Заняття 4 (2 год.)

1. Предмет доказування у кримінальному провадженні.

2. Поняття доказів в кримінальному|карному| процесі. Властивості доказів.

3. Способи збирання і перевірки доказів.

4. Суб'єкти процесу доказування, їх класифікація.

5. Показання |показники,показання| свідка|очевидця| як джерело доказів.

6. Показання|показники,показання| потерпілого, їх предмет, значення.

7. Показання|показники,показання| підозрюваного, їх предмет, види, доказове значення.

8. Показання обвинуваченого, їх предмет, види, доказове значення.

9. Показання експерта, їх предмет, доказове значення.

10. Речові докази, поняття, види, порядок|лад| залучення до справи|речі|, особливості оцінки.

11. Документи як джерела доказів. Збирання, перевірка і оцінка документів. Відмінність|відзнака| документа - самостійного джерела доказів від документа - речового доказу. Види документів як джерел доказів. Протоколи процесуальних дій та додатки до них, особливості оцінки.

12. Висновок експерта як джерело доказів.

Тематика рефератів:

1. Концепт істини як мети доказування: питання доцільності. Істина та стандарти доказування.

2. Концепція "досудових" та "судових" доказів.

3. Асиметрія правил допустимості доказів: можливість застосування у кримінальному провадженні України.

4. Порядок визнання доказів недопустимими.

5. Захисник як суб'єкт доказування.

6. Обов'язок та тягар доказування: проблеми співвідношення.

7. Суд як суб'єкт доказування у стадії судового розгляду.

8. Дискредитація свідка.

9. Особливості використання у доказуванні показань з чужих слів.

10. Використання у доказуванні некатегоричних висновків експерта: питання можливості та доцільності.

Рекомендовані джерела:

Обов'язкові: 1-2, 8-9, 271-276, 361.

Інші:22, 25, 53, 59, 62, 65, 75, 99-107, 120, 130, 135, 141, 143, 194, 195, 208, 211, 217, 223, 260, 265, 298, 315, 317, 318, 321, 322, 329, 350, 359, 370, 389, 391, 414, 418, 430, 433, 442, 463-473, 475, 509-511, 555, 559, 568, 577, 584.

Задача 1.

Підозрюваний у вчиненні злочину громадянин Панескевич був викликаний слідчим слідчого управління УВМС України в Черкаській області на допит. Підозрюваний Панескевич до початку слідчої (розшукової) дії заявив клопотання про фіксацію слідчої (розшукової) дії технічними засобами. Слідчий відмовив у задоволенні клопотання через відсутність відповідних засобів. Після завершення досудового розслідування, в судовому розгляді, залучений за призначенням захисник заявив клопотання про визнання отриманих внаслідок допиту відомостей недопустимими. Обвинувачений Панескевич не підтримував клопотання свого захисника та не заперечував проти використання відомостей, отриманих при проведенні допиту.

Яке рішення має прийняти суд? В якому порядку необхідно вирішити заявлене клопотання?

Задача 2.

До слідчого із заявою звернувся диякон місцевої церкви. В заяві йшлося про те, що під час недільної сповіді від віруючої він почув, що остання хворіє на СНІД, яким вона уражена своїм невірним чоловіком, та навмисно вступає у інтимні відносини з іншими чоловіками, вбачаючи у своїх діях «помсту усім представникам сильного полу, які зраджують своїм жінкам». Відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування. Слідчий вирішив допитати диякона як свідка у справі та викликав останнього.

Чи є рішення слідчого законним?

Задача 3.

В судовому засіданні захисник підозрюваного звернувся до суду з клопотанням про приєднання до матеріалів кримінального провадження пояснень, отриманих від очевидців кримінального правопорушення. Прокурор, який здійснював підтримання державного обвинувачення у справі, категорично заперечував проти приєднання пояснень, стверджуючи, що відповідні пояснення не є джерелом доказів у справі. Захисник підозрюваного, посилаючись на статті 42 та 93 КПК України, а також статтю 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», вважав проведене ним опитування – процесуальною дією, направленою на збирання доказів.

Вирішіть заявлене захисником клопотання. Яке рішення має прийняти суд?

Задача 4.

В суді першої інстанції здійснюється кримінальне провадження відносно матроса строкової служби Сяби. Сяба обвинувачується в тому, що він вчинив злочин, передбачений частиною другою статті 406 КК України. Злочинні дії обвинуваченого полягали в тому, що він, порушуючи статутні правила, заставляв матроса Хуторного писати замість себе конспект для здачі заліку, завдаючи останньому побої. В судовому засіданні захисником обвинуваченого заявлено клопотання про приєднання до матеріалів кримінального провадження конспекту Сяби. Головуючим поставлено питання про можливість приєднання конспекту. Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, стверджуючи на необхідність пояснення захисником походження конспекту, наведення прізвища особи, від якої він цей конспект отримав. Захисник послався на те, що обов’язок доказування обставин вчиненого кримінального правопорушення покладено на прокурора, а тому відмовився надавати будь-які пояснення.

Як необхідно вирішити заявлене захисником клопотання? На кого покладається обов’язок доказування у кримінальному провадженні?