Військова організація запорозького війська

На чолі війська стояв гетьман. Він був головою Козацької держави, мав повну адміністративну владу, брав участь у законодавчих та судових справах. Якщо гетьман із тих чи інших причин не брав участі у походах або війнах, то з генеральної старшини призначався наказний гетьман.

Функції штабу при гетьманові виконувала військова генеральна старшина, до якої належали генеральні — обозний; два судді; підскарбій; писар; два осавули; хорунжий і бунчужний.

Військо поділялося на полки на чолі з полковником. Кожний полк (500–5000 чоловік) поділявся на сотні на чолі з сотником (100–400 чоловік). Сотня у свою чергу поділялася на курені (50 чоловік), яким командував курінний отаман.

На Січі військом керував кошовий отаман, при якому знаходився старшинський уряд (суддя, осавул, писар). Запорозька Січ у ХVІІІ столітті поділялася на 38 куренів, якими керували курінні отамани, та 8–10 паланок, на чолі яких стояв полковник, осавул і писар.

Козаки офіційно титулували один одного «товаришем», а гурт козаків — «товариством».

На Січі новий козак (джура), перш ніж набути повноправні права в товаристві, три роки повинен був навчатися військовій справі. І тільки після випробування ставав повноправним членом козацького товариства.

У ХІV столітті на території Європи починається нова епоха в розвитку військового мистецтва, пов’язана з поширенням пороху і створенням більш якісної вогнепальної зброї. Ідучи в ногу з часом, козацьке народне військо озброюється великою кількістю рушниць простої роботи (самопалами). У ХVІ столітті з’являються пістолі, якими в основному була озброєна козацька старшина та вершники.

До озброєння козака належали: рушниця (самопал, піщаль, мушкет, яничарка, фузія), пістоль, шабля; короткий спис (рогатина) і лук зі стрілами (див. рис. 11).

1 – козацька шабля; 2 – кремнієво-набійна рушниця із замком «руського діла»; 3 – булава; 4 – пістолет з кремнієвим замком; 5 – кремнієво-набійний замок (початок XVII століття); 6 – рукоять шаблі; 7 – порохівниця; 8 – пірнач — знак влади полковника козацького війська

Рис. 11. Озброєння козака

У першій половині ХVІІ століття запорозьке козацтво піднялося до рівня розвитку кращих європейських армій. Козаки відзначалися розумом, хитрістю, вмінням виграти в противника бій, раптово на нього напасти, несподівано заманити в пастку. Вони вражали ворогів великою відвагою, дивовижною витривалістю і здатністю стояти на смерть.