Практична робота № 10

Схеми

Мета:

- студент повинен знати призначення бібліотеки електрика-конструктора ESK;

- студент повинен уміти виконувати та оформляти креслення електричних схем в середовищі графічної системи «Компас –Графік» з використанням бібліотеки електрика-конструктора ESK.

Методичні рекомендаці щодо виконання роботи

Схема – це документ, в якому за допомогою певних умовних зображень або позначень показані відповідні частини виробу (системи) та зв’язки між ними. У конструкторській документації схеми виконуються у відповідності зі стандартами ЄСКД сьомої групи (ГОСТ 2.701-76 та ін.).

Схеми виконуються без збереження масштабу складових частин виробу. Вони повинні виконуватись компактно з максимальним використанням того формату, на якому вони зображені, для ясності та зручності читання. На схемах повинно бути мінімальна кількість зломів та перетинів ліній зв’язку. Віддаль між сусідніми паралельними лініями зв’язку повина бути не меншою 3 мм. В електричних схемах використовуються елементи та пристрої, стандартні умовні графічні позначення яких приведені в стандартах ЄСКД: ГОСТ 2.721-68 - ГОСТ 2.759-82. Віддаль між умовними позначеннями не слід надмірно збільшувати; розміщення елементів повинно визначатися зручністю читання схеми. Стандарт дозволяє зображати умовні графічні позначення повернутими на 90° так, щоб виходи були зверху, а входи - знизу. Входи, виходи та контакти живлення розміщують справа і зліва. Контакти нумерують виходячи з конструкцій штепсельних або інших з’єднань. Графа ”Масштаб” на кресленнях схем не заповнюється. Контури умовних графічних позначень і лінії зв’язку, що їх з’єднують, повинні мати однакову товщину.

При виконанні практичної роботи використовується прикладна Бібліотека ЕSK (електрика-конструктора) з розділу бібліотек Електроніка та електротехніка (рис.10.1). Послідовність кроків користувача при роботі з нею, принципово, мало чим відрізняється від загальноприйнятої послідовності при роботі з будь-якою з бібліотек. Нижче приведена мінімальна інформація, яка стосується саме особливостей роботи з прикладною бібліотекою ЕSK.

10.1 Бібліотека електрика-конструктора

З розділу електроніки та електротехніки розглянемо роботу з бібліотекою ESK. Вона

використовується конструкторами-електриками при створенні електричних іфункціональних схем, схем з'єднань, схем і планів споруджень і пристроїв мереж провідного віщання, схем проводок і прокладки електричних мереж на планах будинків і споруджень усіх галузей промисловості і народного господарства.

Засоби бібліотеки дозволяють істотно спростити і автоматизувати формування найрізноманітніших електричних схем. Вона має широке коло можливостей:

• містить кілька тисяч графічних позначень елементів;

• має засоби для створення графічних позначень мікросхем та інших елементів;

• надає можливість формування ліній зв'язку на схемах;

• автоматично та напівавтоматично проставляє позиційні позначення;

• автоматично створює переліки елементів;

• веде базу даних елементів.

Процедура підключення бібліотеки ESK аналогічна підключенню конструкторської

бібліотеки – через сторінку Сервіс системного меню документа чи кнопкою Менеджер

бібліотек на Панелі управління. Бібліотека ESK знаходиться в розділі Електроніка та

електротехніка (рис. 10.1).

Рисунок 10.1

Після запуску бібліотеки на екрані монітора з’являється вікно, яке дозволяє уточнити, який саме модуль бібліотеки потрібно запустити. Перелік можливих варіантів показаний та зрозумілий з рисунку 10.2. Вибираємо основний модуль (Бібліотека ESK) і запускаємо його.

На екрані монітора на деякий час залишається інформативне вікно, що вказує на

завантаження вибраного модуля (рис. 10.3). Коли завантаження модуля повністю завершене,

Рисунок 10.2 Рисунок 10.3

на екрані монітора з’являється головне діалогове вікно бібліотеки (рис. 10.4), яке дозволяє вибрати потрібний елемент схеми чи інші її складові (лінії зв’язку, позначення елементів і т.п.).

