Оборотні засоби

Оборотні засоби (circulating assets) – це авансована підприємством в оборотні фонди і фонди обігу сукупність грошових засобів, яка сприяє їхньому просуванню в процесі кругообігу і забезпечує безперервність процесу виробництва тепла та енергії.

Структура оборотних засобів (structure of circulating assets) -характеризується співвідношенням їх окремих елементів у загальному обсязі оборотних засобів, яке виражається у відсотках.

У промисловості 2/3 оборотних засобів (ОЗ) – це оборотні фонди, а 1/3 – фонди обігу (рис. 1.3)[2].

Структура оборотних фондів ТЕС характеризується такими даними, %:

- Виробничі запаси 96

у тому числі паливо 85

запчастини, матеріали, малоцінні предмети 11

- Інші, включаючи витрати майбутніх періодів 4

Оборотні засоби

Оборотні фонди

Фонди обігу

Засоби в незавершених розрахунках

Виробничі запаси

В процесі виробництва

Основні матеріали

Паливо, сировина

Витрати майбутніх періодів

Грошові засоби

Запчастини

Малоцінні і швидкозношува-ні предмети

Незавершене виробництво під- собних споруд

Рисунок 1.3 - Склад оборотних засобів

Джерелом формування ОЗ є власні і залучені засоби.

Власні оборотні засоби (the personal circulating funds) призначені для мінімальних потреб із створення виробничих запасів, запасу по незавершеному виробництву робіт та витратах, для забезпечення нормальної та безперервної роботи підприємства. Джерелами власних оборотних засобів є: статутний капітал, прибуток, додатковий та резервний капітал.

Позиченими засобами (the lent facilities) єзасоби, які залучені підприємством із різних джерел фінансування: короткострокові банківські кредити, суми від юридичних та фізичних осіб.

Для забезпечення поступового, безперервного виробничого процесу підприємство повинно мати в своєму розпорядженні виробничі запаси, грошові засоби. Для цього важливо знати мінімально необхідний розмір оборотних засобів, який визначається із розрахунків нормативу власних оборотних засобів у виробничих запасах:

Н=Во × Д; (1.15)

де Во – одноденні витрати ОЗ, млн. грн.;

Д – норма запасу, дні.

Норма запасу в днях включає транспортний, підготовчий, технологічний, поточний і страховий запаси.

Транспортний запас враховує період часу від дати сплати платіжної вимоги до дати надходження вантажу на склад.

Норма підготовчого запасу включає час, необхідний для прийому, розвантаження, сортування, складування, комплектації, лабораторного аналізу матеріалу, що надійшов, і визначається за існуючими нормами.

Поточний (складський) запас призначений для забезпечення поточного безперервного виробництва. Розмір поточного запасу залежить від середньоденних витрат та частот поставок, рекомендується брати в розмірі 50% від середньої тривалості інтервалу між двома суміжними поставками.

Страховий (гарантійний) запас призначено для запобігання наслідків можливих перебоїв в постачанні, роботі транспорту і визначається в розмірі 30–50% норми оборотних засобів на поточний запас.

Оборотний запас натурального палива (в тоннах) на електростанції може бути нарахований за формулою:

(1.16)

де Е_се – середньодобове виробництво електроенергії, кВт/год;

Q_cm - середньодобовий відпуск тепла споживачам, ГДж;

b_e, b_m- питомі витрати умовного палива відповідно на 1 кВт/год виробленої електроенергії та 1 Дж тепла, відпущеного споживачам;

T_n - норма запасу палива на кожну добу;

Q_n - нижча теплота згорання палива, кДж/кг.

Приклад 2. Визначити місячну потребу ТЕЦ у вугіллі, його середній і максимальний запас, якщо період поставки Т = 10 діб, а період зриву поставки – Т_{зрив.пост.} = 3 доби. Для забезпечення добової норми слід використати D =1000 т вугілля, причому його втрати становлять 3 % (k_втрат =1,03). Протягом місяця ТЕЦ працює 25 діб.