Короткі теоретичні відомості. Право власності на природні об’єкти та їх ресурси в об’єктивному розумінні являє собою сукупність (систему) правових норм

Право власності на природні об’єкти та їх ресурси в об’єктивному розумінні являє собою сукупність (систему) правових норм, що закріплюють, регламентують і охороняють відносини власності на природні багатства в державі.

Право власності в суб’єктивному розумінні являє собою сукупність (систему) правових норм, які регулюють відносини щодо володіння, користування та розпорядження природними об’єктами й їх ресурсами, що належать власнику та використовуються ним з метою задоволення своїх матеріальних потреб та реалізації інших інтересів.

Право володіння являє собою можливості оволодіння природним об’єк-том, здійснення господарського панування над привласненими природними ресурсами й усунення всіх інших осіб від їх фактичного привласнення.

Право користування -це визнана законом можливість витягування власником корисних властивостей природних об’єктів та їх ресурсів для задо-волення певних матеріальних потреб та реалізації інших інтересів шляхом одер-жання плодів, доходів чи іншої користі в результаті їх господарської експлуа-тації.

Право розпорядження – це визнана за власником і гарантована законом можливість учинення дій, спрямованих на визнання господарського призначення, юридичної долі та фактичного стану природних об’єктів.

Охорона права власності на природні ресурси здійснюється за допомогою норм, які забезпечують належність природних ресурсів тим чи іншим суб’єктам і норм, які встановлюють певні умови реалізації власниками своїх прав. Існує три форми охорони права власності на природні ресурси: нормативно-регулятивна (законодавча, нормотворча, правореалізуюча), управлінська (інформаційна, прогностична, еколого-експертна тощо), судова.

Конституція України гарантує право власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Гарантії права власності громадян на природні ресурси можна розділити на дві групи: гарантії охорони права власності та гарантії захисту права власності. Гарантії охорони – це встановлення меж здійснення заходів стимулювання для реалізації права власності, заходів профілактики та попередження правопорушень. Гарантії захисту – це контроль, встановлення відповідальності винних, встановлення заходів відновлення порушених прав власності.

Питання для обговорення

1. Особливості права власності на природні ресурси та комплекси. Основні ознаки та визначення поняття права власності на природні ресурси та комплекси.

2. Конституційні засади права власності на природні ресурси. Право власності на природні об’єкти в природноресурсових кодексах.

3. Право державної, комунальної та приватної власності на природні ресурси.

4. Підстави, порядок та особливості виникнення права державної, комунальної та приватної власності на природні ресурси.