Р. Манн, Е. Майер

Прийняття управлінських рішень - це процедура формування стратегії і тактики пошуку і оцінки конкурентних переваг при задоволенні потреб споживачів на рівні вищому, ніж у конкурентів. Постійне змінення зовнішнього середовища вимагає оперативного прийняття рішень щодо змінення стратегії і тактики з метою швидкої адаптації підприємства до нових відносин в ринковому середовищі. Обгрунтування нових стратегій і тактик базується на використанні техніко-економічних показників діяльності підприємства, а також показників моніторингу ситуації на ринку. Такий моніторинг передбачає розвинуту систему контролінгу як концепцію системного управління затратами і результатами в системі підприємництва.

В основі контролінгу лежить концепція поєднання систем контролю і планування в одне ціле. На першому плані - не контроль, а управління маркетинговою діяльністю, яке спроможне запобігти помилкам.

Поняття «контролінг» (англ. controlling) – виникло на межі поєднання менеджменту, управлінського обліку, економічного аналізу, планування і вперше використовувалось в німецькій школі ділового адміністрування і ближче за змістом до українського поняття «координування».

Необхідно підкреслити, що незважаючи на один корінь із словом «контроль» - функції і зміст поняття «контролінг» ближче до понять «керівництво, управління, регулювання, однак, ніяк не «контролювання».

Контроль і контролінг, не зважаючи на схожий корінь, є протилежними поняттями. Контроль - спрямований в минуле, на виявлення помилок, відхилень, прорахунків і проблем.

Контролінг – це управління майбутнім підприємства для забезпечення тривалого функціонування підприємства і його структурних одиниць [7].

Контролінгще визначають, як систему регулювання витрат і результатів діяльності, що допомагає досягненню цілей підприємства і дозволяє уникнути несподіванностей і своєчасно вжити заходів, коли економічному стану підприємства загрожує небезпека.

Контролінг – це система управління маркетинговою діяльністю, яка включає планування, контроль, інформацію і менеджмент.

Необхідність контролінгу як концепції, функції та цілісного інструменту в системі управління зумовлена такими чинниками:

· нестійкістю умов і характеристик зовнішнього середовища;

· збільшенням обсягів інформації та значенням її для прийняття стратегічних і тактичних рішень;

· глобалізацією економіки;

· посиленням функції координації в процесі підготовки, прийняття і реалізації підприємницьких рішень.

Головне призначення контролінгу полягає в забезпеченні менеджменту результатами стратегічної оцінки стану і динаміки зовнішнього середовища і поведінки підприємства на ринку в процесі досягнення поставлених цілей. Цілями контролінгу є цілі підприємства. Ціллю контролінга може бути досягнення певного рівня прибутку, рентабельності підприємства, збільшення обсягів продажів тощо.

Контролінг забезпечує управління за цілями в системі планування і контролю діяльності підприємства. Тобто, контролінг передбачає постановку цілей, планування, регулювання, стратегічні та оперативні показники успіху підприємства, а також створює базу для аналізу і вдосконалення структури показників регулювання, до яких відносять потреби і цінності переваги покупців, структура ринку і собівартості, обсяг капіталу.

Основні концепції контролінгу:

· концепція, орієнтована на систему обліку;

· концепція, орієнтована на інформаційну систему;

· концепція, орієнтована на систему управління.

Концепція, орієнтована на систему обліку передбачає використання специфічної інформаційної системи, яка дає можливість керівництву в будь-який момент часу отримувати вичерпну інформацію, необхідну для планування і контролю. Основним завданням контролінгу є переорієнтація всієї системи обліку, що зосереджується на реєстрації фактичної інформації минулих періодів, у майбутнє. Проте, до уваги береться лише один із елементів системи контролінгу, що значно звужує сферу досліджуваних знань і не дозволяє повністю використовувати потенціал системи контролінгу. Розгляд даної концепції та впровадження її елементів можуть виявитися корисними на початкових стадіях впровадження системи контролінгу.

Концепція, орієнтована на інформаційну систему, базується на системі цілей підприємства. Контролінг розглядається як ядро інформаційної системи. Функції контролінгу пов’язані з інформаційним забезпеченням і комунікаціями для координування і підтримки управлінського процесу. Важливу роль відіграє організація ефективного документообігу та інтеграція системи електронної обробки даних в загальну інформаційну систему. Концепція узагальнює і розширює можливості координування інформаційного забезпечення управлінського процесу, але не надає уваги планово-контрольним інструментам контролінгу, що не дозволяє вважати її цілісною науковою концепцією контролінгу.

Концепція, орієнтована на систему управління, використовує два підходи:

1. підхід, орієнтований на планово-контрольну систему;

2. підхід, орієнтований безпосередньо на координацію.

