Визначення потрібної чисельності персоналу на підприємстві

У плануванні діяльності підприємств важливе місце належить визначенню потреби в трудових ресурсах. Планування трудових ресурсів на підприємствах починається з аналізу забезпеченості робочих місць працівниками відповідної кваліфікації та рівня їх використання.

Чисельність персоналу організації залежить від характеру, масштабу, складності, трудомісткості виробничих (чи інших) і управлінських процесів, ступеня їхньої механізації, автоматизації, комп’ютеризації. Ці фактори визначають її нормативну (планову) величину. Більш об’єктивно персонал характеризується обліковою (фактичною) чисельністю, тобто кількістю співробітників, що офіційно працюють в організації в даний момент.

Порядок обліку персоналу визначений Інструкцією зі статистики персоналу і заробітної плати робітників та службовців на підприємствах, в установах і організаціях. Інструкція регламентує методи визначення облікового складу, середньооблікової чисельності працівників, перелік зайнятих в основній і неосновній діяльності, категорії персоналу, порядок обліку прийому і вибуття кадрів та інші питання.

Розрахунки чисельності спираються не лише на кількісну та якісну оцінку самих трудових ресурсів, а й на можливий рівень їхнього використання, аналіз обумовлюючих факторів — технічних, організаційних, соціально-економічних.

Визначення планової чисельності персоналу залежить від специфіки підприємства, особливостей його функціонування. Зокрема:

- розрахунки за своїм обсягом будуть різними для підприємств масового і серійного виробництва у порівнянні з підприємствами одиничного та дослідного виробництва;

- підприємство, яке докорінно диверсифікує свою діяльність, натрапить на значно більші проблеми в розрахунках, ніж підприємство, що розширює тільки обсяги виробництва чи надання послуг;

- підприємству, виробництво на якому має ритмічний характер протягом усього року, невідомі проблеми виробництва сезонного характеру, в тому числі у розрахунках чисельності персоналу.

За умови значних організаційних зрушень (наприклад, створення нового підприємства) оцінювання майбутніх потреб у трудових ресурсах являє собою досить складне завдання. У цьому випадку використовуються типові структури, моделі, аналоги.

Основою для розрахунку необхідної чисельності персоналу є плановий обсяг виробництва продукції, продуктивність праці та її ріст, показники інших розділів плану підприємства (планові норми часу і виробітку, норми обслуговування устаткування і робочих місць; дані про вивільнення працівників під впливом окремих техніко-організаційних факторів).

Чисельність персоналу планують (розраховують) окремо за кожною категорією і в цілому по підприємству. При цьому розраховують явкову, облікову і середньооблікову чисельність працівників.

Розглянемо систему основних розрахунків на прикладі підприємства.

Планову чисельність основних робітників визначають трьома способами:

1) за трудомісткістю виробничої програми;

2) за нормами виробітку;

3) за нормами обслуговування.

При визначенні планової чисельності основних робітників (Ч_пл) за трудомісткістю виробничої програми необхідно враховувати плановий обсяг робіт у нормо-годинах (∑Т_р), ефективний фонд робочого часу одного середньооблікового робітника в годинах (t_еф) та плановий коефіцієнт виконання норм (К_вн):

1) Трудомісткість виробничої програми визначається як сума трудомісткості всіх господарських операцій, необхідних для її виконання. Чисельність робітників, що зайняті на роботах, які нормуються ( ), розраховують за формулою

деТ_рі— планова продуктивність одиниці і-то виду виробу, нормо- годин;

m_i — кількість виробів і-то виду, одиниць;

n — кількість видів виготовлених одиниць.

Планова чисельність основних робітників, зайнятих на ненормованих роботах ( ) визначається за формулою

де К_о — загальна кількість обладнання, яку необхідно обслуговувати робітникам;

К_зм — кількість змін роботи обладнання на добу;

К_я.о — коефіцієнт переводу явочної чисельності у обліку;

Н_о — норма обслуговування, тобто кількість одиниць обладнання, яке має обслуговуватись одним робітником.

К_я.о — розраховується за формулою

де Н_р — плановий відсоток невиходів робітників на роботу.

Н_о — розраховується з виразу

де t_p— фонд робочого часу (за зміну, місяць);

Т_{н о}. — норма часу обслуговування.

2) За нормами обслуговування чисельність основних робітників можна обчислити за формулою

де Ч_к.о — кількість основних робітників для комплексного обслуговування одного об’єкта устаткування у певному періоді.

3) Планову чисельність окремих груп основних робітників, зайнятих на аналогічних роботах, можна визначити за нормами виробітку:

де О_пл— плановий обсяг робіт (продукції, послуги) у натуральних одиницях виміру;

Н_в — планова норма виробітку у натуральних одиницях за 1 годину.

Кількість робітників-відрядників можна визначити з виразу

де Т_р — нормативна трудомісткість, нормо-години.

Кількість робітників-почасовиків розраховується за формулою

де t_обсл — час обслуговування робочого місця (агрегату) за рік.

Спрощений розрахунок загальної потреби в робітниках виконується за формулою

де В — запланований виробіток на одного робітника.

При розрахунках використовуються такі різновиди визначення чисельності: явкова, облікова, середньооблікова.

Явкова чисельність — це чисельність працівників, які повинні щоденно з’являтися на роботу.

Облікова чисельність включає постійних і тимчасових працівників, прийнятих на роботу терміном на один і більше днів, у том числі осіб, відсутніх на роботі з причин, передбачених трудовим законодавством. Це, зокрема, працівники, які перебувають у службових відрядженнях, на навчанні, виконують державні обов’язки, тимчасово непрацездатні. Враховуються і працівники, які зайняті неповний робочий день.

