Методика побудови діаграми причин і результатів

Найчастіше діаграми причин та результатів створюють для: 1) визначення причин негативних результатів і 2) систематизації переліку причин.

Графічне зображення структури діаграми причин та результатів для визначення причин негативних результатів нагадує дерево або скелет риби, або річку з притоками (рис. 6.1).

Рис. 6.1. Графічне зображення структури діаграми причин та результатів

Побудова діаграми причин і результатів – надзвичайно складне і відповідальне завдання. Вважають, що той, хто досяг успіху у вирішенні проблем контрлю якості – це той, хто освоїв процес побудови таких діаграм.

Побудова діаграми причин і результатів для визначення причин проводиться згідно з наступною методикою.

1. Визначають показники якості; потім з переліку вибирають, на свій розсуд, найважливіший. Якщо є діаграма Парето за результатами діяльності, то слід вибрати показник, за яким утворилось найбільше браку. Наприклад, згідно даних прикладу 5.1 на ділянці повздовжнього розкрою найбільше бракованих заготовок є через невідповідність розмірів. Отже, необхідно проаналізувати показник: точність розмірів.

2. Вибраний показник записують посередині правого краю аркуша у прямокутній рамці. Креслять посередині аркуша горизонтальну лінію – “стовбур дерева”. З країв аркуша (зверху та знизу) записують основні причини, які впливають на показник якості, записи також обводять рамкою. З’єднують записи зі “стовбуром” – це “великі гілки дерева”. Наприклад, основні причини, що впливають на точність розмірів - це технологія, обладнання, робітник (робітники), сировина.

3. Визначають другорядні причини, які впливають на основні причини. Записують другорядні причини з боків “великих гілок” і з’єднують з ними – це “середні гілки”. Наприклад, на роботу робітника впливають кваліфікація, фізичне здоров’я, душевний стан тощо.

4. На другорядні причини впливають третинні причини, їх визначають і записують біля “середніх гілок” у вигляді “дрібних гілок”. Наприклад, кваліфікація залежить від освіти, теоретичної та практичної підготовки, досвіду роботи тощо.

5. Сортують фактори за значущістю, знаходять більш впливові, аналізують якість роботи.

Загальна структура діаграми причини і результатів приведена на рис. 6.2.

Рис. 6. 2. Структура діаграми причин і результатів

Як правило, дослідники зіштовхуються з певними труднощами, будуючи діаграми причин та результатів. Наприклад, якщо аналізуються головні причини, корисно подумати про мінливість показника якості. Якщо отримана у результаті спостережень інформація свідчить про те, що така мінливість існує, треба відповісти на питання – чому саме так відбувається? Зміни результату можуть бути спричиненими змінами чинників. Інколи необхідно експериментальним шляхом визначити, як зміна вхідного фактора впливає на зміну досліджуваної величини (показника якості) – провести кореляційний аналіз.

Слід також активно застосувати стратифікацію, тобто розшарування даних. Наприклад, простежити, в які дні (зміни) зростає кількість браку. Якщо виявиться, для прикладу, що найбільше браку зустрічається у понеділок, то можна сміливо ставити питання – чому у понеділок виникає більше бракованих деталей, ніж в інші дні? Це змусить дослідника розглядати чинники, які відрізняють понеділок від інших днів тижня, що у результаті призведе до виявлення причин браку. Аналогічні міркування, очевидно, будуть корисними по відношенню і до календарного періоду роботи (місяця, кварталу, пори року), зміни (денна і нічна зміна можуть давати різні результати), робітника (кваліфікація, вік, психологічний стан), обладнання та інструменту (ступінь морального та фізичного спрацювання), сировини і матеріалів (порода деревини, вологість, регіон вирощування, спосіб транспортування).

Після визначення основних причин аналізують вторинні і третинні по відношенню до показника якості. Далі здійснюють остаточну класифікацію чинників за ступенем їх впливу на якість виробу, фіксуючі на діаграмі тільки ті, що здійснюють найбільш суттєвий вплив.

Побудова діаграми причин та результатів для систематизації переліку причин проводиться в такому порядку.

1. Визначають досліджуваний показник якості.

2. Визначають якомога більше факторів (причин), що впливають на вибраний показник. Характеризують зв’язок між причинами й об’єднують їх у групи.

3. Визначають значущість усіх факторів і вибирають найбільш впливові.

Такий підхід характеризується одночасним використанням двох різних процедур: пошук найбільшої кількості причин та їх систематизація. Інколи, для виконання цього завдання застосовують «мізковий штурм».

Для побудови цієї діаграми характерно визначення усіх можливих причин і їх подальша систематизація, яка відбувається від “дрібних гілок” до “середніх”, а потім до “великих”.

