У 2008-2010 р.р

З виконання, оформлення та захисту

ДИПЛОМНИХ РОБІТ,

вимог щодо критеріїв їх оцінювання

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня „магістр”

за спеціальностями

„Фінанси і кредит”, „Облік і аудит”, „Економічна кібернетика”

денної та заочної форм навчання

ЛЬВІВ-2013

УДК

ББК

Методичні рекомендації з виконання, оформлення та захисту ДИПЛОМНИХ РОБІТ, вимог щодо критеріїв їх оцінювання для
студентів спеціальностей „Фінанси і кредит”, „Облік і аудит”, „Економічна кібернетика”освітньо-кваліфікаційного рівня магістр / Укладачі:
д.е.н., професор Буряк П.Ю., к.е.н., доцент Ситник Н.С., д.е.н., професор Васьківська К.В., к.е.н., доцент Ярема Б.П., к.е.н., доцент Приймак С.В., к.е.н., доцент Жмуркевич А.Є. – Львів, ЛДФА. – 2013. – 48 с.

Розглянуто і схвалено на засіданні Методичної ради Львівської державної фінансової академії (протокол № 3 від 5 березня 2013 р.).

Комп’ютерна

верстка Ситник В. Ю.

ãП.Ю. Буряк, Н.С. Ситник, К.В. Васьківська, Б.П. Ярема, С.В. Приймак,

А.Є. Жмуркевич, 2013

ã Львівська державна фінансова академія, 2013

ЗМІСТ

1.	Загальні положення
2.	Підготовка і порядок виконання дипломної роботи
3.	Зміст і структура дипломної роботи
4.	Вимоги до оформлення дипломної роботи
4.1.	Загальні вимоги
4.2.	Нумерація сторінок, розділів, підрозділів
4.3.	Ілюстрації
4.4.	Таблиці
4.5.	Формули
4.6.	Посилання в тексті на рисунки, таблиці, формули, літературні джерела
4.7.	Переліки і примітки
4.8.	Список використаних джерел
4.9.	Додатки
4.10.	Оформлення графічної частини
5.	Наукове керівництво та рецензування дипломної роботи
6.	Попередня експертиза дипломної роботи
7.	Підготовка до захисту й захист дипломної роботи
8.	Критерії оцінювання дипломної роботи
9.	Заохочення талановитих студентів до наукової діяльності
	Додатки
	Додаток 1. Зрозок заяви на затвердження теми та наукового керівника дипломної роботи
	Додаток 2. Зразок титульного аркуша текстової частини дипломної роботи
	Додаток 3. Зразок завдання на дипломну роботу
	Додаток 4. Зразок анотації дипломної роботи
	Додаток 5. Зразок оформлення змісту дипломної роботи
	Додаток 6. Зразок оформлення бібліографічного опису джерел літератури
	Додаток 7. Зразок оформлення титульного аркуша ілюстраційних матеріалів дипломної роботи
	Додаток 8. Бланк подання голові ДЕК щодо захисту дипломної роботи (висновку наукового керівника)
	Додаток 9. Бланк рецензії на дипломну роботу

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Магістр – це найвищий освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра (спеціаліста) здобув поглиблені фахові знання, має досвід їх застосування для вирішення проблемних професійних та наукових завдань у практичній діяльності.

Дипломна роботана здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня „ магістр” – це найважливіший етап навчального процесу та підсумкової державної атестації студента, на підставі якої Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) визначає відповідність знань випускника рівню кваліфікації магістра та його здатність до самостійної роботи у сфері фінансів, обліку і аудиту та участі у науково-дослідницькій роботі.

Дипломна робота - це самостійне дослідження поставленої проблеми, що виконано на матеріалах реальних об’єктів з обов’язковим збором, обробкою та систематизацією інформації. Публічний захист роботи перед ДЕК завершує етап повної вищої освіти та є підставою для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня - магістр (з фінансів, обліку і аудиту, економічної кібернетики). Дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня „магістр” відрізняється від інших видів наукових робіт студентів тим, що її рекомендації та розробки, пропозиції є більш науково обгрунтованими і мають значне творче підгрунтя. Дипломна робота магістра виконує кваліфікаційну функцію, тому основне завдання її автора - продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації та вміння самостійно вести науковий пошук, вирішувати конкретні наукові завдання.

Дипломна робота є важливою складовою частиною процесу навчання, підготовка якої вимагає від студента розвинення широти мислення, набуття навичок науково-дослідної роботи, демонстрації рівня фахової підготовки. Вказана робота є своєрідним звітом за весь період навчання, дає можливість використовувати набуті знання в обгрунтуванні певних теоретичних положень з обраної теми, розкриває шляхи впровадження теоретичних знань у практичну діяльність. Вона представляє собою результат самостійної наукової роботи студента і має статус інтелектуального продукту на правах рукопису.

В дипломній роботі на основі виконаних її автором досліджень та використаних джерел необхідно логічно і системно викласти розв’язання теоретичної проблеми або прикладного завдання, що має відповідне значення для окремої галузі знань, висвітлити наукові розробки, що мають відповідне значення для розв’язання конкретних завдань тощо.

Інформаційною базою для дипломного дослідження є законодавчі та нормативні акти, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, відомості засобів масової інформації та мережі Internet, аналітична інформація державних фінансових служб, звітність підприємств, установ, організацій тощо.

Конкретні завдання дипломної роботи залежать від її практичної чи науково-дослідної орієнтації та об'єкта дослідження. При цьому слід дотримуватись практичної орієнтації, що втілюється у пошуку та обґрунтуванні найбільш ефективних методів та інструментів економічної діяльності конкретного підприємства, фірми, об'єднання, установи чи організації.

