Методичні вказівки. При відповіді на перше питання студенту потрібно надати визначення СЕЗ, що містить Закон України "Про загальні засади створення і функціонування

При відповіді на перше питання студенту потрібно надати визначення СЕЗ, що містить Закон України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" від 13.10.1992 р., котрий визначає порядок створення і ліквідації та механізм функціонування спеціальних (вільних) економічних зон (СЕЗ) на території України, загальні правові і економічні основи їх статусу, а також загальні правила регулювання відносин суб'єктів економічної діяльності цих зон з місцевими радами, органами державної виконавчої влади та іншими органами. Далі зупинитись на меті створення СЕЗ та видах таких зон.

При відповіді на друге питання потрібно зазначити яким чином, за чиєю ініціативою може створюватись СЕЗ. Далі докладно зупинитись на техніко - економічному обґрунтуванні доцільності створення спеціальної (вільної) економічної зони та його основним складовим.

При відповіді на наступне питання потрібно зазначити, що органами управління спеціальних (вільних) економічних зон незалежно від їх типу є:

а) місцеві ради та місцеві державні адміністрації в межах своїх повноважень;

б) орган господарського розвитку і управління спеціальної(вільної) економічної зони, що створюється за участю суб'єктів економічної діяльності України та іноземних суб'єктів такої діяльності. Функції цього органу може бути покладено на одного із суб'єктів економічної діяльності спеціальної (вільної) економічної зони.

Далі студенту потрібно розкрити функції та повноваження місцевих Рад народних депутатів та місцевої державної адміністрації щодо управління спеціальними (вільними) економічними зонами та функції та повноваження органу господарського розвитку і управління спеціальної (вільної) економічної зони.

Відносно особливостей правового регулювання інвестування у СЕЗ студенту слід розкрити систему державних гарантій інвесторам та особливості регулювання економічних відносин з суб’єктами за межами зони і органами державної виконавчої влади. Серед особливостей діяльності можна також відокремити свободу економічної діяльності у СЕЗ.

При відповіді на наступне питання студенту потрібно зазначити, що офшорна компанія це компанія., яка не веде господарської діяльності в країні своєї реєстрації, а власники цієї компанії - нерезиденти країни реєстрації. Як правило, у таких країнах дуже низьке або взагалі відсутнє оподаткування офшорних компаній (лише тільки фіксований щорічний збір). Сутністю основних механізмів (схем) офшорних комерційних операцій, за загальним правилом є те, що суб'єкт підприємницької діяльності, який бажає зменшити податковий тиск на свій бізнес, або той, що переслідує ціль змінити форму власності фінансових чи матеріальних ресурсів, використовує офшорну компанію. Студенту слід зазначити, що застосування офшорів суб'єктами господарської діяльності вимагає від органів державної влади країни визначення власної позиції щодо цього явища: сприйняття (повного або часткового) механізмів використання офшорів, заборона суб'єктам підприємницької діяльності користуватись офшорними схемами або навіть прийняття рішення про створення офшорного центру на власній території. Про масштаби офшорної діяльності свідчать дані про реєстрацію компаній у країнах і зонах, що надають сприятливі режими оподаткування доходів і майна. За кількістю офшорних компаній світовими лідерами є: Антильські острови, Бермудські острови, Британські Вірджинські острови, Кайманові острови, Кіпр, Ліхтенштейн. Принциповим моментом є те, що офшорний режим вводиться саме для залучення іноземних інвестицій. Тому, як правило, податкові й інші пільги встановлюються лише для іноземних компаній, і паралельно приймаються заходи для ізоляції офшорного бізнесу від внутрішнього ринку.

Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", який набув чинності з 11.06.2003 року, до фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу віднесено "переказ грошових коштів па анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження грошових коштів з анонімного (номерного) рахунку з-за кордону, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі в країні, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон".