Стадія формування і дії норм права

На цій стадії формулюється правило поведінки, спрямоване на задоволення тих або інших інтересів, що знаходяться у сфері можливого впливу норм права і потребуючого їх справедливого упорядкування. З одного боку, тут має місце визначення кола інтересів і правовідносин, у рамках котрих їх здійснення буде правомірним. З іншого – визначаються можливі перешкоди цьому процесі і шляхи їх подолання. Ці процеси знаходять своє відображення в такому елементі МПР як норма права.

Стадія виникнення юридично значимих фактичних обставин

На даній стадії відбувається визначення специфічних умов, що обумовлюють виникнення системи прав і обов'язків суб'єктів. Ідеться про цілий комплекс фактичних життєвих обставин, з якими норми права зв'язують виникнення, зміну, припинення правовідносин (юридичних фактів). Важливе місце в системі цих фактів займає правозастосувальний акт, як основний елемент сукупності юридичних фактів, без якого не може реалізуватися конкретна норма права.

Дана стадія механізму правового регулювання відображається в такому елементі як юридичний факт або фактичний склад, де функцію вирішального юридичного факту виконує, як правило, правозастосувальний акт.

Стадія виникнення суб'єктивних прав і юридичних обов'язків (правовідносин)

На даній стадії визначається, яка зі сторін має інтерес і відповідне суб'єктивне право, покликане його задовольнити, а яка сторона зобов'язана не перешкоджати такому задоволенню інтересу завдяки встановленій забороні. Або, такий суб'єкт призивається здійснити відомі активні дії, в інтересах наділеного правом, завдяки встановлюваному обов'язку.

Дана стадія знаходить своє відображення в такому елементі механізму правового регулювання як правовідносини.

Стадія реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків

На даній стадії права й обов'язки суб'єктів втілюються в життя шляхом їх відображення в таких процесах як використання, виконання, дотримання. В усіх цих процесах суб'єкт не повинен перешкоджати задоволенню інтересів в охороні та захисті, що складають основу правопорядку, а також інтересів контрсуб’єктів.

Ця стадія механізму правового регулювання знаходить своє відображення в такому її елементі як акти реалізації прав і обов'язків суб'єктів правовідносин.

Факультативна стадія:

Стадія застосування права

Дана стадія може знайти своє втілення в життя в тих випадках, коли безпосередніх форм реалізації недостатньо для впорядкування суспільних відносин. Це може відбутися у випадках необхідності юридичного захисту прав і інтересів суб'єктів, необхідності державного санкціонного впливу для реального втілення прав і обов'язків у життя й інші випадки необхідного вирішення юридичної справи. У цих ситуаціях виникає необхідність у правозастосувальному рішенні.

Ця факультативна стадія знаходить своє відображення в такому елементі механізму правового регулювання як правозастосувальний акт.

Удосконалювання процесів правотворчості, правозастосування та формування високого рівня правової культури суб'єктів права може сприяти підвищенню ефективності механізму правового регулювання – тобто, співвідношення між результатом правового регулювання і метою, що стоїть перед ним.

Основним орієнтиром механізму правового регулювання повинні бути інтереси, свободи і права суб'єктів. У зв'язку з цим, МПР повинен бути соціально цінним за своїм характером, що забезпечує індивіду максимально можливі умови для втілення його правового статусу в життя.

Контрольні питання з курсу “Теорія держави і права”

1. Дисципліна “теорія держави і права”, її предмет.

2. Методи пізнання в “теорії держави і права”, їх загальна характеристика.

3. Матеріалістична діалектика та її застосування в “теорії держави і права”.

4. Кібернетичний і синергетичний методи пізнання.

5. Функції дисципліни “теорія держави і права”.

6. Співвідношення науки і дисципліни “теорія держави і права”.

7. Система юридичних наук: поняття, структура.

8. Теорія держави і права у системі юридичних наук.

9. Теорія держави і права у системі суспільних наук.

