Вимоги до вагів: метрологічні, торгово-експлуатаційні і санітарно-гігієнічні

Усі ваговимірювальні прилади, що використовуються в торгівлі, повинні відповідати визначеним метрологічним, торгово-експлуата-ційним і санітарно-гігієнічним вимогам. Ці вимоги встановлені стандартами на ваги.

Метрологічні вимоги. До вагів висуваються такі вимоги: стійкість вагів, точність зважування, чутливість, сталість показань.

\у Стійкість вагів. Під стійкістю розуміється властивість вагів, виведених зі стану рівноваги, самостійно, без допомоги зовнішніх сил, повертатися після декількох коливань у первісне положення.

Повернення вагів у стан рівноваги пов'язане з місце­знаходженням центра ваги основного важеля вагів щодо точки опори. Коли центр ваги важеля знаходиться нижче точки опори, виникає стійка рівновага (рис. 4.1). При виведенні важеля зі стану рівноваги утвориться момент сили, що змушує плече опускатися вниз. У результаті цього центр ваги

Рис. 4.1. Стійка рівновага: ПРО - точка опори; С - центр ваги

важеля; Оа - плече сили

важеля (точка С) буде переміщуватися щодо точки опори зліва направо. Під дією сили інерції ліве плече опуститься вниз і праве плече буде вище лівого. У такому положенні момент сили важеля утвориться праворуч відносно точки опори, що змусить праве плече важеля опускатися вниз. Коливання важеля будуть продовжуватися доти, доки центр ваги важеля не встановиться під точкою опори, тоді момент сили важеля буде дорівнювати нулю і він повернеться у початкове положення.

Стандартом на ваги встановлені допустимі значення мінливості показань ненавантажених ваг. Якщо, наприклад, виведені зі стану рівноваги ваги з найбільшою межею зважування 10 кг самостійно не врівноважуються, вони повинні повернутися у стан рівноваги або перейти цей стан у протилежний бік, якщо на відповідну шальку ваг буде поміщено вантаж-допуск масою 2,5 г. Цим вимогам мають відповідати нові ваги. Допустимі погрішності ваг, що знаходяться в експлуатації після ремонту, визначаються стандартами на методи перевірки ваг.

Точність зважування. Під точністю зважування мається на увазі властивість вагів давати показання маси з відхиленням від правдивих показань у межах допустимої норми погрішності. Точність зважу-

вання значною мірою залежить від співвідношення плечей важелів. Терези з рівноплечовими важелями повинні мати абсолютно однакові за довжиною плечі, а у вагах з нерівноплечовими важелями одне плече має бути більше за інше у 10, 100 разів. Навіть незначна невідповідність співвідношень плечей може призвести до відчутної помилки в точності показань зважування.

Наприклад, на рівноплечових терезах зважується вантаж масою 1 кг, а одне плече важеля цих вагів більше за інше на 0,2 мм: ліве плече - 200 мм, а праве - 200,2 мм. Якщо на ліву шальку терезів покласти вантаж масою 1 кг, то терези врівноважаться гирями, дещо меншими за масою, ніж 1 кг, оскільки праве плече важеля вагів довше за ліве. Користуючись правилом, за яким для рівноваги необхідно мати рівність моментів сил, визначимо масу гир, що врівноважують вантаж масою 1 кг. Вона складе 0,999 кг (1-200 = х-200,2, звідки х=(1-200):200.2).

Якщо поміняти гирі і вантаж місцями, то для зважування 1 кг вантажу потрібні будуть гирі масою 1,001 кг. Таким чином, помилка в довжині плеч 0,2 мм, спричинює помилку у визначенні маси ± 1 г.

Практично у вагах, що використовуються у торгівлі, крім інших похибок, через їхні конструктивні особливості не може бути абсолютно точного співвідношення плечей. У зв'язку з цим, у державних стандартах на різні ваги встановлені норми похибки на точність зважування. Так, похибка, що допускається для настільних циферблатних вагів, випущених з виробництва, при найбільшій межі зважування (максимальному навантаженні) 2, 10 і 20 кг має дорівнювати 0,05%. Якщо при перевірці показання вагів виходять за межі припустимих норм похибки, їх варто відправити в ремонт.

\ І Чутливість вагів. Під чутливістю вагів розуміють їхню властивість виявляти навіть незначну різницю у масі вантажів, що знаходяться в точках прикладення сил.

Щоб об'єктивно оцінити ступінь чутливості того чи іншого ваговимірювального приладу, необхідний норматив, що визначає цю чутливість. Користуючись нормативом, ваги можна віднести до при­датних чи непридатних для використання з погляду їхньої чутливості

Рис. 4.2. Схема неправильного

положення призм на вагах

настільних гирних

Чутливість вагів повинна бути такою, щоб зміна маси вантажу, що зважується, на величину, рівну похибці, що допускається, викликала відхилення показни­ків рівноваги від їх положення при рівновазі. Щоб визнати ваги достатньо чутливими, це відхи­лення має бути не менш 5 мм для гирних, шкально-гирних і шкаль­них вагів.

Сталість показань зважування - це властивість вагів давати однакові показання маси вантажів при їх багаторазовому зважуванні. Ця одна із найважливіших вимог і залежить зазвичай від того, наскільки ретельно і точно здійснено збирання вагів, а також від величини тертя між призмами і подушками. Практично в усіх вагах опорні і вантажоприймальні призми зроблені у вигляді стрижнів з гострими ребрами. Відповідно до стандарту робочі ребра призм повинні бути рівнобіжні між собою і перпендикулярні важелям, у які вони вмонтовані, інакше ваги не дадуть однакових показань при багаторазовому зважуванні.

