Структура і зміст звіту

Тема 3 Звіт про фінансові результати

Лекція 4 Загальна характеристика Звіту про фінансові результати

Питання:

1 Структура і зміст звіту.

2 Класифікація доходів і витрат у звіті про фінансові результати.

Мета: ознайомлення з структурою, методикою складання Звіту про фінансові результати

Література: [12]; [23, с. 54-86]; [38, с. 146-149]

Структура і зміст звіту

До обсягу річної та квартальної бухгалтерської звітності вклю­чається Звіт про фінансові результати за формою №2. Основні вимоги до складання Звіту про фінан­сові результати викладені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати". Крім того необхідно врахо­вувати вимоги П(С)БО 15 "Дохід", П(С)БО 16 "Витрати", П(С)БО 17 "Податок на прибуток", П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств", П(С)БО 20 "Консолідована фінансова звітність", П(С)БО 22 "Вплив інфляції". П(С)БО 24 "Прибуток на акцію", П(С)БО 25 "Фінансо­вий звіт суб'єкта малого підприємництва" (для малих підприємств), а також Порядок подання фінансової звітності, затверджений поста­новою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. №419.

Питання, пов'язані з формою і змістом Звіту про фінансові ре­зультати, який належить до подання підприємствами будь-якої фор­ми власності, крім банків і державних бюджетних організацій, роз­глядаються у П(С)БО 3.

Звіт про фінансові результати - це бухгалтерський документ, у якому підсумовуються доходи і витрати звітного періоду. Він дає змогу визначити основні причини прибутковості (збитковості) підприємства.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) не при­пускають специфічного формату звіту про фінансові результати, але подають точне визначення діапазону і типу інформації, яку нале­жить подавати користувачам з тим, щоб вони могли приймати еко­номічно обґрунтовані управлінські рішення.

Основною метою Звіту про фінансові результати є повідомлен­ня користувачам про прибуток (збиток), що зароблений підприємством.

Форма 2 має реквізити та ті ж коди, що і баланс, за винятком ко­ду форми власності. Крім того у звіті не відображається дата виси­лання та строк одержання. Це пов'язано з тим, що вся бухгалтерська звітність подається у зброшурованому, пронумерованому та про­шнурованому вигляді, де першим документом є баланс.

Звіт за формою №2 включає в себе 3 розділи:

I. Фінансові результати;

II. Елементи операційних витрат;

III. Розрахунок показників прибутковості акцій.

Визначення доходу у бухгалтерському обліку тісно пов'язане з певними подіями, що призводять до виникнення елементів доходів і витрат, що визнаються на протязі певного звітного періоду. Різниця між економічною характеристикою доходу (включаючи всі коливан­ня ринкових цін) та бухгалтерськими критеріями доходу (орієнтова­ними на поняття консервативності) виникає з того, що надається пе­ревага первісній вартості, тобто невизнання змін ринкової вартості до продажу активу.

Відповідно до П(С)БО 15 "Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власно­го капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути до­стовірно визначена".

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за та­кими групами:

а) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, по­слуг);

б) інші операційні доходи;

в) фінансові доходи;

г) інші доходи;

д) надзвичайні доходи.

Склад доходів, що відносяться до відповідної групи, встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 "Звіт пре фінансові результати".

Особливу увагу при складанні звіту необхідно приділити відоб­раженню доходу від реалізації робіт та послуг. Згідно з П(С)БО 15 дохід від надання робіт та послуг визнається, якщо може бути до­стовірно визначений результат від операції. Для цього повинні бути наявні всі перелічені нижче умови, а саме:

• є можливість достовірної оцінки доходу (між сторонами ма­ють бути погоджені права кожної із сторін, величина компен­сації, спосіб та строки розрахунків);

• існує ймовірність надходження економічних вигод від надан­ня послуг;

• є можливість достовірної оцінки ступеня завершеності на­дання послуг на дату балансу;

• є можливість достовірної оцінки витрат, здійснених для на­дання послуг та необхідних для їх завершення.

