Активні операції банків поділяються на кредитні та інвестиційні

Кредитні операції ПОЛЯГАЮТЬ У ПРОВЕДЕННІ КОМПЛЕКСУ ДІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ НАДАННЯМ І ПОГАШЕННЯМ БАНКІВСЬКИХ ПОЗИЧОК.

КРЕДИТИ ВИДАЮТЬСЯ ТІЛЬКИ В МЕЖАХ НАЯВНИХ РЕСУРСІВ, ЯКІ МАЄ БАНК.

ПРО КОЖНИЙ ВИПАДОК НАДАННЯ ПОЗИЧАЛЬНИКУ КРЕДИТУ В РОЗМІРІ, ЩО ПЕРЕВИЩУЄ 10% ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ (ВЕЛИКІ КРЕДИТИ), КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ПОВИНЕН ПОВІДОМИТИ НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ.

СУКУПНА ЗАБОРГОВАНІСТЬ ЗА КРЕДИТАМИ, ЗА ВРАХОВАНИМИ ВЕКСЕЛЯМИ ТА 100% СУМИ ПОЗАБАЛАНСОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ, ВИДАНИХ ОДНОМУ ПОЗИЧАЛЬНИКУ, НЕ МОЖЕ ПЕРЕВИЩУВАТИ 25% ВЛАСНИХ КОШТІВ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ.

ЗАГАЛЬНИЙ РОЗМІР КРЕДИТІВ, НАДАНИХ БАНКОМ УСІМ ПОЗИЧАЛЬНИКАМ, З УРАХУВАННЯМ 100% ПОЗАБАЛАНСОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ БАНКУ, НЕ МОЖЕ ПЕРЕВИЩУВАТИ ВОСЬМИКРАТНОГО РОЗМІРУ ВЛАСНИХ КОШТІВ БАНКУ.

РІШЕННЯ ПРО НАДАННЯ КРЕДИТУ ПОВИННО ПРИЙМАТИСЯ КОЛЕГІАЛЬНО (КРЕДИТНИМ КОМІТЕТОМ (КОМІСІЄЮ) БАНКУ, ВІДДІЛЕННЯ, ФІЛІЇ) І ОФОРМЛЯТИСЯ ПРОТОКОЛОМ.

Кредитування здійснюється в межах параметрів, визначених політикою банку, які включають: пріоритетні напрями в кредитуванні; обсяги кредитів та структуру кредитного портфеля; граничні розміри кредиту на одного позичальника, методики оцінки фінансового стану та кредитоспроможності позичальника; рівень процентної ставки тощо.

Банки можуть надавати незабезпечені кредити, але тільки в межах власних коштів і лише клієнтам із стійким фінансовим станом та інсайдерам банку в сумі, що не перевищує 50% номінальної вартості акцій банку, які перебувають у їхній власності.

БАНКИ НЕ МОЖУТЬ НАДАВАТИ КРЕДИТИ:

- НА ПОКРИТТЯ ЗБИТКІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКА;

- НА ФОРМУВАННЯ ТА ЗБІЛЬШЕННЯ СТАТУТНОГО ФОНДУ КЛІЄНТА, НА ВНЕСЕННЯ КЛІЄНТОМ ПЛАТЕЖІВ У БЮДЖЕТ І ПОЗАБЮДЖЕТНІ ФОНДИ (ЗА ВИНЯТКОМ КРЕДИТУВАННЯ ЗА КОНТОКОРЕНТНИМ РАХУНКОМ);

- ПІДПРИЄМСТВАМ, ПРОТИ ЯКИХ ПОРУШЕНО СПРАВУ ПРО БАНКРУТСТВО;

- ПІДПРИЄМСТВАМ, У КОНТРАКТАХ ЯКИХ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО СТРАХУВАННЯ МОЖЛИВИХ ВТРАТ ВІД НЕПОСТАВОК ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ;

- ПІДПРИЄМСТВАМ, ЯКІ МАЮТЬ ПРОСТРОЧЕНУ ЗАБОРГОВАНІСТЬ ЗА РАНІШЕ ОТРИМАНИМИ ПОЗИКАМИ І НЕСПЛАЧЕНИМИ ПРОЦЕНТАМИ.

Для одержання кредиту позичальник звертається до банку з кредитною заявкою, що входить до складу певного пакета документів.

Кредити надаються на підставі укладеної між банком і позичальником кредитної угоди (договору).

До укладання кредитного договору банк повинен ретельно проаналізувати кредитоспроможність позичальника, здійснити експертизу проекту чи господарської операції, що пропонується для кредитування, визначити ступінь ризику для банку та структуру майбутньої позики (сума, строк, процентна ставка тощо).

У кредитному договорі передбачається: мета, сума, строк, порядок, форма видачі і погашення кредиту, форма забезпечення зобов’язань позичальника, процентна ставка, порядок і форма сплати процентів і основного боргу, права, зобов’язання, відповідальність сторін щодо надання і погашення кредитів, перелік відомостей, розрахунків та інших документів, необхідних для кредитування, періодичність їх подання банку, можливість проведення банком перевірок на місці наявності і стану зберігання заставного майна тощо. Зміст кредитного договору визначається сторонами залежно від конкретної кредитної операції.

Банк може в окремих випадках надати позичальнику відстрочку (пролонгацію) погашення боргу зі зміною кінцевого строку погашення кредиту. Пролонгація кредиту оформляється додатковою угодою до кредитного договору.