При виконанні та захисті дипломної роботи слід відобразити сукупність результатів і положень, що характеризують автора як пошукувача освітньо-кваліфікаційного рівня „магістр”, його особистий внесок у розробку теми. Рішення, запропоновані автором, за формою і змістом повинні бути чітко викладені, аргументовані і співвіднесені з раніше відомими науково-практичними розробками. За результатами проведеного дослідження у дипломній роботі обов'язково мають бути висунуті конкретні теоретичні та практичні пропозиції, що містять елементи наукової новизни.

Дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня „магістр” подається на захист у друкованому вигляді. Під час захисту роботи висуваються підвищені вимоги до чистоти мови, логіки і стилю викладення думок автора.

2. ПІДГОТОВКА ТА ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Підготовка і захист дипломної роботи – це завершальна стадія процесу навчання, що дає право на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра.

Дипломна робота повинна бути самостійною роботою, в якій на основі виконаних студентом досліджень сформульовано та обгрунтовано певні наукові положення, сукупність яких можна кваліфікувати як нову ідею або теоретико-прикладне обгрунтування проблеми, що має суттєве управлінське, соціальне, економічне, правове чи інше значення. Виконання роботи повинно підтвердити спроможність студента генерувати і обгрунтовувати нові наукові і практичні ідеї, розраховані на близьку або далеку перспективу, самостійно проводити дослідження. Велика увага в діяльності випускової кафедри за спеціальністю приділяється формуванню у майбутніх фахівців навичок і вмінь творчої самостійної роботи. У сучасних умовах фахівець не може обходитися лише тими знаннями, які він одержав у навчальному закладі, він має постійно поповнювати їх шляхом самостійної роботи. Тому дуже важливо, щоб студент не лише одержав певну кількість знань відповідно до програми навчання, але й виробив у себе розуміння необхідності безупинної самостійної роботи з поглиблення й удосконалення отриманих знань, одержав науково-дослідні навички, оволодів прийомами й методами вирішення практичних занять, умів правильно орієнтуватися у зростаючому потоці наукової, технічної та суспільно – політичної інформації.

Успішне виконання дипломної роботи багато в чому залежить від ступеня усвідомлення студентом основних вимог до роботи, які стосуються, насамперед, теоретичного рівня роботи, її змісту, структури, обсягу й якості оформлення матеріалу.

Дипломну роботу виконують у такій послідовності:

– обирають тему;

– з’ясовують об’єкт, наукову проблему та предмет дослідження;

– визначають мету й завдання;

– виявляють, відбирають і вивчають літературу з досліджуваної теми дипломної роботи;

– складають попередній план дослідження, розробляють композицію та рубрикацію;

– викладають основний зміст та застосовувані методики;

– формулюють висновки й рекомендації;

– оформляють список використаних джерел, додатки та покажчики;

– здійснюють літературне редагування й технічне оформлення.

Студент при підготовці дипломної роботи повинен проявити вміння використовувати набуті в процесі навчання теоретичні знання й навички (у т.ч. із застосуванням ПК) для вирішення певної проблеми управління і організації бізнесу; аналізу наукових спеціальних джерел; узагальнення матеріалів та застосування сучасної методики наукових досліджень при розв’язанні певної проблеми; обгрунтованого використання вітчизняного та міжнародного досвіду, статистичного та графічного матеріалу; самостійного прийняття оптимальних рішень з проблем управління в сучасних умовах тощо.

В дипломних роботах студентів об’єктом дослідження можуть бути економічні об’єкти і системи різних рівнів, соціально-економічні аспекти функціонування систем управління.

Вибір та затвердження теми дипломної роботи. Тематика дипломних робіт є досить різноманітною. Вона охоплює широке коло питань, що надає дипломантам можливість вибору завдань, пов’язаних з їх індивідуальними нахилами та інтересами. При цьому потрібно вважати природною і доцільною існуючу практику, коли тематика більшості робіт відповідає напрямам наукових досліджень кафедри. Це впливає на високий рівень робіт, кваліфіковане керівництво, забезпеченість необхідним інструментарієм досліджень. Для забезпечення інтеграції навчального процесу з майбутньою професійною діяльністю тематика дипломних робіт може визначатися і замовником. Типова тематика розробляється, поновлюється кожного навчального року за напрямами досліджень і затверджується ВИПУСКОВОЮ кафедрою у жовтні-листопаді поточного навчального року.

Тема дипломної роботи повинна відповідати одному з видів діяльності освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціальності і може бути запропонована студентом, який працює над актуальними проблемами в рамках запланованих досліджень. Тема дипломної роботи також може бути запропонована керівником у розвиток результатів індивідуальних робіт і науково-дослідної роботи студента. При виборі теми доцільно враховувати схильність студента до певного роду діяльності, а сама тема має викликати теоретичний інтерес, бути здійсненою протягом відведеного часу та носити суспільно корисний характер.

Обирають тему дипломної роботи за такими основними критеріями:

- актуальність;

- наявність теоретичної бази;

- можливість виконання її на кафедрі і доступ до потрібної інформації на підприємстві;

- відповідність теми обраній спеціальності;

- можливість впровадження результатів дослідження.

В окремих випадках, погоджених з науковим керівником дипломної роботи, коли обрана тема має характер теоретичних досліджень і на базі практики нема відповідних практичних матеріалів, магістр може використовувати статистичний матеріал, аналізувати зарубіжний досвід, робити висновки відповідно до результатів наукових досліджень провідних фінансових установ і організацій, відомих науковців у галузі обліку і фінансів.

Назва теми має бути лаконічною, точно відповідати змісту дипломної роботи і відповідної спеціальності. Ключові слова в назві теми мають акцентувати увагу на мету, об’єкт і предмет дослідження.

