Учасники бюджетного процесу та їхні повноваження

На всіх стадіях бюджетного процесу задіяно його учасників, якими є згідно зі ст. 20 Бюджетного кодексу органи й посадові особи, яких наділено бюджетними повноваженнями. Бюджет­ними повноваженнями визнають права й обов'язки учасників бюджетних правовідносин.

Учасниками бюджетного процесу є органи й посадові особи законодавчої (представницької) та виконавчої влади, а саме:

Глава 9

Бюджетний процес

Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів, Національний банк України, місцеві ради тощо; розпо­рядники й одержувачі бюджетних коштів, органи державного фінансового контролю. Всіх цих суб'єктів наділено відповідними бюджетними повноваженнями, що реалізуються на відповідних стадіях бюджетного процесу. Зосередимо увагу на деяких із них.

Законодавчі органи влади всіх рівнів, як то — Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради, мають право розгляду та затвердження бюджетів і звітів про їхнє виконання, здійснювати контроль за виконан­ням бюджетів. Зокрема, Верховну Раду України наділено та­кими бюджетними повноваженнями: визначення бюджетної по­літики держави; прийняття постанови про схвалення або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики на наступ­ний бюджетний період; визначення бюджетних повноважень усіх учасників бюджетного процесу, складу й обсягів доходів і ви­датків Державного бюджету; затвердження показників соціаль­но-економічного розвитку країни, потрібних для формування бюджетів усіх рівнів; розгляд і прийняття закону про Держав­ний бюджет на відповідний період та внесення змін до нього; розгляд і прийняття рішення щодо звіту Про виконання Держ­бюджету тощо.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету наділе­но, зокрема, такими бюджетними повноваженнями: відстежен-ня, опрацювання та узагальнення пропозицій і висновків комі­тетів Верховної Ради, народних депутатів України до проекту закону про Державний бюджет і законопроектів, які впливають на дохідну й видаткову частини бюджетів; підготовка висновків і необхідних матеріалів та представлення на засіданні Верхов­ної Ради в першому, другому й третьому читаннях проекту за­кону про Державний бюджет України на відповідний бюджет­ний період; заслуховування інформації міністрів, керівників дер­жавних комітетів, інших органів центральної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування й об'єднань громадян, а та­кож головних розпорядників і розпорядників бюджетних коштів щодо виконання бюджетних повноважень на всіх стадіях бюд­жетного процесу; відстеження виконання, оцінка й підготовка висновків про виконання закону про Державний бюджет протя­гом року.

Значна роль у бюджетному процесі належить органам вико­навчої влади. Саме вони забезпечують усю підготовчу роботу щодо складання проектів бюджетів, готують потрібні докумен­ти й матеріали, які разом з проектами бюджетів подають у за­конодавчі органи. Крім того, ці органи забезпечують вико­нання бюджетів, здійснюють контроль за їхнім виконанням, надають звіт про виконання бюджетів.

До бюджетних повноважень Кабінету Міністрів України належать: розробка й подання Верховній Раді проекту Основ­них напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний пе­ріод; розробка й подання Верховній Раді проекту Закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період; забезпечення виконання закону про Держбюджет; підготовка й подання Верховній Раді звітів про виконання Державного бюд­жету; розрахунок показників зведеного бюджету України й підго­товка звіту про його виконання; прийняття рішень щодо вико­ристання коштів резервного фонду Державного бюджету; прий­няття рішень про здійснення державних запозичень у обсягах і на умовах, визначених законом про Державний бюджет Украї­ни на відповідний бюджетний період тощо.

Міністерство фінансів України займає центральне місце в бюджетному процесі, бо здійснює багато функцій, пов'язаних із функціонуванням бюджету. Наприклад, воно зобов'язане го­тувати проект Державного бюджету, забезпечувати методичне керівництво іншими органами щодо їхньої участі в складанні проекту бюджету, координувати діяльність учасників бюджет­ного процесу з питань виконання бюджету. Виходячи з цього, Міністерство фінансів України наділено такими бюджетними Повноваженнями: підготовка й узагальнення передбачених Бюд­жетним кодексом документів і матеріалів, необхідних для фор­мування проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період; аналіз бюджетних запитів; роз­робка проектів нормативів бюджетної забезпеченості з розрахун­ку на одну особу, одного учня, одне ліжко-місце тощо; складан­ня проекту закону про Державний бюджет України; організа­ція виконання Державного бюджету на всіх стадіях бюджетного процесу; розробка й затвердження Річного розпису Держбюд­жету; здійснення в межах своїх повноважень обслуговування державного внутрішнього й зовнішнього боргу тощо. Особливо

Глава 9

Бюджетний процес

слід відзначити, що Міністерству фінансів фактично надано право встановлення тимчасового обмеження асигнувань загаль­ного фонду Державного бюджету України.

Особливе місце в бюджетному процесі займає Національ­ний банк України, який наділено такими бюджетними повнова­женнями: визначення основних засад грошово-кредитної по­літики України; розробка законопроектів, пов'язаних із фор­муванням дохідної та видаткової частин бюджетів, і підготовка пропозицій до проекту закону про Державний бюджет на на­ступний бюджетний період.

Треба також визначити роль Президента України, який під­писує закон України про Державний бюджет на поточний рік, а також інші закони, що регулюють бюджетну діяльність; може застосовувати право вето щодо прийнятого Верховною Радою закону про Держбюджет та інших нормативних актів щодо бюджетної діяльності з наступним поверненням їх на повтор­ний розгляд Верховній Раді тощо.

