Шлакова льотка

Пристрій шлакової льотки показано на малюнку 1.3.

Шлаковий прилад складається із трьох холодиль-

ників і й шлакової фурмочки (литий з міді).

Шлакова фурмочка по своєму пристрою анало-

гічна повітряної, але має значно менші розміри.

Загальна довжин шлакової фурмочки (Г) не більше

150 мм при діаметрі випускного отвору 65 мм.

Перший шлаковий холодильник або промежу-

точний (В) має довжину 250 мм і по своєму прист-

Малюнок 1.3 Шлакова льотка

роїю аналогічний повітряній фурмі, але відріз-

няється тим, що має набагато більшу конусність,

чим фурма. Другий і третій холодильники або основний (діжка) і амбразура (Б и А) шлакової льотки являють собою чавунні виливки із залитими змійо-виками із трубок, по яких циркулює охолодна вода.

1.2.3.4. Заплічка

Вогнетривка кладка заплічок зроблена в одну цеглу довжиною 345 мм. Охолодження кладки заплічок відбувається плитовими холодильниками, ана-логічними по своєму пристрою горновим холодильникам. Зовні заплічка

укладена в суцільний залізний кожух з листів товщиною 30 мм.

1.2.3.5.Шахта доменної печі

Стіни шахти викладені із шамотної цегли, зовні шахта укладена в суціль-ний залізний кожух. Між залізним кожухом і вогнетривкою кладкою зали-

шається зазор, заповнюваний гранульованими шлаками або іншим пористим сипучим матеріалом, цей матеріал, з одного боку, є теплоізоляційним шаром, а з іншого боку - компенсаційним шаром, що може значно зменшитися у своєму обсязі у випадку розширення кладки.

Для охолодження в кладку шахти заставляються холодильники. Холо-дильники, установлювані в шахті, бувають різних типів.

У самій верхній частині шахти - колошнику - вогнетривка кладка яка повинна бути забезпечена від руйнуючої дії шматків матеріалів, що зси-паються з великого конуса й ударяються об стінки. Із цією метою в колошни-ковій частині шахти встановлюються захисні плити по висоті на 2,5 або 3,5 м від верху шахти. Захисні плити складаються з окремих ребристих сегментів, що нагадують стільники. Плита примикає безпосередньо до кожуха шахти,до

якого й кріпиться болтами, ребра звернені усередину печі, простір між ребрами заповнено цеглою.

Вага кладки шахти і її броні передається на опорні колони. Число цих колон звичайно робиться рівним половині числа фурм. Колони виготов-ляються зі сталевих листів товщиною 30 мм, зварених між собою. Низ колон спочиває в опорному кільці, що представляє собою коло, що лежить на фун-даменті, наявність цього кільця дає можливість більш рівномірно розподі-лити навантаження на фундамент. З іншого боку, завдяки тому, що колони зв'язані один з одним, усувається можливість зсуву під дією навантаження п'ят колон убік, чому сприяє похиле положення колон.

Кожух шахти в нижній частині закінчується суцільним залізним кільцем, на яке зверху опирається вогнетривка кладка. Кільце, що опирається на коло-ни, називається опорним (часто називають мораторным) і робиться із двох сталевих листів товщиною 30 - 40 мм, скріплених куточками. Зверху це кіль-це скріплене з кожухом шахти, знизу воно скріплюється із бронею заплічок.

1.3.Загальна схема роботи, вантажопотоки, устаткування фабрик окускування й доменних цехів

Принципові схеми подачі сирих матеріалів на склад, аглофабрику й бункерну естакаду доменного цеху, із вказівкою застосовуваного встат-кування, представлені на мал.1.4. Основне розходження між схемами полягає в тому, що в них різні типи складів шихтових матеріалів. За схемою А застосовані пересувні вагоноперекидачі, перевантажувальні крани й транспорт періодичної дії; за схемою Б передбачені стаціонарні вагоноперекидачі,усередняний комплекс (укладальники й заборщики шихти) і безперервний (конвеєрний) транспорт.

