Методичні вказівки до виконання практичних робіт

ТЕХНОЛОГІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

для студентів спеціальності 6.092101 "Промислове та цивільне будівництво" денної та заочної форм навчання

Луцьк 2011

УДК 69.075

ББК 38

М 27

Технологія будівельного виробництва: Методичні вказівки до виконання практичних робіт на тему: «Влаштування монолітних залізобетонних фундаментів» для студентів спеціальності 6.092101 "Промислове та цивільне будівництво" денної та заочної форм навчання / В.В. Маліков. – Луцьк: ЛНТУ, 2010.- 76 с.

Методичні вказівки призначені для студентів денної та заочної форм навчання студентів спеціальності „Промислове та цивільне будівництво”. У запропонованих методичних вказівках викладено структуру та зміст, етапи виконання практичних робіт із дисципліни „Технологія будівельного виробництва”.

Укладач: к.т.н., доцент Маліков В.В.

Рецензенти: к.т.н., доцент Боярчук Б.А.

Відповідальний за випуск: к.т.н., доцент Боярчук Б.А.

Затверджено науково-методичною радою ЛНТУ, протокол № ___ від ”__” ____________ 2011 р.

Рекомендовано до друку науково-методичною радою факультету будівництва та дизайну, протокол № _ від ”__” __________ 2011 р.

Затверджено на засіданні кафедри автомобільні дороги та аеродроми, протокол № __ від ”__” ___________2011 р.

© В.В. Маліков, 2011

ЗМІСТ

№ з\п	Найменування	Сторінка
	Вступ
	Заняття №1. Визначення обсягів робіт під час улаштування монолітних залізобетонних фундаментів. Улаштування опалубки
	Заняття №2. Вибір машин і механізмів для бетонування фундаментів
	Заняття №3. Проектування потокового виконання бетонних робіт
	Заняття №4. Розрахунок технологічних параметрів термосного витримування бетону
	Література
	Додаток

ВСТУП

Влаштування монолітних конструкцій є одним із основних будівельних процесів. У даних вказівках наводяться приклади розрахунків за допомогою яких складається технологічна карта на комплексний процес бетонування фундаментів із застосуванням оптимального механо-комплекта. Крім того проводиться розрахунок параметрів бетонування під час проведення робіт у зимових умовах. Вибір виду опалубки та компонування елементів можна проводити із використанням інших інформативних джерел. На підґрунті оптимального організаційно-технологічного рішення проводиться розробка технологічної схеми процесу бетонування. Всі розрахунки оформляються у вигляді технологічної карти із обов’язковими розділами: „Область застосування”, „Технологія та організація процесу”, „Матеріально-технічні ресурси”, „Техніко-економічні показники”, „Розділ техніки безпеки та охорони праці”, приклад наведено в додатку.

ЗАНЯТТЯ №1

ВИЗНАЧЕННЯ ОБСЯГІВ РОБІТ ПІД ЧАС УЛАШТУВАННЯ МОНОЛІТНИХ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ФУНДАМЕНТІВ. УЛАШТУВАННЯ ОПАЛУБКИ

Мета з зняття: Надбання навичок у підрахунку обсягів робіт і проектуванні опалубки монолітних залізобетонних конструкцій.

Питання для підготовки і контролю: Склад комплексного процесу залізобетонних робіт. Дрібно- і великощитова розбірно-переставна опалубка.

Зміст і послідовність виконання заняття

1. Вивчається завдання (табл. 1.1 і 1.2).

2. Визначаються обсяги робіт.

2.1. Обсяг опалубних робіт приймають за площею бічної поверхні фундаментів. Для стрічкових фундаментів площа опалубки визначається подвійною висотою, помноженою на довжину стін. З метою спрощення розрахунків довжину стін можна прийняти за розмірами по осях. Для східчастих фундаментів площа опалубки визначається сумою периметрів ступіней, які помножені на їхню висоту.

2.2. Обсяг бетонних робіт для стрічкових фундаментів визначається множенням площі поперечного перерізу на довжину стін. Для східчастих фундаментів об'єм бетону визначається сумою добутків площі ступіней на їхню висоту.

2.3. Обсяг арматурних робіт під час використання готових арматурних виробів визначається в штуках сіток (каркасів) окремо в горизонтальному і вертикальному положенні.

Маса арматури визначається множенням об'єму бетону на питому витрату арматури (кг/м³). Співвідношення мас окремих сіток у % зазначено на схемі завдання. Довжина сіток, приймається в межах 3...6 м ширина не перевищує 2,5 м (з умов габаритів перевезення). Діаметр арматури -- до 32 мм (див. також приклади 1.1 і 1.2).

2.4. Обсяг робіт зі зняття опалубки дорівнює площі опалубки.

2.5. Догляд за бетоном здійснюється: покриттям поверхонь (крім верхньої) праймером (тобто розчином бітуму в розчинниках) або водно-бітумною емульсією з укриванням верхньої поверхні плівковими матеріалами; поливанням бетону водою.

