Розв’язання. Наявна кількість робочого персоналу:

Наявна кількість робочого персоналу:

слюсарів осіб.

електриків осіб.

2. Для оптимізації обслуговування можна організувати двозмінну комплексну бригаду чисельністю 22 особи по 11 в ланці, в т. ч. 8 чергових слюсарів і 3 електрика.

Завдання для самостійного виконання

Визначити виробіток на одного працюючого у звітному році і його відносний приріст за даними таблиці Е.1.

Розрахувати місячну заробітну плату електрослюсаря-погодинника 4-го розряду при 8-годинному робочому дні за даними таблиці Е.1.

Визначити змінність роботи цеху, в якому складають малі гідравлічні турбіни за даними таблиці Е.1.

Визначити: середньооблікову чисельність персоналу за рік; коефіцієнт обороту з прийому; коефіцієнт обороту із звільнення; коефіцієнт змінюваності працівників; коефіцієнт плинності персоналу за даними таблиці Е.2.

Питання для самоконтролю

На які категорії поділяється промислово-виробничий персонал?

Які є основні терміни і поняття з організації праці?

Що означає інтенсивність і якість праці?

При яких умовах на виробництві може бути впроваджений колективний підряд?

Особливості нормування праці в енергетиці.

Опишіть систему і методи нормування праці.

Охарактеризуйте структуру і склад робочого часу.

Які є види трудових норм?

За допомогою якого коефіцієнта оцінюється продуктивність праці в енергетиці?

Перечисліть форми оплати праці. Чим відрізняються між собою відрядна, погодинна і акордна системи? Які їх різновиди?

Охарактеризуйте складові елементи тарифної системи. Обґрунтуйте доцільність її впровадження на підприємстві.

Охарактеризуйте колективні форми організації і оплати праці.

Що таке коефіцієнти трудової участі (КТУ) і трудового вкладу (КТВ)?

Як формується фонд оплати праці?

Дайте означення мотивації трудової діяльності. Які матеріальні стимули повинні стимулювати працю в умовах ринку?

7 Вплив енергетики на навколишнє середовище та Розрахунок платежів за забруднення довкілля

Найбільший вплив на атмосферу чинять [11]:

- теплоенергетика 25,7 %;

- чорна металургія – 23,4 %;

- нафтовидобувна і нафтохімічна – 13,7 %;

- транспорт – 11,6%;

- кольорова металургія – 11,1 %;

- гірничодобувна – 7,1 %;

- підприємства будівництва - 3,4 %;

- машинобудування – 2,8 %;

- інші галузі – 1,2 %.

Одним із найпотужніших негативних техногенних чинників є енергетика. Основні компоненти, що викидаються в атмосферу при спалюванні різних видів палива в енергоустановках – нетоксичний діоксид вуглецю СО₂ і водяна пара Н₂О. Але, крім них, в атмосферу викидаються дуже шкідливі речовини, такі як оксид вуглецю, оксид сірки, оксид азоту, сполуки свинцю, сажа, вуглеводні, в тому числі канцерогенний бензопірен С₂₀Н₁₂, незгорілі частинки твердого палива тощо. Їх кількість і співвідношення в димових викидах залежить від типу та якості палива (табл. 7.1). Наприклад, при спалюванні вугілля запиленість димових газів ТЕС становить 10 – 50 г/м³, мазуту – 20-50 г/м³.

Таблиця 7.1 – Показники забруднення атмосфери ТЕС, г/ кВт × год

Забруднювальні речовини	Види палива
Кам’яне вугілля	Буре вугілля	Мазут	Природний газ
Оксид сульфуру (ІV)		7.7	7.4	0.002
Тверді часточки	1.4	2.7	0.7	-
Оксид нітрогену		3.45	2.45	1.9
Сполуки флуору	0.05	0.11	0.004	-

Сучасна ТЕС потужністю 2,5 млн. кВт використовує до 20 тис. т вугілля на добу і викидає щодобово в атмосферу 680 т SO₂ і SO₃, вміст сірки в паливі 1,7 % - 200 т оксидів азоту; 120-240 т твердих частинок (попіл, пил, сажа) – при ефективності системи пиловловлювання 94-98%. Дослідження свідчать, що неподалік потужної електростанції, яка викидає за добу 280 – 360 т SO₂, його максимальна концентрація з підвітряної сторони на відстані 200 – 500 м, 500 – 1000 м і 1000 – 2000 м становить відповідно 0,3 - 4,9 мг/м³; 0,7 – 5,5 мг/м³ і 0,22 – 2,8 мг/м³ [12].

