Тема 3. Історія геологічного розвитку, геологічна будова

3.1. Рушійні сили геологічного розвитку Землі

Геологічна будова і рельєф є результатом тривалої та багатоетапної історії геологічного розвитку певної ділянки земної кори. Історія геологічного розвитку території України інтерпретується нами із мобілістських позицій (концепції тектоніки літосферних плит та “пульсуючої Землі”). Епохи тектонічної активізації та горотворення чергувались з епохами відносного тектонічного спокою. Які причини такого чергування?

Рухи літосферних плит і пульсація земної кори обумовлені космічними процесами. Тектонічні цикли в історії Землі, пов’язують з обертанням Сонячної системи навколо Центру Галактики (Максимов, 1990). П’ять спалахів у центрі Галактики обумовило стискання літосферних плит і п’ять циклів горотворення (ритм складає 160 млн. років). Близька до цієї гіпотези й інша, яка пояснює причини дрейфу континентів і активізацію руху літосферних плит залежністю від положення Сонячної системи відносно ядра Галактики за аномалістичний рік (176 млн. років). Цей рух протікає по еліпсу (рис. 33). В період “Галактичного літа”, коли Сонячна система знаходилася в апогалактії і віддаляється від Центру Галактики, за рахунок зменшення гравітаційного поля спостерігається стискання Сонця і планет. В їх надрах збільшуються потоки енергії і внаслідок розігріву активізуються тектонічні процеси. Швидкості дрейфу літосферних плит максимальні. У період перигалактію (наближення до центру Галактики) за рахунок збільшення гравітаційного поля надра планети розширюються. На думкувчених, тектонічна активність планети наростає при проходженні Сонячної системи як через аполагактій (стиснення земної кори, формування складчастих систем, орогенезу), так і через перигалактій (розтягнення земної кори, рифтогенез). У проміжному положенні наступають епохи тектонічного спокою.

Упродовж кожного геотектонічного циклу (від докембрійських до альпійського) на межах зіткнення чи стискання літосферних блоків утворились молоді гори; далі протікала стабілізація земної кори та процеси пенепленізації з утворенням невисоких гір, а потім і рівнинних ділянок земної кори. Це окремі стадії єдиного процесу (геоморфологічного циклу).

Різні ділянки території України знаходяться на різних стадіях цього процесу. Сформовані 1,65 млрд. р. тому платформи були ядрами континентів і при розширенні йстисненні залишались більш-менш єдиними. У рухливих поясах (в т.ч. Середземноморському) в епохи розширення Землі формувались океани, а в епохи стиснення — орогени. Найбільш древнім, докембрійським структурам відповідають платформенні рівнини.

Геотектонічні цикли — це послідовні зміни земної кори і рельєфу, які протікали внаслідок рухів Землі в Космосі (рис. 33). У межах Середземноморського рухливого поясу чергувалися періоди: розширення, відносного тектонічного спокою; інтенсивного стиснення земної кори. У межах платформи ці зміни відбувалися менш інтенсивно.