Приклад розрахунків відстрочених податкових активів та податкових зобов’язань при відсутності постійних різниць

У 2006 році підприємство отримало дохід від реалізації 1000 тис. грн. та 300

тис. грн. авансів від покупців. Валові витрати склали 900 тис. грн. У даному випадку прибуток до оподаткування складе: 1000 + 300 – 900 = 400 тис. грн., а податок на прибуток: 400 * 0,25 = 100 тис. грн. (податковий прибуток).

У бухгалтерському обліку прибуток складе: 1000 – 900 = 100 тис. грн., на який необхідно нарахувати податок на прибуток у сумі 100 * 0,25 = 25 тис. грн. Таким чином виникає відстрочений податковий актив у сумі 100 – 25 = 75 тис. грн.

У 2007 році дохід від реалізації складає 1000 тис. грн., а валові витрати 850 тис. грн., з яких 50 тис. грн. перераховані аванси постачальникам. Сума авансів від покупців не змінилась. Прибуток до оподаткування у податковому обліку становить 1000 – 850 = 150 тис. грн., а у бухгалтерському – 1000 – 800 = 200 тис. грн.. Відповідно податок на прибуток у податковому і бухгалтерському обліку складе 37,5 та 50 тис. грн.

У бухгалтерському обліку в 2006-2007 роках будуть зроблені записи:

Господарська операція	Дебет	Кредит	Сума, грн.
2006 р.
Нарахований податок на прибуток за даними бухгалтерського обліку
Нарахований податок на прибуток згідно податкового обліку
Списані витрати з податку на прибуток на фінансовий результат
2007 р.
Нарахований податок на прибуток за даними податкового обліку
Нарахований податок на прибуток за даними бухгалтерського обліку
Закриття рахунку витрат
В кінці звітного періоду списані нараховані відстрочені податкові зобов’язання за рахунок раніше створених відстрочених податкових активів (закриття рахунку 54 за рахунок 17)
Залишок податкового активу	Х	Х

Якщо у підприємства немає фінансового прибутку, а є збитки, то виникає доход з податку на прибуток. У такому випадку на суму до­ходу з податку на прибуток (фінансовий збиток помножений на став­ку оподаткування) робиться проводка за дебетом рахунка 17 та кредитом рахунка 981, а за наявності податкового податку на прибуток одночасно проводка за дебетом рахунка 17 та кредитом рахунка 641.

На практиці виділення постійних різниць є більш трудомістким ніж тимчасових. Однак, постійні різниці завжди входять у суму по­датку на прибуток, розрахованого за податковими правилами. У зв'язку з цим, П(с)БО 17 передбачене попереднє віднесення на вит­рати з податку на прибуток всієї суми податку розрахованого за по­датковими правилами, з наступним коригуванням на тимчасові різниці (відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зо­бов'язання).

Рядок 185. "Дохід з податку на прибуток від звичайної діяль­ності". Відображається дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності обчисленого згідно П(с)БО 17 "Податок на прибуток". Визначається як сума збитку, помноженого на коефіцієнт оподатку­вання. Ця сума вважається відстроченим податковим активом і вра­ховується на рахунку 17 "Відстрочені податкові активи". Робиться запис за дебетом рахунка 17 та кредитом рахунка 981. При отриманні прибутку в наступних звітних періодах, ця сума списується у сумі нарахованого податку на прибуток за фінансовим обліком (в межах сум на рахунку 17) записом за дебетом рахунка 641 та кредитом ра­хунка 17.

Рядки 190 та 195. Прибуток від звичайної діяльності. Прибу­ток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з при­бутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичай­ної діяльності до оподаткування та сумі податків на прибуток.

Рядки 200 та 205. "Надзвичайні доходи" і "Надзвичайні витра­ти". Надзвичайні доходи - це ті доходи, які незвичайні для підприємства або по суті, або по їх величині. Тобто, одні і ті ж по суті доходи для одного підприємства можуть бути звичайними, а для іншого - надзвичайними. Це ж стосується і надзвичайних витрат.

У статтях "Надзвичайні доходи" і "Надзвичайні витрати" відоб­ражаються відповідно: невідшкодовані втрати від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо), включаю­чи затрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха та техногенних аварій, які визначені за вирахуванням суми страхового відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій за ра­хунок інших джерел; доходи і втрати від інших подій та операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій, наведеному у Поло­женні (стандарті) 3. Втрати від надзвичайних подій відобража­ються за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності внаслідок цих втрат. Зміст і вартісна оцінка доходів або витрат від кожної надзвичайної події слід окремо розкривати в примітках до фінансових звітів.

Приклад. Підприємство у 2008 році мало втрат матеріальних цінностей від надзвичайних подій у сумі 100 тис. грн. подій:

Господарська операція	Дебет	Кредит	Сума
Відображено втрати сировини і матеріалів
Відображено збитки від надзвичайних подій для звітності

У рядку 205 буде відображена сума 75000 грн. (100000 - 25000).

Рядок 210. "Податки з надзвичайного прибутку". У статті "По­датки з надзвичайного прибутку" відображається сума податків, що підлягає сплаті з прибутку від надзвичайних подій.

Рядок 215. Частка меншості. Якщо на підприємстві є частка мен­шості, то у відповідності з П(с)БО 20 "Консолідована фінансова звітність", пункт 13 вводиться додатковий рядок 215. Частка меншості розраховується шляхом множення прибутку після оподаткування на відсоток власності, що не знаходиться у володінні підприємства, що звітується і відображається від'ємною величиною у дужках.

Рядки 220 та 225. Чистий прибуток (збиток). Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.