Раціональне використання природних ресурсів

Поняття природокористування як правовідносин є сукупністю прав і обов’язків суб’єктів, що здійснюють таке користування.

Основними завданням природокористування є:

1) задовільнення потреб суспільства у природних ресурсах;

2) створення умов для поширеного відновлення природних ресурсів, підвищення продуктивності природного середовища;

3) економія суспільної праці за рахунок підвищення ефективності використання ресурсів;

4) раціональне економне використання невідновлюваних природних ресурсів;

5) цілеспрямоване відновлення ландшафтів.

За значимістю природних ресурсів розрізняють використання природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.

До природних ресурсів загальнодержавного значення належать:

- територіальні та внутрішні морські води;

- природні ресурси континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони;

- атмосферне повітря, підземні води, поверхневі води, що знаходяться або використовуються на території більш ніж однієї області;

- лісові ресурси державного значення;

- природні ресурси в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

- дикі тварини, що перебувають у стані природної волі, а також інші об’єкти тваринного світу у межах територіальних і внутрішніх морських вод, водоймищ, розташованих на території більш, ніж однієї області, державних мисливських угідь, лісів державного значення, а також види тварин і рослин, занесені до Червоної книги України, корисні копалини, за винятком загальнопоширених та інші.

До природних ресурсів місцевого значення належать природні ресурси, не віднесені законодавством України до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Раціональне природокористування – це високоефективне, екологічно обґрунтоване господарювання, що не призводить до різких змін природно-ресурсного потенціалу, а підтримує і підвищує продуктивність природних комплексів чи окремих об’єктів, а також облагороджує їх.

Нераціональним природокористуванням вважається таке природокористування, унаслідок якого природа втрачає здатність до самовідновлення, самоочищення і саморегулювання, підривається рівновага біосистем, вичерпуються матеріальні ресурси, погіршуються рекреаційні, оздоровчі і курортні умови, естетичні характеристики ландшафтів, умови проживання взагалі.

Основні принципи раціонального природокористування:

– кожна людина має право на здорове і плідне життя в гармонії з природою, на життя в сприятливому для неї навколишньому середовищі;

– раціональне природокористування повинно бути спрямоване на поліпшення якості життя людей у припустимих межах господарської ємності екосистем;

– природокористування повинно не шкодити навколишньому природному середовищу і забезпечувати можливість задоволення основних життєвих потреб як нинішніх, так і майбутніх поколінь людей;

– в одне ціле повинні бути поєднані економічний розвиток, соціальна справедливість і екологічна безпека, що в сукупності визначають основний принцип раціонального природокористування;

– ведення господарської діяльності повинно здійснюватися з відмовою від проектів, здатних завдати непоправної шкоди навколишньому середовищу, екологічні наслідки яких недостатньо вивчені;

– потрібен вільний доступ до екологічної інформації, створення відповідної бази даних (банк екологічної інформації).