагову з дезбар'єром, а вхід обслуговуючого персоналу - через службовий блок з санпропускником, облаштованим дезкилимками. Вхідна ферму та в'їзд на її територію стороннім особам і транспорту, не пов'язаного з безпосереднім обслуговуванням, категорично забороняється.

На великих кролефермах доцільно передбачити блокування виробничих приміщень для зручності обслуговування. Ветеринарний пункт, найкраще блокувати з цехом забою кролів і пунктом первинної обробки шкурок.

Таблиця 25