Правопис складних слів

«Перевірте себе».

І. Складні слова творяться складанням двох або більше основ:

1. За допомогою голосного о (після твердих приголосних, у тому числі шиплячих): дощомір, самовчитель.

2. За допомогою голосного е (після м’якого неподовженого приголосного): бурелом, землетрус.

3. За допомогою голосного є (після й або м’якого подовженого приголосного): краєвид, насіннєсховище.

4. Без сполучних голосних: півлимона, всюдихід.

ІІ. Разом пишуться складні слова:

1. Утворені від підрядних словосполучень, які складаються з іменника та прикметника: чорнозем, сухопутний, лісопромисловий, зовнішньополітичний.

2. Утворені поєднанням іменникових основ: залізобетон, шлакоблок.

3. Утворені поєднанням основ числівника та іменника: сторіччя, трикутник.

4. Утворені поєднанням дієслова в ІІ особі однини наказового способу з іменниками: горицвіт, перекотиполе.

5. Утворені поєднанням основ іменника та дієслова: нафтопереробний, водолікувальний, газомір.

6. Утворені поєднанням основ прислівника та прикметника: малопотужний, багатосерійний, вищезазначений (але: трохи вище зазначений – є залежне слово).

7. Пов’язані з інтернаціональною лексикою та термінологією, в яких першою складовою частиною є елементи: авіа-, авто-, електро- тощо, або другою складовою частиною є елементи: -лог, -граф, -логія, -метр: автодром, електроприлад; гігрограф, амперметр, філолог, лексикографія.

8. Що означають терміни, утворені поєднанням двох і більше неоднорідних основ: радіотелемайстер, геологорозвідувальний.

9. З першою частиною пів-, напів-, полу-: півколо, напівпроникний, піввал.

ІІІ. Через дефіс пишуться складні слова:

1. Утворені від двох чи більше сурядних основ; відтінки кольорів, смаку: російсько-український, критсько-мікенський, стійково-балковий; ніжно-рожевий, темно-зелений.

«Запам ’ ятайте».

Виняток: жовтогарячий, червоногарячий, глухонімий, хитромудрий, зловорожий.

2. Утворені поєднанням однакових, синонімічних або антонімічних слів: білий-білий, тишком-нишком, купівля-продаж, окислювально-відновний.

3. Що означають назви професій, фахів; державних посад, військових та наукових звань: режисер-постановник, лікар-терапевт; генерал-майор, контр-адмірал, прем’єр-міністр, член-кореспондент.

4. Що означають назви складних одиниць виміру, нот, співочих голосів та музичних інструментів, спортивного інвентарю: кіловат-година, мі-бемоль, бас-гітара, мецо-сопрано, тренажер-еспандер.

5. Що означають назви частин та сторін світу, складні географічні власні назви та власні назви з частиною пів-, пан-: південно-західний, норд-ост, Санкт-Петербург, Ростов-на-Дону, пів-Одеси, пан-Європа.

6. Що означають назви істот, комах, рослин, мікробів; імена казкових персонажів; складні прізвища, імена: заєць-русак, чар-зілля, мати-й-мачуха, інфузорія-трубач; Лисичка-Сестричка; Нечуй-Левицький, Марія-Тереза.

7. З першою складовою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міні-, обер-, унтер-, штаб-(штабс-): екс-чемпіон, міні-завод, екс-віце-прем’єр.

8. Що означають назви механізмів, речовин, процесів, явищ, істот, у яких перша частина виражає прикмету чи особливість другої: блок-система, стоп-кран.

9. У яких перша частина закінчується на -ико(-іко): історико-культурний, механіко-математичний.

10. З першою частиною військово-, воєнно-: військово-морський, воєнно-стратегічний.

«Запам ’ ятайте».

Виняток: військовополонений, військовозобов’язаний.

11. Що означають назви політичних партій, течій, об’єднань, груп: соціал-демократична, націонал-радикалізм.

IV. Якщо перша частина слова не має суфіксального оформлення і являє собою усічену основу (типу бензо.., соціо...), то дефіс не ставиться: автотракторний, але автомобільно-тракторний; хлібобулочний, але хлібно-булочний.