Методичні рекомендації. Стадія судового розгляду - основна стадія цивільного процесу, у якій справа вирішуються по суті

Стадія судового розгляду - основна стадія цивільного процесу, у якій справа вирішуються по суті. При підготовці до першого та другого питань необхідно ви­значити процесуальну мету стадії судового розгляду, суб'єктний склад, виді­лити основні правила судового розгляду та принципи цивільного судочинства, притаманні цій стадії цивільного процесу. Обсяг і межі розгляду цивільних справ судами встановлені на основі нормативного визначення принципів диспозитивності, змагальності, об’єктивної істини.

Стадія судового розгляду є найважливішою стадією цивільного процесу, оскільки саме під час судового розгляду спір вирішується по суті. Під час цієї стадії суд за участю осіб, які беруть участь у справі, та осіб, які сприяють здійсненню правосуддя досліджує та оцінює докази, за­слуховує думку зацікавлених осіб і постановляє судове рішення, яким вирішується спір. На цій стадії суд виконує завдання цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді і вирішенні цивільних справ з

метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Розгляд справи проводиться шляхом послідовного вчинення судом і учасниками процесу комплексу процесуальних дій, що складають певні частини (етапи), кожна з яких має своє значення, зміст та призначена для вирішення певного кола питань. Такі частини кількісно і понятійно в юридичній літературі визначають по різному, але найчастіше виділяють чотири частини судового засідання: підготовчу, розгляд справи по суті, судові дебати, ухвалення та проголошення рішення.

Під час підготовчої части­ни судового розгляду суд повинен з'ясувати, чи є необхідні умови для розгляду справи по суті, В межах цієї частини судового засідання вирішуються питання: 1) чи може справа розглядатися даним складом суду; 2) чи може справа розглядатися при даній явці учасників процесу; 3) чи може справа розглядатися при наявності зібраних по справі доказів тощо (ст.163-172 ЦПК).

Розгляд справи по суті – це центральна, головна частина судового розгляду, під час якої суд заслуховує пояснення осіб, які беруть участь у справі та досліджує докази (ст.ст. 173-192 ЦПК). Розгляд справи по суті починається докладом головуючого, після чого з’ясовується правова позиція сторін щодо можливості урегулювання спору.

Після доповіді справи суд заслуховує пояснення осіб, які приймають участь у справі. Порядок пояснень сторін та третіх осіб детально регламентований статтею 176 ЦПК. Подальший порядок з’ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень встановлюється судом залежно від змісту спірних правовідносин і уразі потреби може бути змінений.

Судові дебати – це наступна частина судового засідання і заключна частина судового розгляду, під час якої сторони, треті особи та їх представники виступають з промовами, в яких оцінюють фактичні обставини справи і переконують суд у тому, яке рішення слід постановити. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні. За проханням суді з додержанням черговості, встановленій ст. 193 ЦПК, учасники дебатів аналізують підсумки дослідження доказів. Вказують на обставини, які за їхньою думкою знайшли підтвердження, формують свій погляд на правовідносини сторін, висловлюють думку стосовно правової норми, яку необхідно застосувати. Судові дебати дозволяють суду у відповідності до принципу змагальності більш точно з’ясувати позицію кожного з учасників та сформулювати своє внутрішнє переконання відносно обґрунтованості та правомірності заявлених вимог.

Заключною частиною є ухвалення та проголошення рішення. Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для прийняття судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення.

Якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з'ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення іншої процесуальної дії, суд, не ухвалюючи рішення, постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду. Після з’ясування необхідних обставин відкриваються судові дебати після чого суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення. Таємниця нарадчої кімнати виключає можливість перебування в ній інших осіб, крім складу суду, який розглядає справу і є важливою гарантією конституційного принципу незалежності суддів і підпорядкуванню їх тільки закону. Навіть ненавмисне порушення тайни нарадчої кімнати може бути підставою апеляційного оскарження.

Згідно принципу гласності та відкритості судового процесу рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коло розгляд проводився у закритому судовому засіданні.

За загальними правилами цивільного судочинства, судовий розгляд цивіль­них справ повинен закінчуватися ухваленням судового рішення, яким спра­ва вирішується по суті. Однак, у процесі розгляду можуть виникнути обставини, які перешкоджають вирішенню справи. В таких випадках суд може відкласти розгляд справи, оголосити перерву або зупинити провадження у справі. При підготовці до третього питання необхідно навчитись чітко визначати підстави та правові наслідки кожної з цих процесуальних дій.

Відкладення розгляду справи — це перенесення судового розгляду на інший час у зв'язку із виникненням обставин, що перешкоджають розгляду справи в даному судовому засіданні. Суд не може розглянути справу або в силу прямої вказівки закону (наприклад, неявка сторони з поважних причин), або внаслідок неможливості встановлення дійсних прав та взаємовідносин осіб, які беруть участь у справі (необхідність особистих пояснень сторони, коли в справі бере участь її представник). Підстави та правові наслідки відкладення розгляду справи передбачені ст. ст. 169, 170, 191 ЦПК.