Тему дипломної роботи затверджують на підставі письмової заяви студента на ім'я завідувача кафедри (додаток 1). Теми дипломних робіт розглядають на засіданні кафедри, де назву теми можуть скорегувати. Теми дипломних робіт розглядає та затверджує кафедра. Наукові керівники призначаються випусковими кафедрами.

Науковий керівник разом із студентом розробляє завдання на виконання магістерської роботи (див. додаток 3), яке затверджується на засіданні кафедри. Завдання готується у двох примірниках: один передається на кафедру, а другий залишається у студента.

На підставі одержаного завдання студент складає і узгоджує з керівником детально розроблений календарний план виконання магістерської роботи на весь період роботи, який в подальшому може коригуватись. На виконання дипломної роботи відводиться час, передбачений навчальним планом. Враховуючи цей час і терміни подання завершеної роботи, дипломант спільно з керівником складає докладний календарний план виконання роботи. Успішна розробка дипломної роботи у встановлений термін можлива лише за наявності ретельно продуманого плану роботи і безумовного його виконання. План має відтворювати основний зміст роботи, а структура – форму його втілення.

Після конкретизації теми необхідно скласти попередній план, що є проміжною ланкою між програмою дослідження і робочим планом. У ньому намічають основні „контури” запланованої роботи. Згодом план уточнюють.

Робочий план – це докладно розроблений проект виконання дослідження. У ньому подають зміст роботи, форми звітності на кожному етапі та ін. Від попереднього плану він відрізняється більшою конкретністю термінів, трудомісткістю, розподіленням функцій між співавторами. Його складання – важлива, відповідальна і цілком необхідна робота. Без належного упорядкування робота буде тривалішою і менш ефективною.

Для розробки розгорнутого плану дипломної роботи не існує визначеної форми, але при цьому необхідно, щоб він забезпечував послідовність, логічність і чіткість викладення змісту роботи. При його розробці доцільно звузити кількість питань, але глибоко їх дослідити і мати резерв часу.

Терміни, зазначені в плані, мають бути реальними. Лише погоджуючи у процесі планування всі форми своєї діяльності, дипломант створює реальну передумову дотримання термінів і своєчасної підготовки дипломної роботи.

План дипломної роботи включає чітко сформульовану назву роботи та її елементи: вступ, основні розділи чи питання і висновки. Практика показує, що складання нечіткого плану спричиняє найбільші труднощі, і це не випадково. Непродуманий, нечіткий план відволікає від суті проблеми, ускладнює роботу, збільшує витрати часу. Тому студент має дуже ретельно складати план роботи. Якщо студент має труднощі, то необхідно порадитися з керівником.

План рідко виникає із самого початку в завершеному, остаточному вигляді. Він зазвичай уточнюється, а іноді – істотно змінюється після глибшого вивчення літератури. Буває і так, що деякі формулювання набувають остаточного вигляду лише у процесі літературного оформлення дипломної роботи.

При розробці планів дипломанти припускаються двох найбільш характерних помилок. Перша полягає в тому, що одне з питань плану точно повторює загальну тему і в такий спосіб формально вичерпує її, інші питання виходять за межі теми, у результаті план виявляється ширше за затверджену тему. Друга помилка – протилежна, коли план відбиває одну зі складових теми й упускає інші, іноді інші істотні.

Іноді виникає необхідність для кожного розділу (глави) готувати більш-менш детальний план-проспект. Це заощаджує час автора при компонуванні „чистого” матеріалу, допомагає уникнути повторів і викласти матеріал роботи більш структуровано й якісно.

Головним елементом розгорнутого плану (план-проспекту) є викладення основної частини дослідження. Це центральна частина плану, яка є, за суттю, дослідженням. Саме тут планується досягти певних результатів, висунути й обгрунтувати нові пропозиції та рекомендації, тому деталізація цієї частини плану потребує особливо ретельного відпрацювання, саме на цьому етапі важлива допомога керівника. Розгорнутий план роботи забезпечує послідовність викладення результатів дослідження, їх чіткий і логічний розвиток.

У загальних висновках розгорнутого плану роботи мають міститися найбільш суттєві результати, ступінь їх достовірності й новизни, значення для теорії та практики, рекомендації щодо їх використання.

Особливу увагу слід приділяти термінам. На всі непередбачені роботи потрібно запланувати до 5% часу, врахувати час на обговорення результатів із керівником.

Правильно складений план – запорука успішного проведення дипломного дослідження.

Наступний етап роботи студента над написанням дипломної роботи – підбір літератури, інформаційних, довідкових та інших матеріалів, ознайомлення з ними та їх систематизація. Підбір спеціальної літератури можна зробити з використанням бібліотечних систематичних каталогів та бібліографічних довідників, статей у спеціалізованих виданнях, реферативних збірників. Допомогу у виборі дійсно необхідної літератури повинен надати науковий керівник.

Підібраний і систематизований матеріал є основою для розробки змісту магістерської роботи, який повинен не тільки відображати її загальну характеристику, послідовність розділів і підрозділів, але й визначати тези змісту відповідних розділів.

Про хід виконання плану підготовки дипломної роботи студент повинен звітуватися перед науковим керівником у встановлені терміни, але не менше одного разу на два тижні. Науковий керівник на основі аналізу проведеної роботи та виконання календарного плану фіксує ступінь планомірності та інформує про це кафедру.

Відповідальність за виконання затверджених планів підготовки дипломної роботи покладається на студентів-виконавців роботи.