За схемою А (типовий доменний цех) залізничні вагони / штовхальником 2 (або електротележкой-штовхальником) подають на баштовий 3 або ротор-ний пересувний 4 вагоноперекидач, що вивантажує матеріал у траншею 5, розташовану паралельно складу шихтових матеріалів. Із траншеї матеріали грейфером грейферного візка 7, що переміщається по мосту перевантажу-вального крана 6, переносять на склад і укладають із метою усереднення горизонтальними шарами в штабелі 8. Зі складу шихтові матеріали подають безпосередньо в рудний перевантажувальний вагон 9, призначений для роз-поділу матеріалів по рудних бункерах 13, які розташовані у два ряди по фронті доменних печей. У ці бункери шихтові матеріали можна також заван-тажувати із саморозвантажних вагонів 10, що переміщаються по верху бун-керної естакади. Кокс завантажують із коксового перевантажувального ваго-на 11 у коксові бункери 12.При розташуванні аглофабрики поблизу домен-ного цеху шихтові матеріали подають зі складу в саморозвантажних вагонах 14 або у вагонах 15, що прибувають із гірнозбагачувальних комбінатів. З ва-гонів шихтові матеріали розвантажують безпосередньо у шихтові бункери 16,

або спочатку в підготовче відділення 17 для дроблення й сортування, а потім у шихтові бункери 16. Із шихтових бункерів усі компоненти шихти за допомогою живильників 18 у необхідній пропорції видають на конвеєр і транспортують у змішувальне відділення 19 і далі в спекательное відділення

Малюнок 1.4. Схеми подачі шихтових матеріалів на склад, аглофабрику й

бункерну естакаду доменного цеху.

20, де встановлені агломераційні машини 21. Повністю підготовлене паливо по-дають у бункери 16 або в бункери змішувального відділення 19 з метою зменшення його перевантажень. Після спікання шихти отриману фракцію транспортують на бункерну естакаду для завантаження в бункери 13.

За схемою Б залізничні вагони, що прибувають із сирими матеріалами, 2 за допомогою штовхальника 1 задають у стаціонарний роторний вагонопере-кидач 3, що розвантажує матеріали в прийомні бункери 4, розташовані під

ним. З бункерів живильники 5 видають матеріали на конвеєр 6, що транспор-тує їх у розподільне відділення 7 або через систему конвеєрів 8 безпосе-редньо на склад матеріалів до укладальника шихти або на конвеєр 20 бункерної естакади 31. Укладальник шихти являє собою рухливий візок, пов'язаний з конвеєром 10, по типі конвеєра з розвантажувальним візком.

Конвеєр скидає матеріал у прийомний роздвоєний бункер 11, і він над-ходить на два похилих консольних конвеєри 12, а з них — у штабелі матеріалів 13. У процесі укладання штабеля укладальник переміщається уздовж його, роблячи зворотно-поступальний рух, що забезпечує пошарове укладання матеріалів.

Заборщик (усереднювач) матеріалів 14, рухаючись у торець повністю покладеного штабеля 13, розпушувачем 15 (бороною із зубами або ротором) зрізує шар матеріалу, що зсипається в зону дії скребкового конвеєра 16 і по-дається на лопатевий живильник 17. Видані живильником на систему кон-веєрів 18 матеріали надходять у розподільне відділення 19, а потім або на систему конвеєрів 20 для подачі на бункерну естакаду 31, минаючи аглофаб-рику, або на систему конвеєрів 21 і 22 для завантаження в бункери 23 ших-тового відділення, або для подачі в підготовче відділення 26 аглофабрики, а потім у бункери 23. Усі компоненти матеріалів видають живильниками 24 з бункерів 23 на конвеєр 25 і подають у змісювально-окомковательне відді-лення 27 після чого в спекательне або випалювальне відділення 28, де розта-шовані спекательні або випалювальні машини. Здрібнене паливо подають безпосередньо в бункери змішувального відділення 27. Агломерат (після дроблення, охолодження й сортування) або окатиші (після охолодження й сортування) системою конвеєрів 29 і конвеєром з розвантажувальним візком 32 (при розташуванні аглофабрики поблизу доменного цеху) або в самороз-вантажних вагонах 30 (при розташуванні аглофабрики вдалині від доменного цеху) завантажують бункера 31 бункерної естакади доменного цеху. Великий кокс у коксові бункери бункерної естакади завантажують конвеєром з роз-вантажувальним візком.

Застосовуються й інші схеми подачі шихтових матеріалів у доменних цехах і на аглофабриках. На малюнку 1.5. наведені схеми подачі сирих матеріалів I і коксу II з бункерів бункерної естакади до скіпового підйомника, на колошник і в доменну піч, а також схема збирання чавуну й шлаків від доменної печі.

