Варіанти координат кварталів

( за даними С. Д. Дубова, А. Н. Полякова, 1990 р.)

№ ва­рі­ан­та	Ко­ор­ди­на­ти ку­тів квар­та­лу, м
пів­ніч­но-за­хід­но­го	пів­ніч­но-схід­но­го	пів­ден­но-схід­но­го	пів­ден­но-за­хід­но­го
x	y	x	y	x	y	x	y
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
19,
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
30.

Кон­троль­ні за­пи­тан­ня

1. Способи обчислення площі?

2. Розподіл надлишкової площі?

Прак­тич­не за­нят­тя № 12.2

Те­ма. Під­го­тов­ка да­них для ви­не­сен­ня проекту в на­ту­ру. Оз­найом­лен­ня з кар­тог­ра­фіч­ни­ми ма­те­рі­ала­ми лі­сов­по­ряд­ку­ван­ня

Ме­та: фор­му­ван­ня на­ви­ків і вмінь під­го­тов­ки да­них для ви­не­сен­ня про­ек­ту в на­ту­ру

При­ла­ди та ма­те­рі­али

1. Тран­спор­ти­ри.

2. Об­чис­лю­валь­ні ма­ши­ни.

3. Лі­нійки, олів­ці.

Ме­то­дич­ні вка­зів­ки

1. Ви­хід­ни­ми да­ни­ми для ви­ко­нан­ня ро­бо­ти є ін­ди­ві­ду­аль­ні зав­дан­ня (табл. 4. 2).

2. Ви­ко­нан­ня завдань ве­деть­ся у пос­лі­дов­нос­ті, вка­за­ній у даній інструкції.

Пос­лі­дов­ність ви­ко­нан­ня ро­бо­ти

Під­го­тов­ка да­них для ви­не­сен­ня про­ек­ту лі­со­сі­ки в на­ту­ру по­ля­гає у ви­мі­рю­ван­ні го­ри­зон­таль­них ку­тів, дов­жин лі­ній на пла­ні спро­ек­то­ва­ної лі­со­сі­ки і об­чис­лен­ні нап­рям­ків (ази­му­тів, рум­бів) сто­рін. Ге­оде­зич­ною ос­но­вою для ви­мі­рю­ван­ня є точ­ки зні­маль­ної ос­но­ви і ме­ре­жа квар­таль­них лі­ній.

Ви­мі­рю­ван­ня і ув'яз­ка го­ри­зон­таль­них ку­тів

Пе­ред ви­мі­рю­ван­ням го­ри­зон­таль­них ку­тів лі­со­сік, зап­ла­но­ва­них до від­ве­ден­ня, їх­ні сто­ро­ни про­дов­жу­ють нас­тіль­ки, щоб во­ни бу­ли тро­хи дов­ші від ра­ді­усу зов­нішньої ок­руж­нос­ті тран­спор­ти­ра.

Від­лі­ки за тран­спор­ти­ром бе­руть з точ­ніс­тю до 10′ і за­пи­су­ють у спе­ці­аль­ну ві­до­мість.

Зна­хо­дять су­му ви­мі­ря­них ку­тів, об­чис­лю­ють їх те­оре­тич­ну су­му і виз­на­ча­ють ку­то­ву нев'яз­ку.

β доп. = ± 2 t ,

де t – точність приладу, n – кількість кутів

Як­що нев'яз­ка не­до­пус­ти­ма, то ви­мі­рю­ван­ня пов­то­рю­ють.

За­пов­нюється таб­ли­ця, де по­чат­ко­вий ази­мут (румб) бе­руть із ге­оде­зич­них да­них план­ше­ту або за­мі­ря­ють тран­спор­ти­ром. Дов­жи­ни лі­ній за­мі­ря­ють цир­ку­лем-ви­мі­рю­ва­чем і пе­ре­во­дять за до­по­мо­гою по­пе­реч­но­го мас­шта­бу в мет­ри.

До­пус­ти­ме роз­хо­джен­ня в дов­жи­нах лі­ній об­чис­люється за фор­му­лою

L = 0,4 × М,

де: 0,4 – ко­ефі­цієнт; М – мас­штаб.

Нап­рик­лад: L = 0,4×2500 = 10 м

Таблиця 4.2.

Да­ні для ви­не­сен­ня проекту лі­со­сі­ки в на­ту­ру

№ ку­та	Ви­мі­ря­ні ку­ти	Поп­рав­ка	Вип­рав­ле­ні ку­ти	Ази­му­ти	Рум­би	Дов­жи­ни лі­ній, м
С	86о20′	-10′	86о10′	358о00′	ПнЗ:02 о	562,50
D	99о30′	-10′	99о20′	78о40′	ПнС:78о40′	432,60
F	92о20′	-	92о20′	166о20′	ПдС:13о40′	625,00
K	76о10′	-10′	76о00′	270о20′	ПнЗ:89о40′	325,00
B	186о20′	-10′	186о10′	264о10′	ПдЗ:84о10′	200,00
C

540^о40′ -40′ 540^о00′

Скла­дан­ня пла­ну по­чи­на­ють з на­не­сен­ня ге­оде­зич­ної ос­но­ви ро­біт, роз­бив­ки то­чок зйомоч­ної ос­но­ви, ме­ре­жі квар­таль­них лі­ній і т. д.