Вимоги до дипломної роботи:

– актуальність теми, відповідність її сучасному стану розвитку обліку і фінансів, а також практичним завданням зазначеної сфери;

– об’єктивність дослідження;

– наявність характеристики історії досліджуваної проблеми, її сучасного стану, а також передового досвіду роботи у відповідній галузі;

– чітка характеристика об’єкта, наукової проблеми, предмета, мети, завдань та методів дослідження;

– аналіз рівня досліджуваності теми;

– правильність архітектоніки, структури та рубрикації;

– відповідність фактичного матеріалу методологічним нормам;

– обґрунтованість висновків і практичних рекомендацій;

– бездоганність тексту з огляду законів і правил логіки, граматики та пунктуації;

– відповідність вимогам державних, міждержавних та міжнародних стандартів, а також наукового стилю викладу;

– своєчасність виконання.

Студент-автор відповідає за прийняті у дипломній роботі рішення і достовірність усіх даних.

Науковий керівник при перевірці дипломної роботи вказує на помилки і неточності, пояснює в чому вони полягають, рекомендує раціональні шляхи їх усунення, уточнює або виправляє нечіткі формулювання, відзначає стилістичні помилки. Основна увага керівника має бути зосереджена на розвиток самостійності та творче ставлення студента до роботи. Керівник має всіляко підтримувати ініціативу студента і докладно консультувати його лише з питань, які не отримали достатньо повного висвітлення в літературі. У той же час не можна допускати, щоб студент витрачав зайвий час на пошуки необхідної літератури довідкового, описового і науково-теоретичного характеру.

Під час підготовки дипломної роботи керівник має вивчити ділові якості та рівень підготовки студента до самостійної діяльності для складання вичерпного відгуку про його роботу і рекомендацій про подальше використання результатів дослідження після випуску.

Керівник є лише консультантом і наставником, а не співвиконавцем роботи. Як загальну пораду можна було б рекомендувати керівнику звести свій вплив на роботу дипломанта до мінімуму, надавши йому максимум самостійності.

Підготовлена до захисту робота подається керівнику не пізніше, ніж за два тижні до початку роботи ДЕК для попереднього захисту на кафедрі. Науковий керівник готує письмовий відгук, який повинен містити характеристику роботи за всіма розділами роботи, засвідчувати рівень виконання студентом завдання (науково-теоретичний рівень роботи, її практичне значення, ступінь узагальнення практичного досвіду, елементи новизни тощо). Крім того, відгук має містити характеристику студента як спеціаліста, рівня його підготовки.

Завершена дипломна робота з відповідними проектами слайдів, плакатів, презентацій повинна бути представлена на випускову кафедру для попереднього захисту. Після попереднього захисту кафедра вирішує питання щодо допуску студента до захисту дипломної роботи, про що робиться відповідний запис на титульній сторінці роботи завідувачем кафедри. Допущена кафедрою до захисту робота подається на зовнішнє рецензування керівникам підприємств–об’єктів дослідження, провідним фахівцям науково-дослідних інститутів та вищих закладів освіти, наукові інтереси яких відповідають тематиці дипломної роботи. У письмовій рецензії відзначаються позитивні моменти роботи та її недоліки; рецензент робить висновок та надає рекомендацію щодо захисту дипломної роботи і присвоєння випускнику кваліфікації магістра.

Дипломна робота з відзивом наукового керівника та зовнішньою рецензією із печаткою організації зовнішнього рецензента направляється в Державну екзаменаційну комісію для захисту.

3. ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Під час написання дипломної роботи студент має враховувати, що:

1. Дипломна робота є самостійною роботою і готується індивідуально.

2. Дипломна робота повинна бути спрямована на розв’язання конкретних теоретичних і прикладних проблем у сфері обліку і фінансів.

3. У дипломній роботі мають бути відомості про можливе практичне застосування результатів дослідження.

4. Дипломна робота повинна свідчити про вміння автора стисло, логічно й аргументовано викладати матеріал.

5. У дипломній роботі слід робити посилання на авторів та джерела, з яких запозичено матеріал або окремі результати. Якщо члени ДЕК виявлять запозичений матеріал – текст, таблиці, розрахунки, графіки тощо (плагіат) – без посилання на джерела, роботу не розглядатимуть надалі, а студент буде позбавлений права на повторний захист.

6. Текст дипломної роботи має бути без граматичних і стилістичних помилок, а оформлення роботи – відповідати вимогам цих Методичних рекомендацій.

7. Робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня „магістр” повинна бути виконана державною мовою.

Дипломна робота виконується у терміни, визначені навчальним планом, а тему магістерської роботи слід обрати і узгодити не пізніше 1 грудня поточногонавчального року.

В дипломній роботі студента повинні бути сформульовані актуальність обраної теми, об’єкт і предмет дослідження, детально описані основні положення роботи, проведено порівняльний аналіз наукової літератури і досліджень, виконаних іншими авторами з аналогічної проблематики, викладено методику дослідження та його результати, їх аналіз, представлені авторські висновки і рекомендації з використання теоретичних і прикладних результатів проведеного наукового дослідження.

Виклад усього матеріалу виконаної роботи має бути підпорядкований одній головній ідеї, чітко визначеній студентом. Перш ніж здійснювати науковий пошук, тобто приступити до виконання наукового дослідження, слід чітко визначити коло питань, які слід розв’язати, а також висунути і сформулювати робочу гіпотезу.

Гіпотеза [гр. hypothesis] – науково обґрунтоване припущення, що пояснює конкретні явища і таке, що потребує перевірки й підтвердження фактами. Щоб стати достовірною науковою теорією, гіпотеза задає коло характеристик, які слід вивчати для розв’язання поставленої проблеми.

Для плідного розв’язання порушеної проблеми і скорочення пошукових зусиль до формулювання гіпотези висувають конкретні вимоги. Так, вихідним пунктом висування й обґрунтування робочої гіпотези є попередньо набуті знання, ціла низка встановлених фактів, які належать до предмета дослідження.

