|
| Психіка – це:
| а) вища нервова діяльність;
|
| б) «душа»;
|
| в) процес активного відображення людиною об’єктивної реальності;
|
| г) поведінка людини.
|
|
| Методологія:
| а) є результатом процесу пізнання;
|
| б) визначає засоби досягнення та побудови знань;
|
| в) є предметною підтримкою навчальної діяльності;
|
| г) процес, протягом якого виникають нові форми поведінки та діяльності.
|
|
| Тривале і систематичне спостереження, вивчення одних і тих самих людей, що дозволяє аналізувати психічний розвиток на різних етапах життєвого шляху і на цій основі формулювати певні висновки, називають дослідженням:
| а) пілотажним;
|
| б) лонгітюдним;
|
| в) порівняльним;
|
| г) комплексним.
|
|
| Психічний процес залежить від факторов, що його зумовляють згідно з принципом:
| а) індетермінізму;
|
| б) розвитку;
|
| в) детермінізму;
|
| г) системності.
|
|
| Поняття «самоспостереження» є синонімом терміна:
| а) інтроверсія;
|
| б) інтроекція;
|
| в) інтроспекція;
|
| г) інтроскопія.
|
|
| У якому році німецькі схоласти Р. Гокленіус і О. Кассман уперше ввели термін «психологія»?
| а) 1879 року;
|
| б) 1560 року;
|
| в) 1620 року;
|
| г) 1590 року.
|
|
| Здатність відображувати відображуване – розмірковувати над власними відчуттями, переживаннями, думками – це:
| а) інтуїція;
|
| б) увага;
|
| в) рефлексія;
|
| г) мислення.
|
|
| Ким створена 1885 року перша в Росії психофізіологічна лабораторія?
| а) І. М. Павловим;
|
| б) В. М. Бехтерєвим;
|
| в) І. М. Сеченовим;
|
| г) П. К. Анохіним.
|
| Продовження табл. 3.1
|
|
| Першим етапом у становленні психології як науки було:
| а) вивчення феномену «душі»;
|
| б) вивчення свідомості;
|
| в) дослідження поведінки людини;
|
| г) вивчення природи психіки.
|
|
| За допомогою експериментального методу перевіряються гіпотези про наявність:
| а) явища;
|
| б) причинно-наслідкового зв’язку між явищами;
|
| в) кореляції між явищами;
|
| г) системності явищ.
|
|
| Б. Г. Ананьєв відносить лонгітюдний метод дослідження до:
| а) організаційних методів;
|
| б) до емпіричних методів;
|
| в) до способів обробки даних;
|
| г) до інтерпретаційних методів.
|
|
| Перша експериментальна психологічна лабораторія була відкрита В. Вундтом у:
| а) 1731 року;
|
| б) 1935 року;
|
| в) 1879 року;
|
| г) 1645 року.
|
|
| Необхідність вияву протиріч як джерела розвитку та саморозвитку психіки означає принцип:
| а) єдності психіки та діяльності;
|
| б) єдності змісту та форми;
|
| в) єдності та боротьби протилежностей;
|
| г) усезагальності.
|
|
| Психіка необхідна для:
| а) забезпечення регуляції діяльності та поведінки;
|
| б) забезпечення відображення оточуючого світу, його пізнання;
|
| в) забезпечення виживання організму;
|
| г) усі відповіді правильні.
|
|
| Метод опитування:
| а) використовує спеціальні анкети;
|
| б) вимагає репрезентативної вибірки;
|
| в) дозволяє отримати повні дані про певну групу людей;
|
| г) усі відповіді вірні.
|
|
| Пізнавальна діяльність – це
| а) психічні процеси людини;
|
| б) процес відображення в мозку людини предметів і явищ дійсності на чуттєвому та абстрактному рівні;
|
| в) мозкова діяльність на основі узагальнення отриманих відчуттів;
|
| г) відображення в мозку людини окремих властивостей предметів і явищ об’єктивної дійсності при їх дії на органи чуття людини.
|
| Продовження табл. 3.1
|
|
| Безпосередній емоційний стан, сильне, короткочасне збудження – це:
| а) стрес;
|
| б) афект;
|
| в) фрустрація;
|
| г) настрій.
|
|
| Метод експерименту належить до:
| а) організаційних;
|
| б) інтерпретаційних;
|
| в) емпіричних;
|
| г) методів обробки даних.
|
|
| Термін „емпірична психологія” в науку ввів:
| а) Р. Декарт;
|
| б) Г. Лейбніц;
|
| в) Х. Вольф;
|
| г) Аристотель.
