Методичні рекомендації щодо підготовки до практичного заняття. Під час підготовки до практичного заняття важливо ознайомитися з конспектом лекції, теоретичними джерелами і нормативно-правовими актами

Під час підготовки до практичного заняття важливо ознайомитися з конспектом лекції, теоретичними джерелами і нормативно-правовими актами, що стосуються практичного заняття. Зокрема звернутися до матеріалів основної та додаткової літератури, що наводиться далі в даному посібнику, а особливу увагу приділити вивченню нормативних положень розділу 4 КАСУ, якими визначено підстави та порядок перегляду судових рішень адміністративних судів. Так, національним законодавством про адміністративне су­дочинство (глави 1-4 Розділу IV КАСУ) в якості ще однієї гарантії захисту прав та інтересів, постановлення законного та обгрунтованого рішення у справі передбачено можливість оскарження та перегляду ухвал і постанов адміністративних судів: в апеляційному порядку; у касаційному порядку; перегляд судових рішень Верховним Судом України; перегляд постанов або ухвал суду, що набрали законної сили у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Виконання першого та другого завдання практичного заняття доцільно розпочати з аналізу характеристики апеляційного та касаційного проваджень. Наприклад, стосовно апеляційного провадження слід навести такі йо­го основні риси: апеляційна перевірка постанов і ухвал є гарантією здійснен­ня права на судовий захист. Якщо сторони та інші особи, що беруть участь в справі, не погоджуються з рішенням суду, вважають його незаконним і необгрунтованим, то за їх скаргою справа розглядається судом апеляційної інстанції; предмет процесу залишається незмінним: апеляційна ін­станція розглядає лише вимоги, заявлені в суді першої ін­станції. Разом із тим, суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводівапеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи (ст. 195 КАСУ); при апеляційному оскарженні розгляд справи переноситьсядо вищого суду; перегляд постанов і ухвал в апеляційному порядку є також засобом судового нагляду вищого суду, який перевіряє за­конність і обґрунтованість постанов і ухвал суду першої інстанції, виправляє допущені помилки і формує судову практику.

Доречно навести поняття та структуру апеляційного та касаційного провадження. Наприклад, характеризуючи структуру апеляційного провадженнятреба зазначити, що воно являє собою окрему стадію адміністратив­ного судочинства та водночас складається з таких частин: порушення апеляційного розгляду адміністративної справи; підготовка адміністративної справи до апеляційного розгляду; апеляційний розгляд адміністративної справи у судовому засіданні.

Як відомо, найчастіше касаційне провадження визначається як врегульований нормами законодавства про адміністративне судочинство специфічний порядок перегляду судом касаційної інстанції постанов і ухвал судів першої та другої інстанції, що набрали законної сили, з метою забезпечення за­конності розгляду і вирішення адміністративних справ, за­хисту законних прав, інтересів, свобод фізичних і юридичних осіб. Тому доцільно вказати, що касаційне провадження – правовий інститут, утворений з сукупності норм права, об'єднаних у окрему главу спільним предметом правового регулювання (ст.ст. 210-234 Гла­ви 2 Розділу IV КАСУ). Завданнями касаційного провадження є: 1) захист законних прав, інтересів, свобод фізичних і юридичних осіб; 2) за­безпечення законності при розгляді і вирішенні адміністра­тивних справ судами першої та другої інстанції; 3) при­йняття законної і обґрунтованої постанови, ухвали суду. Підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права. У касаційному провадженні виключно переглядаються рішення і ухвали судів першої та другої (апеляційної) інстанцій, які набрали законної сили, тобто касація є формою пе­ревірки рішень апеляційного суду.