10. Загальні закономірності виникнення держави.

11. Особливості виникнення держави у різних народів світу.

12. Основні теорії виникнення держави.

13. Порівняння теологічної та патріархальної теорій походження держави.

14. Особливості насильницької та договірної концепцій виникнення держави.

15. Історико-матеріалістичний підхід до виникнення держави.

16. Психологічна й органічна теорії походження держави.

17. Нетрадиційні теорії походження держави (космологічна, криміногенна).

18. Ознаки державі, які відрізняють її від публічної влади первісного ладу.

19. Державна влада: поняття, ознаки, співвідношення державної влади і держави.

20. Сутність держави.

21. Типологія держав: формаційний і цивілізаційний підходи.

22. Функції сучасної держави.

23. Правові форми діяльності держави, їх види.

24. Поняття й ознаки громадянського суспільства.

25. Співвідношення громадянського суспільства і держави.

26. Держава у політичній системі суспільства.

27. Взаємодія держави з політичними партіями й іншими об'єднаннями громадян (комерційними, некомерційними).

28. Умови формування громадянського суспільства.

29. Ознаки, які відрізняють державу від інших суб'єктів політичної системи суспільства.

30. Поняття державного суверенітету. Україна як суверенна держава.

31. Співвідношення суверенітету держави, суверенітету народу і суверенітету нації.

32. Поняття й ознаки демократичної держави. Україна як демократична держава.

33. Основні форми й інститути демократії в Україні.

34. Референдум в Україні: поняття, види, юридична природа.

35. Поняття й ознаки соціальної держави. Україна як соціальна держава.

36. Поняття й ознаки правової держави. Україна як правова держава

37. Принципи правової держави.

38. “Розподіл влад” і система “стримувань і противаг”.

39. Верховенство закону і права.

40. Висока правова культура умова формування правової держави.

41. Реальність прав та свобод людини і громадянина у правовій державі.

42. Права людини: поняття, види. Концепція трьох поколінь прав людини.

43. Поняття і види основних прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, гарантії забезпечення.

44. Правовий статус громадянина: поняття та структура.

45. Форма держави: поняття та структура.

46. Форма державного правління.

47. Парламентська, президентська, змішана (парламентсько-президентська, президентсько-парламентська) республіка.

48. Форма державного устрою.

49. Унітарна держава: поняття, приклади.

50. Федерація та її різновиди.

51. Особливості розуміння конфедерації.

52. Форма державного (політичного) режиму.

53. Особливості недемократичних державних режимів.

54. Тоталітаризм як форма державного політичного режиму.

55. Авторитарний державний політичний режим.

56. Механізм держави: поняття, ознаки, структура.

57. Орган держави: поняття й ознаки. Класифікація державних органів.

58. Державні органи, передбачені Конституцією України.

59. Взаємодія апарату держави й органів самоврядування.

60. Допоміжний апарат у структурі механізму держави

61. Принципи діяльності державного апарату.

62. Органи законодавчої, виконавчої і судової влад, передбачених Конституцією України.

63. Соціальні норми у первісному ладі. Виникнення права. Ознаки, які відрізняють норми права від норм поведінки у первісному ладі.

64. Поняття об'єктивного та суб'єктивного права.

65. Структура суб’єктивного права.

66. Поняття й ознаки права.

67. Системність та нормативність права.

68. Загальна обов’язковість і формальна визначеність права.

69. Установленість, санкціонованість і забезпеченість права державою.

70. Відмінність і єдність права з іншими соціальними регуляторами.

71. Функції права.

72. Співвідношення регулятивно-статичної та регулятивно-динамічної функцій.

73. Принципи права.

74. Презупмпція невинності як загальносоціальний принцип права.

75. Основні сучасні наукові концепції праворозуміння.

76. Нормативна концепція праворозуміння.

77. Соціологічна концепція праворозуміння.

78. Ідеологічна концепція праворозуміння.