Бюджетний кодекс України визначає й коло інших суб'єктів бюджетного процесу, зокрема, розпорядники бюджетних коштів, яких за обсягом наданих прав поділяють на головних розпо­рядників бюджетних коштів і розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, бюджетні установи й одержувачі бюджетних коштів.

Під головним розпорядником бюджетних коштів Бюджет­ний кодекс України розуміє бюджетні установи в особі їх керів­ників, які отримують повноваження шляхом встановлення бю­джетних призначень. Отже, розпорядники бюджетних коштів це — бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'я­зань і здійснення видатків із бюджету. Розпорядник коштів бюджету нижчого рівня в своїй діяльності підпорядковується відповідному головному розпоряднику. Ці суб'єкти фактично виконують відповідну частину бюджету та забезпечують ефек­тивне й цільове використання виділених у їх розпорядження бюджетних коштів.

Згідно зі ст. 22 Бюджетного кодексу головними розпорядни­ками бюджетних коштів можуть бути виключно:

1) за бюджетними призначеннями, передбаченими законом про Державний бюджет України, — органи, вповноважені від-

повідно Верховною Радою, Президентом, Кабінетом Міністрів України забезпечувати їхню діяльність, у особі їхніх керівників, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої вла­ди, Конституційний Суд, Верховний Суд України та інші спеціа­лізовані суди; установи й організації, які визначено Конститу­цією України або входять до складу Кабінету Міністрів, а та­кож Національна академія наук України, Українська академія аграрних наук, Академія медичних наук України, Академія педа­гогічних наук України, Академія правових наук України, Ака­демія мистецтв України в особі їх керівників;

2) за бюджетними призначеннями, передбаченими бюджет-­
том Автономної Республіки Крим, — уповноважені юридичні
особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Вер­-
ховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Авто­-
номної Республіки Крим, а також міністерства й інші органи
влади Автономної Республіки Крим у особі їх керівників;

3) за бюджетними призначеннями, передбаченими іншими
місцевими бюджетами, — керівники місцевих державних адмі­-
ністрацій, виконавчих органів рад і їх секретаріатів, керівники
головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних
структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій,
виконавчих органів рад.

Головних розпорядників бюджетних коштів наділено широ­кими повноваженнями, зокрема, вони розробляють проект кош­торису та бюджетні запити й подають їх Міністерству фінансів України чи місцевому фінансовому органу, доводять у встанов­леному порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів) відомості про обсяги асигнувань відповідно до затверджених призначень і забезпе­чують управління бюджетними асигнуваннями. Крім того, вони затверджують бюджетні призначення у відповідному бюджеті, мають право витрачати кошти бюджету на утримання апарату установи, на централізовані заходи, що здійснює безпосеред­ньо ця установа, розподіляти передбачені бюджетні кошти між розпорядниками нижчого рівня, а також затверджувати їхні кошториси й плани асигнувань. Дуже важливим є наділення годинних розпорядників бюджетних коштів правом здійснюва­ти контроль за повнотою надходжень, отриманих розпорядни-

Глава 9

Бюджетний процес

ками бюджетних коштів нижчого рівня й одержувачами бюд­жетних коштів, і витрачанням ними бюджетних коштів.

Як було зазначено вище, головні розпорядники отримують відповідні повноваження шляхом встановлення бюджетних при­значень. ^Бюджетне призначення — це повноваження, надане головному розпоряднику коштів бюджету законом про Держав­ний бюджет, постановою Верховної Ради Автономної Респуб­ліки Крим, рішенням місцевої ради про місцевий бюджет, що має кількісні й часові обмеження. Воно дозволяє надавати бюд­жетні асигнування для здійснення платежів на конкретні захо­ди за рахунок коштів відповідного бюджету, надає право роз­поряднику коштів брати зобов'язання щодо виконання робіт чи надання послуг. Бюджетні призначення встановлює виключно закон про Державний бюджет України чи рішення про місце­вий бюджет. Бюджетне призначення дозволяє суб'єктам вико­нувати бюджетні зобов'язання.

Розпорядники надають бюджетні кошти бюджетним устано­вам і одержувачам бюджетних коштів. Бюджетна установа — орган, установа чи організація, визначена Конституцією Украї­ни, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автоном­ної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно Державного бюджету чи місцевих бюджетів, та є неприбутковими. Важли­вим є те, що бюджетні установи можуть використовувати бюд­жетні кошти виключно в порядку, який затверджено коштори­сом доходів і видатків. До повноважень цих суб'єктів нале­жить насамперед підготовка бюджетних запитів. Бюджетний запит — це документ, підготовлений розпорядником бюджет­них коштів, який містить пропозиції з відповідним обґрунту­ванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період. Фактично в цьому документі вказують потрібну для належного функціонування суб'єкта суму грошових коштів.

Одержувачі бюджетних коштів — це юридичні та фізичні особи, що не мають статусу бюджетної установи. Ними можуть бути: 1) державні (комунальні) організації, установи й підприєм­ства, 2) юридичні особи інших форм власності, 3) фізичні осо-

би, в тому числі й фізичні особи — підприємці. Але слід відзна­чити, що в Бюджетному кодексі чітко не закріплено коло осіб, які є учасниками бюджетного процесу — одержувачами бюд­жетних коштів. Одержувачі бюджетних коштів можуть отри­мувати зазначені бюджетні ресурси лише через розпорядника бюджетних коштів. Права й обов'язки їх такі: своєчасно та в повному обсязі отримувати кошти, витрачати їх відповідно до бюджетного розпису й кошторису тощо.