При відображенні доходів, які виникають внаслідок операцій з пов'язаними сторонами, слід враховувати вимоги Положення (стан­дарту) бухгалтерського обліку 23 "Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін", яке визначає методологічні засади формування бухгалтерської інформації про операції пов'язаних сторін та її роз­криття у фінансовій звітності.

Згідно з П(с)БО 23 пов'язаними сторонами вважаються:

• підприємства, які перебувають під контролем або суттєвим впливом інших осіб;

• особи, які прямо або опосередковано здійснюють контроль над підприємством або суттєво впливають на його діяльність.

Перелік пов'язаних сторін визначається підприємством у наказі про облікову політику, враховуючи сутність відносин, а не лише юридичну форму (превалювання сутності над формою). Відносини між пов'язаними сторонами - це, зокрема, відносини: материнського (холдингового) і його дочірніх підприємств; спільного підприємства і контрольних учасників спільної діяльності; підприємства-інвестора і його асоційованих підприємств; підприємства і фізичних осіб, які здійснюють контроль або мають суттєвий вплив на це підприємство, а також відносини цього підприємства з близькими членами родини кожної такої фізичної особи; підприємства і його керівника та інших осіб, які належать до провідного управлінського персоналу підприємства, а також близьких членів родини таких осіб. З метою оподаткування перелік пов'язаних осіб визначено Зако­ном України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно п. 1.26 Закону пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

• юридична особа, яка здійснює контроль над платником по­датку, або контролюється таким платником податку, або пе­ребуває під спільним контролем з таким платником податку;

• фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини); посадова особа платника податку, уповноважена здійснюва­ти від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а та­кож члени її сім'ї.

Витрати визнаються у звіті про фінансові результати, якщо ви­никає зменшення у майбутньому економічних вигод, пов'язане з зменшенням активу чи збільшенням зобов'язань, які надійно можуть бути виміряні. Наприклад, заборгованість по зарплаті, нарахування амортизації, заборгованість за витрачену, але не оплачену електрое­нергію тощо. Витрати визнаються у звіті шляхом безпосереднь­ого співставлення між понесеними затратами і прибутками по конкретним статтям доходів. Цей процес звичайно називають співставленням витрат і прибутків. Різні компоненти витрат, які складають собівартість проданого товару визнаються одночасно і як доход отриманий від продажу цих товарів.

Вплив, який справляють витратні статті на розмір чистого дохо­ду, залежить від їх класифікації. Візьмемо для розгляду витрати на оплату праці. Витрати на оплату праці можуть бути пов'язаними з оплатою праці виробничих працівників, адміністративного персона­лу, зі створенням необоротних активів, які в майбутньому будуть підлягати амортизації. Витрати на оплату праці адміністративного персоналу вважаються витратами поточного періоду і безпосередньо впливають на прибуток поточного року. Витрати на оплату праці, пов'язані із створенням необоротних активів капіталізуються, як частина вартості цих активів, і впливають на розмір чистого прибутку протягом всього часу використання цих активів. Витрати на оплату праці виробничих працівників накопичуються в готовій продукції і впливають на прибуток (зменшують його) у тому періоді, в якому ця продукція продана.

Приклад. Підприємство виготовляє продукцію вартістю 5 грн. за одиницю та реалізує її за ціною 12 грн. за одиницю. У звітному періоді відвантажено 1000 одиниць продукції та одержані грошові кошти у розмірі 6000. Було виготовлено 3000 одиниць продукції.

У звіті про фінансовий результат буде наведено

Прибуток = Дохід – ПДВ – Витрати

Прибуток = 12*1000 – 2000 – 5 * 1000 = 5000

Таким чином, доходи та витрати показують у фінансовій звітності на дату відвантаження, незалежно від терміну надходження грошових коштів.

Слід зазначити, що у звіті про фінансові результати відобра­жаються не всі доходи і витрати. Ряд доходів і витрат, що не пов'язані з операційною діяльністю відображаються у балансі (суми переоцінки активів, збитки від переоцінки інвестицій, курсові різниці, дивіденди сплачені тощо) або звіті про власний капітал.