Загальна характеристика економічних відносин, які виникають між партнерами у сфері товарного обігу

Економічні відносини як правило починаються з домовленості.

Домовленість – усна форма узгодження певних дій між бізнес-партнерами на визначений період часу, вона може бути доповнена документами: протоколом про наміри, листами. Юридичною формою домовленості виступає угода (договір, контракт).

Найбільша кількість договорів у сфері товарного обміну має двох учасників (контрагентів), в основі інших лежить комерційна тріангуляція (лат. traingulum – трикутник) (мал. 4.1).

Мал. 4.1 Схема комерційної триангуляції

А, Б, В – підприємства;

1 – постачання товару;

2 – система партнерських відносин;

3 – проплата товару (погашення заборгованості підприємства Б перед А).

Наведемо основні типи угод:

1. Купівлі-продажу.

2. Постачання (сировини, комплектуючих,…).

3. Бартер, в т. ч. контрактації, коли виробнику с/г продукції постачають запасні частини, паливо-мастильні матеріали, добрива, а він розраховується с/г продукцією після збирання врожаю.

4. Комісії, коли одна сторона (комісіонер) за винагороду зобов’язується за дорученням іншої сторони (комітента) виконати комерційні дії від свого імені, але за рахунок комітента.

4.1 Консигнації, за яким консигнант (власник товару) поставляє на склад консигнатора (продавця) товар для продажу та демонстрації, після закінчення терміну товар може повертатись власнику або викупається продавцем, (має розповсюдження в зовнішньоекономічній діяльності).

5. На надання послуг в банківській, транспортній та інших сферах економічної діяльності.

6. На виконання робіт (договір підряду) у будівництві, ремонті, проектно-дослідній галузі.

7. На передачу майна у тимчасове користування (оренда, лізинг).