Основні ознаки правосвідомості

І. Правосвідомість – одна з форм суспільної свідомості. Інші форми суспільної свідомості – філософська, моральна, політична, екологічна і т. д. Правосвідомість від інших форм суспільної свідомості відрізняється насамперед предметом відбитку.

ІІ. Предмет відбитку правосвідомості – правова дійсність. Правова дійсність містить у собі:

1) право, що формується, – на стадії правоутворення і правотворчості;

2) право, що сформувалося, – позитивне право (його норми, принципи, інститути, галузі); природне право (його сучасне розуміння виражає універсальна концепція прав людини);

3) право, що реалізується, – у поведінці людей, діяльності юридичних осіб, правозастосовчих (правоохоронних, правозабезпечюючих) органів - органів внутрішніх справ, судів, прокуратур і та ін.

Таким чином, правова дійсність – поняття широке, воно припускає розгляд права в статиці і динаміці його буття. Правова дійсність – це разом узяті «право в книгах» і «право в житті», тобто право як належне і право як існуюче. Проте, позитивне право – система норм, що виходить від держави, це центральний, системоформуючий елемент правосвідомості.

Правосвідомість проявляється в знаннях людей про правову дійсність, у знанні ними стану правопорядку, законності, змісту норм позитивного права, у їх уявленнях про бажаний, передбачуваний зміст тих або інших норм позитивного права. Таким чином, правосвідомість – явище ідеальне, яке безпосередньо не спостерігається, відноситься до внутрішнього світу суб'єктів права.

Правосвідомість виявляється у відношенні людей до правової дійсності. Позитивні або негативні оцінки змісту позитивного права, стану законності, правопорядку, з погляду вузькогрупових або загальносоціальних інтересів, певною мірою надають правосвідомості політичний відтінок.

Правосвідомість виявляється в юридично значимій поведінці людей (правомірній, протиправній), тобто вона здійснює регулюючий вплив на поведінку людей. Позитивне право не може регулювати суспільні відносини, минаючи свідомість і волю людей – учасників цих відношень.

Суб'єкти правосвідомості – окремі люди, соціальні групи, суспільство в цілому. Індивідуальна правосвідомість похідна від суспільної, оскільки свідомістю володіє тільки людина, яка розвилася в суспільстві. Індивідуальність правосвідомості індивіда залежить від особливостей його долі, особистого досвіду, інтелекту.