Рисунок 10.4

Рядок меню складається з п’яти сторінок: Параметри, Стиль, Настройка, Вікно та Довідка. Команди, які містять три перші сторінки рядка головного меню (дві інші – типові для будь-якого Windows-додатку) показані на рисунку 10.5.

Рисунок 10.5

Під рядком головного меню знаходиться Панель управління, на якій розміщені кнопки виклику часто вживаних команд. Перелік цих команд показаний на рисунку 10.6.

Рисунок 10.6

Основну частину вікна займають кнопки, що запускають команди на створення стандартних зображень елементів схем та їх оформлення. В нижній частині вікна розміщений рядок підказки, в якому відображається інформація команди, що буде запущена при активізації виділеної кнопки.

Кожна команда, як правило, має розширення, яке викликає додаткові діалогові вікна, що дозволяють уточнити варіант виконання вибраного раніше елемента та надають можливість вказати його параметри. На завершення відкривається ще одне вікно, яке дозволяє задати параметри відмальовування. Користувачу залишається послідовно вибирати потрібні графічні позначення елементів електричної схеми, вказати параметри відмальовування, розкласти їх у вікні документа в потрібному порядку, переміщаючи фантомне зображення елемента, що “прив’язане” до графічного курсору, та зафіксувати їх положення. На рисунку 10.7 показаний вигляд діалогових вікон, які з’являються при виконанні користувачем зображення резистора. Стрілками показана послідовність їх появи на моніторі.

Рисунок 10.7

Графічні позначення елементів

До складу бібліотеки входить кілька тисяч графічних позначень мікросхем, конденсаторів, джерел живлення, запобіжників, ламп, реле, резисторів, діодів, оптронів, тиристорів, трансформаторів, електрозапальних і електротермічних пристроїв, акустичних і електровимірювальних приладів і т.д (Додаток В). Стандартний Windows-інтерфейс бібліотеки і наочні кнопкові панелі забезпечують зручний доступ до графічних позначень.

На головній панелі графічних позначень відображені загально прийняті позначення елементів електричних схем певного типу (рис.10.4 та рис.10.7). Перед вставкою графічного позначення елемента в документ система відкриває вікно Параметри відмальовування, в якому згруповані команди, що дозволяють користувачу:

• змінювати точку прив'язки фантома;

• повертати позначення на фіксований кут, кратний 90°, чи на довільний кут;

• отримувати дзеркальне зображення позначення;

• керувати створенням і заповненням атрибутів позначення;

• керувати прив'язками позначення (незалежно від прив'язок, встановлених у КОМПАС-ГРАФІК).

Повний перелік команд згрупованих у вікні Параметри відмальовування показаний на рисунку 10.8.

Рисунок 10.8

Команда “ Змінити базову точку ” включає режим зміни базовї точки позначення.Після активізація цієї команди вікно Параметри відмальовування згортається, і у вікні графічного документа з’являється позначення елемента, на якому треба вказати нову базову точку. Після того, як вказана нова базова точка, вікно відновлюється, і фантом позначення змінює базову точку.

Команди “ Дзеркало на осі X ” та “ Дзеркало на осі Y ” відображають фантоми позначення, дзеркальні відносно вихідного положення позначення, щодо осі X чи Y. Вихідне положення позначення показано червоною стрілкою на кнопках повороту позначення.

Чотири наступні команди дозволяють користувачу повертати графічне позначення на фіксований кут, кратний 90° вверх, вправо, вниз та вліво по відношенню до попереднього положення. Вихідне положення графічного позначення показано стрілкою на кнопках.

Команда “ Поворот позначення ” включає режим, який дозволяє повертати графічне позначення на довільний кут. Після фіксування базової точки позначення у вікні графічного документа система пропонує вказати кут повороту позначення.

Кнопка “ Відмальовування по циклу ” включає відмальовування позначень по циклу.