Текстова частина дипломної роботи має відповідну структуру. Структура дипломної роботи, поданої до захисту зі спеціальності повинна включати такі складові, які розміщені у наступній послідовності:

· вшити в дипломну роботу 2 файли для відгуку і зовнішньої рецензії.

· титульний аркуш;

· завдання на дипломну роботу;

· анотація;

· зміст;

· вступ;

· основна частина, поділена на розділи і підрозділи, висновки до розділів;

· загальні висновки;

· список використаних джерел;

· додатки.

Вказані вище частини роботи повинні мати назви, що відповідають конкретній розробці та логічну взаємозв’язаність цих частин.

Обсяг текстової частини рекомендується в межах 100-110 сторінок комп’ютерного набору (не враховуючи додатків).

Обсяг графічного матеріалу (схем, графіків, діаграм, таблиць тощо), який оформляється у вигляді слайдів для демонстрації на проекторі з використанням комп’ютерних можливостей програми Microsoft Power Point та розміщується на аркушах паперу А-4 і є доповненням до текстової частини, рекомендується в межах 5−7 аркушів. Графічний матеріал використовують як демонстративний під час захисту дипломної роботи в ДЕК.

Титульний аркуш дипломної роботи є першою сторінкою дипломної роботи й оформляється за зразком, наведеним у додатку 2.

Завдання на дипломну роботу оформляється відповідно до зразка (додаток 3).

Анотація містить інформацію про автора, місце виконання роботи, структуру роботи, ключові слова, УДК. УДК – це універсальна десяткова класифікація творів друку і документальних матеріалів. Вона надає можливість відображення новітніх досягнень науки і техніки шляхом комбінування індексів. УДК використовується для обміну інформацією. Приклад оформлення анотації наведений у додатку 4. Мова викладу-українська і англійська.

Зміст містить назву і нумерацію всіх структурних складових дипломної роботи (від вступу до додатків) із зазначенням номерів сторінок, з яких починається відповідна структурна складова дипломної роботи (див. додаток 5).

Вступ до роботи повинен містити обгрунтування актуальності обраної теми, коротко розкривати наукове, методичне та практичне значення очікуваних результатів. У вступі визначають :

– актуальність теми дослідження;

– ступінь її розробки вітчизняними та зарубіжними дослідниками;

– мету і основні завдання дослідження;

– об’єкт та предмет дослідження;

– методи дослідження;

– інформаційну базу дослідження;

– наукову новизну отриманих результатів;

– практичне значення отриманих результатів;

– апробацію результатів дослідження;

– публікації.

Вступ починається з обгрунтування актуальності вибраної теми, що повинно продемонструвати вміння автора правильно зрозуміти і оцінити обрану тему з огляду сучасності, соціальної значимості, охарактеризувати її наукову зрілість та професійну підготовленість. Висвітлення актуальності теми має бути стислим, у межах 1-2 сторінок друкованого тексту.

Якщо студенту вдається показати глибоке знання предмету дослідження, то йому буде неважко однозначно визначити наукову проблему та сформулювати її суть. На відміну від питання, для розв’язання проблеми необхідно вийти за межі вже досягнутого знання – традиційних знань виявляється недостатньо.

Пропонуючи нові наукові концепції (положення), студент має показати відмінність отриманих результатів від уже відомих, описати ступінь новизни (наприклад, уперше отримано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Формулюючи наукову новизну можна вживати, зокрема, такі вислови: „вперше формалізовано..”, „розроблено метод..., який відрізняється від..”, „доведено залежність між...”, „досліджено поведінку... й показано...”, „доопрацьовано (відомий) метод... у частині... і поширено його на новий клас систем...”, „створено концепцію, що узагальнює... і розвиває...”, „досліджено новий ефект...”, „розроблено нову систему... з використанням відомого принципу...”.

У вступі також бажано вказати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, визначити особистий внесок автора. Характеризуючи наукове значення своєї роботи, студенти часто-густо роблять одну й ту саму помилку: перераховують отримані ними наукові положення. Насправді ж потрібно детально показати й оцінити, яке значення мають ці наукові положення з огляду розвитку (доповнення) наукових знань для розвязання наукового завдання або певної наукової проблеми.

Після визначення наукової проблеми, студент повинен показати, що тема дипломної роботи не отримала своєї розробки і висвітлення у спеціальній літературі, сформулювати мету дослідження і окреслити конкретні завдання дослідження, що мають бути вирішені відповідно до цієї мети. Визначення завдань, як правило, робиться у формі переліку питань (вивчити, описати, встановити, виявити, вивести залежність і т.п.).

Формулювання завдань необхідно проводити дуже ретельно, оскільки опис їх розв’язання складатиме зміст розділів дипломної роботи. Крім того від конкретного визначення завдань залежать і назви розділів даної роботи.

Обов’язковим елементом вступу є формулювання об’єкту і предмету дослідження. Об’єкт дослідження – це процес або явище, які породжують наукову проблему, а також потребують докладного вивчення. Об’єктом дослідження є сукупність відношень різних аспектів теорії та практики науки, яка слугує джерелом важливої для дослідника інформації. Об’єкт дослідження – це частина об’єктивної реальності, яка на відповідному етапі є предметом практичної й теоретичної діяльності людини як соціальної істоти (суб’єкта).

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Предмет дослідження є таким його елементом, який включає сукупність властивостей і відношень об’єкта, опосередкованих людиною (суб’єктом) під час дослідження у конкретних умовах.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне й часткове. В об’єкті виділяють ту його частину, яка є предметом дослідження.

З об’єктом і предметом дослідження, а також із кінцевим результатом та шляхом його досягнення пов’язана мета дослідження. Кінцевий результат дослідження передбачає розвязання проблемної ситуації, яка відображає суперечність між типовим станом об’єкта дослідження в реальній практиці й вимогами суспільства до його ефективнішого функціонування.

