Звукове значення деяких букв

Більшість букв точно відповідають окремим звукам. Але є частина букв (я, ю, є, ї, щ, ь, дж, дз), які мають свої особливості в позначенні звуків.

Буква ь сама по собі ніякого звука не позначає. Вона вживається лише для позначення м’якості приголосних: де нь [ден′], ль он [л′он], ка нь йон [кан′йон], пор ть єра [порт′йера].

Букви ї та щ завжди позначають два звуки: перша — йі, друга — шч: ї жак [йіжак], по ї зд [пойізд], з’ ї зд [зйізд], щ ит [шчит], пла щ [плашч].

Букви я, ю, є мають двояке значення:

1) безпосередньо після приголосного вони позначають м’якість попереднього приголосного (як і м’який знак) і відповідно голосні звуки а, у, е: н я нька [н′ан′ка], л я лька [л′ал′ка], н ю анс [н′уанс], т ю т ю н [т′ут′ун], син є [син′е];

2) в інших позиціях (на початку слова, після голосного, після апострофа й м’якого знака) вони позначають відповідно два звуки йа, йу, йе: я ма [йама], по я с [пойас], зв’ я зок [звйазок], аль я нс [ал′йанс], ю рба [йурба], в’ ю н [вйун], по є динок [пойединок]

Буквосполучення дж і дз мають також двояке значення:

1) на межі префікса і кореня вони позначають відповідно два звуки д+ж і д+з: пі дж ивлення, пере дж нивний, на дз вичайний, ві дз нака;

2) в інших позиціях вони позначають відповідно один звук — дˆж і дˆз: дж ерело, дж унглі, пого дж ений, затвер дж ений, дз вінок, кукуру дз а.

Перевірте себе. Слова запишіть підряд у три колонки: 1) звуків менше, ніж букв; 2) звуків і букв порівну; 3) звуків більше, ніж букв.

Стернище, зв’язківець, дядько, каюта, очерет, якір, кип’ятильня, клямка, окунь, з’ясуйте, збуджений, оказія, стоїчно, шифоньєр, сиджу, юрба, щепа, квітень, остюк, зброя, кар’єра, ньютон, видзвонити.

Ключ. З других букв виписаних слів має скластися початок вислову Т.Шевченка: “…то й мудрість би була своя”.