При спалюванні твердого палива в котлах ТЕС утворюється велика кількість попелу, діоксиду сірки, оксидів азоту. Переведення котельних установок на рідке паливо суттєво зменшує золоутворення, але практично не впливає на викиди SO₂, оскільки мазути, що використовуються як паливо, містять понад 2% сірки. При спалювані природного газу в димових викидах також є оксиди сірки й азоту. Необхідно відзначити, що найбільша кількість оксидів азоту утворюється при спалюванні рідкого палива.

Способи виробництва паливно-енергетичних ресурсів та вартість виробництва електроенергії за різних технологій наведено в таблиці 7.2.

Таблиця 7.2 – Вартість виробництва електроенергії при різних технологіях

Спосіб одержання електроенергії	Вартість електроенергії, цент/кВт × год
ТЕС на вугіллі
Вітрова енергія	6,4
Геотермальна енергія	5,8
Енергія біомаси	6,3
Газові турбіни з піддувом пари	4,6 - 6,3
Атомні електростанції	12,5
Сонячні батареї з фотоелементами	28,4
Підвищення ефективності використання енергії	2 - 4

Окиси сірки й азоту, що потрапляють у атмосферу внаслідок роботи ТЕС, поєднуючись з атмосферною вологою утворюють дрібні крапельки сірчаної та азотної кислот, які переносяться вітрами у вигляді кислотного туману й випадають на землю кислотними дощами. Ці дощі мають таку шкідливу дію:

- врожайність сільськогосподарських культур знижується на 3 – 8 % внаслідок ушкодження листя кислотами;

- кислі опади спричинюють вимивання з ґрунту кальцію, калію й магнію, що викликає деградацію фауни та флори;

- отруюється вода озер і ставків, у яких гине риба;

- зникнення комах у водоймах призводить до щезнення птахів і тварин, які ними живляться;

- прискорюється руйнування будівель, оздоблених мармуром, вапняком;

- вдихання людьми повітря, забрудненого кислотними туманами, спричинює захворювання дихальних шляхів, подразнення очей тощо.

Взимку поблизу ТЕС інколи випадає також кислотний сніг. Він є ще більш шкідливим, ніж кислотний дощ. Райони, де випадає такий сніг, одержують одразу чотири – п’ятимісячну дозу забруднення. А під час його танення навесні відбувається процес концентрації шкідливих речовин, тому тала вода інколи містить вдесятеро більше кислот, ніж сніг.

На охорону навколишнього середовища щорічно з бюджету України витрачаються колосальні кошти, яких недостатньо для повного відшкодування збитків. Для оцінки забруднень на природу, людину, будівлю, споруду, сільськогосподарські угіддя використовується показник екологічного збитку [13].

Екологічний збиток (ecological loss) – це фактичні або можливі екологічні та соціальні втрати, що виникають у результаті певних подій або явищ, в тому числі зміни природного середовища, його забруднення. (рис. 7.1).

Рисунок 7.1 – Класифікація та функції збитків

Прямий збиток виникає внаслідок безпосереднього руйнування матеріальних цінностей, погіршення передумов ведення господарства та впливу на здоров’я людини. При цьому слід розглядати збиток різних часових інтервалів і ступенів впливу.

Непрямий збиток виникає в результаті негативної дії на продуктивні сили суспільства в цілому, в тому числі на людину: спостерігається ріст захворювань, інвалідності.

Фактичні збитки (actual losses) – це втрати і додаткові витрати, які склалися в умовах забруднення середовища.

Можливі збитки (losses are possible) – це збитки, які сформуються в результаті надходження забруднюючих речовин від об’єктів у прогнозованому періоді.

Відвернені збитки (prevention of losses) – це зниження можливих збитків в результаті проектування або проведення заходів із захисту довкілля.

Для оцінки екологічних збитків використовується система показників в натуральній та вартісній формі. Натуральні показники можна привести до вартісних – економічних.

Економічні збитки (economic losses) – комплексний показник, що відбиває особливості взаємодії виробництва з середовищем і здійснює вплив на головні характеристики виробничої діяльності.

Економічні збитки виконують такі функції:

1. облікову – проявляється у тому, що збитки є мірою оцінки впливу господарської діяльності на середовище;

2. інвестиційну – виходить з того, що яким би чином не оцінювалися економічні збитки, вони завжди визначаються розмірами додаткових вкладень матеріальних і трудових витрат, виступають як поточні витрати та капітальні вкладення;

3. обмежувальну – проявляється в тому, що об’єкти-забруднювачі прямо (у вигляді штрафів) або побічно (у вигляді подорожчання вихідної сировини, підвищення захворюваності працюючих та ін.) відчувають наслідки своєї діяльності. Це потребує відповідних заходів (удосконалення технологій, створення маловідходних виробництв, будівництво очисних споруд та ін.) з метою скорочення негативних наслідків власної діяльності;

4. стимулююча – пов’язана з розглянутою функцією. Різного роду платежі, штрафи стимулюють скорочення забруднення, і відповідно, зменшують витрати об’єктів на компенсацію збитків.