По­тім вик­рес­лю­ють всі не­об­хід­ні для пе­ре­не­сен­ня на міс­це­вість лі­нії і ку­ти та під­пи­су­ють їх­ні чис­ло­ві зна­чен­ня.

Кон­троль­ні за­пи­тан­ня

1. Які ета­пи вклю­чає про­ек­ту­ван­ня лі­со­сі­ки за­да­ної пло­щі?

2. Які ви­пад­ки про­ек­ту­ван­ня зус­трі­ча­ють­ся на прак­ти­ці?

3. Спо­со­би про­ек­ту­ван­ня не­дос­та­тньої або за­лиш­ко­вої пло­щі.

4. Які да­ні го­ту­ють для ви­не­сен­ня про­ек­ту в на­ту­ру?

Лі­те­ра­ту­ра

1. Ду­бов С.Д. Ге­оде­зия: 2-е изд., пе­ре­раб. и доп. / Ду­бов С.Д., По­ля­ков А.Н. – М.: Изд-во "Аг­роп­ро­миз­дат". 1988. – 238 с.: ил. – (Учеб­ни­ки и учеб. по­со­бия для уча­щих­ся тех­ни­ку­мов).

2. Ду­бов С.Д. Прак­ти­кум по лес­ной съёмке: учеб­. по­со­бие для тех­ни­ку­мов / Ду­бов С.Д., По­ля­ков А.Н. – М.: Изд-во "Лес­н. про­м.", 1984. – 144 с.

3. Гуль С.М. Ин­же­нер­ная ге­оде­зия: ме­то­ди­чес­кие ука­за­ния / С.М. Гуль, Г.М. Дег­тярь, А.И. Мов­рин. – Л., 1971. – 71 с.

4. Сы­со­ев Х.А. Ос­но­вы ге­оде­зии и кар­тог­ра­фии / Сы­со­ев Х.А. – М.: Изд-во "Нед­ра", 1974. – 144 с.

5. Гу­зев Д.Д. Ге­оде­зия: ме­то­ди­чес­кие ука­за­ния и кон­троль­ные за­да­ния по спе­ци­аль­нос­ти "Лес­ное хо­зяй­ство" № 3101 / Гу­зев Д.Д. – Все­со­юз­ный лес­ной тех­ни­кум РСФСР, 1991. – 76 с.

6. Коз'яков С.М. Ін­же­нер­на ге­оде­зія: ме­то­дич­ні вка­зів­ки по уч­бо­вій прак­ти­ці для сту­ден­тів лі­со­гос­по­дарсь­ко­го фа­куль­те­ту / С.М. Коз'яков, М.М. Су­хий, Б.І. Но­вак. – К.: Ви­д-во УС­ГА, 1993. – 84 с.

7. Ев­сієнко В.П. Ге­оде­зія: прог­ра­ма, ме­то­дич­ні вка­зів­ки та зав­дан­ня до кон­троль­них ро­біт за спе­ці­аль­ніс­тю 5. 09200101 "Лі­со­за­го­тів­ля та тран­спор­ту­ван­ня де­ре­ви­ни" / Ев­сієнко В.П. – Ма­лин, 1995. – 44 с.

До­дат­ки

До­да­ток А
Ма­те­рі­ал для са­мос­тійної ро­бо­ти з пред­ме­ту "Ге­оде­зія"

Лі­те­ра­ту­ра

1. Ду­бов С.Д., По­ля­ков А.Н. Ге­оде­зия – 2-е изд., пе­ре­ра­бот. и доп.- М., Аг­роп­ро­миз­дат. 1988. –238 с.: ил.- (Учеб­ни­ки и учеб. По­со­бия для уча­щих­ся тех­ни­ку­мов).

2. Ду­бов С.Д., По­ля­ков А.Н. Прак­ти­кум по лес­ной съёмке. Учеб­ное по­со­бие для тех­ни­ку­мов. –М.: Лес­ная про­мыш­лен­ность 1984 –144 с.

3. Ро­щин О.М. Ці­ка­ва ге­оде­зія: – К.: Рад.шк., 1973.

РОЗ­ДІЛ 1. ПЛАНИ І КАР­ТИ. ОСНОВИ ГЕОДЕЗИЧНОЇ ЗЙОМКИ.

Те­ма 1. Зоб­ра­жен­ня зем­ної по­вер­хні на пла­нах і кар­тах

1. Орієнту­ван­ня лі­ній.

2. Збли­жен­ня ме­ри­ді­анів, маг­ніт­не схи­лен­ня, поп­рав­ка на­хи­лу.

3. Рельєф міс­це­вос­ті і спо­со­би його зоб­ра­жен­ня.

4. Виз­на­чен­ня за кар­тою аб­со­лют­них ви­сот то­чок, ве­ли­чи­ни і фор­ми схи­лів, на­хи­лу лі­ній міс­це­вос­ті, ха­рак­тер­них лі­ній і то­чок рельєфу.

Лі­те­ра­ту­ра

1 (38-49)

2 (13-17)

3 (43-60), (172-182)

Пи­тан­ня для са­мо­пе­ре­вір­ки

1. Що на­зи­ва­ють го­ри­зон­таль­ним прок­ла­ден­ням і як його об­чис­лю­ють?

