Контролювання шорсткості поверхонь

Контролювання шорсткості поверхонь здійснюється двома основними методами:

1. Порівнянням реальної поверхні виробу з робочими зразками шорс­ткості, які мають стандартні значення параметра R_а (ГОСТ 9378-93) (рис. 3.71) і виготовляються для певних способів оброблення.

Рисунок 12

Зразки шорсткості явля­ють собою набір пластин або зразкових деталей, які оброб­лені з певною шорсткістю. Цей метод є простим і доступ­ним, при Ra>1,25 мкм і Rz>10 мкм забезпечує достовірність контролювання і має широке застосування у цехових умовах. Для підвищення точності порівняльної оцінки використовують порі­вняльні мікроскопи, у яких поряд ставлять зразок і контрольовану деталь.

Замість зразків шорсткості можуть бути застосовані атестовані зраз­кові деталі. Цей метод найчастіше застосовують при одиничному вироб­ництві в ремонтних майстернях.

2. Вимірюванням параметрів шорсткості за допомогою щупових або оптичних приладів. Числові значення параметрів шорсткості визначаються або безпосередньо за шкалою приладу (профілометрів) або за збільшеним зображенням профілю чи записаній профілограмі перерізу (профілографів).

Якщо в технічних вимогах не заданий напрямок вимірювання шорст­кості, то вимірювання провадять в тому напрямку, де є найбільша шорст­кість. При механічному обробленні різанням цій умові відповідає напря­мок вимірювання, перпендикулярний до головного руху при різанні (по­перечна шорсткість).

Питання для самоперевірки

1. Який метод застосовується при вимірюванні відхилень від правильної геометричної форми?

2. Контроль відхилення від площинності методом фарби?

3. Якими засобами проводиться контроль відхилення від правильного розташування поверхонь і осей деталей?

4. Якими засобами проводиться контроль округлості циліндричних поверхонь?