Команда “ Змінити параметри ” викликає попереднє вікно для введення параметрів позначення відповідного елемента схеми для їх зміни.

Команда “ Додаткові параметри ” викликає нове вікно “ Додаткові параметри відмальовування ” для зміни цих додаткових параметрів. Вигляд вікна при цьому показаний на рисунку 10.9.

Ввімкнена кнопка “ Заповнити дані для ПЕ чи ТС ” при відмальовуванні чи вказуванні (для функції позиційне позначення) позначення елемента буде виводитися вікно “ Каталог элементов ” для введення даних елемента.

Про функції двох наступних команд (“ Лінія зв’язку ” та “ Прив’язка ”) інформація буде подана в наступних розілах.

Кнопка “ Довідка ” викликає довідку по даному вікну.

Рисунок 10.9

Зображення елементів схем створене засобами бібліотеки ESK є макроелементом – єдиним об'єктом у документі КОМПАС-ГРАФІК.

Крім відмальовування стандартних графічних позначень, у ряді розділів бібліотеки є можливість створення нових позначень. Користувач може сформувати графічне позначення практично будь-якої мікросхеми, вставити його в документ чи зберегти у файлі каталогу (бібліотека ESK має власний формат), бібліотеці фрагментів чи фрагменті КОМПАС - ГРАФІК. Діалогове вікно, що дозволяє це зробити, показано на рисунку 10.10.

Рисунок 10.10

Сервіс при відмальовуванні ліній зв'язку на схемах

Бібліотека ESK має розвинуті засоби створення ліній зв'язку між елементами електричних схем, що допомагають прискорити і спростити їх відмальовування. Якщо при створенні лінії зв'язку виникають помилки, бібліотека видає діагностичне повідомлення і підсвічує елемент, що викликав помилку. Керування лініями зв'язку здійснюється у відповідному вікні, що викликається з головної панелі графічних позначень (рис. 10.11). В даному вікні зібрані команди, що дозволяють повністю оформити схему: провести лінії зв'язку потрібного типу, вузлів з'єднань, виконати текстові написи та позиційні позначення елементів. Щоб перейти до проведення власне ліній зв'язку, необхідно активізувати відповідну команду цього вікна.

Рисунок 10.11

Функція “ Лінія зв’язку ” модифікує вікно – з’являються нові кнопки (команди), які надають можливість вказувати додаткові параметри відмальовування ліній зв'язку:

Короткий зв’язок (кожна лінія зв'язку – окрема лінія); Вирівнювання 90 гр. (фантом лінії зв'язку переміщається тільки під кутом 90°); Комплексний зв’язок (фантом лінії зв'язку складається з двох взаємно перендикулярних ліній); Вирівнювання 45 гр. (фантом лінії зв'язку переміщається тільки під кутом 45°); Вузол – автоматично (при відмальовуванні лінії зв'язку передостання введена точка аналізується на відгалуження і при необхідності відмальовується вузол зв'язку). Вигляд вікна “Лінія зв'язку – лінії зв'язку” при відмальовуванні ліній зв'язку показаний на рисунку 10.12.

Рисунок 10.12

Додаткове вікно – " Тип лінії зв'язку " дозволяє змінити поточний тип лінії зв'язку. У верхній частині вікна є п’ять розділів, кожний з яких містить різні типи ліній, в залежності від призначення. Користувач задає потрібний розділ та вказує тип лінії зв'язку. Вигляд вікон при активізації закладок трьох розділів та типи ліній, які передбачені системою, показані на рисунку 10.13.

Рисунок 10.13

Внизу вікна відображається обрана користувачем лінія зв'язку. Бібліотека ESK підтримує наступні типи ліній зв'язку:

• системні лінії зв'язку бібліотеки ESK;

• системні лінії КОМПАС-ГРАФІК;

• лінії проводки на планах за ДСТ 21.614-88;

• лінії передач провідних засобів системи зв'язку за ДСТ 21.406-88;

• лінії з бібліотеки користувача стилів ліній.

