Короткі теоретичні відомості. Під функціями управління у сфері охорони НПС (екологічного управління) слід розуміти основні напрями організаційно-правового впливу на суспільні відносини в

Під функціями управління у сфері охорони НПС (екологічного управління) слід розуміти основні напрями організаційно-правового впливу на суспільні відносини в галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки.

Екологічне прогнозування –це особливий вид діяльності суб’єктів екологічного управління, спрямований на розробку прогнозних показників стану навколишнього природного середовища й окремих його елементів, життя та здоров’я людей.

Екологічні стандарти –це юридично закріплені в сепеціальних нормативно-технічних документах загальнообов’язкові вимоги, норми та правила, що висуваються до суб’єктів природокористуваня й охорони навколишнього середовища та видів їх діяльності.

Екологічні нормативи – це сукупність гранично допустимих величин впливу на навколишнє середовище, що не призводять до безповоротних перетворень і суттєво не впливають на життя та здоров’я людей. До них належать: нормативи гранично допустимих викидів (ГДВ) у атмосферне повітря та гранично допустимих скидів (ГДС) у воду та грунти забруднюючих хімічних речовин, а також гранично допустимих рівнів (ГДР) фізичних факторів, зокрема шуму, вібрації, іонізуючого випромінення (радіації), електромагнітних факторів, а також шкідливих біологічних факторів.

Державний моніторинг довкілля – це система спостережень за станом НПС, рівнем його забруднення, якісними та ємкісними характеристиками природних ресурсів з метою збору, оброблення, збереження й аналізу інформації про стан НПС.

Екологічне інформаційне забезпечення –це врегульована нормами екологічного права діяльність спеціально уповноважених органів з надання, збору, узагальнення й оприлюднення відомостей про екологічну обстановку та її вплив на стан здоров’я населення.

Державні кадастри природних ресурсів –це систематизовані зводи відомостей про кількісні, якісні характеристики природних ресурсів, їх обсяг, оцінку та правовий режим, розподіл серед власників і користувачів.

Екологічна паспортизація об’єктів –здійснюване суб’єктом господарювання збирання узагальнених за спеціально встановленою формою даних про екологічні показники діяльності об’єкта, використання ним природних ресурсів, ступінь потенційної небезпеки для НПС.

Екологічний аудит –це документально оформлений системний незалежний процес оцінювання об’єкта екологічного аудиту, що включає збирання й об’єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи екологічного управління й інформації з цих питань вимогам законодавства України про охорону НПС та іншим критеріям екологічного аудиту.

Екологічна експертиза – це науково-практична діяльність спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об’єднань громадян, що грунтуються на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі й оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об’єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан НПС, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону НПС, раціональне використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Питання для обговорення

1. Основні функції управління у сфері природокористування й охорони навколишнього природного середовища.

2. Державний моніторинг довкілля.

3. Система нормативів і стандартів у сфері природокористування й охорони навколишнього природного середовища.

4. Юридичні вимоги щодо інформації про стан навколишнього природного середовища.

5. Короткострокові та довгострокові екологічні прогнози.

6. Правове регулювання ведення кадастрів природних ресурсів.

7. Державний облік об’єктів і речовин, що негативно впливають на стан навколишнього природного середовища.

Контрольні питання

1. Дайте визначення поняття функцій управління у сфері природокористування й охорони навколишнього природного середовища, перерахуйте основні види.

2. Що таке моніторинг довкілля? Види моніторингу.

3. Розкрийте основні цілі та завдання стандартизації та нормування у сфері природокористування й охорони НПС. Назвіть систему нормативів і стандартів у сфері природокористування й охорони НПС.

4. Назвіть фактичні та юридичні критерії якості довкілля: нормативи гранично допустимого шкідливого впливу на довкілля.

5. Нормування санітарних і захисних зон: умови та порядок їх встановлення та контролю.

6. Юридичні вимоги щодо інформації про стан НПС, зміст права громадян на екологічну інформацію.

7. Законодавчі вимоги щодо ведення екологічного моніторингу та його юридичне і практичне значення.

8. Правове регулювання ведення кадастрів природних ресурсів та їх еколого-правовий зміст.

9. Державний облік об'єктів і речовин, що негативно впливають на стан НПС.

Питання для самостійного опрацювання

1. Мета, завдання, сфери проведення екологічного аудиту.

2. Порядок та умови проведення екологічного аудиту та правове положення організації еколого-аудиторської діяльності.

3. Правове регулювання державної, громадської та інших видів екологічних експертиз.

4. Оцінка впливу на навколишнє середовище та її відмінність від екологічної експертизи.

Питання для самоперевірки

1. Яка мета й основні завдання екологічного аудиту за чинним законодавством, його об'єкти та суб'єкти?

2. Сфери проведення екологічного аудиту й основні форми та методи його здійснення.

3. Який порядок та умови проведення екологічного аудиту та правове положення організаційної еколого-аудиторської діяльності?

4. Правове регулювання державної екологічної експертизи та громадської екологічної експертизи.

5. У чому полягає відмінність екологічної експертизи від оцінки впливу на навколишнє середовище?

Література:[1; 9–12; 19; 25; 26; 36; 37; 52–54; 69; 72; 76; 90; 91].