|
|
| Сукупність завдань для психологічних вимірів – це:
| а) тест;
|
| б) інтерв’ю;
|
| в) соціометрія.
|
| г) бесіда.
|
|
| До функцій психіки належать:
| а) аксіологічна;
|
| б) виховна;
|
| в) регуляторна;
|
| г) онтологічна.
|
|
| До теорій емоцій належать:
| а) концепція І. П. Павлова;
|
| б) концепція П. В. Симонова;
|
| в) трудова теорія;
|
| г) релігійна теорія.
|
|
| Метод психології, що полягає у фіксації виявів поведінки і отриманні суджень про психічні явища:
| а) експеримент;
|
| б) спостереження;
|
| в) бесіда;
|
| г) аналіз продуктів діяльності.
|
|
| До організаційних методів психології відносять:
| а) комплексний метод;
|
| б) експеримент;
|
| в) аналіз продуктів діяльності;
|
| г) інтерпретаційні.
|
|
| Своєрідний емоційний стан, характерною ознакою якого є дезорганізація свідомості та діяльності у стані безнадійності, втрати перспективи – це:
| а) стрес;
|
| б) афект;
|
| в) фрустрація;
|
| г) настрій.
|
|
| Загальний емоційний стан людини, який характеризує її життєвий тонус протягом певного часу – це:
| а) стрес;
|
| б) афект;
|
| в) фрустрація;
|
| г) настрій.
|
| Продовження табл. 3.1
|
|
| Автором природного експерименту є:
| а) Д. Кемпбелл;
|
| б) А. Ф. Лазурський;
|
| в) В. Вундт;
|
| г) І. П. Павлов.
|
|
| Психічний процес свідомої та цілеспрямованої регуляції людиною своєї діяльності та поведінки з метою досягнення поставлених цілей
| а) увага;
|
| б) мислення;
|
| в) уява;
|
| г) емоції.
|
|
| Для діагностики організаторських схильностей особистості використовують методику:
| а) КОС-2;
|
| б) «Завершення малюнка»;
|
| в) Н. Пряжнікова «Будь готов»;
|
| г) Д. Голланда.
|
|
| Для діагностики cпрямованості інтересів особистості у 29 сферах діяльності використовують методику:
| а) КОС-2;
|
| б) «Карта інтересів»;
|
| в) Н. Пряжнікова «Будь готов»;
|
| г) Д. Голланда.
|
|
| Для визначення показника ступеня вираження нахилів
до певного типу
професії використовують методику:
| а) КОС-2;
|
| б) «Завершення малюнка»;
|
| в) Л. Йовайши;
|
| г) оцінки розвитку вольових якостей.
|
|
| Для вивчення особливостей короткочасної пам’яті використовують методику:
| а) Джекобсона;
|
| б) ілюзія установки;
|
| в) дослідження
опосередкованого
запам’ятовування;
|
| г) дослідження пізнавального контролю.
|
|
| Для вивчення особливостей сприймання використовують методику:
| а) визначення зорових
просторових порогів
розрізнення;
|
| б) ілюзія установки;
|
| в) дослідження пізнавального
контролю;
|
| г) дослідження суб’єктивного
контролю.
|
| Закінчення табл. 3.1
|
|
| Для встановлення ролі системи допоміжних піктографічних знаків у розширенні обсягу понять використовують методику:
| а) дослідження безпосереднього та опосередкованого запам’ятовування абстрактних понять;
|
| б) дослідження переважаючого типу запам’ятовування;
|
| в) дослідження спостережливості;
|
| г) дослідження суб’єктивного контролю.
|
|
| Увага досліджується за допомогою наступної методики:
| а) визначення зорових просторових порогів розрізнення;
|
| б) ілюзія установки;
|
| в) дослідження переключення уваги;
|
| г) дослідження суб’єктивного контролю.
|
|
| Для визначення характеру вироблення та ступеня чутливості досліджуваного до установки та особливостей її фіксування використовують методику:
| а) дослідження аналітичності мислення;
|
| б) дослідження впливу установки на спосіб розв’язання задач;
|
| в) дослідження ригідності мислення;
|
| г) дослідження суб’єктивного контролю.
|
|
| Для визначення рівня складності уяви, ступеня фіксованості уявлень, її гнучкості та оригінальності використовують методику:
| а) дослідження індивідуальних особли- востей уяви;
|
| б) дослідження впливу установки на спосіб розв’язання задач;
|
| в) дослідження творчої уяви;
|
| г) дослідження ригідності мовлення.
|