Наступний обов’язковий елемент вступу – вибір методів дослідження, які є інструментом при відборі фактичного матеріалу та необхідні для досягнення поставленої мети. Методи дослідження або методи досягнення поставленої мети слід перераховувати не окремо від змісту роботи, а стисло й змістовно, визначаючи, що саме досліджувалося тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності й прийнятності вибору саме цих методів.

У вступі описуються й інші елементи наукового процесу, наприклад: посилання на конкретний матеріал стосовно виконаної роботи, характеристика основних джерел отримання інформації (офіційні, наукові, літературні, бібліографічні тощо). В цій частині необхідно подати опис виконаної роботи шляхом аналізу та порівняння з відомими методами вирішення проблеми, обгрунтувати актуальність і доцільність впровадження результатів роботи у практику діяльності підприємств, установ, організацій, економіку галузі або країни.

Вступна частина завершується розкриттям структури роботи, наведенням переліку її структурних елементів і обгрунтуванням послідовності їх розташування. Обсяг вступу – 2-3 сторінки.

У теоретичній частині дипломної роботи подають відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в практичній частині – висвітлюють результати практичного застосування отриманих результатів або рекомендації щодо їх використання. Це можуть бути нові способи, технології, пристрої, методи, методики, параметри, тобто те нове, що дає виконана дипломна робота для практики з зазначенням ступеня готовності до використання або масштабів використання.

Зазначають, у скількох статтях наукових журналів, збірників наукових праць, матеріалів і тез наукових конференцій опубліковані результати, що ввійшли до дипломної роботи. Перераховуючи опубліковані разом зі співавторами наукові праці, слід конкретизувати особистий внесок.

Зазначають, на яких наукових конференціях, симпозіумах, нарадах висвітлено результати досліджень, включених до дипломної роботи.

Основна частина дипломної роботи має містити виклад теоретико-методичних положень і проблемних питань з обраної теми, наукове обґрунтування та приклади практичного застосування заходів, які пропонуються для розв’язання порушених проблем.

Насамперед визначають головну ідею розділу і складають тези, підтверджувані фактами, думками різних авторів, результатами анкетування чи експерименту, аналізом досвіду. Розділи присвячують вичерпному й повному викладу результатів власних досліджень.

Основну частину дипломної роботи можна умовно поділити на три розділи:

Основна частина роботи складається з розділів і підрозділів. Кожний розділ слід починати з нової сторінки, на початку якого можна стисло описати обраний напрямок і обгрунтування застосованих методів дослідження.

Розділи основної частини містять формулювання досліджуваної проблеми, визначення її місця в економічній теорії або господарській практиці, аналіз точок зору на проблему і практичних рекомендацій для її розв'язання, запропонованих різними авторами, висунення особистої позиції автора. В цій частині необхідно відобразити результати самостійного аналізу автором літературних джерел, статистичних матеріалів, інформації з мережі Internet, дати творчу оцінку економічного явища або процесу, що вивчається. Всі матеріали, що, на думку автора дипломної роботи не дуже важливі для розуміння вирішення наукового завдання слід винести в додатки.

Зміст розділів основної частини повинен точно відповідати темі дипломної роботи і повністю її розкривати. Студент повинен продемонструвати вміння стисло, логічно й аргументовано викладати матеріал.

Перший розділ (теоретичний) присвячується вивченню теоретичних засад об’єкта досліджень. У розділі проводиться поглиблений аналіз чинної нормативної бази та огляд спеціальної літератури з обраної теми. За результатами аналізу студент повинен визначити наявні недоліки або прогалини в нормативній базі, а також сформулювати конкретні пропозиції щодо її використання для обраного об’єкта досліджень. Здійснюючи огляд спеціальної літератури, студентопрацьовуєсучасну вітизняну і зарубіжну літературу. Систематизація інформації може здійснюватись у формі таблиці. Студент коментує літературні джерела, робить висновки щодо можливостей використання розглянутого в літературі передового досвіду на обраному об’єкті досліджень.

При написанні цієї частини роботи студент повинен показати глибокі знання з фінансів, методики аудиту, організації обліку, фінансового менеджменту та аналізу, судово-бухгалтерської експертизи тощо у межах кола питань, що становлять основу дипломної роботи, намагатись виявити дискусійні і невирішені аспекти теми, визначити особисте ставлення до них, окреслити шляхи їх розв’язання.

Студент має право стверджувати, що саме йому належить розробка даної проблеми, якщо він грунтовно опрацював наявні джерела і переконався, що ніхто з науковців ще не вивчав цього аспекту проблеми.

Перший розділ бажано закінчити коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі, економічної постановки проблеми.

У другому розділі (аналітично-дослідницькому) найчастіше подається організаційно-економічна характеристика об’єкта досліджень, всебічно аналізується його стан, визначаються напрямки його вдосконалення, поліпшення чи стабілізації. При цьому в залежності від обраної теми можуть висвітлюватися окремі питання із наведеного нижче переліку:

· характеристика об’єкта дослідження за допомогою системи якісних і кількісних показників;

· структуризація об’єкта досліджень з вивченням взаємозв’язків між структурними складовими з формулюванням системних завдань;

· аналіз сучасних методів і підходів до розв’язання проблем, які розглядаються у літературних джерелах;

· аналіз сучасної практики розв’язання проблем і питань на конкретних або аналогічних об’єктах;

· визначення можливих напрямків удосконалення об’єкта досліджень та ін.

При проведенні аналізу розкриваються алгоритми розрахунку аналітичних показників, обгрунтовується методика аналізу. Для аналізу використовуються зіставні показники не менш як за 2-3 останні роки функціонування об’єктів досліджень. На основі визначених показників за допомогою програмних засобів розробляються графіки, діаграми тощо.