У першому випадку площа поверхні для нанесення праймера визначається площею як вертикальних, так і горизонтальних поверхонь (за винятком верхньої), тобто до площі опалубки варто додати площу відповідних горизонтальних поверхонь.

У другому випадку варто врахувати, що поливання бетону згідно з СНиП здійснюється неодноразово (за 7 днів близько 25 разів). Під час укривання поверхонь вологоємними матеріалами, наприклад, рогожею, кількість поливів зменшується майже вдвічі. Таким чином, до обсягів робіт входить укриття горизонтальних і вертикальних поверхонь рогожею і поливання бетону (та ж площа, помножена на кількість поливів).

2.6. Інші роботи (вантажо-розвантажувальні, прийом бетонної суміші тощо) можуть бути враховані під час складання калькуляції (заняття №3) у розмірі 10.....15% від загальної трудомісткості основних процесів.

Таблиця 1.1

№ задачі

А, м

m, м

l, м

n

Розміри ступіней у плані

h, м

ga, кг/ м3

, км

, год

Дороги

B, м

C, м

D, м

3x3

2x2

1x1

0.6

1.5

А

4x3

2.4x2

1.1x1

0.8

1.7

Г

2.2x2

1.2x1.2

0.8x0.8

1.9

А

2x2

-

1.4x1.4

2.2

2.1

А

2.2x1.6

-

1.4x1.6

1.4

2.3

Г

2.4x2

2x1.6

1.2x1

1.8

2.2

А

3.6x2.4

2.6x1.2

1.6x0.8

1.6

А

3x2

2x2

1x1

1.8

3.2x2.2

2x1

1x1

1.5

1.6

А

2.6x2

1.8x1.2

1x0.8

1.7

2.5

А

Шифр

б

в

б

б

в

в

б

в

б

в

б

а

Таблиця 1.2

№ задачі	А, м	m, м	l, м	n	Розміри ступіней у плані	h, м	ga, кг/ м3	, км	, год	Дороги
B, м	D, м
					1,6	0,5				1,5	А
					1,2	0,6	1,5			1,7	Г
	6.5				1,8	0,8				1,9	А
	4.8					0,9	2,5			2,1	А
	7.2				2,2		1,6			2,5	Г
					1,4	0,4	2,2			2,2	А
					1,5	0,5	1,4				А
					1,2	0,7	1,6			1,8	Г
	5.7				1,6	0,6	1,8			1,6	А
	7.5				1,2	0,8	1,2			2,5	А
Шифр	в	б	б	в	в	б	в	б	в	б	а

Приклад 1.1. Площа перетину стрічкового фундаменту дорівнює 2 м², довжина сіток -- 3 м. Загальний об'єм бетону із врахуванням довжини стін 120 м складе 240 м³. Відповідно до питомої витрати арматури 40 кг/м³ маса арматури дорівнює 40*240=9600 кг. Кількість горизонтальних сіток складе: 120/3=40 шт., вертикальних -- 80 шт., усього -- 120 шт. Маса однієї сітки складе 9600/120=80 кг.

Приклад 1.2. Забетонувати 4 ряди стовпчастих фундаментів (по 16 шт. у ряді).

Питома витрата арматури витрата арматури 52 кг/ м³.

Об’єм бетону: м³.

Площа поверхонь на яких встановлюється опалубка:

м²

(тут 2.8 -- площа гніздоформувача).

м².

Площа поверхонь, що ізолюються:

м².

м².

Площа поверхонь, що вкриваються:

м² .

м².

Витрата арматури:

Маса сіток:

Приймаємо 2 сітки по 110 кг.

.

Приймаємо 2 сітки по 18 кг.

Маса вертикальних каркасів:

Загальна кількість сіток і каркасів: --128 шт., --128 шт., -- 64 шт.

3. Проектування опалубки фундаментів.

Для стовпчастих фундаментів рекомендується застосовувати дрібнощитову опалубку, наприклад системи "Моноліт" або 'Запорожстрой" [3, 1]. Деталі опалубки "Моноліт" і "Тяжстрой" наведені також у табл. 1.4.

3.1. Для стрічкових фундаментів можна застосувати дрібно- або великощитову опалубку Мосспецпромпроекта [3] (див. також табл. 1.5 і 1.6) чи опалубку системи "Моноліт"

3.2. Розробляється маркувальне креслення або ескіз опалубки.

Маркувальне креслення -- це схематичне зображення поверхні, на якій встановлюється опалубка з нанесенням елементів опалубки з привласненими їм умовними позначками - марками.

На маркувальному кресленні показують план і бічні проекції конструкції з позначенням осей основних граней. Розкладка елементів опалубки виконується на розгорненнях поверхонь конструкції, що бетонується. На маркувальному кресленні міститься специфікація елементів на 1 конструкцію.

Для простих конструкцій невеликого об'єму маркувальне креслення може бути наведено в ескізному виконанні.