2. Як виз­на­ча­ють за кар­тою аб­со­лют­ну і від­нос­ну ви­со­ти то­чок міс­це­вос­ті?

3. Що та­ке кру­тиз­на схи­лу і які іс­ну­ють спо­со­би її виз­на­чен­ня за кар­тою?

4. Як об­чис­ли­ти іс­ти­ний і маг­ніт­ний ази­му­ти нап­рям­ку, як­що за кар­тою ви­мі­рю­ють ди­рек­ційний кут?

Те­ма 2. Прин­ци­пи і ме­то­ди ви­ко­нан­ня зні­маль­них ро­біт

1. Опор­на ге­оде­зич­на ме­режа.

Лі­те­ра­ту­ра

1 (55-60)

3 (157-162)

Пи­тан­ня для са­мо­пе­ре­вір­ки

1. Що та­ке дер­жав­на ге­оде­зич­на ме­ре­жа?

2. Як поз­на­ча­ють і зак­ріп­лю­ють на міс­це­вос­ті пун­кти зйомоч­ної ме­ре­жі (сіт­ки)?

Те­ма 3. Ос­нов­ні ві­до­мос­ті з те­орії погрішностей об­чис­лень

1. Поп­рав­ка до ви­мі­рів.

2. Ос­нов­ні пра­ви­ла ге­оде­зич­них об­чис­лень та ве­ден­ня за­пи­сів ви­мі­рів.

3. Лі­те­ра­ту­ра

1 (64-73)

2 (157-162

3 (120-130)

Пи­тан­ня для са­мо­пе­ре­вір­ки

1. Які по­хиб­ки на­зи­ва­ють гру­би­ми, сис­те­ма­тич­ни­ми, ви­пад­ко­ви­ми?

2. Дайте виз­на­чен­ня іс­ти­ної і ви­пад­ко­вої, аб­со­лют­ної і від­нос­ної по­хиб­ки.

РОЗ­ДІЛ 2. ГО­РИ­ЗОН­ТАЛЬ­НА ЗЙОМ­КА

Те­ма 4. Лі­нійні ви­мі­рювання

1. При­ве­ден­ня до го­ри­зон­ту від­да­лей, ви­мі­ря­них нит­ко­вим від­да­ле­мі­ром.

2. По­нят­тя про від­да­ле­мі­ри под­війно­го зоб­ра­жен­ня і світ­ло­від­да­ле­мі­ри.

Лі­те­ра­ту­ра

1 (81-95)

2 (32-44),

3 (92-108)

Пи­тан­ня для са­мо­пе­ре­вір­ки

1. Як ви­мі­рю­ють від­даль нит­ко­вим від­да­ле­мі­ром?

2. Роз­ка­жіть про особ­ли­вос­ті ро­бо­ти світ­ло­від­да­ле­мі­рів?

Те­ма 5. Зйом­ка ку­тів бу­сол­лю і го­ні­омет­ром

1. Ви­мі­рю­ван­ня го­ри­зон­таль­них ку­тів.

2. Спо­со­би зйом­ки внут­рішньої си­ту­ації.

3. Ви­ко­рис­тан­ня еке­ра.

4. Оп­ра­цю­ван­ня жур­на­лу бусольної зйомки і скла­дан­ня пла­ну.

Лі­те­ра­ту­ра

1 (86-97)

2(26-32)

3 (108-120).

Пи­тан­ня для са­мо­пе­ре­вір­ки

1. Які ве­ли­чи­ни ви­мі­рю­ють бу­со­ля­ми?

2. Яка бу­до­ва бу­со­лей БС-2 і Г-2?

3. Як прок­ла­да­ють бу­соль­ний хід?

4. Спо­со­би зйом­ки міс­це­вос­ті?

5. По­бу­до­ва пла­ну бусольної зйомки.

Те­ма 6. Теодолітна зйомка

1. Га­лузь зас­то­су­ван­ня і тех­но­ло­гіч­на схе­ма теодолітної зйомки.

2. Ви­мі­рю­ван­ня вер­ти­каль­них ку­тів.

3. Ви­мі­рю­ван­ня маг­ніт­них ази­му­тів.

4. Перевірки ви­мі­рю­ван­ня ку­тів і шля­хи їх змен­шен­ня.

5. Польо­ві ро­бо­ти при те­одо­літ­но­му зні­ман­ні.

6. Зйом­ка внут­рішньої си­ту­ації.

7. По­нят­тя про те­одо­літ­ні хо­ди при лі­сов­по­ряд­ку­ван­ні.

8. Скла­дан­ня схе­ми те­одо­літ­них хо­дів.

9. Офор­млен­ня пла­ну.

Лі­те­ра­ту­ра

1 (97-132)

2 (44-68)

3 (108-120)

Пи­тан­ня для са­мо­пе­ре­вір­ки

1. Бу­до­ва те­одо­лі­ту.

2. Які ви­мо­ги до про­ек­ту­ван­ня те­одо­літ­них хо­дів?

3. У яко­му по­ряд­ку і з якою точ­ніс­тю ви­мі­рю­ють го­ри­зон­таль­ні ку­ти?

4. Ви­мі­рю­ван­ня ази­му­та перевірки те­одо­лі­том.

