Види норм

Норма виробітку (norm of making) – кількість продукції, що вироблена за одиницю часу.

Норма часу (norm of time) – час, що затрачується на виробництво продукції чи виконання одиниці роботи.

Норма обслуговування (norm of service) – кількість обладнання, що обслуговується однією людиною.

Норма чисельності (norm of quantity) – кількість робітників, необхідних для обслуговування певного обладнання чи групи одиниць обладнання.

Як бачимо ці норми утворюють дві пари, де кожна є протилежною відносно іншої: норма виробітку – норма часу, норма обслуговування – норма чисельності.

Для нормування управлінської праці застосовується також норма управління (management norm) – кількість людей, котрими може керувати ефективно один керівник. За психологічно-фізичними можливостями середньостатистичної людини ця кількість становить 7-8 чоловік. Так, якщо в бригаді кількість робітників більше 8, то бригадиру потрібен замісник, який підпорядковується бригадиру й від його імені буде керувати частиною бригади не більше ніж 7-8 підопічних.

Широке розповсюдження отримала бригадна форма організації праці чи колективний підряд. Ефективність такої форми доведена життям, але така організація доцільна тільки там і тоді, де і коли є можливість:

1. чітко визначити кінцевий результат трудової діяльності;

2. достовірного диференційного обліку цих результатів, затрат сировини, матеріалів і енергії;

3. виділити бригаді (колективу) робочу зону і закріпити за нею необхідне обладнання та оснащення;

4. безперебійно забезпечувати необхідною сировиною, матеріалами і комплектуючими;

5. оцінити прибутковість промислово-господарської виробничої одиниці.

Нормування праці в енергетиці має ряд особливостей, пов’язаних передусім із специфікою (сфери). Так норми виробітку і часу можуть використовуватися тільки в енергоремонтній промисловості і не застосовуються в основній діяльності енергетиків при виробництві різноманітних видів енергії і енергоносіїв, і постачання ними споживачів, оскільки об’єм енергетичного виробництва залежить тільки від споживачів. Але і тут можуть виникнути труднощі при оцінюванні, скільки і яке обладнання повинен обслуговувати один робітник. Для цього застосовуються умовні одиниці: одиниця ремонтної складності енергообладнання, або людино-години чи нормо-години для обслуговування відповідних видів енергетичного обладнання.