Команда Выдавливание (Видавлювання)

- Операция выдавливания(Операція видавлювання) на інструментальній панелі

Командою Выдавливание (Видавлювання) можна створювати деталі, що являють собою тіло видавлювання. Тіло видавлювання утворюють, переміщаючи ескіз у напрямку, перпендикулярному до його площини. Команда доступна, якщо виділений один ескіз. Для виклику команди необхідно натиснути кнопку

редагування деталі або після вибору її назви з меню Операции (Операції).

Задайте напрямок, у якому треба видавлювати ескіз: Прямое направ­ление (Прямий напрямок), Обратное направление (Зворотний напрямок), Два направления (Два напрямки), Средняя плоскость (Середня площина) (рис. 11.8). Виберіть варіант визначення величини видавлювання зі списку Способ (Спосіб): На расстояние (На віддаль), Через все (Через все), До вершины (До вершини), До поверхности (До поверхні), До ближайшей поверхности (До найближчої поверхні) (рис. 11.9).

Рис.11.8

Вибір варіанта На расстояние (На віддаль) означає, що видавлювання можливе тільки на задану віддаль.

Вибір варіанта Через все (Через все) означає, що величина видавлювання визначається автоматично: ескіз видавлюється до грані, найвіддаленішої від площини ескізу в напрямку видавлювання.

Рис.11. 9

Вибір варіанта До вершины (До вершини) передбачає, що глибину ви­давлювання визначають автоматично за положенням, вказаним користувачем вершини. Площина, яка обмежує видавлюваний елемент, повинна "заходити" за вершину або "не доходити" до неї на задану віддаль. Вибираючи варіант До Вибір варіанта До поверхности (До поверхні) означає, що глибина ви­давлювання визначається автоматично після вказання користувачем відпо­відної поверхні. Поверхня, яка обмежує елемент, повинна "заходити" у поверх­ню або "не доходити" до неї на задану віддаль. Форма "торця" елемента повторює вказану поверхню. Вибравши варіант До поверхности (До поверхні), треба вказати цю поверхню (площину, грань) у вікні деталі (вказана поверхня підсвічується). Якщо вказана грань криволінійна, проекція видавлюваного ескізу повинна повністю належати цій грані.

Вибір варіанта До ближайшей поверхности (До найближчої поверхні) означає, що величина видавлювання визначається автоматично: ескіз видавлюється до грані, найменш віддаленої від площини ескізу в напрямку видавлювання. Форма "торця" елемента повторює форму поверхні, що обме­жує його. Величину видавлювання вводять у полі Расстояние 1 (Відстань 1)

на вкладці Параметры(Параметри).

Щоб нахилити бокові грані елемента видавлювання, треба вибрати напрямок кута за допомогою перемикача Уклон 1 (Ухил 1) і ввести значення кута в полі Угол (Кут).

Якщо вибрано видавлювання у двох напрямках, то спосіб визначення
глибини видавлювання і числові параметри (в полях Расстояние 2 (Віддаль 2),
Угол 2 (Кут 2) і Уклон 2 (Ухил 2) необхідно задавати двічі - для прямого і
зворотного напрямків. вершины (До вершини), необхідно вказати цю вершину у вікні деталі.

Якщо вибрано варіант Средняя плоскость (Середня площина), то пара­метри задають один раз. Задана віддаль сприймається як загальна глибина видавлювання (тобто в кожну сторону відкладається його половина). Пара­метри ухилу вважають однаковими в обох напрямках.

Керують побудовою тонкостінних елементів усіх типів (видавлювання, обертання, по перерізах і кінематичне) на вкладці Тонкая стенка (Тонка стінка) Панели свойств (Панелі властивостей). Спосіб задания товщини стінки вибирають із списку Тип построения (Тип побудови) тонкої стінки. Вибір варіанта Нет (Ні) означає відмову від тонкої стінки. Для створення тонкої стінки необхідно ввести значення в поле Толщина стенки (Товщина стінки) (рис. 6.10).

h^: Якщо вибрано створення тонкої стінки в двох напрямках, товщину вводять двічі (для напрямку всередину і назовні). Якщо поверхню тіла вибрано як середню площину стінки, то введене значення товщини вважають загальним (у кожному напрямку відкладають половину). Зміна товщини стінки або спо­собу її визначення відображається на фантомі елемента у вікні деталі. Це дає змогу оцінити правильність задания параметрів стінки і за необхідності відкоректувати їх.

Настроюють властивості поверхні на вкладці Свойства (Властивості) Панели свойств (Панелі властивостей).

У полі Наименование (Найменування) автоматично введено назву операції, яка відобразиться в Дереве построения (Дереві побудови).

Для зміни кольору моделі необхідно увімкнути опцію Использовать цвет детали (Використати колір деталі) на вкладці Свойства (Властивості) Панели свойств (Панелі властивостей). Колір вибирають зі списку Цвет (Колір), який розкривається. Список доступний, якщо увімкнена опція Использовать цвет детали (Використати колір деталі). Щоб задати оптичні властивості поверхні, треба перемістити на необхідну віддаль відповідні "повзунки". Числове значення параметра відображатиметься у довідковому полі. Настроювання оптичних властивостей доступне, якщо вимкнена опція Использовать цвет детали (Використати колір деталі).