Можливі два основних варіанти подачі шихтових матеріалів у скіп. У випад-ку використання машин періодичної дії (варіант А) матеріали з рудного пере-вантажувального вагона або саморозвантажних вагонів, що переміщаються по верху бункерної естакади, розвантажують у рудні бункери 2. За допомо-

гою барабанних затворів 3, установлених під бункерами, шихтові матеріали з бункерів відповідно до програми завантаження доменної печі видають у дві кишені (місткість кожної кишені дорівнює місткості скіпа) вагон-ваг 4, які подають їх до скіпової ями й через горловину 5 вивантажують у скіп 18.

У варіанті б застосовані машини безперервної дії. Конвеєри 6 з розван-тажувальними візками (або реверсивні конвеєри) розподіляють шихтові мате-ріали по рудних бункерах 7. Затворами бункерів служать грохота 8, які від-сівають дріб'язок, а велику фракцію видають на пластинчастий конвеєр 9. Кожна доменна піч має два пластинчастих конвеєри 9, розташованих симет-рично щодо осі підйомника.

Для напрямку матеріалів з конвеєра в кожну із двох воронок-ваг служить рухливий або поворотний лоток 10. З воронок-ваг, місткість яких дорівнює місткості скіпа, матеріали видають у скіп 18.У лінії подачі коксу для заванта-ження двох коксових бункерів 14 застосовують коксовий перевантажуваль-

ний вагон 12 або конвеєр з розвантажувальним візком 13. З горловини 15 бункера, під якою розташований гуркіт 16, великий кокс надходить у ворон-ку-ваги 17 (місткість її дорівнює місткості скіпа) і потім, відповідно до прог-рами завантаження доменної печі, у скіп 18.

На колошник доменної печі всі шихтові матеріали подають скіповим підйомником або похилим конвеєром. На мосту 19 скіпового підйомника покладені два паралельних шляхи для переміщення двох скіпів 18.

Малюнок 1. 5. Схеми подачі шихтових матеріалів з бункерів бункерної естакади до скіпового підйомника, на колошник і в доменну піч, а також схема збирання продуктів плавки

У крайніх положеннях один скіп перебуває в скіповій ямі (під завантаженням), а другий-угорі (на розвантажувальних кривих мосту). Для переміщення скіпів служить скіпова лебідка 21, розташована в машинному будинку 20 доменної печі. Зі скіпа при його русі (перекиданні) по розвантажувальній ділянці підйомника матеріал вивантажується в прийомну воронку 23 завантажувального пристрою й попадає на малий конус 25 обертової лійки 24 розподільника шихти. Місткість воронки відповідає місткості скіпа. При опусканні малого конуса шихта попадає в засипний апарат, що складається з газового затвора 26, чаші 27 і великого конуса 28. Після набору подачі (звичайно з 4-х скіпів) опускають великий конус і шихта завантажується в доменну піч 30. Маневрування конусами завантажувального пристрою здійснюють лебідкою 22, що зв'язана зі штангами конусів за допомогою канатів через важільні балансири й тяги (на схемі не показані).

Дуття подають у доменну піч через кільцевий повітропровід 31 і фур-

мені прилади 32, розташовані по окружності печі. Доменний газ відводять через газопроводи 29 до очисних пристроїв.

Чавун з доменної печі випускають через чавунну льотку 35 і по жолобах 36 за допомогою пристрою для одноноскового розливання 37, заливають у ковші 38 чавуновозів. Рідкий чавун у ковшах подають до разливної машини 39 для одержання твердого чушкового чавуну або направляють у міксер 40.

При випуску чавуну через чавунну льотку виходить частина шлаків. Поділ чавуну й шлаків відбувається в розширеній частині головного жолоба, звідки шлаки (верхній шар) по жолобі направляють на шлакову сторону ливарного двору, а чавун - по іншому жолобі - для заливання в чавуновозні ковші. Для розкриття чавунної льотки 35 служить бурильна машина 34, а для забивання — електрогармата 33.

Шлаки з шлакової льотки 42 по жолобах 43 через пристрій для одно-

носкового розливання 44 зливають у чашу 45 шлаковоза або подають на уста-новку для грануляції шлаків 46.Також доменні печі можуть бути обладнані установками припечноъ грануляції 48, до яких рідкі шлаки надходить по жолобах 47.Шлакову льотку відкривають і закривають шлаковим стопором 41.

1.3.1. Система подачі шихтових матеріалів машинами

періодичної дії

При системі подачі шихтових матеріалів машинами періодичної дії, застосовуваної в типових проектах для печей до 1719 м³ (мал.6), склади саморозвантажних залізничних вагонів 6 з окатишами або агломератом з фабрики окускования подають на рейкові шляхи 2 естакади й вивантажують їх в обидва боки від шляху в бункери 5, розташовані у два ряди. Частина шихтових матеріалів (руда, флюси й ін.) з рудного двору (складу) цеху заван-тажують грейфером перевантажувального крана в рудний переван-тажувальний вагон 8, що переміщається по рейковому шляху 3 і вивантажує їх у бункери 5.