79. Напрямки взаємодії людини і права

80. Право, політика, економіка: їх взаємозв'язок і взаємовплив.

81. Поняття правової системи суспільства.Загальна характеристика основних правових

систем сучасності.

82. Система права: поняття та структура.

83. Предмет і метод правового регулювання як підстава формування системи права. Публічне та приватне право.

84. Галузь і інститут права.

85. Система законодавства: поняття, структура. Співвідношення системи законодавства з системою права.

86. Поняття і форми систематизації законодавства.

87. Соціальні норми: поняття та види.

88. Право і технічні норми.

89. Співвідношення норм права і норм моралі.

90. Значення норм моралі для правотворчості та реалізації права.

91. Норми права: поняття й ознаки.

92. Види норм права.

93. Норми матеріального та процесуального права.

94. Регулятивні й охоронні норми права. Види регулятивних норм за характером диспозиції.

95. Структура норми права. Види структурних елементів норми права.

96. Способи викладання норм права в статтях нормативно-правового акту.

97. Поняття правотворчості, її функції. Співвідношення понять “правотворчість” і “правоутворення”.

98. Види та принципи правотворчості.

99. Оприлюднення актів парламенту, глави держави, уряду в Україні.

100. Правотворчий і законотворчий процес: загальне й особливе в основних стадіях.

101. Конституція України, її основні ознаки, місце і роль у системі нормативно-правових актів.

102. Поняття закону та його основні ознаки. Види законів.

103. Строки набрання чинності актів парламенту, глави держави, уряду в Україні.

104. Дія нормативно-правових актів у часі.

105. Дія нормативно-правових актів у просторі та щодо певного кола осіб.

106. Тлумачення терміна ”законодавство” Конституційним Судом України.

107. Юридична колізія. Колізійні норми права.

108. Підзаконні нормативно-правові акти, поняття, види.

109. Укази Президента України. Інститут контрасигнації.

110. Поняття й основні риси тлумачення норм права.

111. Способи тлумачення норм права.

112. Буквальне, розширювальне, обмежувальне тлумачення норм права. Офіційне та неофіційне тлумачення норм права.

113. Поняття та види юридичних джерел (форм) права.

114. Судовий прецедент. Прецеденти Європейського суду з прав людини.

115. Поняття й ознаки нормативно-правового акту.

116. Співвідношення нормативно-правового акту, акту тлумачення й акту застосування норм права.

117. Поняття й основні форми безпосередньої реалізації норм права.

118. Поняття й ознаки застосування норм права

119. Основні стадії застосування норм права.

120. Акт застосування норм права: поняття, ознаки, види.

121. Прогалини у праві. Аналогія закону й аналогія права.

122. Поняття й ознаки правовідносин.

123. Види правовідносин.

124. Склад правовідносин.

125. Суб'єкти правовідносин, їх види.

126. Громадяни як суб'єкти правовідносин.

127. Поняття правосуб'єктності. Правоздатність, дієздатність, деліктоздатність.

128. Держава, державні органи як суб'єкт правовідносин.

129. Юридична особа: поняття, ознаки, види.

130. Суб'єктивне право: поняття, структура.

131. Поняття та види об'єктів правовідносин.

132. Юридичні факти: поняття і класифікація.

133. Правомірна поведінка: поняття, ознаки, види, стимули.

134. Правопорушення: поняття, ознаки, види.

135. Склад правопорушення.

136. Юридична відповідальність: поняття, ознаки.

137. Види юридичної відповідальності.

138. Підстави юридичної відповідальності.

139. Принципи і функції юридичної відповідальності.

140. Правосвідомість: поняття, ознаки.

141. Структура правосвідомості, її функції та види.

142. Правова культура.

143. Правовий нігілізм.

144. Законність і правопорядок.

145. Поняття, види, способи і типи правового регулювання.

146. Механізм правового регулювання, його елементи і стадії.

147. Юридична техніка.