Пальпація. Перкусія. Аускультація

За допомогою поверхневої пальпації можна виявити:

•​ болісність живота і резистентність м’язів черевної стінки;

•​ локалізацію зон слабкості передньої черевної стінки;

•​ грижі пупкового кільця, білої лінії живота, пахвинні та стегнові грижі, збільшення паренхіматозних органів (пе​чінки, селезінки), наявність пухлиноподібного утворення.

За допомогою глибокої пальпації виявляють:

•​ розміри відрізків кишок, паренхіматозних органів;

•​ рівень проекції на черевну стінку країв печінки та селе​зінки;

•​ консистенцію збільшених паренхіматозних органів, їх болючість;

•​ рухомість, болісність, щільність, характер поверхні від​різків тонкої й товстої кишки, наявність газів у них;

•​ симптоми Кера, Мерфі, Ортнера та інші патологічні змі​

ни. Перкусія живота дозволяє виявити наявність рідини в черевній порожнині.

За допомогою аускультації можна визначити перистальти​ку кишок та ін. Стан пацієнта допомагають оцінити такі додат​кові методи дослідження:

•​ рентгенологічні;

•​ ультразвукові (УЗД);

•​ ендоскопічні — фіброгастродуоденоскопія;

•​ мікробіологічні;

•​ біохімічні;

•​ шлункове і дуоденальне зондування.

На основі оцінки стану пацієнта медична сестра формулює й узгоджує з пацієнтом або родичами проблеми і складає план сестринського догляду.