5. Об­чис­лен­ня ку­то­вої і лі­нійної нев'язок у те­одо­літ­них хо­дах? Які нев'яз­ки вва­жа­ють­ся до­пус­ти­ми­ми?

6. По­бу­до­ва пла­ну теодолітної зйомки.

7. Об­чис­лен­ня пло­щі теодолітної зйомки.

Те­ма 7. Обчислен­ня площ

1. По­ляр­ні пла­ні­мет­ри і їх­ня бу­до­ва.

2. Виз­на­чен­ня ці­ни од­нієї по­діл­ки.

3. Ув'язка площ.

4. По­ря­док об­чис­лен­ня площ план­ше­ту, квар­та­лу, ви­ді­лу.

5. Виз­на­чен­ня пло­щі гра­фіч­ним спо­со­бом.

Лі­те­ра­ту­ра

1 (133-140)

2 (17-26)

3 (78-92)

Пи­тан­ня для са­мо­пе­ре­вір­ки

1. Які ви­мі­рю­ван­ня ви­ко­ну­ють на пла­нах (кар­тах) для виз­на­чен­ня площ гра­фіч­ним спо­со­бом? Які фор­му­ли ви­ко­рис­то­ву­ють для об­чис­лен­ня площ?

2. Бу­до­ва по­ляр­но­го пла­ні­мет­ру і ви­мі­рю­ван­ня ним площ.

3. Як знайти ці­ну по­діл­ки по­ляр­но­го пла­ні­мет­ра?

4. Як ув'яза­ти пло­щу ви­ді­лів із за­галь­ною пло­щею ді­лян­ки?

5. По­ря­док виз­на­чен­ня площ пла­ні­мет­ру?

РОЗ­ДІЛ 3. ВЕР­ТИ­КАЛЬ­НА ЗЙОМ­КА

Те­ма 8. При­ла­ди ге­омет­рич­но­го ні­ве­лю­ван­ня

1. По­хиб­ки і точ­ність ні­ве­лю­ван­ня.

Лі­те­ра­ту­ра

1 (151)

2 (68-72)

3 (182-195)

Пи­тан­ня для са­мо­пе­ре­вір­ки

1. Наз­віть ви­мо­ги до точ­нос­ті тех­ніч­но­го ні­ве­лю­ван­ня.

Те­ма 9. Ні­ве­лю­ван­ня тра­си

1. Польо­ві ро­бо­ти при ні­ве­лю­ван­ні тра­си.

2. Ка­ме­раль­не оп­ра­цю­ван­ня жур­на­лу ні­ве­лю­ван­ня, об­чис­лен­ня ви­сот то­чок.

3. Про­ек­ту­ван­ня про­фі­лю.

4. Ні­ве­лю­ван­ня площ.

Лі­те­ра­ту­ра

1 (159-166)

2 (72-85)

3 (195-201)

Пи­тан­ня для са­мо­пе­ре­вір­ки

1. Для чо­го пот­ріб­на зйом­ка і ні­ве­лю­ван­ня тра­си?

2. Як зак­ріп­лю­ють тра­су на міс­це­вос­ті?

3. Як роз­би­ва­ють тра­су на пі­ке­ти?

4. Як кон­тро­лю­ють ви­мі­рю­ван­ня і об­чис­лен­ня?

5. По­ря­док скла­дан­ня про­фі­лю тра­си.

РОЗ­ДІЛ 4. АЕРО­ФО­ТО­ТО­ПОГ­РА­ФІЧ­НА ЗЙОМ­КА

Те­ма 10. Ос­но­ви аеро­фо­то­то­пог­ра­фіч­ної зйом­ки

1. Суть аеро­фо­то­то­пог­ра­фіч­ної зйом­ки.

2. Ви­ди аеро­фо­то­то­пог­ра­фіч­них знім­ків.

3. Ме­то­ди виз­на­чен­ня мас­шта­бу аеро­фо­тоз­нім­ків.

4. Спот­во­рен­ня на знім­ках і їх­ні влас­ти­вос­ті.

5. По­нят­тя про ге­оде­зич­ну прив'яз­ку і їх тран­сфор­му­ван­ня. Фо­топ­лан і фо­тос­хе­ма.

6. Фо­тог­ра­фіч­не де­шиф­ру­ван­ня знім­ків.

7. По­нят­тя по кос­міч­ну фо­тозйом­ку.

Лі­те­ра­ту­ра

1 (167-186)

2 (92-103)

3 (221-228)

Пи­тан­ня для са­мо­пе­ре­вір­ки

1. Дайте виз­на­чен­ня аеро­фо­то­то­пог­ра­фіч­ної зйомки.

2. За яки­ми оз­на­ка­ми кла­си­фі­ку­ють­ся аеро­фо­тознім­ки? Наз­віть ви­ди знім­ків.

3. Для чо­го фо­тог­ра­фу­ван­ня міс­це­вос­ті ве­дуть з пе­рек­рит­тя­ми? Якою по­ви­нна бу­ти їх­ня ве­ли­чи­на?

4. Які ге­омет­рич­ні влас­ти­вос­ті при­та­ман­ні аеро­фо­тоз­нім­кам?

5. В якій пос­лі­дов­нос­ті ви­го­тов­ля­ють лі­сов­по­ряд­ку­валь­ні план­ше­ти за аеро­фо­тоз­нім­ка­ми?