Якщо помістити рівні вантажі в точки А і В настільних гирних вагів (рис. 4.2), то рівновага не порушиться, оскільки плечі важеля (коромисла) АО і ВО рівні. Зі схеми видно, що при переміщенні вантажів в інші точки, наприклад у точки А, і В,, А₂ і В₂; А₂ і В,, А, і В₂, моменти сил будуть нерівні, оскільки плечі А]О, і O,B_h так само як і плечі А₂О₂ і О₂В₂, не рівні між собою. Отже, такі ваги будуть давати постійні показання лише в тому випадку, якщо вантажі встановлювати в точках А і В. Проте при багаторазовому зважуванні це практично неможливо. Тому перевіряти ваги на сталість показань зважування слід шляхом встановлення вантажів чи однакових за масою гир у різних точках шальки (платформи) вагів.

Стандарти визначають значення варіацій, що допускаються, для показань навантажених вагів під варіацією показань (це різниця між результатами повторних зважувань того самого вантажу). Так, за ДСТ 13882-68 для настільних гирних вагів вантажопідйомністю 10 кг ці зна­чення становлять від 2,5 до 5 кг, залежно від інтервалу зважування.

Торгово-експлуатаційні та санітарно-гігіенічні вимоги. До

вагів висуваються такі вимоги: максимальна швидкість зважування; наочність показань зважування; відповідність вагового приладу характеру товару, що зважується; міцність; нейтральність матеріалу, з якого виготовлені ваги, стосовно товару, що зважується; зручність експлуатації вагів і догляду за ними.

Максимальна швидкість зважування. Виконання цієї вимоги досягається тоді, коли конструкція вагів дозволяє зважувати в максимально короткий час. З цією метою у вагах встановлюють обмежувачі (упори), що зменшують кут нахилу важеля (коромисла) при зважуванні, а отже, сприяють більш швидкому загасанню коливань важеля. У деяких вагах (наприклад, циферблатних, оптичних) встановлюють гальмові пристрої (демпфери), що прискорюють загасання коливань при зважуванні. За швидкістю зважування найкращими є електронні ваги, процес зважування на яких здійснюється з максимальною швидкістю. При комплектуванні таких вагів чекодрукувальним пристроєм одночасно із завершенням зважування друкується чек із зазначенням маси, ціни за один кілограм і вартості товару, що зважується.

/Наочність показань зважування. Ваговимірювальні прилади повинні бути оснащені такими вказівними (відліковими) пристроями, за допомогою яких можна спостерігати за показаннями зважування і контролювати точність окремих схилів. Для підвищення наочності показань зважування на циферблатних вагах стрілки і циферблат фарбують у контрастні кольори. Електронні ваги відрізняються від інших вагів більшою наочністю показань; одночасно із завершенням процесу зважування можна визначити і масу вантажу. При роботі на товарних вагах (на відміну від циферблатних) необхідно за показниками рівноваги (гуськами) переконатися у тому, що ваги урівноважилися, а потім, підсумовуючи показання шкали і значення маси гир, що знаходяться на гиреутримувачі, визначити масу товару, що зважується. Найбільшу наочність показань мають електронні ваги, що фіксують на табло результат зважування.

V Відповідність вагового приладу характеру товару, що зважу­ється. Ваговимірювальний прилад за своєю конструкцією повинен бути максимально зручним для зважування. Так, для зважування сипких товарів найбільш зручними є шальки, а ковбасних виробів, сиру і деяких господарських товарів - платформи. Ваги виготовляють

з різними межами зважування відповідно до максимальних зважувань товарів, які найбільш часто зустрічаються.

Багато торгово-експлуатаційних вимог до вагів передбачено стандартами. Так, на вимогу споживачів ваги виготовляють зі знімними шальками, площадками, з однією шалькою й однією площадкою, зі знімним ковшем, лотком тощо.

Міцність вагів. Міцність вагів-залежить від якості матеріалу, з якого вони виготовлені. Так, недостатня міцність коромисла чи інших важелів може призвести до прогинання їх під дією навантаження, а це, у свою чергу, може викликати зміну співвідно­шення плечей важелів і втрату точності зважування, чутливості, стійкості і сталості показань на вагах. Від якості матеріалу залежать також ступінь зносу окремих деталей вагів, їхня довговічність.

Відповідно до вимог стандартів повний технічний ресурс підіймальних вагів складає не більше 15 років, оптичних - 10, електронних — 6. Стандартом встановлена межа ймовірності безвід­мовної роботи вагів і загальна їхня надійність. Передбачені також матеріали для виготовлення різних деталей вагів, їхні якісні показники, вимоги до обробки і якості самих деталей.

Нейтральність матеріалу. Однією з найважливіших санітарно-гігієнічних вимог до вагів є нейтральність матеріалу, з якого вони виготовлені. Ваги повинні мати таке покриття, щоб при зіткненні їхніх деталей з товаром не відбувалося жодних окисних й інших хімічних реакцій. Тому шальки та платформи вагів виготовляють з нержавіючої сталі, алюмінієвих сплавів, пластичних мас, нейтральних до харчових продуктів. Металеві частини вагів фарбують нейтральними до харчових товарів фарбами.

Зручність догляду за вагами. Конструкція вагів повинна дозволяти їх легко мити і чистити. Деталі вагів здебільшого закривають кожухом для запобігання потрапляння у них пилу і бруду. Відкриті деталі вагів шліфують, а де це припустимо - фарбують.