Сутність і функції грошей, їх еволюція

Питання про сутність та походження грошей є досить складним, і тому невипадково, що в процесі його вирішення з’явилося багато різних концепцій. Розглянемо найбільш поширені з них.

раціоналістична – пояснює виникнення грошей як результат домовленості між людьми про введення спеціального інструмента (грошей) для здійснення обміну товарів.

функціональна – стверджує, що все, що виконує функцію грошей, і є гроші.

еволюційна – рахує, що гроші виникли стихійно, незалежно від волі людей, у результаті тривалого еволюційного розвитку суспільного поділу праці, товарного виробництва та обміну. Ця теорія розроблена К. Марксом та його послідовниками, вказує на товарну природу грошей і є нині досить розповсюдженою в західній економічній науці.

Історичному процесу розвитку товарного виробництва і обміну притаманні 4 форми вартості – проста (випадкова), повна (розгорнута), загальна, грошова.

1. Проста (випадкова) – на цьому етапі обмін товарами був епізодичним, не мав стійких пропорцій. Формула обміну

х товару А = у товару В

В цій пропорції товар А відіграє активну роль, виражаючи свою вартість у товарі В. Тому він знаходиться у відносній формі вартості, а товар В виконує пасивну роль, оскільки служить матеріалом для вираження вартості товару А, протистоїть йому як еквівалент і перебуває в еквівалентній формі вартості. За цих умов функціональні форми вартості ще не закріплені за товарами А і В, тобто вони можуть мінятись місцями.

2. Повна (розгорнута) форма вартості – це регулярна форма обміну за формулою:

у товару В

х товару А = z товару С

g товару Д

При цій формі одному товару А, який перебуває у відносній формі вартості, відповідають багато інших товарів (В, С, Д), що знаходяться в еквівалентній формі вартості.

Безсумнівно, ця форма вартості є більш досконалою порівняно з простою, оскільки мінові пропорції мають регулярний характер. Але мають місце і суттєві недоліки: складність обміну, неможливість у багатьох випадках здійснити безпосередній обмін товарів.

3. Загальна форма вартості – мала такий вигляд:

х товару А

у товару В

z товару С = n товару Е

g товару Д

При цій формі безліч товарів, які перебувають у відносній формі вартості, відповідає один товар, що знаходиться в еквівалентній формі вартості (товар Е).

Товар, що безпосередньо обмінювався на всі інші товари, отримав назву загального еквіваленту. Різні народи використовували різні споживчі блага як загальний еквівалент (наприклад): Ісландія – риба; Слов’янські народи – хутро; Індія – жемчуг; Нікарагуа –до ХІVст. – какао; Рим – мідь; Центральна Африка – слонова кістка; Монголія – чай; Китай – сіль; Острівні народи – ракушки.

Оскільки на різних територіях виокремлювався свій товар – еквівалент, це гальмувало розвиток товарних відносин (особливо міжнародних).

4. З часом роль загального еквіваленту починає виконувати грошовий товар, або гроші, що означало перехід до грошової форми вартості, де:

х товару А

у товару В

z товару С = 1 граму золота

g товару Д

n товару Е

Роль грошей закріпилась за благородними металами – золотом і сріблом, що пов’язане з тим, що вони відповідають певним вимогам: довговічність, подільність, стабільність, портативність.