Ціль першого підходу поширюється на процеси виробничого планування і контролю та на відповідне інформаційне забезпечення.

Підхід, орієнтований на координацію, охоплює всі підсистеми управління. Ця функція може бути охарактеризована терміном «управління управлінням».

Основні задачі, які забезпечує контролінг умовно поділяють на три основні напрями:

· задачі планування;

· задачі інформаційного супроводу і оповіщення;

· задачі контролю і регулювання.

Задачі контролінгу, спрямовані на здійснення всіх заходів, пов’язаних із досягненням цілей підприємства наведені в табл. 9.1.

Таблиця 9.1 Функції і задачі контролінгу

Функції	Задачі
Облік	Збір і обробка інформації. Розробка і впровадження системи внутрішнього обліку. Уніфікація методів і критеріїв оцінки діяльності підприємства і його підрозділів.
Планування	Інформаційна підтримка при розробленні базисних планів (виробництво, продажі, інвестиції, закупівлі). Визначення кількості необхідної інформації та часу для окремих етапів процесу планування. Координація процесу обміну інформацією. Координація і агрегування окремих планів за змістом і часом. Перевірка планів на їх повноту і реалізованість. Складання зведеного плану підприємства.
Контроль і регулювання	Визначення показників, що контролюються за змістом і часом. Порівняння планових і фактичних показників для вимірювання міри досягнення цілей. Визначення допустимих похибок. Аналіз відхилень, інтерпретація причин відхилень планових показників від запланованих, розробка пропозицій для зменшення цих відхилень.
Інформаційно-аналітичне забезпечення	Розробка «архітектури» інформаційної системи контролінгу. Стардантизація інформаційних носіїв і каналів. Надання інформації для здійснення контролю і управління підприємством. Систематизація найбільш важливих інформаційних даних для прийняття рішень. Розробка інструментарія для планування, контролю і прийняття рішень. Консультації щодо вибору корегуючи заходів і рішень. Забезпечення економічності функціонування інформаційної системи.
Спеціальні функції	Збір і аналіз інформації щодо зовнішнього середовища. Порівняння з конкурентами. Обгрунтування доцільності об’єднання з іншими підприємствами чи відкриття (закриття) філій. Розробка калькуляції для особливих замовлень. Розрахунки ефективності інвестиційних проектів.

Одна із важливих задач контролінгу – створення і підтримка організаційних структур для здійснення його функцій.

Функції контролінгу на підприємстві виконує контроллер, фахівець, здатний виконувати функції і задачі контролінгу, тобто, менеджер із координації діяльності підприємства і його структурних підрозділів. Вартозвернути увагу, на відмінність понять «контроллер» і «контролер». Останнє поняття передбачає фахівця, що здійснює облік і аналіз звітної інформації діяльності підприємства.

Основні функції контроллера визначаються цілями підприємства – планування, регулювання, контроль, облік, інформаційно-аналітичне забезпечення процесу прийняття рішень; підтримка координації і адаптації організаційної системи; здійснення спеціальних досліджень, обґрунтувань і розрахунків для визначення стану і тенденцій розвитку підприємства в умовах конкуренції.

Структура системи контролінгу наведена в табл. 9.2:

Таблиця 9.2. Структура системи контролінгу

Планування	Інформація	Контроль	Менеджмент
- інвестиції - фінанси - витрати - прибуток - бюджет	- звіти - показники - індикатори раннього попередження	- внутрішня система контролю, - внутрішня ревізія	- відхилення, - вихід з критичного стану, - відповідальність

До сфери контролінгу маркетингової діяльності належать такі аспекти:

· рівень макроекономічного розвитку країни та основні напрями розвитку економіки;

· процес та динаміка загальнополітичного розвитку країни;

· зміни в культурі та потребах споживачів;

· тенденції науково-технічного розвитку в країні та за кордоном, наявність нових патентів тощо;

· чинне законодавство і його вплив на діяльність підприємства, частота змін, комплексність;

· місія та цілі підприємства, стан його функціонування, рівень досягнення ним цілей, переваги і недоліки;

· фінансовий стан підприємства, рівень забезпечення власними фінансовими ресурсами;

· позиція підприємства на ринку;

· основні конкуренти та їх наміри, переваги і недоліки, ціни та умови реалізації товарів-конкурентів;

· кадри підприємства: кваліфікація, вік, якість роботи;

· рівень відповідності якості, цін товарів підприємства поставленим цілям.

Структура контролінгу

Рис. 9.1. Структура контролінгу

Встановлення цілей – це визначення якісних і кількісних цілей підприємства і вибір критеріїв, за якими оцінюється ступінь досягнення поставлених цілей.

