Формули

Формули та умовні позначення розміщають у тексті безпосередньо після посилань на них, посередині сторінки. Їх щільність повинна бути приблизно такою ж, як щільність основного тексту. Вище і нижче кожної формули або рівняння слід залишати один вільний рядок.

Формули нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега сторінки на рівні відповідної формули у круглих дужках, наприклад (3.1) (перша формула третього розділу). Про посилання на формули свідчить порядковий номер формули в дужках, наприклад, „... у формулі (2.1)".

Тлумачення символів і числових коефіцієнтів формули наводять в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова „де ” без двокрапки.

Приклад оформлення формули:

Dizak = (Ki5 × Ni5 × Du4) / Ni3 (2.2),

де

Ki5 - індекс відносної податкоспроможності адміністративно-територіальної одиниці (визначається з чотирма знаками після коми);

Ni5 – чисельність населення і тої адміністративно-територіальної одиниці за відповідний період базового року;

Ni3 – чисельність наявного населення України за відповідний період базового року;

Du4 – прогнозний обсяг доходів, закріплений за усіма місцевими бюджетами на плановий бюджетний рік.

Якщо формула не вміщується в один рядок, її слід перенести після знаків: (+), (-), (х), (:).

Посилання у тексті на порядковий номер формули подають у дужках, наприклад: „... у формулі (2.1)...”.

Одиниці вимірювання ставлять після цифрових значень. Наприклад: 20 тис. грн. числа з розмірністю пишуться цифрами, а без розмірності – словами, наприклад, „термін – не більше 10 років”, „заміри повторити п’ять разів”.

Абстрактні числа до дев’яти пишуть словами, більше як дев’ять – цифрами, наприклад, „п’ять показників”, „10 підприємств”. Дробові значення слід писати цифрами, наприклад, „1∕4 періоду”.

Треба пам’ятати, що порядковим чисельникам властиві відмінкові закінчення. Наприклад: 10-та крива; 21-й день. При декількох порядкових чисельниках відмінкове закінчення має узгоджуватися з останнім з них (наприклад, 2,3 і 4 графіки).

Кількісні чисельники слід писати без відмінкових закінчень, наприклад, „на 5 листах”, „в 20 випадках”.

Дати слід писати без відмінкових закінчень, наприклад, 10 лютого, але пишеться 80-ті роки, в 20-х роках.

4.6. Посилання в тексті на рисунки, таблиці, формули, літературні джерела

Посилаючись на ілюстрації, таблиці, формули треба зазначити: порядковий номер ілюстрації (наприклад, „рис. 2.4”; номер таблиці (наприклад, „…в табл. 1.4”); порядковий номер формули (наприклад, „…у формулі (2.2)”. коли ви робите повторно посилання на ілюстрації та таблиці, треба зазначити скорочено слово „дивись”, наприклад, „див. рис. 2.4”.

Під час написання дипломної роботи необхідно посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати.

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет потребує точного відтворення цитованого тексту, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити думку автора. Наводити цитати в дипломній роботі доцільно тоді, коли треба порівняти погляди різних авторів з приводу одного й того ж питання.

Текст, який цитують, беруть в лапки, і посилаючись звісно на джерело.

Загальні вимоги до цитування такі:

- текст цитати починається і закінчується лапками та наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовують вислів „так званий»;

- цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

- кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

- при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело.

Порядковий номер джерела зі списку використаних джерел, а також сторінки під час посилання у дипломній роботі беруть у квадратні дужки, наприклад: [9, с. 77], Цей запис означає, що науковець посилається на роботу, яка значиться у списку використаних джерел під номером 9, а матеріал взято зі сторінки 77 цього джерела.

Якщо треба переказати думку деяких авторів, то після кожного порядкового номера їх праць у бібліографічному списку ставлять крапку з комою. Наприклад, запис [4; 5; 7; 9] означає посилання на джерела під номерами 4, 5, 7, 9 у списку. У роботі з науковими джерелами слід пам'ятати, що власне дослідження передбачає передусім критичний аналіз цих джерел, а не механічне переписування чужих думок без відповідних посилань.

За допомогою критичного аналізу наукової літератури ми можемо визначити ще невивчені сторони наукової проблеми і точно окреслити завдання в дипломній роботі. Автор дипломної роботи має запропонувати методи розв’язання обраної проблеми. До того ж він має вправно оперувати науковою термінологією, осмислювати ті наукові визначення, які найдостовірніше характеризують проблему дослідження.

Якщо використовуються відомості із джерел документальної інформації чи з великою кількістю сторінок, то у посиланні треба точно зазначити номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання. Посилання у тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком їх у списку літератури, виділивши двома квадратними дужками, наприклад „ …у працях [2 – 5, 8]…” чи [17, с. 20 – 25].

Часто посилання на джерела робиться у виносках. При такому варіанті посилання має відповідати його бібліографічному опису із зазначеними номерами сторінок.

Допускається також наводити посилання у виносках на відповідній сторінці, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічного опису за списком літературних джерел.

Приклад:

Посилання в тексті: „блок – схема планування і проведення ревізійного процесу, запропонована Усачом Б.Ф. [26]¹.

Відповідний опис в списку літературних джерел:

26. Усач Б.Ф. Контроль і ревізія: Підручник.-3-вид., перероб. і доп.- К:. Знання-Прес, 2001.-253с.-(Вища освіта XXI століття).

Відповідне подання виноски на сторінці:

¹[26] Усач Б.Ф. Контроль і ревізія: Підручник.-3-вид., перероб. і доп.- К:. Знання-Прес, 2001.-253с.- (Вища освіта XXI століття).

4.7. Переліки і примітки

Переліки, за потреби, можуть бути наведені в середині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або не нумеруючи – дефіс. Примітки вміщують у тексті за необхідності пояснення тексту, таблиці або ілюстрації. Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вона стосується. Слово „Примітка” друкують з великої літери з абзацного відступу з крапкою і з великої літери в тому ж рядку подають текст примітки.