На рис. 1.1 наведене приклад маркувального ескізу ділянки стіни стрічкового фундаменту і фрагмент розгорнення, на рис. 1.2 наведено приклад маркувального ескізу стовпчастого фундаменту.

3.3. Використовуючи літературу, робляться ескізи 2…3 вузлів опалубки: кріплення щитів до схваток, з'єднання щитів, з'єднання схваток чи несучих балок, відривні пристрої тощо.

3.4 Описується коротко порядок збирання і розбирання опалубки, за необхідністю варто навести схеми [3].

3.5. Наводяться заходи щодо підготовки опалубки до повторного використання і нанесення змащення (наприклад [3]).

Описується приймання встановленої опалубки і наводяться відхилення, які допускаються, у розмірах і положенні елементів опалубки [3.4].

Складається відомість матеріалів і напівфабрикатів (табл. 1.3), куди зносять всі елементи комплекту опалубки, змащення, деревину (під час улаштування доборів).

Таблиця 1.3

Основні конструкції, матеріали, напівфабрикати під час улаштування стовпчастих (стрічкових) фундаментів

Найменування	Марка, клас	Одиниці виміру	Кількість
Елементи опалубки	Див. таблицю на рис. 1.2
Дошки ІV сорту (δ=40 мм)	-	м3
Емульсія ЕКС	-	кг

Таблиця 1.4

Основні елементи опалубки “Моноліт” і “Тяжстрой”

Елемент	Марка	Н, м	В, м
	ЩС-Н-В (наприклад ЩС-1,8-0,3)	0,9…1,8 Крок 0,3 м (Моноліт) 0,5…2 крок 0,5м (Тяжстрой)	0,3…0,6 Крок 0,1
	ЩСК-0,6-0,3 ЩСК-1,8-0,3	0,6; 0.8	0.3
	МК-0,5 МК-2,0	0,5; 2,0	50x40
	-	-	-
	С-Н (наприклад С-2,4)	1,8; 2,4; 3,0; 3,6
	КН-000
	НБ-Н (наприклад НБ-3,6)	2,6; 3,6; 4,6; 5,6; 6,6; 7,6	0,48
	КЗ-101

Таблиця 1.5

Основні конструктивні елементи дрібно щитової опалубки Мосспецпромпроекта.

Елемент	Марка	Н, м	В, м
	ОЩ-Н-В (наприклад ОЩ-1,8-0,3)	0,6; 0,9; 1,2; 1,5; 1,8; 2,4	0,3…0,6
	ЩРВ-В-Н (наприклад ЩРВ-1,2-0,8)	0,3; 0,6; 0,9; 1,2; 1,5; 1,8; 2,4	0,5…0,8
	ЩРЗ-В-Н (наприклад ЩРЗ-1,5-0,6)	0,3; 0,6; 0,9; 1,2; 1,5; 1,8; 2,4	0,6…0,9; 0,9…1,2.

Таблиця 1.6

Основні елементи дрібно щитової опалубки Мосспецпромпроекта.

Елемент	Марка	Н, м	В, м
	ОЩК-В (наприклад ОЩК-3,6)	2,7	0,6; 1,2; 2,4; 3,6; 4,8; 6,0
	ЩДН-Н-В (наприклад ЩДН-1,5-3,6)	0,9; 1,5;	0,6; 1,2; 2,4; 3,6; 4,8
	ЩДВ-В (наприклад ЩДВ-2,4)	0,5	0,6; 1,2; 2,4; 3,6; 4,8
	ЩКВ-Н-В (наприклад ЩКВ-1,5-0,5)	0,3; 0,5; 0,9; 1,5; 2,7	0,5…0,8
	ЩКЗ-Н-В (наприклад ЩКЗ-1,5-0,6)	0,3; 0,5; 0,9; 1,5; 2,7	0,6…1,2

Рис. 1.1. Маркувальний ескіз ділянки стіни стрічкового фундаменту, фрагмент розгорнення і деталі з’єднання опалубки

Рис. 1.2. Маркувальний ескіз ступінчастого фундаменту

№	Марка	Кількість
	ЩС-1,5-0,4
	ЩС-2,0-0,4
	ЩС-1,8-0,5
	МК-2,0
	МК-0,5
	НБ-3,6
	НБ-2,6
	С-1,8

ЗАНЯТТЯ №2

ВИБІР МАШИН І МЕХАНІЗМІВ ДЛЯ БЕТОНУВАННЯ ФУНДАМЕНТІВ

Мета заняття: Надбання навичок у виборі ведучих і допоміжних машин і механізмів під час виконання бетонних робіт.

Питання для підготовки і контролю: Способи доставки;і подачі бетонної суміші. Укладання й ущільнення суміші. Визначення розмірів блоку бетонування.

Зміст і послідовність виконання заняття

1. У розрахунках використовуються дані заняття №1 (табл. 1.1).

2. Вибираються тип і кількість ведучих машин.

