Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Принципи управління -це певні засади і правила, якими керуються менеджери в процесі управлінської діяльності. Практично принципи управління реалізуються у сукупності нормативів, правових і моральних норм, соціально-психологічних настанов та ін.
Принципи управління, які є актуальними і сьогодні, розробив сучасник Ф. Тейлора француз А. Файоль.
Серед сучасних принципів управління можна виділити:
- чіткий поділ праці - дає змогу визначити коло виконуваних функцій як самих управлінців, так і безпосередніх виконавців управлінських рішень;
- додержання дисципліни і порядку - необхідне з огляду на те, що недотримання організаційних регламентів у поведінці працівників спричиняє неповне, неякісне виконання своїх функці;
- повноваження і відповідальність - пов'язаний з принципом чіткого поділу праці і передбачає визначення кола повноважень управлінців різних рівнів, міру відповідальності за прийняті управлінські рішення, а також своєчасність і якість їх виконання;
- використання мотивації високопродуктивної праці - ефективність управління визначається, значною мірою, системою мотивації управлінського персоналу;
- забезпечення рівної справедливості для всіх - як самі управлінці, так і виконавці управлінських рішень мають бути впевнені, що всі вони однаковою мірою справедливо відповідають за виконання своїх функцій і також справедливо мають бути винагородженні зависокі результати праці;
- впевненість у постійності і стабільності роботи - цей принцип дозволяє розкрити кожному працівникові усі свої потенційні можливості, скерувати зусилля на якомога якісніше виконання завдань, оскільки впевненість у завтрашньому дні є одним із визначальних стимулів до високопродуктивної праці;
- дотримання взаємовідносин з працівниками відповідно до ієрархічного ланцюга - виконання управлінських рішень передбачає чітке підпорядкування нижчих ланок управління вищим;
- заохочення ініціативи - є важливим важелем стимулювання будь-якої діяльності, в тому числі і управлінської;
- цільової сумісності і зосередження - полягає у створенні системи управління, за якої усі її ланки утворюють єдиний механізм, спрямований на вирішення спільних завдань;
- ефективності управління - обумовлений наявністю багатоваріантних шляхів досягнення однієї і тієї ж поставленої мети.
Методи управління - це способи цілеспрямованого впливу на працівників і виробничі колективи і для досягнення поставлених перед ними завдань.
Використання тих чи інших методів управління передбачає можливість вибору способу впливу на людей, тобто існує певна альтернатива.
У найзагальнішому вигляді, виходячи із змісту управлінських дій, можна виділити такі групи методів управління:
1. Економічні методи - це прийоми і способи управління, в основі яких лежить свідоме використання системи економічних законів, економічний розрахунок, економічні інтереси, передбачення економічних результатів від прийнятих рішень, матеріальна заінтересованість і відповідальність працівників.
Ці методи включають:
1) матеріальне стимулювання працівників чи колективів і матеріальну відповідальність;
2) ціноутворення - спосіб і рівень встановлюваних цін на продукцію підприємства є важелем впливу на формування попиту на неї та її пропозиції;
3) державне регулюванню - сукупність інструментів впливу держави на підприємницьку діяльність; найчастіше держава встановлює певні обмеження і цим самим впливає на поведінку суб'єктів підприємництва на ринку;
4) стимулювання - об'єктами стимулювання можуть бути окремі, а також окремі працівники підприємства, колективи підрозділів;
5) оподаткування - є елементом державного регулювання і має на меті через механізм встановлення диференційованих податкових ставок заохочувати або обмежувати розвиток тих чи інших виробництв, галузей, територій і підприємств.
2. Адміністративно-правові методи управління передбачають юридичний (правовий) і адміністративний вплив на відносини людей в процесі виробництва оскільки ці відносини регулюються певними правовими нормами.
Основними рисами цих методів є:
- наділення керівника або вищих органів владними повноваженнями;
- підпорядкування нижньої ланки управління вищій;
- вплив на керований об'єкт шляхом прямих завдань, розпоряджень, наказів і директив;
- обов'язкове виконання вказівок вищих органів управління;
- одноваріантність виконання вказівок.
3. Соціально-психологічні методи управління забезпечують вільний розвиток особистості і колективу, побудову їх діяльності на активній творчій основі. Ці методи спрямовані на створення у колективі нормального морально-психологічного клімату, вони реалізують мотиви соціальної поведінки людини, оскільки традиційні форми матеріального заохочення поступово втрачають свій стимулюючий вплив. Соціально-психологічні методи управління передбачають вивчення соціальних запитів та інтересів членів колективу, середовища виробництва, громадської думки.
Всі перелічені групи методів мають поєднуватись і створювати необхідний арсенал засобів для найефективнішого управління підприємством.
Дата публикования: 2015-07-22; Прочитано: 8780 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!