У процесі побудови діаграм причин та результатів слід дотримуватись певних правил. Якщо на початковій стадії якась із причин не буде визначена, то і в подальшому аналізі її вплив не досліджуватиметься. Показник якості необхідно формулювати чітко. Якщо ж діаграма причин та результатів є правильною з позиції зв’язку “причина-результат”, а сам показник є абстрактним, то аналіз не дасть практичних результатів. Слід будувати стільки діаграм причин і результатів, скільки показників необхідно дослідити. Поєднання в одній діаграмі декількох показників змушує створювати громіздкі та складні діаграми, на основі яких неможливо прийняти ефективні рішення. Показники якості та фактори, що на них впливають, повинні бути кількісними величинами - лише за такої умови рішення є об’єктивним. Фактори, вплив яких досліджується, повинні бути керованими. Якщо ж виявлені причини неможливо змінити, то проблема залишається нерозв’язаною, а виконана робота - даремною. Аналіз впливу факторів на досліджуваний показник якості повинен базуватись на експериментальних даних.

Приклад побудови діаграми причин і результатів наведено на рис. 6.3. У даному прикладі визначено фактори, що впливають на точність обробки у процесі розкрою пиломатеріалів вздовж волокон, розглянутий нами у розділі 5. Третинні причини, що стосуються технології та сировини, пропонується читачам визначити самостійно.

Рис. 6. 3. Діаграма причин і результатів щодо точності розмірів

На рис. 6.4 представлена діаграма причин і результатів, яку з навчальною метою може побудувати кожний студент, вважаючи показником якості знання з будь-якої навчальної дисципліни. Слід зауважити, що представлена діаграма причин і результатів не зовсім відповідає правилам, описаним вище, оскільки не всі можливі чинники можна виразити у кількісній формі і, очевидно, процес встановлення і систематизації причин низької якості вивчення обраного предмету для кожної особи є надзвичайно індивідуальним. Але для отримання перших практичних навиків таке тренування не завадить.

У процесі побудови діаграми причин і результатів, представленої на
рис. 6.4, нами визначено чотири основних причини недостатньої якості оволодіння навчальною дисципліною: студент, викладач, університет, батьки. Очевидно, що це не зовсім повний список і його можна доповнювати (у процесі детального і об’єктивного аналізу може виявитись, що деякі задекларовані причини не тільки не здійснюють вирішальний вплив на величину обраного показника якості, але взагалі можна вважати незначущими. Висновок у цьому випадку буде полягати у тому, що основні причини вибрані невірно, оскільки процес їх визначення лежав більше в емоційній, ніж в об’єктивній (кількісній) площині). Далі визначено вторинні причини. З метою ще більшої деталізації можна фіксувати також і третинні причини (наприклад, недостатні знання з математики, спричинені прогалинами навчання у середній школі).

Не виключено, що у результаті такого тренування у підсумку виявиться, що допущена помилка системного характеру: індивідуальні уподобання, схильності та можливості протирічать обраній спеціальності. У випадку дослідження процесів технології деревооброблення допущення такої помилки буде означати, що обрана технологія (обладнання, інструмент, сировина) не дозволять досягнути регламентованої стандартом якості. З огляду на майбутні перспективи, економію ресурсів і затрат, такий кардинальний висновок видається надзвичайно важливим і корисним.

Рис. 6. 4. Діаграма причин і результатів щодо результатів навчання

У ланцюгу використання діаграми причин і результатів логічною є така послідовність.

1. Побудова діаграми Парето за результатами з метою ідентифікації дефектних виробів і класифікації їх типів.

2. Побудова діаграми причин і результатів з метою виявлення причин виникнення браку.

3. Побудова діаграми Парето за причинами з метою виявлення значимих чинників.

4. Розроблення і реалізація заходів із усунення причин появи найбільших за обсягом груп (однієї групи) виявлених дефектів.

5. Побудова діаграми Парето за результатами після здійснення удосконалення.

6. Порівнюючи діаграми Парето до і після удосконалення, судять про ефективність заходів (рис. 6. 5).

Рис. 6. 5. Порівняння діаграм Парето до і після удосконалення

6.3. Завдання для самостійної роботи до розділу 6

6.3.1. Згідно з вибраним варіантом з таблиць 5.2…5.6 побудувати діаграму причин і результатів; визначити причини виникнення неякісної продукції на основі діаграми причин та результатів; запропонувати заходи з підвищення якості; побудувати діаграму Парето за результатами діяльності, якщо внаслідок вдосконалення технологічного процесу кількість браку (за ознакою, яку ви аналізували) зменшилась на 80%.

6.3.2. Побудуйте діаграму причин і результатів для якості вивчення будь-якої дисципліни.

Питання для самоконтролю до розділу 6

1. З якою метою будують діаграми причин і результатів?

2. Де вперше використані для аналізу якості продукції діаграми причин і результатів?

3. Проаналізуйте методику побудови діаграми причин і результатів.

4. Проаналізуйте послідовність дій дослідника у процесі використання діаграми причин і результатів.

5. Проаналізуйте методику побудови діаграми причин та результатів для систематизації списку причин.