Короткі теоретичні відомості. Під функціями управління у сфері охорони НПС (екологічного управління) слід розуміти основні напрями організаційно-правового впливу на суспільні відносини в

Під функціями управління у сфері охорони НПС (екологічного управління) слід розуміти основні напрями організаційно-правового впливу на суспільні відносини в галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки.

Управління в галузі охорони НПС базується на таких основних принципах:

– принцип забезпечення пріоритету вимог екологічної безпеки;

– принцип законності управління природокористуванням та охороною навколишнього середовища;

– принцип гармонійного поєднання екологічних, економічних і соціальних інтересів населення в процесі здійснення природокористування та охорони навколишнього середовища;

Органи загальної компетенції- це органи, для яких повноваження з питань охорони НПС є лише складовими загальних повноважень щодо вирішення питань екологічного та соціального розвитку держави й окремих регіонів.

Органи спеціальної компетенції- це спеціально уповноважені спеціальні органи виконавчої влади та їх підрозділи на місцях, які реалізують функції управління в галузі забезпечення раціонального використання природних ресурсів та ефективної охорони навколишнього природного середовища.

Громадський екологічний контроль здійснюється громадськими інспекторами з охорони довкілля відповідно до Положення про громадських інспекторів з охорони довкілля.

Екологічні права громадян – це закріплена в законі та гарантована правом сукупність юридичних можливостей і засобів, які дають змогу задовольняти потреби й інтереси громадян у галузі охорони НПС,використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки.

Екологічний обов’язок являє собою встановлену в законодавстві або договорі міру належної, суспільно необхідної поведінки, яка спирається на можливість державного примусу.

Під гарантіями права розуміють сукупність об’єктивних і суб’єктивних факторів, спрямованих на фактичну реалізацію прав людини, на усунення причин і перешкод їх обмеження, ненадійного здійснення та захист від порушень.

Еколого-правове виховання – це систематичний і послідовний вплив на свідомість людини з метою формування поваги до еколого-правових норм і досягнення сталих переконань у необхідності дотримання їх вимог у процесі взаємодії з природним середовищем.

Еколого-правова свідомість (екологічна правосвідомість) – це система еколого-правових поглядів, ідей та уявлень про правове регулювання екологічних відносин, зміст природоохоронного законодавства, його обґрунтованість, справедливість та ефективність застосування.

Еколого-правова культура – це соціально значущий, передбачений нормами права спосіб діяльності у сфері пізнання та впливу на природне середовище, що охоплює раціональне використання природних ресурсів, ефективну охорону довкілля та забезпечення екологічної безпеки, та відображає свідоме ставлення до еколого-правових норм і способів їх освоєння в суспільстві.

Правова охорона екологічних прав – це система приписів, закріплених у законодавстві, що забезпечують міру дозволеного та належного поводження суб’єктів.

Форми захисту –це адміністративний, судовий, громадський самозахист, звернення до Уповноваженого з прав людини. Способи захисту: визнання еко-логічних прав; відновлення природного права; відшкодування збитків та інше.

Питання для обговорення

1. Екологічна функція держави та права.

2. Основні принципи управління та контролю у сфері природокористування й охорони довкілля.

3. Система державних органів управління і контролю у сфері використання природних ресурсів та охорони довкілля.

4. Правові питання участі громадськості в управлінні природокорис-туванням та охороною довкілля.

5. Загальна характеристика системи екологічних прав громадян.

6. Право громадян на безпечне для життя та здоров’я довкілля.

7. Право вільного доступу до екологічної інформації. Інші екологічні права громадян.

8. Поняття та види екологічних обов’язків громадян.

9. Гарантії, охорона, форми та способи захисту екологічних прав громадян.

10. Еколого-правова освіта і її значення для формування еколого-правової культури. Форми еколого-правового виховання. Еколого-правова свідомість і форми її прояву.