Право на касаційне оскарження відповідно до національно­го законодавства про адміністративне судочинство обмеже­но строками і колом скаржників, а межі перевірки рішень нижчих судів обмежені касаційною скаргою (але при цьому суд касаційної інстанції згідно ст. 220 КАСУ може встановлювати порушення норм матеріального чи процесу­ального права, на які не було посилання в касаційній скарзі). При цьому касаційне провадження здійснюється за загальними прави­лами адміністративного процесу за виключення особливо­стей розгляду і вирішення справ цього виду провадження. Касаційний перегляд постанов і ухвал здійснюється судом касаційної інстанції, яким є Вищий адміністративний суд України, що є останньою національною інстанцією, до якої може бути оскаржена постанова або ухвала суду першої та другої інстанції. Рішення, прийняте судом касаційної інстанції щодо проце­суально оформлених висновків судів першої та другої інстанції (ухвал, постанов), є остаточним і оскарженню у межах національного законодавства не підлягає.

Доцільним є попередній поділ студентів (курсантів) на окремі групи, які матимуть завдання щодо доповіді проблемних питань процесуальних строків в межах апеляційного та касаційного розгляду адміністративної справи в судовому засіданні Саме зазначений поділ ролей учасників в обговоренні процесуальних строків дозволить забезпечити якісне проведення дискусії щодо проблем апеляційного та касаційного розгляду адміністративної справи в судовому засіданні. Наприклад, доцільно звернутися до положень ст. 186 КАСУ, якою визначено порядок і строки апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції та передбачено наступне:

1. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

2. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

3. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні за наявними у справаі матеріалами або згідно з частиною третьою статті 160 КАСУ, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Готуючись до виконання третього завдання практичного заняття доцільно ретельно проаналізувати положення ст.ст. 254-258 КАСУ. Так, згідно з ст. 254 КАСУ постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано (ч. 1). У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження (ч. 3). Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили (ч. 4). Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5). Ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту постановлення (ч. 6).

Відповідно до положень ст. 255 КАСУ мають місце такі наслідки набрання законної сили судовим рішенням: 1) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України; 2) обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Слід пам'ятати про постанови суду, котрі виконуються негайно, до яких ст. 256 КАСУ віднесено постанови про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; тощо.

Водночас ч. 2 ст. 256 КАСУ передбачає, що суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в постанові звернути до негайного виконання постанову: 1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті; 2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 4) прийняту у справах, визначених статтею 183-3 цього Кодексу; 5) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

При цьому суд розглядає заяву про звернення постанови до негайного виконання в триденний строк у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду (ч. 3 ст. 256). А ухвала суду за результатами розгляду заяви про звернення постанови до негайного виконання набирає законної сили з моменту проголошення, однак її може бути оскаржено у загальному порядку (ч. 4 ст. 256).

Певну увагу треба приділити вивченню порядку виконання судових рішень в адміністративних справах. Так, згідно з ч. 1 ст. 257 КАСУ за умов необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання (ч. 2). У разі поновлення судом апеляційної інстанції строку апеляційного оскарження одночасно вирішується питання про зупинення виконання постанови або ухвали. Виконання постанови або ухвали може бути зупинено також в інших випадках, встановлених цим Кодексом (ч. 3).

Важливо ознайомитися з питаннями примусового виконання судових рішень в адміністративних справах, яке здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Перш за все, доцільно звернутися до ст. 258 КАСУ. Так, згідно до ч. 1 даної статті за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист. Якщо судове рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину судового рішення треба виконати за кожним виконавчим листом. А якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копії документів, які підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Виконавчий лист видається судом першої інстанції. При цьому, якщо за результатами перегляду справи суд апеляційної чи касаційної інстанції залишить прийняте по суті позовних вимог рішення без змін, ухвалить нове судове рішення по суті позовних вимог чи змінить судове рішення, то виконавчий лист видається судом апеляційної чи касаційної інстанції, за умови, що заява особи про видачу виконавчого листа надійшла до моменту повернення адміністративної справи до суду першої інстанції (ч. 2). А виконавчий лист про стягнення судового збору надсилається судом до місцевих органів державної податкової служби (ч. 3 ст. 258 КАСУ).

Крім того, необхідно вирішити запропоновані до теми задачі, адже їх рішення обговорюватимуться під час практичного заняття. Слід пам’ятати про додаткове оцінювання викладачем рішень задач і завдань студентом (курсантом) як різновиду їхньої самостійної роботи. А для належного засвоєння теми заняття студентом (курсантом) доцільно обов’язково акцентувати увагу на правовому регулюванні процесуальних строків у тій чи іншій ситуації під час здійснення апеляційного та касаційного провадження.

