Приклад 6.18

Первісна вартість об’єкта НА — 5000 грн., сума нарахованого зносу — 3700 грн., залишкова вартість — 1300 грн. Сума очікуваного відшкодування щодо об'єкта НА на дату оцінки корисності — 1600 грн.; сума відновлення корисності об'єкта НА - 300 грн. (1600 грн. - 1300 грн.).

Відображено відновлення корисності об'єкта НА, грн:
Дебет 133 «Накопичена амортизація нематеріальних активів»
Кредит742 «Дохід від відновлення корисності доходів»

6.7. Облік вибуття нематеріальних активів

Продаж НА

Дохід від реалізації нематеріальних активів визначється за вартістю, визначеною на дату реалізації. Національним стандартом оцінки №4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності, затвердженим постановою КМУ від 03.10.2007 №1185, визначені три підходи до оцінки майнових прав інтелектуальної власності, які можуть бути застосовані при визначенні вартості реалізації НА, зокрема:

- витратний підхід;

- порівняльний (ринковий) підхід;

- дохідний підхід (рис 6.2).

Доходний підхід. Застосування методів дохідного підходу здійснюється у випадку, коли можливо визначити розмір доходу, що отримує або може отримувати юридична чи фізична особа, якій належать майнові права інтелектуальної власності. В оцінці ринкової вартості майнових прав інтелектуальної власності дохідний підхід посідає пріоритетне місце як підхід, який найбільш достовірно відображає цінність об'єкта оцінки.

Дохідний підхід базується на врахуванні принципів найбільш ефективного використання та очікування, відповідно до яких вартість об'єкта оцінки визначається як поточна вартість очікуваних доходів від найбільш ефективного використання об'єкта оцінки, включаючи дохід від його можливого перепродажу.

Рис.6.2. Методичні підходи до оцінки нематеріальних активів

Порівняльний підхід. Суть порівняльного підходу полягає у визначенні вартості таких об'єктів на основі інформації про ціни продажу (пропонування) об'єктів подібного призначення і корисності, що склалися внаслідок укладання подібних договорів або намірів щодо їх укладання.

Витратний підхід. Використання витратного підходу здійснюється за наявності можливості відтворення або заміщення об'єкта оцінки. Витратний підхід до оцінки інтелектуальної власності заснований на визначенні вартості витрат, необхідних для прямого відтворення або заміщення об'єкта оцінки, з урахуванням величини зносу.

Витратний підхід застосовується для оцінки тих об'єктів оцінки, які виникають на створені самим правоволодільцем і для яких на дату оцінки не існує активного ринку (науково-дослідні і дослідно-конструкторські розробки, програмні продукти спеціального призначення та інші).

Специфікою бухгалтерського відображення реалізації нематеріальних активів є те, що на момент вибуття необхідно здійснити їх перекласифікацію, тобто за залишковою вартістю перевести зазначені активи у склад необоротних активів, утримуваних для продажу (субрахунок 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу»). Таким чином, операція з реалізації нематеріальних активів буде розглядатися як реалізація оборотних активів. Сума компенсації, нарахована до отримання від продажу НА, відобразиться у складі доходу від операційної діяльності на субрахунку 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів». У свою чергу залишкову вартість нематеріального активу буде списано на інші витрати операційної діяльності підприємства, на субрахунок 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів».

Для визначення фінансового результату з такої операції необхідно суму доходу від продажу нематеріального активу (за вирахуванням непрямих податків) зменшити на його залишкову вартість і на витрати, безпосередньо пов'язані з продажем активу (наприклад, на оформлення та реєстрацію договорів). Отриманий результат відобразиться на субрахунку 791 «Результат операційної діяльності».

Операція продажу нематеріального активу оформлюється актом вибуття за формою НА-3. Акт складається комісією в двох екземплярах: перший екземпляр залишається в бухгалтерії підприємства, а другий — у особи, відповідальної за використання об'єкта нематеріального активу.