Приклад побудови моделі, яка отримана видавлюванням шестикутника її двох напрямках, наведено на рис. 6.11.

Для цього спочатку в координатній площині XY побудовано шести­кутник, а потім на вкладках Параметры(Параметри) Панели свойств(Панелі властивостей) вибрано Два направления(Два напрямки) видавлювання,

причому на одному напрямку на

без vxwrv. a r imnoMV наппямю/ тяігпж н;і

віддаль 20 мм, але

зовні під кутом 20°.

з ухилом

віддаль 20 мм

6.2.3.2. Команда Операция вращения (Операція обертання)

Командою Операция вращения (Операція обертання) можна створю­вати модель деталі, що являє собою тіло обертання. Команда доступна, якщо

виділений один ескіз. Для виклику команди необхідно натиснути кнопку

Операция вращения (Операція обертання) на інструментальній панелі редагування деталі або вибрати її з меню Операции (Операції).

Група перемикачів Способ (Спосіб) на вкладці Параметры (Параметри) Панели свойств (Панелі властивостей) дає змогу вибрати спосіб побудови тіла (тороїд або сфероїд), якщо контур, який обертається, не замкнений (рис. 6.12).

Вказавши напрямок обертання контуру, потрібно вибрати рядок у списку Направление: Прямое направление (Прямий напрямок), Обратное направ­ление (Зворотний напрямок), Два направления (Два напрямки) і Средняя плоскость (Середня площина). Потім необхідно задати кут, на який здійснюватиметься обертання. Для обертання в двох напрямках кут необхідно ввести двічі - для прямого і зворотного напрямків. Якщо вибрано варіант Средняя плоскость (Середня площина), то кут задають один раз. Його система сприймає як спільний кут, тобто в кожну сторону відкладають половину кута.

Керування побудовою тонкостінних елементів відбувається на вкладці Тонкая стенка (Тонка стінка) Панели свойств (Панелі властивостей).

Спосіб задания товщини стінки вибирають зі списку Тип построения тонкой стенки (Тип побудови тонкої стінки). Вибір варіанта Нет (Ні) означає відмову від створення тонкої стінки. Щоб задати товщину, необхідно ввести потрібне значення в полі Толщина стенки (Товщина стінки). Якщо вибрано створення тонкої стінки в двох напрямках, товщину необхідно ввести двічі (для напрямку всередину і назовні). Зміна товщини стінки або способу її визначення відображається на фантомі елемента у вікні деталі. Це дає змогу оцінювати правильність задания параметрів і за необхідності відкоректувати їх.

Настроюють властивості поверхні елементів так само, як і в разі видавлювання.

Приклад моделі половини кулі, яка отримана в результаті обертання половини кола в двох напрямках на 90°, подано на рис. 6.13.

6.2.3.3. Команда Операция кинематическая (Операція кінематична)

Ця команда дає змогу створити модель деталі, що являє собою результат переміщення ескізу (твірної) вздовж вибраної траєкторії. Під час побудови кінематичної поверхні використовують як мінімум два ескізи: в одному з них зображена твірна кінематичного елемента (кінематична поверхня), а в другому - траєкторія руху перерізу. Ці ескізи задають визначник Операции кинематической (Операції кінематичної). В ескізі - переріз (твірна) є тільки один контур, який може бути розімкненим або замкненим. Якщо траєкторія (напрямна) складається з одного ескізу, повинні виконуватися такі умови:

• в ескізі-траєкторії може бути тільки один контур;

• контур може бути розімкненим або замкненим;

• у замкненому контурі він має перетинати площину ескізу-перерізу.
Якщо траєкторія складається з декількох ескізів, повинні виконуватися

такі умови:

• в кожному ескізі-траєкторії може бути тільки один контур;

Для виклику команди необхідно натиснути кнопку

Кинематическая

• контур повинен бути розімкненим;

• контури в ескізах повинні з'єднуватися один з одним послідовно
(початкова точка одного збігається з кінцевою точкою другого);

• якщо ескізи утворюють замкнену траєкторію, то її початок має
лежати в площині ескізу-пепеоізу.

- Движение сечения(Рух перерізу) дає змогу вибрати

операция (Кінематична операція) на інструментальній панелі редагування деталі або вибирати її назву з меню Операции (Операції). Група перемикачів

один з трьох типів переміщення перерізу вздовж траєкторії: Сохранять угол наклона (Зберігати кут нахилу), Параллельно самому себе (Паралельно до самого себе) і Ортогонально траектории (Ортогонально траєкторії). Для того щоб вибрати параметри виконання операції, необхідно натиснути кнопку

- Сечение (Переріз), потім задати траєкторію, натиснувши кнопку

- Траектория (Траєкторія).

Побудова тонкостінного кінематичного елемента і настроювання власти­востей поверхні елемента нічим не відрізняється від розглянутих вище операцій видавлювання і обертання.

і Приклад виконання кінематичної операції за заданим напрямом

(рис. 6.14) наведено на рис. 6.15.