2.1. Середня необхідна продуктивність комплекту машин для подачі бетонної суміші визначається за формулою:

(2.1)

де V-- об'єм бетонних робіт (заняття №1), м³;

Т--прийнятий час виконання основного процесу (бетонування), дн. Приймається за завданням. За наявності двох секцій цей час бажано приймати кратним 2 змінам (однозмінна робота --1 день);

А -- змінність робіт (1-2 зміни в день);

t -- тривалість зміни, годин (8 або 8,2 год/зм).

2.2. Необхідна інтенсивність подачі і укладання суміші:

де -- коефіцієнт нерівномірності подачі й укладання суміші. Приймається в межах 1,1..1,3;

-- коефіцієнт використання машин за часом, приймається 0,9.

2.3. За інтенсивністю вкладання суміші і з урахуванням геометричних параметрів, конструкцій і споруди в цілому, з переліку існуючих машин (табл. 2.1.....2.4) вибирається вид і тип ведучої машини, визначається її годинна експлуатаційна продуктивність (Пе).

Під час використання схеми подачі " кран-баддя" тип і марка крана (самохідного) вибирається з довідника [4]. Розташування механізмів приймається на нульових позначках з переміщенням машин по периметру споруди для стрічкових фундаментів і уздовж рядів -- для стовпчастих, у припущенні улаштування котловану в першому випадку і траншей -- у другому. Відстань від осі фундаменту, до осі руху машин орієнтовно можна прийняти:

, м

де В -- ширина фундаменту;

Н -- глибина котловану (траншеї).

Таблиця 2.1

Технічна характеристика бадей (схема "кран-баддя")

Найменування показників	Од. вим.	Місткість, м3
Неповоротні	Поворотні
0,3	0,5	0,8	0,8	1,2.	1,6	2,4
Довжина/висота *	м	0.9/0.76	2.18 /0,97	1,5 /1,31	2.82/0,9	3.0 /1.1	4,35 /0,85	4,0 /1,9
Ширина	м	0,9	1,1	1,15	1,15	1,7	2,4	2,55
Маса з бетонною сумішшю	т	0,88	1,53	2,45	2,29	3,58	4,9	8,83
Умовна продуктивність	м3/год.	2,0	2,5	4,2	4,2	5,1	5,9	8,0

* Довжина -- для поворотних бадей, висота -- неповоротних.

Таблиця 2.2

Технічна характеристика стрічкових бетоноукладачів

Найменування показників	Од. виміру	Марка і базова машина
БУ-1 кран БКСМ-1	БУ-2 екскаватор Е-352	ЕМ-44 С-100.	ГУКБ-132 Т-75	ЧОЛУ-20 спец, гус. хід
Виліт стріли	м					3-20
Кут охоплення в плані	град.
Кут підйому стріли	град.			1.0		20-60
Місткість прийомного бункера	м3	2,4	2,4	1,6	1,6	3,2
Годинна продуктивність	м3/год.	5...20

Таблиця 2.3.

Технічна характеристика пневмонагнітачів

Найменування показників	Одиниці виміру	Марка
Е-165	ПРН-500	ПБ-1	ПН-03
Дальність подачі по горизонталі	м		І 200
Те ж, по вертикалі	м
Годинна продуктивність	м3/год	2.5	4-5	6-8	6-10

Таблиця 2.4.

Технічна характеристика автобетонопомп

Найменування показників	Одиниці виміру	Причіпний	3 розподільною стрілою
СБ-165	СБ-126А	БН-80-20 1
Дальність подачі: по горизонталі, по вертикалі	м			200.
м
Виліт розподільної стріли	м	-		17"
Кут повороту стріли	град-	-
Об'єм прийомного бункера	м3	0,5	0,7	0,4
Висота завантаження бетонної суміші	м	1,4	1,4	1,4
Годинна продуктивність	м3/год	до 20	5-65	5-80

* Може бути обладнаний стрілою з вилітом 23 м

2.4. Визначається кількість ведучих машин:

шт. (2.4)

3. Вибираються машини для доставки бетонної суміші з заводу-виготовлювача -- бетонорозчинного вузла (БРВ).

Вид транспорту - автосамоскид (АС), автобетоновоз (АБВ) чи автобетонозмішувач (АБЗ) -- вибирається з урахуванням дальності доставки (), рухливості суміші (ОК), типу дороги, виду основного механізму і ємності їхніх прийомних бункерів (табл. 2.5 - 2.8).

Вибір режиму доставки бетонної суміші

Тривалість доставки бетонної суміші розраховується за таких умов: дальність і швидкість перевезення ();

тривалість схоплювання цементу ().

Тривалість доставки: год. (2.5)

де --дальність постачання, км;

V_cep -- середня швидкість руху (км/год.).

