Техніко-економічні показники проекту

У даному розділі пояснювальної записки повинні бути приведені такі показники:

- істинний азимут і вітрове завантаження ТЗПС;

- пропускна спроможність ТЗПС;

- наявні дистанції;

- площа аеродромних покриттів;

- площа СТТ;

- площа забудови СТТ;

- коефіцієнт забудови СТТ;

- довжина автодоріг;

- площа дорожніх покриттів;

- площа озеленення СТТ;

- коефіцієнт озеленення СТТ.

Істинний азимут і вітрове завантаження ТЗПС. Приводяться числові значення істинного азимута і вітрового завантаження ТЗПС, установлені розрахунком (див. розд. 2.1), що відповідають остаточному рішенню з орієнтування ТЗПС на місцевості.

Пропускна спроможність ТЗПС. Вказують числове значення розрахункової пропускної спроможності ТЗПС, вираженої у зпо/год, обчисленої у розд. 2.5 за формулою 2.6. Підраховують значення пропускної спроможності ТЗПС, вираженої у пас/год, за формулою

де – пасажировмісність i-го типу літака (додат. 1); – коефіцієнт використання пасажирських місць в літаку i-го типу, якій можна прийняти рівним 0,8 – 0,9.

Наявні дистанції. Для двох напрямків польотів літаків на кожній злітно-посадковій смузі аеродрому повинні бути підраховані наявні дистанції, до яких відносяться: наявна довжина розбігу (НДР), наявна злітна дистанція (НЗД), наявна дистанція перерваного зльоту (НДПЗ) і наявна посадкова дистанція (НПД).

НДР визначається у напрямку зльоту довжиною злітно-посадкової смуги, яка оголошується придатною для розбігу літака.

НЗД визначається у напрямку зльоту літака сумою довжин НДР, ПКСГ, що має аеродромні покриття чи без них, і смуги, вільної від перешкод.

НДПЗ визначається у напрямку зльоту літака сумою довжин НДР і ПКСГ, що має аеродромні покриття, розраховані на дію коліс­ного навантаження літака. При цьому покриття укріплених ґрунтових ділянок, що примикають до торців ТЗПС, розраховані на вплив газового струменя двигунів літака, не враховуються.

НПД визначається у напрямку посадки довжиною злітно-посадкової смуги, яка оголошується придатною для пробігу літака. При наявності зміщеного порога, НПД обчислюють як різниця довжини злітно-посадкової смуги і відстані, на яку зміщено її поріг.

Дані про наявні дистанції зручно представляти в табличній фор­мі. Для приклада у табл. 5.1 записані наявні дистанції, які відповідають планувальному рішенню елементів ЛС, показаному на рис. 2.4.

Таблиця 5.1

Наявні дистанції

Напрямок польотів	НДР, м	НЗД, м	НДПЗ, м	НПД, м

Площа аеродромних покриттів підраховується на підставі
прийнятих розмірів елементів аеродрому як сума площ покриттів ТЗПС, ПКСГ, РД (включаючи ділянки спряження покриттів), перонів, МТС та майданчиків спеціального призначення. Сумарну площу покриттів укріплених ґрунтових ділянок, що примикають до торців ТЗПС чи ПКСГ, і укріплених узбочин РД підраховують окремо, при їхній наявності на аеродромі.

Площа СТТ обчислюється по лінії огорожі (при відсутності огорожі – у відповідних границях землевідводу) шляхом виконання необхідних вимірів на аркуші «Генеральний план аеропорту».

Площа забудови СТТ визначається як сума площ, зайнятих бу­динками і спорудами усіх видів, включаючи навіси, відкрите технологічне, санітарно-технічне, енергетичне та інше устаткування, естакади, галереї, майданчики вантажно-розвантажувальних пристроїв, підземні споруди (резервуари, льохи, сховища тощо, над якими не можуть бути розміщені інші об’єкти), а також відкриті склади різного призначення і відкриті стоянки міського та відомчого транспорту за умови, що розміри та обладнання складів і стоянок приймаються за нормами техно­логічного проектування аеропортів.

У площу забудови СТТ повинні включатися резервні ділянки, намічені відповідно до завдання на проектування для розміщення на них будинків і споруд (у межах габаритів цих будинків і споруд).

У площу забудови СТТ не включаються площі, зайняті вимостками навколо будинків і споруд, тротуарами, автомобільними дорогами і залізничними коліями, тимчасовими будинками і спорудами, відкритими спортивними майданчиками, зеленими насадженнями, відкритими стоянками особистого автотранспорту громадян, відкритими канавами.

При визначенні площі забудови СТТ необхідно скласти експлікацію об'єктів, що враховуються, за формою табл. 5.2, у яку занести дані з відповідних розділів пояснювальної записки.

Таблиця 5.2

Експлікація об'єктів СТТ

Найменування об’єкта	Площа, м2
Аеровокзал
Командно-диспетчерський пункт
Привокзальна площа
Антенне поле КДП
…	…
База аеродромної служби аеропорту
Видатковий склад ПММ
…	…
Разом (площа забудови СТТ)	…

Коефіцієнт забудови СТТ визначається за формулою

де S_{забуд.СТТ} – площа забудови СТТ; S_СТТ – площа СТТ.

Коефіцієнт забудови СТТ сучасних аеропортів складає приблизно 45 – 47%.

Площа дорожніх покриттів визначається як сума площ покриттів проїзної частини автодоріг (довжина і ширина проїзної частини запроектованих автодоріг різних категорій відомі) і запроектованих майданчиків для руху і стоянки автотранспорту (привокзальна площа, майданчики біля будинку управління аеропорту, готелю, профілакторію та інші). В курсовому проекті допускається не враховувати площі дорожніх покриттів, що знаходяться на ділянках розміщення об'єктів (вантажному комплексі аеропорту, ВТБ служби спецтранспорту, БАСА, РБД, видатковому складі ПММ, РЕМ та інші), які підбираються за типовими проектами чи розробляються на підставі індивідуального проектування.

Площа озеленення СТТ. Приводиться загальна площа озеленення СТТ, встановлена в розділі 3.5.

Коефіцієнт озеленення СТТ визначається за формулою

де S_оз.СТТ – загальна площа озеленення СТТ.

Коефіцієнт озеленення СТТ має бути не менше 15%.

Розглянуті показники проекту повинні бути винесені на аркуш «Генеральний план аеропорту».

Необхідно відзначити, що економічність рішення генерального плану СТТ аеропорту оцінюють ще цілим рядом показників. До їхнього числа відносять: об’єм земляних робіт з вертикального планування території і їхня кошторисна вартість, вартість витрат з будівництва інженерних мереж і комунікацій, кошторисна вартість будинків і спо­руд, кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт та інші, підрахунок яких у курсовому проекті робити не потрібно.