6. Що та­ке де­шиф­ру­ван­ня фо­тоз­нім­ків?

Те­ма 12. Ге­оде­зич­не про­ек­ту­ван­ня і визначенняв на­ту­ру об'єктів лі­сов­по­ряд­ку­ван­ня і лі­со­во­го гос­по­дар­ства

1. Ви­не­сен­ня в на­ту­ру лі­со­сі­ки, від­нов­лен­ня межі лі­со­ко­рис­ту­ван­ня.

Лі­те­ра­ту­ра

1 (140-142)

2 (82-92)

3 (136-137)

Пи­тан­ня для са­мо­пе­ре­вір­ки

1. Як про­ек­ту­ють ді­лян­ки за­да­ної пло­щі?

До­да­ток Б
Таб­ли­ця на­ту­раль­них зна­чень три­го­но­мет­рич­них фун­кцій

СИ­НУ­СИ

А

0′

6′

12′

18′

24′

30′

36′

42′

48′

54′

60′

1′

2′

3′

0,0000

90 о

0 о

0,0000

89 о

1 о

88 о

2 о

87 о

3 о

86 о

4 о

0,0872

85 о

5 о

0,0872

84 о

6 о

83 о

7 о

82 о

8 о

81 о

9 о

0,1736

80 о

10 о

0,1736

79 о

11 о

78 о

12 о

77 о

13 о

76 о

14 о

0,2588

75 о

15 о

0,2588

74 о

16 о

73 о

17 о

72 о

18 о

71 о

19 о

0,3420

70 о

20 о

0,3420

69 о

21 о

68 о

22 о

67 о

23 о

66 о

24 о

0,4226

65 о

25 о

0,4226

64 о

26 о

63 о

27 о

62 о

28 о

61 о

29 о

0,5000

60 о

30 о

0,5000

59 о

31 о

58 о

32 о

57 о

33 о

56 о

34 о

0,5736

55 о

35 о

0,5736

0,5878

54 о

36 о

53 о

37 о

52 о

38 о

51 о

39 о

0,6428

50 о

40 о

0,6428

49 о

41 о

48 о

42 о

47 о

43 о

46 о

44 о

0,7071

45 о

45 о

0,7071

44 о

60′

54′

48′

42′

36′

30′

24′

18′

12′

6′

0′

А

1′

2′

3′

КО­СИ­НУ­СИ

СИ­НУ­СИ

А

0′

6′

12′

18′

24′

30′

36′

42′

48′

54′

60′

1′

2′

3′

46 о

43 о

47 о

42 о

48 о

41 о

49 о

0,7660

40 о

50 о

0,7660

39 о

51 о

38 о

52 о

37 о

53 о

36 о

54 о

0,8192

35 о

55 о

0,8192

35 о

56 о

33 о

57 о

32 о

58 о

31 о

59 о

0,8660

30 о

60 о

0,8660

29 о

61 о

28 о

62 о

27 о

63 о

26 о

64 о

0,9063

25 о

65 о

0,9063

24 о

66 о

23 о

67 о

22 о

68 о

21 о

69 о

0,9297

20 о

70 о

0,9397

0,9455

19 о

71 о

18 о

72 о

17 о

73 о

16 о

74 о

0,9659

15 о

75 о

0,9659

14 о

76 о

13 о

77 о

12 о

78 о

11 о

79 о

0,9848

10 о

80 о

0,9848

9 о

81 о

8 о

82 о

7 о

83 о

6 о

84 о

0,9962

5 о

85 о

0,9962

4 о

86 о

3 о

87 о

2 о

88 о

0,9998

1 о

89 о

1,0000

0 о

90 о

1,000

60′

54′

48′

42′

36′

30′

24′

18′

12′

6′

0′

А

1′

2′

3′

КО­СИ­НУ­СИ

До­да­ток В
Гур­ток "Ге­оде­зист". Ін­ди­ві­ду­аль­ні зав­дан­ня з пред­ме­ту "Ге­оде­зія"

1. Виз­на­чи­ти рум­би, як­що ази­му­ти до­рів­ню­ють: 35 ^о, 60^о30′, 120^о45′, 200^о05′, 280^о47′, 355^о41′.

2. Виз­на­чи­ти ази­му­ти нап­ря­мів за та­ки­ми рум­ба­ми: ПнС 65^о20′, ПдС 45^о38′, ПдЗ 18^о16′, ПнЗ 2^о11′, ПнЗ 0^о15′, ПдС 3^о06′.

3. На кар­ті мас­шта­бу 1: 100 000 від­стань між дво­ма се­ла­ми 5,2 см. Чо­му до­рів­нює від­стань на міс­це­вос­ті?

4. Від се­ла до за­ліз­нич­ної стан­ції тре­ба йти лі­сом, лу­гом, че­рез річ­ку і польо­вою до­ро­гою. Яка від­стань від се­ла до стан­ції, як­що на кар­ті мас­шта­бу 1: 500 000 про­тяж­ність лі­су – 2 см, лу­гу – 2,5 см, ши­ри­на річ­ки – 4 мм, дов­жи­на до­ро­ги – 3 см?

5. Ву­ли­ця зав­дов­жки 2 км на кар­ті зоб­ра­же­на лі­нією, дов­жи­на якої 8 см. Який мас­штаб кар­ти?

