Започаткувати сворення накопичувальної теки

Для формування уявлень та понять про природні об’єкти необхідно використовувати різні засоби навчання. Про важливість застосування наочних засобів навчання в своїх роботах писали відомі вчені-методисти О.Я.Герд, К.П. Ягодовський, М.М. Скаткін та інші. Існують різні підходи до класифікації засобів навчання. Найбільш сучасна класифікація наводиться в лекції.

Вербальні засоби навчання – підручники, навчальні посібники для учнів; натуральні-колекції, гербарії, живі об’єкти; зображення предметів та явищ природи: таблиці, картини, картки, моделі, муляжі; аудіовізуальні засоби – кінофільми, діафільми та інше; допоміжні засоби – обладнання лабораторне та екскурсійне, технічні засоби навчання.

Натуральні засоби використовуються у процесі навчання як у живому, так і у фіксованому вигляді. Живі рослини і тварини дозволяють учням отримувати найбільш нові і конкретні знання про живу природу. Великі можливості мають кімнатні рослини. Для вивчення багатьох тем обов’язковими є систематичні гербарії. Морфологічний гербарій призначений для ознайомлення з особливостями органів рослин, їх формою, розміром та інше. Гербарій може бути основним або додатковим джерелом нової інформації при засвоєнні, а також його можна використати для закріплення, систематизації і перевірки знань, для виконання практичних завдань.

Колекції застосовуються як роздатковий матеріал з різними дидактичними цілями на всіх етапах уроку. Образотворчі засоби – об’ємні та плоскі.

Навчальні таблиці за змістом і дидактичною метою поділяються на порівняльні, інструктивні, запитальні, контрольні, довідкові. За методикою таблиці повинні відповідати таким вимогам: зображення об’єктів повинно бути достатньої величини, щоб діти усього класу змогли їх детально розглянути, вони повинні бути пов’язані між собою певними зв’язками. Крім демонстраційних, використовуються невеликі за розміром таблиці, які є роздатковим матеріалом і призначені для індивідуальної роботи.

Використання аудіовізуальних засобів дає можливість учням сприймати процеси і явища в їх розвитку, знайомитися з об’єктами та явищами, які вимагають для спостережень тривалого часу або спеціальних умов, та з тими, які відбувалися у природі раніше.

Модель – спрощений реальний об’єкт, при цьому абстрагуються тільки істотні ознаки. Діюча, розбірна матеріально модель – телурій, дозволяє показати рух Землі навколо Сонця. Недіюча модель – глобус. Рельєфні таблиці – недіючі моделі. Найпростіший вид образних моделей – схематичний малюнок. Абстрактні моделі – схеми.

Засоби наочності у процесі навчання визначаються загальними дидактичними цілями етапу процесу навчання і конкретними дидактичними підцілями на кожному з етапів.

1. Постановка мети і завдань уроку: для створення проблемної ситуації щодо всього змісту теми, для визначення назви теми і завдань уроку, для загальної мотивації завдань уроку.

2. Засвоєння нових знань: для актуалізації опорних знань і умінь, для створення проблемної ситуації, як джерело нових знань, як основа осмислення суті понять, змісту, зв’язків та залежностей та інше.

3. Систематизація, узагальнення засвоєних знань.

4. Застосування засвоєних знань та умінь.

5. Перевірка засвоєних знань та умінь. У цілому, всі засоби навчання служать для організації навчально-пізнавальної діяльності школярів.

Основна роль належить підручнику, який визначає обсяг та рівень знань, які планується засвоїти, він надає темп засвоєння знань. Робота з підручником повинна проводитися систематично, вчитель повинен добре знати його зміст та особливості структури, мати необхідні прийоми роботи з цим засобом навчання. Підручник складається з двох структурних “блоків”: навчальний текст та позатекстові компоненти. Кожний з них має декілька елементів, які виконують певні функції. Навчальний текст: основний, пояснювальний, додатковий, словник термінів. Позатекстові компоненти: апарат організації засвоєння система питань, апарат орієнтування, до нього належать зміст та інше, ілюстраційний матеріал, до нього належать карти, схеми, таблиці, малюнки, фотографії, графіки. Основні прийоми роботи з підручником: орієнтування, робота з текстом, з завданнями, планом та картою, з малюнками, таблицями, робота з декількома компонентами. Більшість прийомів має загальний характер, прийоми взаємопов’язані, їх можна об’єднати, зміст прийомів передбачає рівні види діяльності. З підручником можна працювати на різних етапах процесу навчання. Вміння працювати з підручником формується на уроці, при цьому використовують такі прийоми роботи як пояснювальне читання, аналіз тексту, находження головного, складання плану та інше. Етапи формування прийому. Введення прийому – пояснення, рекомендації по виконанню. Засвоєння – виконання системи завдань, контроль вчителя. Застосування прийому – прийом використовують для виконання нових навчальних завдань, проводять аналіз тексту та інших компонентів підручника. Етапи відповідно мають рецептивний, репродуктивний та евристичний рівні. Крім підручника засобом навчання є природничі книги, які використовують на уроці, вдома готується інформацію до уроку.