Планування – це перетворення цілей в прогнози і плани. План дозволяє підприємству оцінити, наскільки реально досягнення цілей підприємства і розробка шляхів їх досягнення, а також визначення реальних загроз їхньому досягненню. План – це кількісне вираження цілей підприємства і розробка шляхів їх досягнення. Контролінг зумовлює необхідність вдосконалення методики планування, координує діяльність різноманітних підрозділів і служб підприємства в процесі планування, а також дозволяє оцінити плани, визначаючи їх відповідність цілям підприємства, стимулювання до дії, реальність виконання.

Оперативний управлінський облік передбачає відображення фінансово-господарської діяльності підприємства при виконанні плану. Управлінський облік, як елемент системи контролінгу, суттєво відрізняється від бухгалтерського обліку. Специфіка управлінського обліку полягає в його орієнтації на інформаційні потреби керівників підприємства і його підрозділів, на підтримку процесу прийняття управлінських рішень, а бухгалтерський облік в першу чергу спрямований на зовнішніх користувачів (державні установи, банки тощо).

Система інформаційних потоків – один із головних елементів системи контролінгу на підприємстві. Процес управління підприємством розглядають як процес перетворення інформації: варто зазначити, що управлінська інформація - це особлива, специфічна інформація. В теорії інформації доведено, що існує певний мінімальний обсяг інформації, без якого ефективне управління неможливе. В сучасних умовах мінливого зовнішнього середовища, жорсткої конкурентної боротьби, складної внутрішньої управлінської системи зростає необхідний обсяг інформації для здійснення ефективного управління підприємством. Одна із задач контролінгу – інформаційна підтримка управління, що вирішується лише за умови чіткого і узгодженого функціонування системи інформаційних потоків підприємства. Контролінг, по суті, є саме постачальником інформації для ефективного функціонування системи управління.

Моніторинг всієї господарської діяльності підприємства здійснюється для відслідкування процесів підприємства в режимі реального часу, для складання оперативних звітів про результати роботи підприємства за відносно короткі проміжки часу (день, тиждень, місяць), для порівняння планових результатів із фактичними. Зміна умов зовнішнього і внутрішнього середовища змушує підприємство перевіряти оптимальність поставлених цілей в нових умовах і, при необхідності, корегувати, як власне визначені цілі, так і сам план дій по досягненню встановлених цілей.

Контроль передбачає фіксацію і оцінку вже здійсненних процесів діяльності підприємства (на відміну від контролінгу, який спрямований на перспективу). Втім, контролінг виконує певні контрольні функції, хоча природа контролю має дещо інший зміст. В [4] проведено дослідження особливостей циклічних процесів в операційній, інвестиційній та фінансовій діяльності, а також особливостей бюджетування на промислових підприємствах. Загальна швидкість реакції оперативного регулювання на відхилення (Т) становить:

Т = t1+t2+t3

Дать рис. Із Л\пр. №3, 2004 Дем.

Розрізняють такі види контролю:

Попередній контроль.

Попередній контроль здійснюється до початку реалізації оперативного плану. Завданнями попереднього контролю в системі оперативного контролінгу є такі:

· підвищення ефективності оперативного планування завдяки перевірці основних якісних характеристик оперативного плану;

· визначення зон ризику бюджету та вибір підконтрольних показників для подальшого контролю – поточного та заключного.

Попередній контроль передбачає:

· контроль цілей;

· контроль прогнозів;

· контроль розриву між цільовим і прогнозованим значенням;

· контроль обмежень (що заважає підприємству досягти поставлених цілей);

· контроль узгодженості різних планів підприємства;

· контроль бюджетів підрозділів.

Важливе значення для всієї системи контролю має вдосконалення методики оцінки ризиків бюджету на етапі попереднього контролю [4]. Показники міри та ціни ризику дають можливість оцінити зони ризику бюджету на стадії попереднього контролю, сформувати бюджет на основі визначення допустимого рівня ризику, встановити межі допустимих відхилень планових показників. Зафіксовані на етапі попереднього контролю значення допустимих меж відхилень цільових показників є критерієм необхідності ухвалення рішень, що регулюють ці показники на наступних етапах контролю: поточному та заключному.

Поточний контроль супроводжує процес здійснення господарських та фінансових операцій підприємства, що дає можливість вчасно усунути виявлені відхилення в процесі реалізації бюджету. Поточний контроль забезпечує оперативне втручання у контрольовані операції та процеси з метою швидкого усунення допущених недоліків і закріплення досягнутих успіхів. Поточний контроль також дає змогу вчасно скорегувати оперативний план, якщо виникли відхилення, спричинені змінами неконтрольованих чинників.

Поточний контрольпередбачає:

· контроль і моніторинг зовнішнього середовища;

· моніторинг внутрішнього середовища.

Завданнями поточного контролю є раннє попередження про відхилення у процесі виконання бюджету.