Малюнок1.6.Система подачі шихтових матеріалів машинами періодичної дії.

У підбункерному приміщенні між двома рядами бункерів переміщаються вагон-ваги 9, які з бункерів за допомогою барабанних живильників набирають матеріали, зважують і транспортують до скіпового підйомника, де через напрямні жолоби (тічки) 10 вивантажують їх у скіпи доменного підйомника.

Кокс із коксового бункера подають коксовим перевантажувальним вагоном 7 по рейковому шляху 1 естакади й розвантажують (в одну сторону) у два коксових бункери 12. З бункерів 12 кокс видається гуркотом-живильником 13. Велика фракція надходить у коксову вагову горловину 14, зважується й через затвор видається в скіп 11. Дрібна фракція збирається в бункері 15 коксового дріб'язку й періодично видається в скіпи 16 підйомника коксового дріб'язку, який транспортується у верхні бункери (на схемі не показані).

1.3.2.Устаткування для завантаження бункерів естакади

До завантажувальних машин періодичної дії викистовують рудні й коксові перевантажувальні вагони (трансферкари) і залізничні саморозван-тажні вагони (хопери). Рудний перевантажувальний вагон (вантажопідйом-ність вагона 65 т) доставляє в бункери естакади руду й флюси, що заванта-жуються в нього перевантажувальним краном рудного двору, нераціональні

Рудні перевантажувальні вагони пересуваються по залізничних коліях естакади, розташованих з боку рудного двору, а коксові — з боку доменних печей, зі швидкістю до 3,5 м/с.

Рудний перевантажувальний вагон (мал.1.7) складається зі звареної рами 2 з автозчепними пристроями, що опирається на два двохосьові приводні ходо- ві візки, двох розташованих по торцях вагона кабін 3 машиністів, і бункера 5,

Мал.1.7. Загальний вид рудного перевантажувального вагона.

установлених між кабінами й постачених двома бічними розвантажуваль-ними (по однієї на кожну сторону) стулками 6 із приводом від чотирьох меха-нізмів 4. Вагон має два механізми пересування (по одному на кожний візок) і чотири (по двох на кожну стулку) механізму відкривання й закривання стулок.

Механізм керування стулкою (мал.1.8) складається з електродвигуна 1, сполучної муфти 2 з гальмом 3, червя’чно-циліндричного редуктора 4, 5,муф-ти 6 і вала 7 з жорстко насадженим на нього двухкривошипним важелем БАЕ.

Кривошип-АБ через шатун БВ повертає бічну стулку ВГ, вільно підвішену на валу Г. Синхронізація роботи двох приводів однієї стулки здійснюється за допомогою вала Г и двох кривошипно-коромислових механізмів АЕДГ.

Механізм є самозамикальним: пряма, що з'єднує центри шарнірів Б и В при закритій стулці бункера вагона, проходить нижче крапки А (для цього шатун виконаний криволінійним).При цьому зусилля діючі на стулкутиску шихтових матеріалів прагне повернути кривошип АБ проти годинни-

Малюнок 1.8. Малюнок 1.9

Механізм керування стулками Механізм керування

рудногоперевантажувального вагона стулками коксового пере-

вантажувального вагона

кової стрілки, удержати шатун БВ у притиснутому до вала А положенні й створити тим самим «замикаючий» момент. У старих конструкціях вагона застосовувався пневматичний механізм керування стулкою бункера. Для пос-тачання стисненим повітрям гальмівної системи вагона (і пневматичного механізму керування стулками, якщо він установлений) є компресорна установка. Коксовий перевантажувальний вагон на відміну від рудного постачений двома бункерами з вивантаженням в одну сторону від осі залізничної колії. Вантажопідйомність вагона 30 т.Кожний бункер вагона (мал.1.9) постачений розташованим збоку самозамикальним механізмом керування стулкою із приводом від пневмоциліндра 5. Поршень пневмоциліндра зв'язаний зі штоком- рейкою 4, що обертає шестірню 3. Шестірня жорстко закріплена на одному валу із кривошипом 2. При обертанні кривошипа криволінійна тяга 6 відкри-ває стулку 7. Швидкість пересування вагона з вантажем 3,5 м/с, без вантажу-до 5 м/с.

1.4.Механічне обладнання доменного цеху