Аналіз загальновиробничих витрат

Згідно зі П(С)БО № 16 „Витрати” до складу загальновиробничих витрат включають:

— витрати на управління виробництвом;

— амортизацію основних засобів загальновиробничого призначення;

— витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

— витрати на вдосконалення технології і організації виробництва;

— витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень;

— витрати на обслуговування виробничого процесу;

— витрати на охорону праці, техніку безпеки та охорону навколишнього середовища;

— інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв тощо).

Питома вага затрат на обслуговування виробництва та управління в собівартості продукції залежить від галузі проми­словості.

Метою аналізу загальновиробничих витрат є пошук і виявлення чинників економії ресурсів.

Аналіз проводять методом порівняння фактичних витрат з витратами, передбаченими кошторисом. Обчислюють суми перевитрат (економії) за кожною статтею. Оскільки до складу загальновиробничих витрат входять і змінні витрати, що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності, то перед порівнянням фактичної їх суми зі сумою, передбаченою кошторисом, останню слід перерахувати на фактичний обсяг діяльності.

Під час аналізу можна встановити абсолютне та відносне їх відхилення від кошторису як у цілому, так і за окремими видами статей. Проте аналіз у динаміці цих затрат доцільно проводити лише з використанням відносних показників у розрахунку на 1 грн. товарної продукції.

Аналізуючи ці затрати, треба пам’ятати, що вони здебільшого мають сталий характер. Тому звичайно обмежуються визначен­ням абсолютних відхилень від кошторису. Винятком є витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання (крім їхньої амор­тизації), які за своєю сутністю є змінними, оскільки залежать від обсягу виробництва. За цими витратами розраховують також від­носне відхилення, порівнюючи фактичні витрати з даними кош­торису, перерахованими на відсоток виконання плану випуску товарної продукції. У подальшому аналізі слід виявити причини відхилень фактичних витрат від планових.

Причинами відхилень за окремими статтями витрат можуть бути:

Ø амортизація устаткування — зміна вартості устаткування, в тому числі внаслідок переоцінки, дострокового надходження й вибуття основних засобів, зміна порядку і норм амортизаційних відрахувань;

Ø поточний і капітальний ремонт — зміна норм витрат і цін на ремонтні матеріали, зміна погодинної оплати робіт і трудоміст­кості їх виконання, зміна кількості устаткування та обсягів вико­наних робіт тощо.

Причинами відхилень за статтями витрат можуть бути також необґрунтованість плану і неправильне їх віднесення.