Середньооблікова чисельність — це число працівників, у середньому включених до списку підприємства за певний період. Розраховується відношенням сумарної кількості працівників за списком за усі календарні дні цього періоду до числа днів у періоді (число працівників за вихідний день приймається рівним числу їх за попередній робочий день).

Середньооблікова чисельність за місяць визначається як сума кількісного складу працівників за кожний календарний день місяця поділена на кількість днів місяця. Середньооблікова чисельність працівників за рік визначається як сума середньомісячної чисельності, поділена на 12:

де Ч_р.со1, Ч_р.со2, Ч_р.со12 — середньооблікова чисельність робітників за січень, лютий,..., грудень;

12 — кількість місяців у році.

Розрахунку чисельності персоналу повинно передувати визначення планового балансу (бюджету) робочого часу одного працівника.

При плануванні балансу робочого часу насамперед визначають норму робочого часу за рік (номінальний фонд часу), тобто максимально можливий, без врахування невиходів, фонд робочого часу одного працівника за рік. Він дорівнює кількості робочих днів у році. Далі визначається ефективний фонд часу роботи одного працівника (явковий фонд) як різниця між фондом робочого часу (номінальним фондом) за рік і плановими неявками в днях. До планових неявок належать неявки, дозволені законом: чергові і додаткові відпустки, відпустки у зв’язку з навчанням, з пологами, неявки через хворобу, у зв’язку з виконанням державних обов’язків, з дозволу адміністрації тощо.

Неявки у зв’язку з відпусткою планують виходячи з тривалості відпустки, встановленої для тієї чи іншої категорії (групи) працівників. Кодексом законів про працю України встановлено мінімальну тривалість щорічної оплачуваної відпустки 24 календарних дні. Деяким категоріям працівників Законом України «Про відпустки» встановлено більшу тривалість щорічних основних відпусток, а також надано право на щорічні додаткові відпустки.

Тривалість робочого дня залежить від установленого режиму роботи підприємства і планових втрат часу у зв’язку з скороченням тривалості робочого дня у окремих категорій робітників. Приклад розрахунку балансу робочого часу середньооблікового працівника наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Розрахунок балансу робочого часу середньооблікового працівника (дані умовні)

Показники	Значення показників за періодами (роками)
звітний	плановий
Кількість календарних днів
Вихідні та святкові дні
Кількість робочих днів (номінальний фонд робочого часу, днів)
Невиходи на роботу, днів
з них:
— чергові відпустки
— відпустки у зв’язку з навчанням	2,5	2,5
— неявки у зв’язку з захворюванням
— неявки у зв’язку з пологами	1,5	1,5
— виконання державних обов’язків
— з дозволу адміністрації
Явковий робочий час, днів
Середня тривалість робочого дня, годин	7,93	7,95
Ефективний фонд часу за рік, годин	1681,16	1709,25

Аналіз руху кадрів на підприємстві проводять за допомогою таких показників:

- коефіцієнта обороту кадрів по прийому;

- коефіцієнта обороту кадрів по звільненню;

- коефіцієнта плинності кадрів;

- коефіцієнта стабільності кадрів;

- коефіцієнта змінюваності кадрів;

- середнього стажу роботи працівників.

Коефіцієнт обороту кадрів по прийому (К_оп) визначається з виразу

де Ч_пр — кількість прийнятих робітників за звітний період, чол.;

Ч_со — середньооблікова чисельність робітників, чол.

Коефіцієнт обороту кадрів по звільненню (К₀₃) можна визначити за формулою

де Ч₃ — кількість звільнених працівників за звітний період, чол.

Коефіцієнт плинності кадрів (К_{п к}) визначається поділом чисельності працівників підприємства (цеху, дільниці), які вибули з різних причин або звільнені за даний період, на середньооблікову чисельність за той же період:

де Ч₃._Вб — кількість звільнених працівників підприємства за власним бажанням, чол.;

Ч_3.іа — кількість звільнених працівників підприємства з ініціативи адміністрації, чол.

Коефіцієнт стабільності кадрів (К_с.к) рекомендується використовувати при оцінці рівня організації управління виробництвом, як на підприємстві в цілому, так і в окремих підрозділах:

де Ч₃ — кількість звільнених працівників підприємства за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни за звітний період, чол.;

Ч_со — середньооблікова чисельність працюючих на даному підприємстві за період, що передував звітному, чол.;

Ч_пр — чисельність знову прийнятих за звітний період працівників, чол.

Коефіцієнт рівня дисципліни персоналу:

де К_рд — коефіцієнт рівня дисципліни (неявок на роботу);

Н_яр — неявки на роботу, людино-днів;

t_ф — фактично відпрацьований час, людино-днів.

Коефіцієнт змінюваності кадрів (К_зм.к) визначається відношенням більшого з двох чисел — прийнятих і звільнених — до середньооблі- кової чисельності персоналу, саме:

Середній стаж роботи працівників на даному підприємстві («відданість» персоналу) — відношення загальної суми років роботи всього персоналу на даному підприємстві до середньооблікової чисельності, а саме:

Розглянуті вище показники характеризують потенціал трудових ресурсів, його стан, відданість умовам виробництва. Ефективність використання персоналу підприємства виявляється через показники результативності його праці та діяльності підприємства в цілому (продуктивність праці, ефективність використання робочого часу, прибуток та ін.).