Третій розділ дипломної роботи найчастіше спрямований на розробку (дослідження) конкретних заходів та рекомендацій щодо необхідності впливу на об’єкт з метою його зміни та удосконалення. Механізм такого впливу має містити перелік заходів, які логічно випливають з теоретичного та аналітично-дослідницького розділів роботи і спрямовані на подолання суперечностей між реальним і бажаним станом об’єкта досліджень з врахуванням завдань дипломної роботи. Зміст цього розділу може бути розкритий у вигляді економічних, фінансових, інноваційних та інших заходів, інструкцій, програм, методик, пропозицій щодо офіційно-ділових документів тощо. Розроблені заходи, рішення і пропозиції повинні бути всебічно обгрунтовані з урахуванням динаміки зовнішнього і внутрішнього економічного середовища об’єкта доліджень.

Кожний розділ дипломної роботи складається з декількох підрозділів (щонайменше трьох); наприкінці кожного розділу формулюють висновки й стисло висвітлюють наукові й практичні здобутки.

Слід пам’ятати, що зміст основної частини має відповідати темі дипломної роботи, а зміст кожного з розділів і підрозділів – їх назвам. Основну частину тексту ділять на розділи і підрозділи відповідно до вимог логічного викладу матеріалу. Назви розділів і підрозділів мають бути чіткими і лаконічними.

Рекомендований обсяг основної частини – 90-100 сторінок.

Висновки – заключна частина, закінчення дипломної роботи, зумовлене логікою проведеного дослідження. В заключній частині стисло викладаються теоретичні і практичні результати проведеного дослідження, висновки і рекомендації автора. У загальних висновках викладають найважливіші наукові та практичні результати, формулюють розв’язану наукову проблему (завдання) та значення її для науки й практики. Далі наводять рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. Треба конкретно довести, що положення, висновки та рекомендації, наведені в роботі, є обґрунтованими й достовірними, тобто реальними (об’єктивними). Лише вагомі докази дають підставу довіряти дослідженням, уникнути при цьому помилкових висновків і не дати, в окремих випадках, сприйняти бажане за дійсне.

Достовірність, тобто доведена правильність, є доказом того, що викладений результат (закономірність, сукупність фактів, можливість тощо) виконується завжди для зазначеного класу об’єктів за визначених умов. Достовірність підтверджується верифікацією, тобто повторенням результату за тих самих умов під час багатьох перевірок на різних об’єктах.

Здебільшого слід робити перевірку на контрольних прикладах, тобто за обмежених умов. Методи доведення достовірності можна об’єднати в три групи: аналітичні, експериментальні, підтвердження практикою.

Накопичена в основній частині наукова інформація дозволяє послідовно та логічно викласти отримані підсумки, їх співвідношення із загальною метою і конкретними завданнями, поставленими і сформульованими у вступі. Заключна частина створюється не механічним підсумовуванням висновків попередніх розділів, а повинна містити те істотне, що складає підсумкові результати дослідження. При цьому вказуються не лише наукова новизна і теоретична значимість, що випливають з кінцевих результатів, але й практична цінність даного дослідження.

Тобто висновки – це коротке резюме дипломної роботи. В них вказують, якою мірою досягнуто мети. У висновках узагальнюються рекомендації та пропозиції щодо теоретико-методичних аспектів та способів дослідження проблеми, викладається сутність запропонованих студентом заходів. Висновки повинні містити конкретний характер.

Рекомендований обсяг висновків – до 5 стор.

Між структурними частинами дипломної роботи має простежуватися чіткий логічний зв'язок, тобто проблеми, які сформульовано у вступі, мають кореспондуватися зі змістом розділу „ВИСНОВКИ”, розділи дипломної роботи мають бути пов’язані між собою і починатися з короткого опису питань, які розглянено у попередньому розділі.

Список використаних джерел виконує важливу довідкову та інформаційну функцію, його слід готовити особливо ретельно. До списку рекомендується включати основну спеціальну літературу з досліджуваної теми, на яку в роботі є посилання, а також таку, яка допомогла в написанні роботи, хоча на неї нема посилань. До списку використаних джерел включають джерела у встановленій послідовності:

· КонституціяУкраїни;

· ЗакониУкраїни;

· УказиПрезидентаУкраїни;

· ПостановиКабінетуМіністрів України;

· інструкції і нормативні акти Міністерства фінансів України, ДПС, АПУ, САУ, Державної казначейської служби, Державної контрольно-ревізійної служби (нині – Державна фінансова інспекція), галузевих міністерств, інших міністерств і відомств, МСА;

· наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана українською або російською мовами;

· наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана іноземними мовами.

Першоджерела вміщуються у список у алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

До додатків доцільно включати складений або підібраний студентом довідковий та допоміжний матеріал, що безпосередньо стосується теми дипломної роботи. У додатках вміщують матеріал, який: є необхідним для повноти роботи, але включення його до основного тексту може ускладнити сприйняття змісту роботи; не може бути послідовно розміщений в основній частині роботи через великий обсяг або способи відтворення.

До додатків доцільно віднести:

· проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

· таблиці статистичних даних;

· інструкції і методики, опис алгоритмів і програм розв’язання задач на ЕОМ, розроблені в процесі виконання роботи;

· пакети прикладних програм;

· ілюстрації, схеми;

· витяги з нормативних документів тощо.

· окремі первинні документи;

· форми фінансової звітності;

· аудиторські висновки і звіти;

· аналітичні (розрахункові) таблиці;

· ілюстрації допоміжного характеру;

· розроблений автором таблично-графічний матеріал (особливо цінний).

Дипломна робота подається до захисту у вигляді: текстової частини у твердій палітурці; графічного матеріалу на слайдах (для демонстрації на проекторі з використанням комп’ютерних можливостей програми Microsoft Power Point) та аркушах паперу А-4.

