Влаштування арматури

До початку встановлення арматурних елементів повинні бути виконані такі роботи:

1) Встановлена і вивірена опалубка нижнього уступу фундаменту

2) Влаштовані під'їзди для монтажного крана і майданчики для складання арматурних сіток, каркасів і блоків

3) Доставлені на об'єкт і укладені на приоб'єктному складі в порядку черговості монтажу арматурні елементи в обсязі, необхідному для безперервної роботи бригади впродовж зміни

4) Підготовлені до роботи монтажний кран, зварювальні трансформатори, інструмент, устаткування та інвентар

5) Очищена від бруду та сміття підготовка під фундаменти.

Арматура фундаментів Ф-1 та Ф-2 монтується із сіток і каркасів, попередньо виготовлених в арматурному цеху. Всю арматуру доставляють на будівельний майданчик на автомобілях. Під час її навантажування, транспортування і розвантажування слід запобігати деформації і пошкодженням (розрив зварних з'єднань, викривлення стержнів сіток і каркасів). Для цього арматуру укладають на дерев'яні прокладки, які кріплять до транспортних засобів дротяними закрутками і розтяжками.

Рис. 3. Розміщення щитів дерев’яної опалубки для фундаментів Ф-1, Ф-2

Монтують арматурні елементи фундаментів Ф-1, Ф-2 у такій послідовності. На підготовлену основу укладають у шаховому порядку через 0,7…1,0 м бетонні підкладки розміром 70x70 мм, які забезпечують необхідну товщину захисного шару бетону. Після перевірки і горизонтальності їх укладення рейкою та рівнем укладають сітку нижнього уступу фундаменту. Відтак монтують каркас електро-прихвачуванням його до сітки. Каркас встановлюють за шаблоном, що складається із двох рейок, зібраних Т-подібно. На нижній рейці нанесені риски для фіксації встановлення каркасу фундаменту.

Контроль якості арматурних робіт. Приймання встановленої арматури оформляється актом на сховані роботи, який підписують представники замовника і підрядника. В акті зазначається відповідність встановлення арматури до проекту, відхилення від проекту, кількість арматури і зварних швів, дається дозвіл на бетонування. До акту додають:

1) Заводські сертифікати на метал

2) Паспорт на арматурні вироби, виготовлені на заводі чи в арматурних майстернях, із результатами випробувань зварних з'єднань

3) Акт впровадження зварних з'єднань, виконаних під час монтажу

4) Список зварювальників із зазначенням номерів і дат дипломів, виданих атестаційною комісією

5) Копію чи перелік документів із дозволом змін, внесених у робочі креслення.

В арматурних сітках і каркасах повинні бути зварені всі перетини стержнів із круглої сталі.

Вимоги до якості зварювання:

1) Шви на зовнішній вигляд повинні мати дрібнолускову поверхню без напливів, перепалювань і звужень, наплавлений метал – щільний за всією довжиною шва, без тріщин.

2) Допустимі відхилення в загальних розмірах плоских зварних каркасів і зварних сіток за діаметру арматурних стержнів не більше 18 мм складає за довжиною виробів ± 10 мм; за шириною (висотою) ± 5 мм.

3) Відхилення від проектного положення арматурних стержнів у каркасах і сітках, а також розташування їх в опалубці не повинні перевищувати 1/5 найбільшого діаметра стержня і 1/4 діаметра встановленого стержня; відхилення від площин зварних сіток і плоских зварних каркасів для стержнів діаметром до 12 мм допускається ±10 мм, діаметром 12-25 мм – до ±15 мм.

4) Відхилення від проектної товщини бетонного захисного шару допускається не більше: 3 мм – за товщини захисного шару 15 мм і менше; 5 мм – за товщини цього шару більше 15 мм.