6. Виз­на­чи­ти мас­штаб карт, на яких: 12,5 мм від­по­ві­дає 1250 м на міс­це­вос­ті,

	"		"
	"		"
	"		"
22,8	"		"
57,4	"		"
26,4	"		"
128,5	"		"

7. Чи мож­на план дво­ру, дов­жи­на яко­го 300 м і ши­ри­на 150 м, склас­ти на сто­рін­ці зо­ши­та в мас­шта­бах 1:100 і 1:1000?

8. Дов­жи­на шо­се між дво­ма міс­та­ми на кар­ті мас­шта­бу 1: 500 000 ста­но­вить 9 см. Якою во­на бу­де на кар­ті мас­шта­бу 1: 2000 000?

9. Скіль­ки ча­су пот­ріб­но, щоб з од­но­го се­ла прийти в дру­ге, як­що від­стань між ци­ми се­ла­ми на кар­ті мас­шта­бу 1: 50 000 ста­но­вить 20 см, а швид­кість ру­ху 5 км/год?

10. З пун­кту А од­но­час­но ви­їха­ли два мо­то­цик­ліс­ти. Один з се­редньою швид­кіс­тю 60 км/год – у пункт В, дру­гий з се­редньою швид­кіс­тю 68 км/год – у пункт С. Хто з них при­бу­де пер­шим, як­що на кар­ті мас­шта­бу 1:1000 000 від­стань між пун­кта­ми А і В до­рів­нює 15 см, а між пун­кта­ми А і С – 20 см.

11. Виз­на­чи­ти мас­шта­би карт, як­що від­стань між кі­ло­мет­ро­ви­ми стов­па­ми від­по­від­но до­рів­нює: 5 см; 4 см; 2 см; 10 см.

12. Під час війсь­ко­вих нав­чань два ко­ман­ди­ри діс­та­ли зав­дан­ня зайня­ти ви­со­ту. Від­стань до неї на кар­ті мас­шта­бу 1: 25000, якою ко­рис­ту­вав­ся пер­ший ко­ман­дир, ста­но­ви­ла 10 см, а на кар­ті 1: 50000, якою ко­рис­ту­вав­ся дру­гий ко­ман­дир, – 6 см. За­гін яко­го ко­ман­ди­ра і на скіль­ки ра­ні­ше займе ви­со­ту, як­що во­ни вийдуть до неї зі сво­їх то­чок од­но­час­но і обид­ва ру­ха­ти­муть­ся з швид­кіс­тю 6 км/год?

13. Те­ри­то­рія лі­су на кар­ті мас­шта­бу 1: 100 000 має фор­му пря­мо­кут­ни­ка з сто­ро­на­ми 42 мм і 57 мм. Виз­на­чи­ти пло­щу лі­су в гек­та­рах.

14. Виз­на­чи­ти пло­щу лу­ків, як­що на кар­ті мас­шта­бу 1: 50000 во­ни ма­ють фор­му три­кут­ни­ка з ос­но­вою 22,7 мм і ви­со­тою 15,4 мм.

15. Виз­на­чи­ти пло­щу ріл­лі, як­що на пла­ні мас­шта­бом 1: 5000 во­на має фор­му тра­пе­ції з верхньою ос­но­вою 23,6 мм; нижньою – 39,7 мм; ви­со­тою 14 мм.

16. Виз­на­чи­ти пло­щу го­ро­ду, як­що на пла­ні мас­шта­бу 1: 2000 він має фор­му пря­мо­кут­но­го три­кут­ни­ка, один з ка­те­тів яко­го до­рів­нює 4 см, а гі­по­те­ну­за – 5 см.

17. Виз­на­чи­ти пло­щу фрук­то­во­го са­ду, як­що на пла­ні мас­шта­бу 1: 5000 він має фор­му квад­ра­та, ді­аго­наль яко­го на цьому пла­ні до­рів­нює 12 см.

18. Виз­на­чи­ти пло­щу по­ля, як­що на пла­ні мас­шта­бу 1: 6000 во­но має фор­му ром­ба з ді­аго­на­ля­ми 12 см і 8 см.

19. Виз­на­чи­ти мас­шта­би двох пла­нів, як­що ліс, зав­більшки 20 га, на пер­шо­му з них займає 20 см², а на дру­го­му – 80 см².

20. Виз­на­чи­ти чис­ло­ві мас­шта­би карт, як­що ві­до­мо, що 1 см² на кар­ті від­по­ві­дає на міс­це­вос­ті 1 га, 100 га, 1 км², 10 000 км². Від­по­від­но до чис­ло­вих мас­шта­бів нак­рес­ли­ти лі­нійні мас­шта­би з ос­но­вою 1 см і ці­ною 2 мм.

21. Ліс­ник, вийшов­ши з бу­ди­ноч­ка, пройшов на пів­ніч 800 м, по­тім на за­хід – 400 м. По­вер­нув­ши на пів­день, він пройшов ще 400 м. Нак­рес­ли­ти шлях ліс­ни­ка в зо­ши­ті у мас­шта­бі 1: 10 000. Виз­на­чи­ти, у яко­му нап­рям­ку і скіль­ки по­ви­нен пройти ліс­ник, щоб по­вер­ну­ти­ся до­до­му.