Таблиця 2.5

Припустимі відстані транспортування бетонної суміші

Вид дорожнього покриття і середня швидкість транспортування	ОК, см	Дальність транспортування, км
АС	АБВ	АБЗ*
Тип бетонної суміші
Б	В	Б	В	А	Б**	В
Тверде асфальтове і асфальтобетонне; 30 км/год	1-3					Без об-меження
4-6
7-9
10-14		-
М'яке ґрунтове, 15 км/год	1-3					Без об-меження
4-6
7-9		3,5
10-14	-	-

* Доставка бетонної суміші АБЗ ґрунтовими дорогами не рекомендується внаслідок швидкого зносу машини.

**Дані наведено для вологості заповнювачів до 3%, з іншою вологістю, значення відстані слід уточнити.

В табл. 2.5 бетонна суміш:

А -- суха; Б -- на вологих заповнювачах або частково зволожена; В -- готова до використання

Таблиця 2.6

Технічна характеристика автосамоскидів

Найменування показників	Одиниці виміру	ЗИЛ	ЗИЛ	КамА355 11	КамАЗ	МАЗ	КрАЗ
Об'єм кузова	м3	3,0	3,8	7,2	4,8	5,1
Кут підйому кузова	град.
Висота розвантаження	м	1 1...1.2	1.6	1,3	1,2...1,4

Таблиця 2.7

Технічна характеристика автобетоновозів

Найменування показників	Одиниці виміру	Марка
СБ-113	СБ-113 м	СБ-124	СБ-128	АБ-132
Базова машина	-	ЗИЛ 130 д	МАЗ 505	КамА 35511	КрАЗ 6505	МАЗ 50 А
Місткість кузова	м3	1,6	3,0	4,0	6,0	3,2
Висота вивантаження	м	1,6	1,6	1,2	1,53	1.25
Кут підйому кузова	град.

Таблиця 2.8

Технічна характеристика автобетонозмішувачів

Найменування показників	Одиниці виміру	СБ-69	СБ- 92	СБ- 159	СБ- 127	АМ-6Н	АМ-29Н	СБ- 132
Базова машина	-	МАЗ-503	КамАЗ-5511	КрАЗ- 257	КрАЗ- 258	МАЗ-999Б
Об'єм готового замісу	м3	2,5
Висота вивантаження	м	1,4.....1,6	До 1,7

Тривалість доставки год

тут -- заданий час схоплювання цементу (табл. 1.1), год:

t_у -- тривалість укладання суміші, що доставляється однієї машиною з об'ємом виходу V год:

де К_в^тp -- коефіцієнт використання транспорту за часом. Приймається 0.55......0,92;

t_з -- тривалість завантаження суміші на бетонно-розчинному вузлі, год. Приймається 0,1 год. для АС і 0,2 год. для АБВ і АБЗ;

t_р -- час розвантаження транспорту, год. Приймається t_р = 0,1 год. під час розвантаження в бадді і t_р = 0 за розвантаження в прийомні бункери бетоноукладачів і бетопомп (цей час входить до часу укладання).

Режим доставки вибирається такий, щоб дотримувалася нерівність.

(2.8)

Як правило, перевозять готові суміші. Під час недотримання нерівності (2.8) необхідно або вводити в суміш добавки для збільшення часу або вибрати інший тип суміші (Б чи А). При цьому потрібно враховувати те, що АБЗ здатні самі приготувати суміш, то під час використання АС і АБВ на площадці потрібно мати додаткові змішувачі.

3.2. Необхідна кількість транспортних машин визначається за формулою:

шт. (2.9)

(2.10)

де -- тривалість робочого циклу транспорту:

t_р -- час розвантаження суміші, год. Приймається під час розвантаження в бадді - 0,1 год.

- в прийомний бункер бетонопомпи = ;

- під час розвантаження в бункер бетоноукладача:

год.

При год. приймається години.

Тут -- ємність прийомного ковша бетоноукладача, м³.

3.3. За вказівкою викрадача робота транспорту і машин для подачі суміші може бути зображена у вигляді циклограми.

4. Вибираються механізми для ущільнення бетонної суміші.

Для ущільнення бетонної суміші в фундаментах застосовуються внутрішні вібратори з гнучким валом або з вбудованим електродвигуном (табл 2.9).

Таблиця 2.9

Технічна характеристика глибинних електромеханічних вібраторів

Найменування показників	Одиниці виміру	Планетарні з гнучким валом	Дебалансові з вбудованим електродвигуном
ВЕРБ	ВЕРБ	ВЕРБ	ВЕРБ	ВЕРБ	ВЕРБ 78	ВЕРБ 79	ВЕРБ
Діаметр корпуса	мм
Довжина робочої частини	м	0,4	0,36	0,41	0.44	0,41	0,42	0,5	0,52
Радіус дії	м	0,2	0,25	0,3	0,35	0,4	0.2	0,25	0,4

Тип вібратора визначається за довжиною робочої частини вібратора:

Тут -- довжина робочої частини вібратора, м;

-- товщина шару бетону, що укладається, =0.25-0.4 м. Для нижнього шару можна прийняти = .

