Провадження з перегляду судових рішень

Верховним Судом України (гл. 3 розділу 4)

Питанням про перегляд судових рішень Верховним Судом України присвячено положення глави 3 розділу 4 КАСУ. Зокрема, згідно з ст. 235 Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Підстави для подання заяви про перегляд судових рішень містить ст. 237 КАСУ, згідно з якою заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

4.5. Провадження за нововиявленими обставинами (гл. 4 розділу 4)

Підстави та порядок провадження за нововиявленими обставинами закріплено в положеннях глави 4 розділу 4 КАСУ. Зокрема, першочергової уваги заслуговує вивчення вимог ст. 245 КАСУ, норми якої закріплюють підстави для провадження за нововиявленими обставинами. Так, вказаною статтею визначено наступне:

1. Постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв’язку з нововиявленими обставинами.

2. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

3. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

5. Виконавче провадження в адміністративному судочинстві (розділ 5 КАСУ)

Як зазначалося раніше, поняття, сутність та порядок здійснення виконавчого провадження більш детально будуть розглянуті у матеріалах наступної лекції. Тому, на даний час доцільно навести лише окремі положення щодо змісту такого провадження.

Зокрема, студентам необхідно проаналізувати та вивчити основні положення розділу 5 КАСУ, якими врегульовано процесуальні питання, пов’язані з виконанням судлових рішень в адміністративних справах.

Найбільшої уваги заслуговує вивчення питань про набрання судовим рішенням законної сили (ст. 254 КАСУ), щодо постанови суду, які виконуються негайно (ст. 256 КАСУ), про порядок виконання судових рішень в адміністративних справах (ст. 257 КАСУ) та щодо видачі дубліката виконавчого листа (ст. 260 КАСУ).

6. Заходи процесуального примусу в адміністративному судочинстві (розділ 6 КАСУ)

У даній частині лекції розглядаються питання змісту положень шостого розділу КАСУ, які присвячено правовій характеристиці заходів процесуального примусу. Найбільшу увагу доцільно приділити вивченню підстав і порядку застосування заходів процесуального примусу, які визначенол у ст. 268 КАСУ.

Важливо пам’ятати, що відповідно до ст. 269 КАСУ заходами процесуального примусу є:

1) попередження;

2) видалення із залу судового засідання;

3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;

4) привід.

При ццьому до однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме порушення. А застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов’язків, встановлених цим Кодексом.

Слід також пам’ятати про те, в 2011 році КАСУ доповнено розділом 7, положення якого визначають підстави та порядок відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі. Тому внаслідок відсутності оновленої навчальної літератури з адміністративного судочинства доцільно під час самопідготовки приділити певну увагу аналізу вимог нового розділу (ст.ст. 273-280 КАСУ).

Висвітлення характеристики КАСУ було б неповним бех наведення характеристики восьомого розділу, який містить прикінцеві та перехідні положення. Зокрема в даному розділі здебільшого оговорено питання строків набрання чинності положеннями кодексу, окремі особливості порядку здійснення адміністративного судочинства, порядку сплати і розміру судового збору, визначення граничного розміру компенсації витрат на правову допомогу тощо.