Команда Вузол – автоматично дозволяє автоматично створювати вузли з'єднань. При формуванні вузлів аналізується кількість і типи ліній у передостанній (останній) точці лінії зв'язку, проводиться аналіз на відгалуження та, в залежності від цього, відмальовує чи ні вузол з'єднання.

Функція “ Вузол ” знову видозмінює вікно (рис10.14). У вікні Лінії зв’язку – вузол з'єднання з’являється нова команда “ Прив’язка ”, що дозволяє вказати спеціальні прив’язки бібліотеки ESK, які забезпечують керування прив’язками вузлів з’єднань, тексту та позиційних позначень елементів. Вибір конкретних прив’язок задається у додатковому вікні, що з’являється після активізації команди (рис. 10.15).

Рисунок 10.14

Рисунок 10.15

Якщо кнопка “ Прив’язка ” виключена – діють поточні прив’язки КОМПАС-ГРАФІКа. При виборі кнопки “ Текст напису ” запускається команда “ Лінії зв’язку – напис ” для виконання текстових написів схеми (рис. 10.16). Команда “ Прив’язка до елемента ” керує методом прив’язки тексту при його введенні. Якщо кнопка включена, то текст зміщується вверх від базової точки фантома, на величину відступу знизу, заданого в параметрах шрифта.

Команда “Вертикальний текст” дозволяє виконувати напис у вертикальному напрямку (повертати текст на 90°). Три наступні кнопки дозволяють змінювати положення базової точки фантома по відношенню до тексту що вводиться (кнопки “Базова точка – зліва”, “ Базова точка – в центрі ” та “Базова точка – справа”).

Рисунок 10.16

Автоматична і напівавтоматична простановка позиційних позначень

Функція “ Позиційне позначення ” дозволяє створити буквено-цифрові позначення

(позиційні позначення) елементів в електричних схемах за ДСТ 2.710-81.

Функція надає користувачу наступні можливості:

• підтримка структури складеного, умовного буквено-цифрового позначення за ДСТ 2.710-81;

• підтримка позиційних позначень усередині функціональних груп, що входять у схему;

• підтримка позиційних позначень по пристроях, що входять у схему і не мають окремої принципової схеми;

• підтримка позиційних позначень на схемах, виконаних на декількох аркушах (кількість аркушів схеми не обмежене);

• задання початкового номера позиційного позначення за видами елементів;

• виклик каталогу елементів і створення атрибутів елемента з даними цього елемента;

• автоматичне, напівавтоматичне і ручне відмальовування позиційних позначень;

• відмальовування в позиційному позначенні номіналу елемента;

• простановка позиційних позначень як за всією схемою, так і за виділеними елементами;

• редагування і видалення позиційних позначень;

• контроль правильності введених позиційних позначень.

Контролюються наступні помилки: немає типу позначення; немає номера позначення; немає відмальованого тексту позначення; подвійний номер позначення; подвійний номер частини позначення; пропущено номер позначення; пропущено номер частини позначення; немає обов'язкової другої частини позначення.

Вся інформація про позиційне позначення записується в атрибут позначення і може бути переглянута засобами системи КОМПАС-ГРАФІК. Текст позиційного позначення входить до складу позначення елемента.

Після виклику функції “ Позиційне позначення ” система здійснює аналіз схеми на наявність позиційних позначень. Всі дані про позиційні позначення відображаються у вікні показаному на рисунку 10.17.

Автоматичне створення переліку елементів

Функція “ Перелік елементів ” дозволяє створити для електричних схем перелік елементів за ДСТ 2.701-84.

Рисунок 10.17

Функція надає наступний сервіс при створенні і редагуванні переліку елементів:

• створення переліку елементів за ДСТ 2.701-84;

• створення об'єктів переліку елементів позиційних позначень усередині функціональних груп, що входять у схему; • створення об'єктів переліку елементів позиційних позначень по пристроях, що

входить у схему і не мають окремої принципової схеми;

• створення об'єктів переліку елементів на схемах, виконаних на декількох аркушах (кількість аркушів схеми не обмежена);

• виклик каталогу елементів і створення атрибутів елемента;

• створення об'єктів переліку елементів як за всією схемою, так і по виділених елементах;

• створення і редагування допоміжних об'єктів переліку елементів і заголовків видів елементів;

• керування видимістю “частин” повного найменування елемента;

• контроль правильності введених даних.

Контролюються наступні помилки: немає найменування елемента; немає типу елемента; немає позиційного позначення; немає кількості; неправильна кількість; немає зв'язку з позначеннями елементів; не знайдені всі зв'язки з позначеннями елементів; помилка позиційного позначення в об'єкті ПЭ; об'єкт був відредагований.

Вся інформація про об'єкти переліку елементів у документі може бути переглянута і відредагована засобами системи КОМПАС-ГРАФІК.

При виклику функції “ Перелік елементів ” здійснюється аналіз схеми на наявність об'єктів переліку елементів і позиційних позначень. Дані про них відображаються у вікні “ Перелік елементів ”.

Ведення бази даних елементів

Функція “ Каталог елементів ” дозволяє вводити, переглядати та видаляти дані про елементи в каталозі, а також записувати їхні дані в атрибути позначення елемента для використання в інших функціях бібліотеки ESK (при складанні переліків елементів, специфікацій і т.д.).

Каталог елементів представляє собою базу даних. Для керування його вмістом призначене спеціальне вікно (рис. 10.18).

Рисунок 10.18

У каталог можна внести наступні дані про елемент: назву; тип елемента; позначення (креслення); ТУ чи ДСТ; код ОКП; масу елемента; тип корпуса; коментар; вміст дорогоцінних металів; ім'я файлу довідки елемента; ідентифікатор позначення елемента; де використовується елемент; ціну; додаткову інформацію; дані про постачальника.

При роботі з каталогом користувачу надається ряд сервісних можливостей: пошук елементів; фільтрація елементів по використанню; ведення каталогів елементів по проектах і схемах; попередній перегляд графічних зображень елементів; введення інформації про місце положення зображень елементів.

Завдання для виконаннярактичної роботи

1 Викреслити принципову електричну схему відповідно до вимог стандартів.

2 Доповнити креслення таблицею “Перелік елементів” та оформити креслення.

Варіанти завдань „Схеми” подано в табл. 10.1.

Приклади виконання роботи подано на рис.10.19.

За даними з таблиці 10.1 складають схему ЕЗ і таблицю переліку елементів, які розміщують на одному листі. При виконанні графічної частини схеми ”кружки”, що приводиться на ескізі, замінюють відповідними умовними графічними позначеннями.Умовні графічні позначення дозволяється повертати на 90° або 45° відносно їх стандартного розміщення. В графу „Назва” основного напису записується назва пристрою та її номер, наприклад: ”Модуль К29. Схема електрична принципова”. Графа “Матеріал”основного напису залишається порожньою. Графа ”Масштаб” також не заповнюється. У таблиці “Перелік елементів” вносять інформацію про використані в схемі елементи, їх позиційне позначення та параметри.

При виконанні практичної роботи використовується прикладна Бібліотека ЕSK (електрика-конструктора) з розділу бібліотек Електроніка та електротехніка (рис.10.1).

Послідовність кроків користувача при роботі з нею, принципово, мало чим відрізняється від загальноприйнятої послідовності при роботі з будь-якою з бібліотек. Нижче приведена мінімальна

інформація, яка стосується саме особливостей роботи з прикладною бібліотекою ЕSK.

Після запуску бібліотеки на екрані монітора з’являється діалогове вікно (рис.10,4), яке дозволяє вибрати потрібний елемент схеми чи інші її складові (лінії зв’язку, позначення елементів і т.п.).

Основну частину вікна займають кнопки зі схематичним зображенням елементів. Після активізації кнопки з потрібним елементом схеми з’являється нове вікно, яке пропонує вибрати потрібний тип.

Користувачу залишається перемістити мишкою фантомне зображення вибраного елемента, “прив’язане” до графічного курсору на потрібне місце на кресленні та зафіксувати, його.