Продуктивність вібратора орієнтовно може бути визначена за формулою:

де -- радіус дії вібратора (табл. 2.9), м;

К_р -- коефіцієнт, що враховує рухливість суміші. Для схеми "кран-баддя" краще використовувати тверді суміші з ОК = 0…2 см; для бетоноукладачів рухливість приймається в межах 0...6 см; для бетонопомп приймають ОК = 6...12 см. Значення К_р наведені в табл. 2.10.

Таблиця 2.10

Значення коефіцієнта Кр

Рухливість суміші, см	0…2	6…8	10…12
Значеня Кр		1,4…1,5	1,8…2

Кількість вібраторів визначається за формулою:

.

5. Креслиться схема механізації процесу

На цій схемі (див. приклад) зображуються в плані і розрізі шляхи переміщення машин відносно фундаментів, їх стоянки. Дня однієї з ділянок фундаменту наводиться схема перестановки вібраторів.

За ширини фундамента до 1,9 приймається перестановка вібраторів у один ряд, до 2,5 у два ряди і надалі кожен ряд приймається 1,5 . У повздовжньому напрямку крок перестановки складає 1,5 .

6. Визначається розмір блоку бетонування:

, де .

Значення і повинно перевищувати площу нижньої сходинки стовпчастого фундамента або фундаментної подушки стрічкового фундамента на прийнятій довжині ділянки бетонування. В іншому випадку необхідно передбачити заходи щодо зміни , або .

Приклад 2.1. Об'єм бетону складає 448 м³. Прийнятий час бетонування -- 8 днів, за однозмінна робота. Дальність транспортування --15 км, час схоплювання цементу -- 2 години. Дорога асфальтована.

Необхідна усереднена продуктивність:

.

Необхідна інтенсивність укладання суміші:

.

За ведучу машину приймаємо бетоноукладач ЧОЛУ-20 з експлуатаційною продуктивністю 5...20 м³/год. Приймаємо

м³/год.

Кількість ведучих машин:

Приймаємо 1 бетоноукладач.

Для доставки готової бетонної суміші приймаємо АБЗ марки СБ-159 з об’ємом виходу =5 м³.

Приймаємо середню швидкість руху АБЗ 35 км/год, час завантаження =0,2 год, час розвантаження дорівнює 0.

Час укладання суміші, що доставляється АБЗ:

Тоді:

Умова дотримується.

Тривалість розвантаження АБЗ у прийомний бункер ЧОЛУ-20 об’ємом =3,2 м³ складе:

Приймаємо =0,1 години.

Тоді тривалість робочого циклу АБЗ складе:

Необхідна кількість АБЗ:

Приймаємо 3 АБЗ.

Для ущільнення суміші в сходинці висотою =0,4 м приймаємо вібратор з гнучким валом ВЕРБ-47 з довжиною робочої частини =0,44м і радіусом дії =0,35м. Приймаємо рухливість суміші ОК=2см, при цьому =1.

Продуктивність вібратора:

Таким чином, для ущільнення суміші досить використовувати 1 вібратор.

Час схоплювання бетону:

Тоді площа блоку бетонування: ,що більше площі нижньої сходинки =3х3=9 м².

Схему бетонування фундаментів і схему перестановки вібраторів наведенона рис. 2.1.

ЗАНЯТТЯ №3

ПРОЕКТУВАННЯ ПОТОКОВОГО ВИКОНАННЯ БЕТОННИХ РОБІТ

Мета заняття: Надбання навичок у нормуванні процесів бетонування, їхнє ув'язування і складання графіків (циклограм) виконання бетонних робіт.

Питання для підготовки і контролю: Технічне нормування. Основні положення і закономірності будівельного потоку. Оборотність опалубки.

Зміст і послідовність виконання заняття:

1. Завдання і вихідні дані прийняти за даними занять №1 і №2.

2. Складається калькуляція трудових витрат і заробітної платні (табл. 3.1). Опис роботи повинен бути повним і відповідати прийнятим нормам, в обґрунтуванні норм вказуються параграф ЕНиР, номер і пункт (рядок-стовпець) таблиці. Роботи зі зварювання (в'язання) арматури з метою спрощення можуть бути враховані зведенням коефіцієнтів до Нчасу і Розц. (орієнтовно 1,2 -- для стовпчастих фундаментів і 1,3 -- для стрічкових).

Для процесу бетонування норма часу може бути визначена розрахунковим шляхом, у цьому випадку в графі "Обґрунтування норм" пишеться слово "розрахунок"; норма часу розраховується за прийнятою продуктивністю ведучої машини, розцінка обчислюється пропорційно нормі часу в порівнянні з аналогічною нормою ЕНиР (приблизно 0,71 грн/люд.- год.).

де а -- одиниця виміру (1 м³);

П_тр -- прийнята експлуатаційна продуктивність ведучої машини, м³/ год (заняття №2). За відсутності даних, можна прийняти усереднену продуктивність: для бетонування краном з баддями -- 5...6 м³/год., стрічковими бетоноукладачами -- 7...10 м³/год і бетонопомпами --10...15 м³/год.;

Nл -- склад ланки бетонників; орієнтовно можна прийняти; 2 людини за П_тр до 10 м³/год і 3 людини За П_тр більш 10 м³/год.