Для регулювання, запобігання економічних збитків існують платежі за забруднення, фінансування заходів для запобігання та ліквідації наслідків забруднення.

Платежі за викиди й скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів у навколишньому середовищі стягуються з енергопідприємств незалежно від форм власності й відомчої приналежності. Стягнення платежів не звільняє підприємства від відшкодування збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства. Встановлені такі види платежів за забруднення навколишнього середовища:

a. платежі за нормативно-допустиме забруднення, тобто за викиди речовин в межах норм лімітів (ГДВ, ГДС);

b. платежі за нормативні постійні та разові викиди;

c. штрафні санкції.

Плата за забруднюючі речовини впроваджується з метою економічного стимулювання здійснення природоохоронних заходів, впорядкування джерел їхнього фінансування і кредитування та відшкодування народногосподарських збитків, завданих забрудненням.

Плата за забруднення навколишнього середовища згідно постанові Кабінету Міністрів України № 303 від 1 березня 1999р. [14] встановлюється за:

- викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти, в тому числі скиди, що здійснюються підприємствами через систему комунальної каналізації;

- розміщення відходів у навколишньому природному середовищі.

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення визначається за формулою:

П_АС = (Н_Бі · М_Лі + Н_Бі · М_Пі · К_П) · К_Т · К_інд, (7.1)

де Н_Бі – базовий норматив плати за викиди в атмосферу 1 тонни і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту, грн./т;

М_Лі – маса річного викиду і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;

М_Пі – маса понадлімітного викиду і-ої забруднюючої речовини, т:

М_Пі = М_Ф - М_Лі , (7.2)

М_Ф – фактичний обсяг викиду, т;

К_П – коефіцієнт кратності плати за понадлімітний викид;

К_Т - коефіцієнт, який враховує територіальні особливості:

К_Т = К_НАС · К_Ф , (7.3)

К_НАС – коефіцієнт, що враховує кількість населення (для м. Іршанськ К_НАС =1), значення наведені в таблиці 7.3;

К_Ф – коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту, його значення в таблиці 7.4 (для м. Іршанськ К_ф =1,25, адже в місті переважають промислові і транспортні функції);

К_інд - коефіцієнт індексації (К_інд = 1).

Коефіцієнт кратності плати за понадлімітні викиди й скиди забруднюючих речовин встановлюється Радою народних депутатів базового рівня в межах від 1 до 5.

Таблиця 7.4 – Коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту

Чисельність населення, тис. чоловік	Коефіцієнт
До 100
100,1 – 250	1,2
250,1 – 500	1,35
500,1 -1000	1,55
Понад 1000	1,8

Таблиця 7.5 – Коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту

Тип населеного пункту	Коефіцієнт
Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій (районні центри, міста районного значення, селища та села)
Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (республіканський* та обласні центри, міста державного, республіканського, обласного значення)**	1,25
Населені пункти, віднесені до курортних	1,65

Примітка: * Автономна республіка Крим;

** Якщо населений пункт одночасно має промислове значення та віднесений до курортних, застосовується коефіцієнт 1,65.

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення встановлюється на підставі базових нормативів плати за ці викиди та кількості використаного палива за формулою:

П_АП = Н_Бі · М_і · К_Т · К_інд, (7.4)

де Н_Бі - базовий норматив плати за викиди забруднюючих речовин, що утворюються в результаті спалювання 1 тонни і-го пального, грн./т;

М_і – річний обсяг використання пального і-ого виду, т.

Розмір платежів за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти визначаються за формулою:

П_В = (Н_Бі · М_Лі + Н_Бі · М_Пі · К_П) · К_Р · К_інд, (7.5)

де Н_Бі - базовий норматив плати за скидання 1 тонни і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту, грн./т;

М_Лі – маса річного скиду і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;

М_Пі – маса понадлімітного скиду і-ої забруднюючої речовини, т;

К_П – коефіцієнт кратності плати за понадлімітні скиди;

К_Р – регіональний (басейновий) коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства (таблиця 7.6);

К_інд - коефіцієнт індексації.

У разі скидання забруднюючих речовин в озера ставки нормативів збору за скид забруднюючих речовин у ці водні об’єкти, збільшується у 1,5 раза.