Приклад послідовності вибору необхідного резистора показано на рис.10.7

Послідовно вибираючи потрібні вироби “монтуємо” схему, послідовно з’єднуючи їх лініями зв’язку, як це показано на ескізі схеми та підписуємо елементи згідно вимог державних стандартів.

Завершуємо графічну частину схеми підписами використанихелементів схеми. Таблиця “Перелік елементів” також знаходиться в бібліотеці. Розмістивши її на вільному від схеми місці, заповнимо у

відповідності з вимогами стандартів.

Можливі варіанти вікон показані на рис. 10.11; 10.12; 10.16.

Таблиця 10.1

Варіанти графічного завдання

Продовження таблиці 10.1

Продовження таблиці 10.1

Продовження таблиці 10.1

Продовження таблиці 10.1

Продовження таблиці 10.1

Продовження таблиці 10.1

ПР ХХ.05070104.010 Е3

Рисунок 10.19 Приклад виконання практичної роботи

Практичні роботи № 11-12

Геометричні тіла

Мета: вивчення прийомів твердотільного моделювання в САПР Компас-ЗD.

Принцип формоутворення об'ємних геометричних елементів визнача­ється переміщенням у просторі плоскої фігури, яка називається ескізом. Залежно від виду переміщення - прямолінійне, обертове чи криволінійне -утворюються відповідні тіла. Прямолінійне переміщення дає призми, піраміди, циліндри або конуси. Обертанням плоскої фігури створюють тіла обертання. Криволінійне переміщення дає змогу отримати тіла, обмежені складними криволінійними поверхнями. Створюючи різноманітні форми ескізів, а також комбінуючи різноманітні переміщення, можна одержати тіла практично до­вільної форми.

Після побудови ЗD-моделі можна отримати її креслення. Для цього потрібно вказати необхідні види, провести лінії розрізів і перетинів. Креслення створюється в автоматичному режимі.

6.1. Основні елементи інтерфейсу 3D-моделювання

Основні елементи інтерфейсу ЗD-моделювання аналогічні елементам ін­терфейсу 2D-моделювання. Проте є певні відмінності, наприклад, склад ком­пактної панелі суттєво відрізняється. Додана нова панель - Дерево построения (Дерево побудови) (рис. 11.1). У ній відображено весь процес побудови моделі. До Инструментальных панелей (Інструментальних панелей) і Главного меню (Головного меню) введено команди, необхідні для тривимірного мо­делювання.

Процес формоутворення тривимірної моделі починається з її першого фрагмента - основи. її можна створити одним з чотирьох способів: видавлю­ванням, обертанням, кінематично і за допомогою перерізів.

Створення основи починається з ескізу, який розміщається в одній з коор­динатних площин: фронтальній, горизонтальній або профільній. Вибір пло­щини залежить від орієнтації деталі в просторі. Надалі для формування інших елементів, ескіз може виконуватися також на поверхнях моделі або на допо­міжних площинах.

Формуючи модель, необхідно змінювати орієнтацію у просторі. Для ви­клику потрібної команди орієнтації побудови вибирають її назву з меню Вид (Вид) або натискають кнопку Ориентация (Орієнтація) на інструментальній панелі Вид (Вид).

У першому випадку можливість зміни поточної орієнтації на стандартну або орієнтацію, створену самим користувачем, надає діалогове вікно, подане на рис. 11.2.

Інший спосіб потрібної орієнтації моделі полягає у

виборі команди з меню кнопки Ориентация

(Орієнтація) (рис.11.3).

Рисунок 11.1 Головне вікно КОМПАС для створення документа деталь

Рис.11.2 Діалогове вікноОриентация вида(Орієнтація виду)

Рис.11.3 Діалогове вікноОриентация(Орієнтація)

Рис.11.4

У системі КОМПАС існує декілька типів відображення моделі (рис. 11.4).

Нижче розглянуто основні команди пункту Операции (Операції) Глав­ного меню (Головного меню), які використовують для побудови тривимірних моделей.