Перерва розгляду справи – це перенесення судового розгляду на інший час у зв'язку з необхідністю подання нових доказів по справі. Відміна перерви від відкладення розгляду справи полягає як у підставах так і у правових наслідках подолання вказаних процесуальних ускладнень.

Одночасно з відкладенням розгляду справи або оголошення перерви суд призначає день нового засідання з урахуванням часу, необхідного для усунення причин відкладення або перерви та ознайомлює учасників процесу під розписку. Що стосується учасників процесу, які не з’явилися до суду, або яких суд залучає вперше, то їм направляються повістки-виклики.

Зупинення провадження у справі— це припинення процесуальних дій по справі на невизначений строк, у зв’язку з настанням обставин, що перешкоджають подальшому судочинству. Законом передбачено два види підстав для зупинення провадження у справі: обов'язкові та факультативні. Факультативне зупинення дає суду можливість самому вирішувати питання, чи можна, не перериваючи судового розгляду, вирішити справу під час відсутності сторони або під час проведення експертизи.

З дня відновлення проваджен­ня у справі перебіг процесуальних строків продовжується.

Після відкриття провадження у справі і до ухвалення судового рішення можуть з’ясуватися або виникнути обставини, які роблять неможливим або недоцільним подальший розгляд справи. Юридичний аналіз можливих перешкод дозволить при підготовці до четвертого питання, виявити підстави, форми та правові наслідки усунення ускладнень, що виникають у процесі розгляду цивільних справ та обґрунтувати необхідність закінчення справи без винесення судового рішення.

В залежності від характеру перешкод спір не вирішується по суті і справа закінчується без постановлення судового рішення. Існує дві форми завершення справи без постановлення судового рішення: закрит­тя провадження у справі і залишення заяви без розгляду.

Закриття провадження по справи - це форма закінчення справи без ухвалення рішення з передбачених законом підстав, які повністю виключають можливість судочинства. В процесуальній літературі виділяють три групи таких підстав: 1) обставини, що вказують на відсутність у позивача права на звернення до суду цивільної юрисдикції (справа у суді відкрита всупереч закону); 2) розпорядчі дії сторін (справа виникла правомірно, але у відповідності до принципу диспозитивності сторони своїми діями упорядковують свої відносини); 3) події та юридичні факти, які спричиняють неможливість продовження процесу (не залежать від волі сторін або суду). Можна додати ще одну підставу, яка не знайшла свого закріплення у ст. 205 ЦПК – це наявність чинного рішення суду, постановленого по тотожному позову (ст. 223 ЦПК).

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Залишення заяви без розгляду — форма закінчення роз­гляду цивільної справи без ухвалення рішення суду, з підстав, якої не позбавляють заінтересовану особу права повторно звер­нутися до суду з тотожним позовом.

Підстави для залишення позовної заяви без розгляду умовно можна поділити на чотири групи: 1) підстави, що свідчать про недотримання позивачем встановле­ного порядку звернення до суду; 2) обставини, пов'язані із неявкою сторін; 3) вчинення сторонами дій, спрямованих на залишення заяви без розгляду; 4) обставини, які свідчать про об'єктивну неможливість розгляду справи внаслідок прямої заборони закону.

Чинним ЦПК реалізовано п.7 статті 129 Конституції України про гласність судового процесу та його повного фіксування технічними засобами. При підготовці до п’ятого питання необхідно звернутися до принципу гласності та відкритості цивільного процесу та розглянути три існуючі форми фіксації: 1) фіксація технічними засобами; 2) фіксація у журналі судового засідання; 3) фіксація у протоколі окремої процесуальної дії.

Діюче законодавство передбачає тільки один офіційний різновид фіксування судового засідання – звукозапис, зроблений судом. Одночасно з проведенням фіксування технічними засобами ведеться журнал судового засідання. Слід звернути увагу, що зміст процесуальних дії в журналі судового засідання не фіксується. Під час вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засідан­ням складається протокол. При його складанні можуть застосовуватися технічні засоби. Протокол повинен бути оформлений не пізніше наступного дня після вчинення окремої процесуальної дії і приєднується до справи.

Питання для самоконтролю:

1. Чи є тотожними поняття «судовий розгляд» та «судове засідання»?

2. Які є обов’язки у осіб, присутніх у залі судового засідання?

3. Які факти є підставою для відкладення провадження по справі, а які для оголошення перерви у розгляді справі?

4. Які факти є підставою для зупинення провадження по справі?

5. Які факти є підставою для закриття провадження по справі?

6. Які факти є підставою для залишення заяви без розгляду?

7. Яким є порядок допиту свідків у цивільному процесі?

8. Яка послідовність виступів осіб, що беруть участь у справі у судових дебатах?

9. Чи може суд після виходу до нарадчої кімнати поновити розгляд справи по суті?

10. Чи є обов’язковим для кожної справи фіксування судового засідання технічними засобами?