Відомість обчислення координат замкнутого теодолітного ходу

№ точки

Кути виміряні(середні)

Кутова нев`язка(поправка)

Виправлені кути

Азимут

Румб

Горизонтальні прокладення

Прирощення координат

Координати

№ точки

Обчислення

Виправлені

Х

У

+,-

∆х

Поправка

+,-

∆у

Поправка

+,-

∆х

+,-

∆у

89°59`

89°59`

13°00`

ПчС 13°00`

213.6

+

208.13

+0.95

+

48.06

-1.93

+

209.08

+

46.13

+100

-100

161°33.5`

+0.5

161°34`

31°26`

ПчС 31°26`

270.71

+

231.15

+

141.98

+

231.15

+

141.98

+309.08

-53.87

78°42.5`

+0.5

78°43`

132°43`

ПдС 47°17`

344.49

-

233.56

+

253.09

-

233.56

+

253.09

+540.23

+88.11

90°01`

90°01`

222°42`

ПдЗ 42°42`

344.44

-

254.67

-

223.59

-

254.67

-

233.59

+306.67

+341.2

119°42.5`

+0.5

119°43`

282°59`

ПчЗ 77°01`

213.05

+

48.00

-

207.61

+

48.00

-

207.61

+52

+107.61

Р=1386,29

- 1,5´ - 488.23м + 443.13м

+ 487.28м- 441.2м

- 0.95м + 1.93м

Румб	Cos +	Sin -
ПчС 13°00`	0.9744	0.2250
ПчС 31°26`	0.8539	0.5245
ПдС 47°17`	0.6780	0.7347
ПдЗ 42°42`	0.7394	0.6782
ПчЗ 77°01`	0.2253	0.9745

Абсолютна лінійна нев`язка

Відносна лінійна нев`язка

Прак­тич­не за­нят­тя № 6.6

Те­ма. Скла­дан­ня ві­до­мос­ті об­чис­лен­ня ко­ор­ди­нат для ро­зім­кну­то­го те­одо­літ­но­го хо­ду

Ме­та: фор­му­ван­ня на­ви­ків та вмінь об­чис­лен­ня пря­мо­кут­них ко­ор­ди­нат то­чок.

При­ла­ди та ма­те­рі­али

1. Блан­ки ві­до­мос­тей ко­ор­ди­нат.

2. Крес­лярсь­кий па­пір.

3. Тран­спор­ти­ри.

4. Мік­ро­каль­ку­ля­то­ри.

5. Крес­лярсь­ке при­лад­дя.

Ме­то­дич­ні вка­зів­ки

Ро­бо­та скла­дається із од­но­го зав­дан­ня, ви­хід­ни­ми да­ни­ми для ви­ко­нан­ня якого є:

· жур­нал теодолітної зйомки;

· ві­до­мість об­чис­лен­ня ко­ор­ди­нат зам­кну­то­го те­одо­літ­но­го хо­ду (табл. 2.11);

· аб­рис теодолітної зйомки.

Зав­дан­ня 1. Склас­ти ві­до­мість об­чис­лен­ня ко­ор­ди­нат для ро­зім­кну­то­го те­одо­літ­но­го хо­ду

В бланк ві­до­мос­ті, в гра­фу ви­мі­ря­ні ку­ти, впи­су­ють­ся ве­ли­чи­ни ку­тів ді­аго­наль­но­го хо­ду із жур­на­лу те­одо­літної зйомки. Це є кути з вер­ши­на­ми у точ­ках 5, 6, 7, 3 для ро­зім­кну­то­го хо­ду. Ниж­че цієї гра­фи під­ра­хо­ву­ють­ся су­ми ку­тів: прак­тич­на і те­оре­тич­на.

β_практ. = 5 + 6 + 7 + 3

β_те­ор. = 180^оxn – (А_к – А_п),

де: n – чис­ло ку­тів, (4); А_п – ази­мут по­чат­ко­вої лі­нії, в да­но­му ви­пад­ку А_4-5; А_к – ази­мут кін­це­вої лі­нії, в да­но­му ви­пад­ку А_3-4.

Як­що А_п > А_к, то β_те­ор. = 180 ^о х n – (А_к+360 ^о-А_п)

До­пус­ти­ма ку­то­ва нев'яз­ка Δβ_доп не по­вин­на пе­ре­ви­щу­ва­ти ± 1,5

Ку­то­ва поп­рав­ка роз­при­ді­ляється ана­ло­гіч­но як в ві­до­мос­ті зам­кну­то­го те­одо­літ­но­го хо­ду.

У гра­фу ази­му­ти: ази­му­ти 4-5 і 3-4 впи­су­ють­ся із ві­до­мос­ті зам­кну­то­го те­одо­літ­но­го хо­ду і ана­ло­гіч­но обчислюються А_5-6, А_6-7, А_7-3, А_3-4.

Здійснюється пе­ре­вір­ка:

А_3-4 обчислений і А_3-4 ви­пи­са­ний із ві­до­мос­ті об­чис­лен­ня ко­ор­ди­нат зам­кну­то­го те­одо­літ­но­го хо­ду по­вин­ні мати одну величину.

Го­ри­зон­таль­ні прок­ла­ден­ня бе­руть­ся із жур­на­лу теодолітної зйомки. При­ріст об­чис­люється ана­ло­гіч­но, як у ві­до­мос­ті зам­кну­то­го хо­ду.

Су­ми при­рос­тів ко­ор­ди­нат те­оре­тич­но ви­ра­хо­ву­ють­ся за фор­му­ла­ми.

, в да­но­му ви­пад­ку 487,81- (540,23 – 52) = - 0,42 м.

, в да­но­му ви­пад­ку -19,29 – (88,11 – 107,61) = 0,21м.

Нев'яз­ки при­ро­щень ко­ор­ди­нат, їх роз­по­діл, вип­рав­ле­ні при­рос­ти ко­ор­ди­нат, ко­ор­ди­на­ти об­чис­лю­ють­ся ана­ло­гіч­но, як в ві­до­мос­ті зам­кну­то­го теодолітного хо­ду. Ко­ор­ди­на­ти по­чат­ко­ві і кін­це­ві, в да­но­му ви­пад­ку то­чок 5 і 3 бе­руть­ся із ві­до­мос­ті обчислення ко­ор­ди­нат зам­кну­то­го теодолітного хо­ду. Аб­со­лют­на і від­нос­на нев'яз­ки ви­ра­хо­ву­ють­ся ана­ло­гіч­но, як у зам­кну­то­му хо­ді.

Кон­троль­ні за­пи­тан­ня

1. Виз­на­чен­ня ку­то­вої нев'яз­ки.

2. Пе­ре­вір­ка пра­виль­нос­ті виз­на­чен­ня ко­ор­ди­нат.

3. Виз­на­чен­ня до­пус­ти­мос­ті від­нос­ної нев'яз­ки.

Таблиця 2.11