Автомобільних двигунів

ЩО - перевірити рівень охолоджуючої рідини (на холодному двигуні), при необхідності долити до нижнього торця горловини радіатора (не більш). В автомобілів із закритою системою охолодження при необхідності доливається тосол тієї ж марки безпосередньо в горловину розширювального бачка вище за відмітку «min» на 3-5 см (влітку допускається доливка дистильованої води). У автомобілях ЗІЛ-4331 і КАМАЗ доливку рідини проводять при працюючому двигуні (поступово доливаючи її протягом 3-5 хв.). Також перевіряють стан парового і повітряного клапанів пробки радіатора (не повинно бути заїдань і пошкодження деталей). У зимовий час при постановці автомобіля на стоянку зливають воду з системи охолодження і пускового підігрівача, а перед пуском двигуна заповнюють систему гарячою водою або підключають двигун до системи підігріву. Відразу ж після пуску холодного двигуна слід перевірити візуально, - чи немає течі охолоджуючої рідини в місцях з'єднань, у тому числі через контрольний отвір водяного насосу. Також необхідно перевірити загальний стан привідних ременів, сполучних патрубків і так далі ТО-1 - провести контрольний огляд, звертаючи особливу увагу на герметичність системи; при значному пониженні рівня охолоджуючої рідини, спробувати з'ясувати конкретне місце витоку рідини. Перевірити стан сполучних гумових патрубків - на них не повинно бути тріщин (навіть дрібних), здуття або розбухань, особливо в місцях кріплення хомутами.

Перевірити стан привідних ременів - не допускається сильна потертість окантовки ременів, розшарування і так далі. При виявленні течі рідини через контрольний отвір в нижній частині корпусу водяного насоса, із з'єднань радіатора або через пошкоджені патрубки і так далі слід оформити «Заявку» на поточний ремонт. При ТО-1 необхідно провести кріпильні роботи у встановленому об'ємі по всіх елементах і вузлах системи охолодження.

Якщо в ході перевірки натягнення привідних ременів виявлено, що прогин конкретного привідного ременя перевищує норму (рис. 2.2), то справляють його натягнення, використовуючи відповідний механізм і метод для даного привідного ременя. Натягнення в залежності від моделі двигуна ременів справляють переміщенням корпусу генератора з шківом (методом «відтяжки» за допомогою важеля), переміщенням корпусу компресора (гвинтовим пристроєм) або звуженням «струмочка» його шківа (коли шків виготовлений з двох незалежних половин, з'єднаних за допомогою різьбової втулки) або переміщенням корпусу насоса гідропідсилювача. У деяких моделях, наприклад, автобусів ЛІАЗ є спеціальні ролики натягу. При виявленні засміченості зовнішніх сот радіатора їх слід продути з пістолета сильним струменем стислого повітря.

ТО-2 - додатково до об'єму робіт по ТО-1 слід провести ретельну перевірку системи охолодження, використовуючи спеціальні прилади і пристосування - при явно повільному прогріванні двигуна (або підвищеному перегріві необхідно вийняти термостат і перевірити його роботу в спеціальній ємності з підігрівом води (на «водяній бані»). Для ретельнішої перевірки герметичності радіатора і системи в цілому використовують спеціальні прилади і пристосування для опресовування системи стислим повітрям. Заразом перевіряють, при якому тиску (розрідженні) починає працювати паровий і повітряний клапани пробки радіатора. При ТО-2 можна замінювати (в порядку супутнього ремонту) будь-які несправні елементи системи охолодження, включаючи водяний насос, радіатор і так далі СО - при сезонному, обслуговуванні окрім вищезгаданих об'ємів ТО-1 і ТО-2, перед літньою експлуатацією за наявності накипу в системі охолодження її слід видалити шляхом заливки в систему на декілька годин водяний розчин антінакипинів, наприклад, в двигуни автомобілів КАМАЗ і ЗІЛ-4331 заливають водний розчин (20 г/л) технічного Трілону-Б. Після 6-7 годин роботи на ньому розчин зливають і промивання повторюють через 4-5 днів. Після чого систему промивають сильним напором чистої води (інколи з підключенням до нагнітаючого насадку трубопроводу стислого повітря, що ще більше підсилює ефект промивання). Радіатор і сорочку блоку промивають від накипу і шламу окремо, при від'єднаних патрубках і знятому термостаті струменем води під тиском 0,2-0,3 МПа (2-3 кгс/см2). Причому напрям руху води має бути протилежним до напряму циркуляції охолоджуючої рідини (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Схема промивання системи охолодження двигуна: а - водяної сорочки блоку, б – радіатора

Перед зимовою експлуатацією слід перевірити щільноміром щільність тосола (у будь-якому випадку тосол в системі слід замінювати не рідше за один раз в два роки). Необхідно також перевірити роботу приводу жалюзі.