11.2. Команди для побудови тривимірних моделей

Одним з варіантів вибору команд для створення тривимірних моделей є пункт Операции (Операції) Главного меню (Головного меню). Цей пункт має список з 21 команди. Вони розміщені у п'яти блоках (рис. 11.5).

У першому блоці є команда Создать новый чертеж из модели (Ство­рити нове креслення з моделі), яка автоматично створює креслення деталі.

У другому блоці містяться команди Эскиз (Ескіз) і Эскиз из библиотеки (Ескіз з бібліотеки). Перша команда передбачає ви­конання ескізу вручну (засобами графічного редактора), а друга - вибір ескізу з біб­ліотеки.

У третьому блоці є сім команд формо­утворення ЗБ-моделі за її ескізом: Операция (Операція), Деталь-заготовка (Деталь-заго­товка), Вырезать (Вирізати), Пространст­венные кривые (Просторові криві), По­верхность (Поверхня), Ось (Вісь) і Плос­кость (Площина).

У четвертому блоці передбачена ко­манда Линия разъема (Лінія роз'єму), призначена для розбиття граней.

П'ятий блок містить сім команд: Фаска (Фаска), Скругление (Заокруглення), Отверстие (Отвір), Ребро жесткости (Ребро жорсткості), Уклон (Ухил), Оболочка (Оболонка) і Сечение (Переріз). Ці команди призначені для редагування раніше отрима­них тривимірних моделей.

В останньому блоці наведено команди, які дають змогу копіювати 3D-моделі різними способами: Массив элементов (Масив елементів), Зеркаль­ный массив (Дзеркальний масив) і Зеркально отобразить все (Дзеркально відобразити все).

Рис.11.55

11.2.1. Команда Эскиз (Ескіз)

Команда Эскиз (Ескіз) призначена для створення плоского зображення, яке використовують надалі під час побудови тривимірного об'єкта різними способами. Вона доступна, якщо виділений будь-який ескіз або плоский об'єкт.

на панелі

Для виклику команди Эскиз (Ескіз) необхідно натиснути кнопку

інструментів або вибрати її назву з меню Операции (Операції) (рис. 11.5). Якщо кнопка Эскиз (Ескіз) натиснута, то це свідчить, що система працює у режимі редагування ескізу. В ньому доступні всі команди побудови графічних об'єктів, команди вимірювання і деякі інші. На рис. 11.6 в Дереве построения (Дереві побудови) для виконання ескізу вибрано координатну площину XY,

кнопка Эскиз (Ескіз) натиснута, а ескіз - у режимі створення.

Рис.11.6

Рис.11.6

Побудова в ескізах нічим не відрізняється від порядку побудови аналогічних об'єктів у графічному документі. Після побудови ескізу для повернення в режим ЗD-моделювання необхідно вимкнути кнопку Ескіз (Ескіз).

11.2.2. Команда Эскиз из библиотеки (Ескіз з бібліотеки)

Ця команда дає змогу створювати площини або плоскі грані, новий ескіз, для якого як зображення використовується фрагмент з бібліотеки. Після виклику команди на вкладці Параметры панели свойств (Параметри панелі властивостей) з'являється панель вибору ескізу з бібліотеки (рис. 11.7), яка являє собою бібліотеку фрагментів.

Рис.11.7

Після вибору необхідного фрагмента зі списку його зображення з'явиться в області перегляду на панелі вибору ескізу. У вікні моделі відобразиться фан­том цього фрагмента. За замовчуванням точка вставлення фрагмента збігається з координатами початку ескізу, кут повороту дорівнює нулю. Ці параметри можна змінити на вкладці Параметры (Параметри). Розміри фрагментів можуть бути змінені в режимі редагування після вставлення його з бібліотеки.

11.2.3. Команда Операция (Операція)

Формоутворювальне переміщення ескізу, результатом якого є об'ємний елемент, називають операцією. Система КОМПАС здійснює чотири операції: Выдавливание (Видавлювання), Вращение (Обертання), Кинематически (Кінематично), По сечениям (по перерізах).