Наприкінці калькуляції проставляється сума трудовитрат і заробітної платні, розраховуються інші витрати і підбиваються підсумкові величини.

За узгодженням з викладачем графи заробітної платні можуть не заповнюватися.

Розробляється технологічна нормаль (табл. 3.2).

Найменування робіт пишеться коротко, наприклад, "Встановлення арматури", "Монтаж опалубки" тощо.

Роботи з встановлення арматури і догляду за бетоном можуть бути об'єднані в один пункт, при цьому в стовпцях 3,4 і 5 Нормалі замість даних пишеться "Див. калькуляцію", а в стовпці 6 проставляється сумарна трудомісткість.

3.2. Розрахунок технологічної нормалі виконується згідно такої послідовності. Визначається нормативна трудомісткість процесів у люд.-дн (відношенням трудомісткості всього об'єму робіт, що наведена в калькуляції, на прийняту тривалість зміни).

Задається (або приймається з калькуляції) кількість людей у ланці бетонників Nл (у графі 11), задається змінність робіт А (1-2 зміни) (графа 12), визначається кількість робітників у день Nр (графа 13). Тривалість бетонування (графа 14) визначається розподілом нормативної трудомісткості на кількість робітників у день. Отриманий результат, по-перше, округляють (у меншу сторону) до цілого числа (або до кратного 0,5 дня під час двозмінної роботи) і, по-друге, він повинен бути кратним кількості захваток при ритмі потоку К-1...2 зміни на захватку. За захватку варто приймати частину споруди, що відповідає конструктивному розподілу (1...2 ряди стовпчастих фундаментів, одна або кілька осей стрічкових фундаментів). Обсяги робіт на всіх захватках повинні бути рівні або близькі за величиною (відрізнятися на 10..15%).

Потім визначається прийнята трудомісткість θ_ПР (графа 7) множенням прийнятої тривалості процесу на кількість робітників у день. Відсоток виконання норм (графа 3) обчислюється як θн / θ_ПР x100%

3.3. Для інших процесів тривалість дорівнює тривалості ведучого процесу -- бетонування -- або приймається кратною їй. У цьому випадку розподілом нормативної трудомісткості на тривалість знаходять кількість робітників у день, а прийняту трудомісткість і відсоток виконання обчислюють як і для бетонування,

Відсоток виконання норм ведучого процесу повинен бути в межах 100....120%, для інших допускається деяке недовиконання норм. У деяких випадках для забезпечення необхідного виробітку ланки робітників можуть виконувати два процеси (наприклад, встановлення і зняття опалубки, догляд за бетоном і допоміжні роботи тощо).

4. Будується циклограма або графік виконання бетонних робіт.

Форма циклограми і формули для розрахунку наведені на рис. 3.1. Тривалість технологічної перерви Тт.п. -- часу набору бетоном разопалубної міцності -- за нормальних умов можна прийняти 1...3 дні.

Тривалість комплексного процесу визначається за тривалістю основних часткових потоків.

5. Оборотність опалубки визначається за формулою:

(3.2)

де: К -- ритм потоку;

m -- кількість захваток;

n -- кількість часткових потоків (основних);

А -- змінність робіт.

У нашому випадку:

(3.2)

Таблиця 3.1

Найменування процесу	Обґрунтування норм	Об'єм робіт	Трудомісткість, люд.-год.	Заробітна платня, грн.	Склад ланки рекоменд.(ЕНиР)
Од. виміру	Кількість	На одиницю	Всього	На одиницю	Всього	Професія, розряд	Кількість
Встановлення краном арматурних сіток за діаметра арматури до 32 мм, маса сіток до 0,3 т за горизонтального розташування, к=1,2	Е4-1-44 т.1 п.1а	шт.		0,42x1,2 =0,5				Арматур-ник 4р. 2р.
Те ж, за вертикального розташування, к=1,2	Е4-1-44 п.2а	шт.		0,79x1,2 =0,92	60.8			-//-	-//-
Встановлення сіток вручну за маси до 20 кг, К-13	Е4-1-44 т 2 п.а	шт.		0,17x1.2 =0,22	28.2			-//- Зр. 2р.
Встановлення металевої опалубки окремо розташованих ступінчастих фундаментів.	Е4-1-37 Т.2П.1			0,39	449,3			слюсар 4р. Зр.
Те ж, розбирання	Е4-1-37 т.2 п.2	м2		0,21	241,9			слюсар 3р. 2р.
Вкладання бетонної суміші в окремо розташовані фундаменти кранами в баддях	розрахунок	м3		0,29				Бетону-вальник Зр. 2р.
Фарбувальна ізоляція розрідженими бітумами вручну вертикальних поверхонь	Е4-11-37 П.2а	100м2	9,73	8,3	80,76			Ізолю-вальник 4р. 2р.
Те же, горизонтальних	Е4-11-37 п.2в	100м2	5,12	4,8	24,58			-//-
Укриття верхнього обрізу синтетичною плівкою	Е4-11-34 (прим.)	м2		0,21	13,4			-//-
Разом					1092,9
Інші роботи
Всього					1256,8

Таблиця 3.2

Технологічна нормаль

№ з/п

Найменування робіт

Об'єм робіт

Трудомісткість

% виконання норм

Машини

Nп

А

Nр

Тривалість

Од. виміру

Кількість

Од,. люд-год

Всього, люд.-дн

Прийнята, люд-.дн

Тип, марка

Кількість

1.