Рівень охолоджуючої рідини перевіряють на холодному двигуні. При заправці і дозаправці системи охолодження двигуна рідину заливають до нижнього торця трубки горловини радіатора. При цьому необхідно мати на увазі, що заповнювати рідиною систему охолодження компресора в двигуни автомобілів КАМАЗ, ЗІЛ-431410 і ін. слід тільки на працюючому двигуні. Тому, заливши в радіатор рідину, потрібно пустити двигун, дати йому попрацювати 3...5 хв. і після цього перевірити рівень. У системі двигунів легкових автомобілів, що заповнюються охолоджуючою рідиною (наприклад ТОСОЛ-а 10), рівень рідини при холодному двигуні має бути на відмітці нижнього торця заливної горловини радіатора або на мітці MIN в розширювальному бачку або вище за неї на 3...5см. Рівень рідини, що охолоджує, в двигунах автомобілів КАМАЗ перевіряють, відкриваючи кран контролю рівня на розширювальному бачку.

Якщо рідина з крану не потече - рівень малий. Для доливки рідини, закривають кран контролю рівня, знімають пробку заливної горловини і заливають рідину. Рівень має бути не нижче за половину бачка. Герметичність системи охолодження, перевіряють на холодному двигуні. На гарячому двигуні рідина швидко випаровується, що утрудняє визначення місць її підтікання. Шланги системи мають бути з'єднані щільно. На їх поверхні не повинно бути тріщин, здуття і розшарувань. Справність клапанів пробки радіатора перевіряють натисненням на них пальцем. Якщо при огляді підтікання не виявлені, герметичність системи охолодження перевіряють опресовуванням. При опресовуванні у верхній незаповненій частині радіатора створюється тиск приблизно 60 кПа. Для цього використовують прилад, що складається з повітряного насоса, манометра і пристрою для з'єднання із заливною горловиною радіатора. Якщо показання приладу стабільні, то підтікання відсутні. Якщо є тріщини в блоці циліндрів або пошкоджена прокладка, то стрілка приладу показуватиме падіння тиску в системі охолодження.

Для тимчасового відновлення герметичності в системі охолодження і усунення течі охолоджуючої рідини через тріщини і нещільність використовують спеціальний герметик, що поставляється промисловістю у вигляді таблеток. Таблетки розчиняють (одну таблетку на 4...5 л рідини) водному-двох стаканах гарячої рідини і заливають в радіатор. Потім дають двигуну попрацювати в режимі холостого ходу. Після припинення течі двигун зупиняють на 15...30 хв.

Натягнення ременя приводу вентилятора оцінюють за допомогою лінійки і рейки. Рейку прикладають до шківів 6 і 3 вентилятора і генератора. 6 і 5 вентилятора і компресора (рис. 2.2). Лінійку встановлюють перпендикулярно рейці в середині гілки, натискають нею на ремінь (рис. 2.2) із заданим з зусиллям і вимірюють прогин ременя.

Рисунок. 2.2. Схема перевірки натягу привідних ременів двигуна ЗІЛ-130: 1 - шків колінчастого валу; 2 - шків генератора; 3 - шків компресора; 4 – шків водяного насоса; 5- шків насоса гідропідсилювача рульового приводу

Перевірка роботи термостата виконується у разі уповільненого прогрівання двигуна після його пуску. При справному термостаті під час прогрівання двигуна верхній бачок радіатора залишається холодним. Його нагрів повинен відчуватися, коли температура води по покажчику досягає 70°С. Для точнішої перевірки термостат виймають, очищують від накипу і поміщують в судину з водою, після чого воду нагрівають, контролюючи температуру термометром. Момент початку і повного відкриття клапана повинен відповідати 65…70 і 80...85°С.

Перевірка справності вентилятора проводиться таким чином. Закривають жалюзі і доводять температуру в системі, до 88...97°С. При цій температурі вентилятор на деяких моделях автомобілів повинен включитися. Потім відкривають жалюзі, знижують температуру в системі охолодження до 80 °С, що викликає відключення вентилятора. Відхилення від вказаних режимів роботи вентилятора свідчать про несправність електромагнітної фрикційної муфти.