Водночас треба пам’ятати, що у разі виникнення певних ускладнень щодо розв’язання запропонованих задач або пошуку навчальної літератури, нормативно-правових актів їм доцільно звертатися на кафедру цивільних та адміністративно-правових дисциплін за консультацією.

Актуальним для якісної підготовки до практичного заняття є забезпечення юридично-обґрунтованого підходу до вирішення питань застосування норм адміністративно-процесуального права під час визначення процесуальних строків, а також самостійне складання студентами (курсантами) різних процесуальних документів, аналізу положень законодавства та видів процедурних дій, пов’язаних з дотриманням вказаних строків під час здійснення апеляційного та касаційного провадження.

Задачі

Задача 1.

Окружний адміністративний суд своїм рішенням від 15 червня 2012 року задовольнив позов Семенова до суб'єкта владних повноважень. Відповідач оскаржив це рішення у апеляційному порядку, але ухвалою апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2012 року залишився незадоволений. Тому 1 жовтня 2012 року відповідач направив поштою касаційну скаргу на ці рішення, яка поступи­ла в суд 14 жовтня 2012 року. Суддя повернув скаргу, пославшись у своєму листі на те, що вона подана після строку, встановленого законом для касаційного оскарження.

Чи правильно вчинив суддя? Як обчислюється строк на подання касаційної скарги?

Задача 2.

При розгляді адміністративної справи у апеляційному порядку приймав участь суддя апеляційного суду, котрий раніше приймав участь у розгляді цієї справи судом першої інстанції.

Чи може ця обставина бути підставою для внесення касаційної скарги, якщо законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду не викликає сумнівів з точки зору вирішення питань про права та обов’язки сторін?

Задача 3.

Представник позивача вніс касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, якою рішення суду першої інстанції залишене без змін. Суддя відмовив у прийнятті касаційної скарги, мотивуючи тим, що при розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанцій представник позивача особисто не брав участь.

Чи правильно вчинив суддя? Змінилося б рішення судді з цього питання, якби при розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанції брав участь представник позивача?

Задача 4.

Чернов звернувся в суд першої інстанції з заявою на поновлення строку на апеляційне оскарження. У заяві він зазначив, що строк був пропущений з поважних причин – несвоєчасного виготовлення журналу судового засідання, хвороби його представника та затримання видачі копії судового рішення. Суд залишив заяву без руху, мотивуючи тим, що заявником не було представлено ні заяви про апеляційне оскарження, ні самої апеляційної скарги.

Оцініть правомірність дій суду?

Задача 5.

Місцевий загальний суд як адміністративний суд, розглянувши позов Чурилова Н.А. до суб'єкта владних повноважень з приводу обчислення та призначення пенсійних виплат, позовні вимоги задо­вольнив і, крім того, стягнув з пенсійного відділу за 50 днів 1000 грн. на користь позивача. В рішенні також було зазначено: «Виплачену Чурилову пенсію віднести на рахунок начальника відділу кадрів Гурову, винного в тяганині по наданню необхідних документів». Гуров у судове засідання не викликався і відомостей про вручення йому повістки в справі немає.

Чи є підстави для скасування рішення суду першої інстанції? Чи може суд апеляційної інстанції розглянути цю справу по суті?

Задача 6.

Сергій Гірчак – позивач у справі про оскарження припису інспектора державної санітарно-епідеміологічної служби – за­явив у судовому засіданні відвід судді, оскільки відомо, що суддя та інспектор є сусідами і перебувають у дружніх стосунках. Знаючи, що відвід задоволено не буде, позивач завчасно підго­тував апеляційну скаргу на ухвалу суду, яку й подав відразу після проголошення ухвали про відмову у задоволенні відводу. Але суд апеляційну скаргу відмовився прийняти, розглянув справу за суттю і прийняв постанову, якою у задоволенні по­зову відмовив.

Чи є законним рішення суду? Яким є порядок апеляційного оскарження рішень суду першої інстанції?