22. Гру­па сту­ден­тів, від­пра­вив­шись на ек­скур­сію, пройшла на пів­день 7 км, по­тім на за­хід 3 км, да­лі по­вер­ну­ла на пів­ніч і, пройшов­ши в цьому нап­рям­ку 4,4 км, ви­ру­ши­ла до­до­му. Склас­ти план мар­шру­ту сту­ден­тів, пі­діб­рав­ши від­по­від­ний мас­штаб. Виз­на­чи­ти, в яко­му нап­рям­ку по­вин­ні по­вер­та­ти­ся до­до­му сту­ден­ти та яку від­стань пройшли во­ни під час ек­скур­сії.

23. Від зас­та­ви при­кор­дон­ни­ки пройшли 500 м за ази­му­том (ге­ог­ра­фіч­ним) 45 ^о, по­тім 800 м – за ази­му­том 90 ^о і 400 м – за ази­му­том 135 ^о. По­вер­нув­ши на пів­день, во­ни по­до­ла­ли ще 600 м і зу­пи­ни­ли­ся бі­ля річ­ки, по якій про­хо­див кор­дон. Нак­рес­ли­ти план мар­шру­ту при­кор­дон­ни­ків у мас­шта­бі 1: 20 000. Виз­на­чи­ти від­стань за пря­мою від зас­та­ви до точ­ки, де зу­пи­ни­ли­ся при­кор­дон­ни­ки.

24. Ко­ман­дир діс­тав зав­дан­ня про­вес­ти сво­їх сол­дат та­ким мар­шру­том:

Пун­кти	Ге­ог­ра­фіч­ні ази­му­ти, град.	Від­стань, м

Нак­рес­ли­ти мар­шрут за­го­ну в мас­шта­бі 1: 30 000.

25. З пор­ту А в порт В ко­ра­бель ішов за та­ким мар­шру­том:

Пун­кти	Рум­би ге­ог­ра­фіч­ні, град.	Від­стань, км
	ПнС 30
	ПдС 85
	ПдЗ 37
	ПнЗ 5

Нак­рес­ли­ти шлях ко­раб­ля в мас­шта­бі 1: 10 000 000.

26. На пів­ніч від спос­те­рі­га­ча, який сто­їть у точ­ці А, на від­ста­ні 1 км зна­хо­дить­ся озе­ро, по­пе­реч­ник яко­го 200 м, а на пів­день на від­ста­ні 1,2 км з за­хо­ду на схід прос­тя­гається хвойний ліс. На схід на від­ста­ні 800 м роз­та­шо­ва­на за­ліз­нич­на стан­ція Руд­на (за­ліз­ни­ця про­хо­дить з пів­но­чі на пів­день), на за­хід на від­ста­ні 900 м – віт­ряк. Від нього до за­ліз­нич­ної стан­ції Руд­на йде польо­ва до­ро­га. Нак­рес­ли­ти план міс­це­вос­ті у мас­шта­бі 1: 20 000.

27. На пів­ніч від не­ве­ли­ко­го се­ла Вит­ру­ні на від­ста­ні 3,5 км роз­та­шо­ва­на елек­трос­тан­ція; за 3 км на пів­ніч­ний схід – це­гель­ний за­вод з кар'єром; на пів­ніч­ний за­хід на від­ста­ні 2 км – не­ве­ли­кий ма­сив фрук­то­во­го са­ду (400 м х 400 м); на пів­день на від­ста­ні 2,5 км по­чи­нається бо­ло­то; за 1 км на схід – ча­гар­ник. На за­хід від се­ла на від­ста­ні 4 км зна­хо­дить­ся прис­тань на річ­ці Ком­лач (річ­ка те­че з пів­дня на пів­ніч). Нак­рес­ли­ти план міс­це­вос­ті в мас­шта­бі 1: 100 000.

28. У се­лі Пет­рів­ка (80 гос­по­дарств) чо­ти­ри ву­ли­ці, що взаємо пе­ре­ти­на­ють­ся. Дві з них зав­дов­жки 600 м ма­ють нап­рям зі схо­ду на за­хід дві ін­ші про­тяж­ніс­тю 400 м – з пів­но­чі на пів­день. На за­хід­ній око­ли­ці се­ла зна­хо­дить­ся ста­вок, на пів­ніч­ній – мі­ша­ний ліс, на схід­ній – го­ро­ди, на пів­ден­ній – лу­ки, а да­лі – річ­ка, що те­че зі схо­ду на за­хід. На пів­ніч­но­му схо­ді між лі­сом і го­ро­да­ми роз­та­шо­ва­на па­сі­ка (100 м х 80 м), на пів­ден­но­му схо­ді – ста­ді­он. Нак­рес­ли­ти план міс­це­вос­ті в мас­шта­бі 1: 20 000.