Розмір платежу за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі визначається за формулою:

П_Від = (Н_Бі · М_Лі + Н_Бі · М_Пі · К_П) · К_М · К_О · К_інд, (7.6)

де Н_Бі - базовий норматив плати за розміщення 1 тонни і-ого виду в межах ліміту, грн./т;

М_Лі – річна маса відходів і-ого виду в межах ліміту, т;

М_Пі – маса понадлімітного річного розміщення відходів і-го виду, т:

К_П – коефіцієнт кратності плати за понадлімітне розміщення відходів;

К_М – коефіцієнт, що враховує розташування місця (зони) розміщення відходів (таблиця 7.7);

К_О – коефіцієнт, що враховує характер обладнання місця розміщення відходів (таблиця 7.8);

К_інд – коефіцієнт індексації.

Стосовно зборів за забруднення навколишнього природного середовища, це законодавче положення деталізовано в ч. 4 ст. 46 Закону України "Про охорону навколишнього природно­го середовища": “Кошти від збору за забруднення навколишнього природного середовища розподіляються між місцевими (сільськими, селищними, міськими), обласними та республіканським Автономної Республіки Крим, а також Державним фондами охорони навколишнього природного середовища у співвідношенні відповідно 20, 50 і 30 відсотків, а між Київським, Севастопольським міськими та Державним фондами охорони навколишнього природного середовища — у співвідношенні 70 і 30 відсотків”.

Таблиця 7.6 – Регіональні (басейнові) коефіцієнти

Басейни морів і річок	Коефіцієнт
Азовське море
Чорне море
Дунай	2,2
Тиса
Прут
Дністер	2,8
Дніпро (кордон України – до м. Києва)	2,5
Дніпро (м.Київ включно – до Каховського гідровузла)	2,2
Дніпро (Каховський гідровузол включно – до Чорного моря)	1,8
Прип’ять	2,5
Західний Буг та ріки басейну Вісли	2,5
Десна	2,5
Південний Буг та Інгул	2,2
Ріки Кримського півострова	2,8
Сіверський Донець	2,2
Міус	2,2
Кальміус	2,2

Таблиця 7.7 – Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі

Місце (зона) розміщення відходів	Коефіцієнт
В адміністративних межах населених пунктів або на відстані менше 3 км від них
За межами населених пунктів

Таблиця 7.8 – Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця розміщення відходів

Характер місця розміщення відходів	Коефіцієнт
Спеціально створені місця для складування (полігони), що забезпечують захист атмосферного повітря та водних джерел від забруднення
Звалища, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря та водних джерел
Місця неорганізованого складування (без відповідного дозволу)

Існують крім економічних методів боротьби із забрудненням також організаційні, технологічні та інші методи:

1. Зменшення кількості ТЕС за рахунок вводу в дію більш потужних, забезпечених ефективними системами очищення й утилізації газових і пилових відходів. Одна потужна ТЕС забруднює повітря набагато менше, ніж сотня котельних тієї ж сумарної потужності;

2. Гази ТЕС очищують в спеціальних установках – циклонах, а Франція забезпечує свої потреби в сірчаній кислоті за рахунок утилізації газів ТЕС;

3. З уловленого пилу на деяких ТЕС налагоджено виробництво брикетів, які використовуються як будівельні матеріали;

4. Очистка мінерального палива від піриту (сірчаного колчедану) до його надходження в топки ТЕС зменшує вміст сірчаних окисів на 98 – 99%;

5. Заміна вугілля та мазуту на ТЕС екологічно чистішим газовим паливом. ТЕС, що працює на природному газі, крім СО₂, не викидають у повітря інших забруднювачів.

Завдання для самостійного виконання

Користуючись даними додатка Ж:

Визначити плату за забруднення атмосфери стаціонарними джерелами забруднення за формулою 7.1.

Визначити плату за забруднення атмосфери пересувними джерелами забруднення за формулою 7.4.

Визначити плату за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води за формулою 7.5.

Визначити плату за розміщення відходів за формулою 7.6.

Результати розрахунків записати в таблицю 7.9.

Зробити висновки.

Питання для самоконтролю

1. Яким чином енергетика впливає на навколишнє середовище?

2. Дайте означення понять “екологічний збиток”, “прямий збиток”, “непрямий збиток”, “фактичні збитки”, “можливі збитки”, “відвернені збитки”, “економічні збитки”.

3. Охарактеризуйте основні функції економічних збитків.

4. Які існують види платежів за забруднення навколишнього середовища?

5. Як розраховують розміри платежу за викиди в атмосферу?

6. Як розраховують розміри платежу за скиди у поверхневі води?

7. Як розраховують розміри платежів за розміщення відходів?

"ПОГОДЖУЮ"