4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

4.1. Загальні вимоги

Текстова частина роботи виконується шляхом комп’ютерного набору відповідно до ДСТУ 3008-95.

Друк здійснюється на одній стороні аркуша білого паперу формату А-4 (210х297мм) через півтора міжрядкових інтервали (до 30 рядків на сторінці), шрифтом Times New Roman (кегль 14).

Відступи (або береги) у тексті мають бути таких розмірів: зверху – 20мм, праворуч – 10-15 мм, знизу – 20мм, ліворуч – 25 мм. Абзацний відступ – 12,5 мм. Щільність тексту повинна бути однаковою. Текст основної частини поділяють на розділи і підрозділи. Заголовки структурних частин роботи „ АНОТАЦІЯ ”, „ ЗМІСТ ”, „ ВСТУП ”, „ РОЗДІЛ ”, „ ВИСНОВКИ ”, „ список ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, „ ДОДАТКИ ” (якщо такі є) друкують великими літерами напівжирним шрифтом симетрично до тексту (по центру). Розділи складаються з підрозділів. Заголовки підрозділів друкуються малими літерами з першої великої. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки чи слова у них не підкреслюють і слова під час переносу не розбивають. Відстань між заголовками (за винятком заголовка пункту) і подальшим текстом має дорівнювати одному міжрядковому інтервалові, а відстань між заголовком і останнім рядком попереднього тексту (для тих випадків, коли кінець одного і початок другого підрозділу розміщується на одній сторінці) – двом міжрядковим інтервалам.

Кожний розділ роботи потрібно починати з нової сторінки.

Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми тощо) і таблиці в роботі необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше або на наступній сторінці. Кожний розділ дипломної роботи повинен містити 2-3 ілюстрації, 2-3 таблиці тощо.

4.2. Нумерація сторінок, розділів, підрозділів

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул тощо подають арабськими цифрами без знаку №...

Нумерація сторінок має бути наскрізною. Першою сторінкою дипломної роботи є титульний лист, другою – завдання на роботу, третьою – анотація, четвертою – зміст, які входять до загальної нумерації сторінок. На титульному листі, на завданні, анотації, змісті та вступі номер сторінки не ставлять. Нумерація починається з шостої сторінки (друга сторінка вступу). Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки. Рисунки і таблиці входять до загальної нумерації. Додатки і список використаних джерел наскрізно нумерують.

Нумерація розділів і підрозділів роботи. Номер розділу ставлять після слова „РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Приклад:

РОЗДІЛ 2

ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ВАТ „ЛЬВІВСЬКИЙ АВТОБУСНИЙ ЗАВОД”

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: „2.1.” (перший підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Приклад:

2.1. Характеристика показників фінансового стану ВАТ „Львівський автобусний завод”

4.3. Ілюстрації

Ілюстрації в дипломній роботі розміщують після тексту, де вони згадані уперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації, розміри яких перевищують формат А4, варто розміщувати у додатках. Якщо є потреба, ілюстрації доповнюють або поясненнями, або коментарем. Ілюстраціївиконують за допомогою комп’ютера, вони повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. Всі ілюстрації нумеруються послідовно в межах розділу арабськими буквами і позначаються надписом „Рис.”. Номер рисунка складається з номеру розділу і порядкового номера рисунка, розділених крапкою, наприклад: рис.2.1. (перший рисунок другого розділу).

Номер ілюстрації, її назву і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Наприклад:

Рис.2.1. Етапи аналізу фінансового стану підприємства

Дозволяється на одному аркуші розміщати декілька ілюстрацій. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті.

4.4. Таблиці

Цифровий матеріал подається у формі таблиць. Таблиці розміщують після першого згадування про неї у тексті та нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис „ Таблиця ” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: „ Таблиця 2.2. ” (друга таблиця другого розділу). Кожна таблиця повинна мати назву. Назва таблиці міститься нижче, посередині сторінки над таблицею. Назву починають з великої літери, виділяють курсивом.

Приклад оформлення таблиці:

Таблиця 2.2.

Показники ліквідності ВАТ „Львівський автобусний завод”

у 2008-2010 р.р.

Показники				Нормативне значення
Коефіцієнт покриття	2,06	1,68	2,29	>1
Коефіцієнт швидкої ліквідності	1,62	1,37	1,66	>0,6-0,8
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,123	0,0004	0,0647	>0,2

Графи у таблиці нумерують тільки тоді, коли у тексті є на них посилання або коли таблицю необхідно перенести на наступну сторінку. В такому випадку на наступній сторінці роботи у верхньому правому куті пишуть „ Продовження табл. ” і зазначають її номер.

Приклад:

Продовження табл.2.2

Таблицю після першого посилання на неї у тексті розташовують так, щоб її можна було читати без повороту роботи; якщо це неможливо – з поворотом за годинниковою стрілкою.

У таблиці слід обов'язково зазначити одиницю виміру відповідно до стандартів; числові величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Заголовки граф таблиці починається великою літерою, підзаголовки – маленькою, якщо вони складають одне речення із заголовком, і великою, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не менш 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків у таблиці не роблять. На всі таблиці мають бути посилання в тексті, при цьому слово „таблиця ” пишуть скорочено – „табл. ”.

Приклад:

Платоспроможність підприємства у 2008-2010 роках характеризують дані, наведені у табл. 2.2.

Під таблицею треба зазначити, на основі яких даних складена таблиця.

Приклад:

Джерело: Складено автором за даними звітності Львівського автобусного заводу за 2008 - 2010 роки [26, 27].

Джерело: Дані Державного комітету статистики України [37, 38].

* складено на основі [1, с. 8; 2, с. 58; 3, с. 27].

* розраховано за даними [9; 10].