29. По­ліп­ше­на ґрун­то­ва до­ро­га зав­шир­шки 6 м прос­тя­гається з пів­но­чі на пів­день. Уз­довж неї роз­та­шо­ва­ні кі­ло­мет­ро­ві стов­пи і лі­нія зв'яз­ку. З цією до­ро­гою за ази­му­том 40 ^о пе­рех­ре­щується ґрун­то­ва до­ро­га. За 200 м на за­хід від пе­рех­рес­тя по­чи­нається мі­ша­ний ліс (яли­ни й бе­ре­зи зав­виш­ки 15 м, ді­аметр де­рев – 20 см, від­стань між де­ре­ва­ми 3 м). Від бу­ди­ноч­ка ліс­ни­ка, що сто­їть на уз­ліс­сі, до пе­рех­рес­тя йде польо­ва до­ро­га. Нак­рес­ли­ти план цієї міс­це­вос­ті в мас­шта­бі 1: 10 000.

30. З пун­кту А то­пог­ра­фіч­ний за­гін пройшов 10 км за ази­му­том 45 ^о і до­сяг пун­кту В. Звід­си за­гін ви­ру­шив за ази­му­том 180 ^о і при­був у пункт С, з яко­го ази­мут на пункт А до­рів­ню­вав 270 ^о. З точ­ки С за­гін по­вер­нув­ся в пункт А. Нак­рес­ли­ти мар­шрут за­го­ну в мас­шта­бі 1: 100 000. Виз­на­чи­ти про­тяж­ність мар­шру­ту в кі­ло­мет­рах.

До­да­ток Г
Кон­троль­но-за­лі­ко­ве за­нят­тя № 1 з пред­ме­ту "Ге­оде­зія"

1. Мас­штаб 1: 10000

В 1 см кар­ти:

а) 100 м міс­це­вос­ті;

б) 20 м;

в) 10 м;

г) 1 м.

2. Квар­тал 500×500 м. Пло­ща лі­со­сі­ки – 3,5 га. Лі­со­сі­ка від­кла­де­на вздовж сто­ро­ни квар­та­ла.

Ши­ри­на лі­со­сі­ки:

а) 35 м;

б) 70 м;

в) 105 м.

3. У лі­сі МС ви­мі­ря­ли від­даль 230 м. При цьому був кут ни­хи­лу 7 о. Го­ри­зон­таль­не прок­ла­ден­ня да­ної лі­нії бу­де:

а) 230 м;

б) 232 м;

в) 228 м.

4. На­се­ле­ний пункт роз­мі­ще­ний у квад­ра­ті 6712, Ко­ор­ди­на­ти: х = 6067 км

300 м

у = 4312 см 700 м

Схід­на дов­го­та бу­де:

1) від 12 ^о до 18 ^о;

2) від 0 ^о до 6 ^о;

3) від 18 ^о до 24 ^о.

Но­мер зо­ни за Га­усом бу­де:

а) 1;

б) 15;

в) 4;

г) 32.

5. 7000 м² до­рів­нює:

а) 7 га;

б) 70 га;

в) 0,7 га.

6. Квар­тал 500×500 м має пло­щу:

а) 10 га;

б) 25 га;

в) 50 га.

7. 1 га до­рів­нює:

а) 10000 м²;

б) 100 м²;

в) 100000 м².

8. Ди­рек­ційний кут від­ра­хо­вується від:

а) іс­ти­но­го ме­ри­ді­ану;

б) маг­ніт­но­го ме­ри­ді­ану;

в) вер­ти­каль­ної лі­нії сіт­ки кар­ти.

9. Ві­до­мо: А_1-2 = 25 ^о

β₂ = 12^о12′

А _2-3 до­рів­нює:

а) 192^о00′;

б) 191^о12′;

в) 192^о48′;

г) 192^о12′.

10. Вик­рес­ли­ти від­рі­зок 250 м у мас­шта­бах:

1: 5000

1: 10000

1: 2500

11. Мас­штаб 1: 2000

Об­чис­ли­ти дов­жи­ну від­різ­ка.

12. Сот­ка, це є:

а) 10×10 м = 100 м²;

б) 100×10 м = 1000 м²;

в) 20×50 м = 1000 м².

13. Вка­жіть пра­виль­ні від­по­ві­ді:

1. А = 12^о17′ R = ПнС: 77^о43′

2. А=109 ^о R = ПдС: 71 ^о

3. А = 144^о50′ R = ПдС: 35^о10′

4. А = 360 ^о R = ПнС: 0 ^о

5. А = 269 ^о R = ПдЗ: 89 ^о

6. А = 180 ^о R = ПдЗ: 0 ^о

7. А = 325^о25′ R = ПнЗ: 55^о25′

8. А = 192^о20′ R = ПдЗ: 12^о20′

19, А = 89 ^о R = ПнС: 89 ^о

10. А = 271 ^о R = ПнЗ: 89 ^о

11. А = 218^о18′ R = ПдЗ: 38^о18′

12. А = 25 ^о R = ПнС: 25 ^о

13. А = 311^о11′ R = ПнЗ: 48^о49′

14. А = 170^о15′ R = ПдС: 9^о45′

До­да­ток Д

Кон­троль­но-за­лі­ко­ве за­нят­тя № 2 з пред­ме­ту "Ге­оде­зія"

1.Ази­мут А_1-2 = 100 ^о

Го­ри­зон­таль­ний кут β₂ = 15^о15′

Ази­мут А_2-3 =

а) 264^о45′;

б) 265^о15′;

в) 265^о85′.

2. Дов­жи­на ро­бо­чої стріч­ки.

МС = 20,2 м

Ви­мі­ря­ли від­даль – 200 м