Встановлення арматури

Див калькуляцію

19,12

119,5

К-161

2.

Встановлення опалубки

м2

0,39

56,16

-//-

3.

Вкладання бетонної суміші

м2

0,29

16,25

ЛБУ-20

4.

Зняття опалубки

м2

0,21

30,24

94,5

К-161

5.

Ізоляція поверхонь та інші роботи

Див. калькуляцію

33.67

120,2

-

—

Рис. 3.1. Циклограма

ЗАНЯТТЯ №4

РОЗРАХУНОК ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ТЕРМОСНОГО ВИТРИМУВАННЯ БЕТОНУ

Мета заняття: Ознайомлення з методикою розрахунків при зимовому бетонуванні методом "термос".

Питання для підготовки і контролю: Методи зимового бетонування.

Зміст і послідовність виконання заняття.

1. Загальна частина

Відомо, що рівняння теплового балансу за формулою Б.Г. Скрамтаева має вигляд:

. (4.1)

Тут: Сб -- питома теплоємність бетону, прийнята рівною 1.05 кДж/кг, °С

-- щільність бетону, кг/м3 (2400...2500 кг/м³);

-- початкова температура бетону, °С (див. п. 4);

-- температура бетону до кінця остигання, °С; для бетонів без.хімічних добавок рекомендується приймати =5°С, з добавками - 0...+5° С;

Ц -- питома витрата цементу, кг/м³:

Е -- екзотермія цементу, кДж/кг; приймається в розмірі 50-60% Е₂₈. екзотермія в 28-денному віці (Е28) складає, кДж/кг: для ПЦ М200,400 і 500 відповідно 300, 335 і 370; для ШПЦ М300-270;

3,6 -- перехідний коефіцієнт (кДж/ м²*Год*°С), Вт/(м²*°С);

К -- коефіцієнт теплопередачі опалубки, Вт/(м²*°С);

Мп -- модуль поверхні конструкції, м-1 (див. п. 4);

-- час остигання до температури , години;

-- середня за час остигання температура бетону, °С. Розраховується за формулою:

(4.2)

-- температура зовнішнього повітря, °С.

Рівняння (4.1) дозволяє, вирішити дії задачі:

- за відомого термічного опору опалубки визначити тривалість остигання бетону і величину набраної міцності за розрахункову середню температуру ;

- підібрати конструкцію опалубки за заданих тривалості остигання і міцності бетону до моменту остигання до .

У даному практичному занятті вирішується, в основному, перша задача. Повністю методика вирішення задачі наведена в іншій літературі, наприклад [1, 2]. Також слід мати на увазі, що дана методика застосовується під час використання методу попереднього розігріву бетонної суміші (змінюється ) і під час розрахунку режимів остигання.

З метою спрощення розрахунків пропонується до першого члена рівняння (тепломісткість бетонної суміші, ввести коефіцієнт 0,95, що враховує витрати тепла на нагрівання опалубки й арматури.

Завдання прийняти за даними заняття №1. За відсутності даних заняття №1 завдання приймається за додатковими даними, які наведені в табл. 4.1 і 4.2.

Визначається початкова температура бетону. Для цього треба врахувати усі втрати тепла за час транспортування й укладання бетонної суміші.

3.1. Зниження температури під час транспортування:

,

-- питоме зниження температури суміші під час транспортування протягом 1 хвилини, град/град*хв. приймається в залежності від виду транспорту (заняття №2 або на вибір):

- для неутеплених автосамоскидів -0,003;

- для утеплених автосамоскидів -0,001:

- для неутеплених аетобетонозмішувачів - 0,0025;

-- час транспортування, хв; приймається за даними заняття №1 або табл. 4.1;

-- різниця температури суміші і зовнішнього повітря, °С. З метою спрощення для наступних розрахунків може бути прийнята однаковою.

Зниження температури під час перевантаження:

- для схеми "кран-баддя":

(4.4)

де -- питоме зниження температури суміші при перевантаженнях; орієнтовно приймається 0,0032 град/град*хв.;

-- тривалість перевантаження (3...5 хв.);

п -- кількість перевантажень (2 перевантаження).

- за подання суміші бетонопомпами та бетоноукладачами;

(4.5)

-- приймається для бетонопомп рівною часу укладання суміші (заняття № 2), а для бетоноукладачів -- половині часу укладання, хв.

Таблиця 4.1.